Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

ГЛАВА IIІ. МАРАЗМИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

ВИПЛАТА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ ПРОВОДИТЬСЯ БЕЗ УТРИМАННЯ ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ, ПЕНСІЙНИХ ТА СТРАХОВИХ ВНЕСКІВ, АЛЕ ДПАУ ТА ПЕНСІЙНИЙ ФОНД НАПОЛЯГАЮТЬ НА ДОПЛАТАХ ЗА РАХУНОК ПІДПРИЄМСТВА

Міністерство юстиції в Листі від  18.04.2006 р. №20-35-60 поставило остаточну крапку в питанні чи слід за рішенням суду виплачувати всю оспорювану суму заробітної плати чи слід спочатку з неї утримати податок з доходів фізичних осіб, пенсійні та страхові внески. Відповідь позитивна для робітників – скільки відсуджено, стільки він має отримати. Без жодних явних утримань із сум виплаченого. Це відкриває деякі шляхи для оптимізації оподаткування заробітної плати. Тим більше, що і ДПАУ не заперечує проти такого підходу та рішень судів.

В Листі від 14.03.2005 р. №2122/6/17-3116 “Щодо оподаткування податком з доходів фізичних осіб сум заборгованості із заробітної плати, що виплачується працівнику підприємства за рішенням суду” ДПАУ прямо зазначає, що за рішенням суду підприємство має виплатити заробітну плату без утримань податків та зборів у сумі, вказаній у резолютивній частині. Але одночасно говорить про те, що підприємство залишається податковим агентом і мусить сплатити податки зі сплаченого… Йому вторить і Пенсійний фонд у Листі від 22.03.05р. № 2896/04.

Тобто це означає, що податки та внески при виплаті за рішенням суду є, але не всі ... Справа в тому, що як відомо, з 2004 року частина утримань та нарахувань із зарплати сплачується незалежно від її виплати. Це стосується податку з доходів фізичних осіб та пенсійних внесків. А до цього часу дійсно існувала можливість фактично не проводити виплати в бюджет та фонди із заробітку, який отримано в судовому порядку. Але тепер стало складніше.

Чому стягнення заробітної плати за рішенням суду не є виплатою зарплати

Заробітна плата - це винагорода, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (стаття 1 Закону про оплату праці). Заробітна плата не виплачена вчасно – це вже збитки. Адже відповідно до частини другої статті 22 Цивільного кодексу збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

На нашу думку невиплачена заробітна плата є реальними (прямими) збитками, оскільки для робітника зарплата, це витрати які особа реально зробила, щоб виконати свою роботу і яку роботодавець їй не компенсував. Адже зарплата – це вартість робочої сили.

А стягнення збитків за рішенням суду (в тому числі і добровільне виконання рішення ) – є власне, виконанням рішення суду, а не виплатою зарплати. Крім того сторонами у цивільному процесі є позивач та відповідач, а у виконавчому провадженні є стягувач і боржник, а не працівник і роботодавець. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням).

Згідно статті 349 ЦПК виконання рішень судів здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Як випливає, зокрема, зі статті 5, 30, п.8 ст.37 цього Закону підставою для закінчення виконавчого провадження є виконання рішення боржником у повному обсязі згідно з виконавчим документом. Відповідно до статті 5 цього закону, державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Стаття 63 передбачає розподіл стягнутих сум лише за такими статтями: для перерахування на рахунок стягувача для покриття боргу за виконавчими документами, на виконавчий збір та на покриття витрат на проведення виконавчих дій (останні виконують лише за умови примусового виконання рішення суду) (ст.24 Закону). Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, які підлягають виплаті стягувачам, на інші, ніж встановлені цією статтею, цілі, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами (стаття 44-1 Закону).

А головне те, що відповідно до пп. “а” пп. 4.2.10 Закону про податок з доходів фізосіб до оподатковуваного доходу не включаються суми, що спрямовуються на відшкодування прямих збитків, понесених платником податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди. Тобто, для утримання податків з виплаченої за рішенням суду суми боргу працівникові немає жодних законодавчих підстав.

Частина утримань та нарахувань із зарплати сплачується незалежно від факту її виплати

По-перше, податок з доходів фізичних осіб відповідно до підпункту 8.1.2 Закону про податок з доходів фізосіб підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. Зауважимо, що в Листі від 05.05.2004 р. N 3523/6/17-3116 ДПАУ неправильно конкретизує: “Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується ..., то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, тобто протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 4.1.4 "а" Закону N 2181).” Насправді сплата для податків у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду провадиться протягом 30 календарних днів після закінчення звітного місяця, а 20 днів дається для подання декларації.

По-друге, щодо пенсійних внесків відповідно до частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон про пенсійне страхування) страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для більшості страхувальників базовий період – календарний місяць (лише власних внесків підприємців, осіб, які забезпечують себе роботою самостійно та добровільно застрахованих осіб базовий період – квартал). Таким чином правила сплати податку з доходів фізичних осіб та пенсійних внесків уніфіковано навіть за відсутності факту виплати доходу - протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця для першого платежу і протягом 20 календарних днів для другого. При цьому не варто не робити нарахувань цих платежів, адже за це передбачено чималенькі санкції (див табл. 1).

Судове рішення на сплату податку з доходів фізичних осіб та пенсійних внесків при стягненні заробітної плати впливає на нарахування таким чином: оскільки робітник отримує заробітну плату “брудними”, то підприємство змушене проводити донарахування податку з доходів фізичних осіб та пенсійних внесків за принципом застосування натурального коефіцієнта. Наприклад, робітник в 2006 році відсудив 1000 грн. заробітної плати. До виконання судового рішення з його заробітку було утримано 20 грн. пенсійних внесків, 10 грн. внесків щодо соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, 5 грн. внесків щодо безробіття та 125,45 грн. податку з доходів фізосіб. Але після виконання судового рішення працівник отримав на руки 1000 грн. доходу, тому ДПАУ наполягає на доплаті податків, оскільки оподатковуваний дохід в цьому випадку становить 1000 грн. * натуральний» коефіцієнт (1,149425) = 1149,43 грн. І саме з цієї суми слід сплатити вже 149,43 грн. (замість попередніх 125,45 грн.) податку з доходів фізичних осіб. Так вважає ДПАУ, але збільшення податку з доходів фізичних осіб не має відбуватися, оскільки виплата заборгованості по зарплаті є компенсацією прямих збитків. А тому не повинні збільшуватися і пенсійні внески.

Податки та внески, які сплачуються незалежно від виплати доходів Табл. 1

Вид податку (внеску)

Строки сплати за відсутності виплат

Санкції за відсутність нарахувань та сплати (за відсутності приховування заробітку)

Податок з доходів фізичних осіб

протягом 30 днів місяця, наступного після місяця нарахування

Пп. 17.1.7 Закону №2181. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Плюс пеня. Пп. 17.1.9 Закону №2181 не застосовується, оскільки виплати заробітку немає.

 

 

Пенсійні внески

наступні 20 календарних днів. після місяця нарахування зарплати

за неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків накладається штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;. (ч. 7 п. 2-9 ст. 106 Закону про пенсійні внески)

Виплата заробітку за рішенням суду має звільняти від соціальних внесків

Для сплати всіх страхових внесків необхідно дотримання двох умов: виплата має належати до фонду оплати праці і має оподатковуватися податком з доходів фізичних осіб. Остання з цих умов не дотримується (а після виконання рішення суду і про першу умову слід забути, оскільки це вже компенсація збитків, а не зарплата, щоправда Пенсійний фонд вважає, що суми, стягнуті виконавчою службою за рішенням суду на користь працівника згідно з виконавчим листом, належать до фонду оплати праці у складі додаткової заробітної плати (підпункт 2.2.2 пункту 2.2 Інструкції N 5) і відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому було здійснено зазначене нарахування або виплата.). Адже і ДПАУ наполягає на тому, що скільки людина відсудила, стільки вона має і отримати. Тобто утримань соцвнесків не повинно проводитися. Звісно, соцфонди наполягатимуть на здійсненні нарахувань та утримань за рахунок підприємства. Однак за відсутності податку з доходу фізичних осіб із виплачених сум жодних розмов про соціальні внески неможливі.

Для гарантованої впевненості щодо порядку утримання податку з доходів фізичних осіб рекомендуємо отримати податкове роз’яснення на своє ім’я від податкових органів та соцфондів. Одне є точно – працівник отримує на руки всю суму відсудженого без відрахувань. В міру розвитку судової системи ми маємо прийти до висновку, що отримана заробітна плата за рішенням суду є  компенсацією реальних (прямих) збитків, які поніс робітник. Наразі у відкритих джерелах про це наразі не говориться. І якщо працівник виграє позов проти свого підприємства, де невиплачена заробітна плата буде прямо оголошеною прямими збитками, то не буде додаткового податку з доходів фізичних осіб, ні додаткових пенсійних внесків і всіх соціальних внесків згідно з пп. пп. 4.2.10 Закону про податок з доходів фізосіб. І підприємство саме зацікавлене саме в такому судовому рішенні. Якщо вже справа дійшла до судового розгляду.

Віталій МОСЕЙЧУК

 

Куток споживача. Куток покупця. Куточок споживача. Куточок покупця

Кутки споживача від 99 до 399 грн. + все торговельне законодавство

Вантажний велосипед. Грузовой велосипед. Велорикша Украина

Універсальний вантажний велосипед + ручний вантажний візок в подарунок

Рекламна стійка, інформаційний стенд вертиться, вертящаяся стійка, стенд-листалка, стенд-вертушка

Ротаційна (гортальна) настільна система (промо-стійка), 11 прозорих кишень А4, 250 грн.

 


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 14.03.2005 p. N 2122/6/17-3116

Щодо оподаткування податком з доходів фізичних осіб сум заборгованості із заробітної плати, що виплачується працівнику підприємства за рішенням суду

Державна податкова адміністрація України розглянула питання, викладене у листі щодо оподаткування податком з доходів фізичних осіб сум заборгованості із заробітної плати, що виплачується працівнику підприємства за рішенням суду, і повідомляє.

З 1 січня 2004 року порядок оподаткування доходів громадян регулюється Законом України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), положення якого застосовуються до доходів, нарахованих на користь платника податку за податкові періоди починаючи з 1 січня 2004 року.

Відповідно до положень цього Закону особою, відповідальною за нарахування, утримання (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб у вигляді заробітної плати, є працедавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку, у тому числі на підставі рішення суду.

Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено статтею 8 Закону.

При нарахуванні та виплаті працівнику заборгованості із заробітної плати на підставі рішення суду за податкові періоди починаючи з 1 січня 2004 року підприємство як податковий агент зобов'язане утримувати із суми такої заборгованості податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15 відсотків (до 01.01.2007 - 13 %) та сплатити (перерахувати) його до бюджету у порядку, встановленому підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону.

Водночас повідомляємо, що згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.12.99 р. N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (п. 6) у випадках, коли заробітна плата або інші доходи стягуються з підприємств, установ і організацій на користь громадян за рішенням судових органів, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку з доходів фізичних осіб) є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Заступник Голови 

С. Лекарь 

 

Пенсійний фонд України

22.03.05р. № 2896/04

 

Пенсійний фонд України розглянув лист щодо сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з коштів, виплачених педагогічним працівникам, відповідно до статті 57 Закону України “Про освіту”, за рішенням суду за попередні періоди і повідомляє.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який визначає платників страхових внесків, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків.

Відповідно до частини першої статті 19 цього Закону страхові внески до солідарної системи для роботодавців нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Нормативним документом, який визнає складові фонду оплати праці при нарахуванні страхових внесків до Пенсійного фонду є інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.04 № 5 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 27.01.04 за № 114/8713 (чинна з 07.02.2004р.).

Суми, стягнуті виконавчою службою за рішенням суду на користь працівника згідно виконавчого листа, належать до фонду оплати праці у складі додаткової заробітної плати, (підпункт 2.2.2 пункту 2.2 Інструкції № 5) і відображається у фонді оплати праці того місяця, у якому було здійснено зазначене нарахування або виплата.

Сплата страхових внесків у цьому випадку здійснюється роботодавцем у розмірі 32% виплаченої суми в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників за місяць, до якого належить вищезазначений фонд оплати праці. Крім того, роботодавець утримує та перераховує до Пенсійного фонду страхові внески у розмірі 1-2% з зазначеної суми.

У формі “ІНДАНІ” результати здійснених нарахувань також відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому проведено згадане нарахування.

Враховуючи вищезазначене, управління освіти, з рахунків яких стягнуті кошти за рішенням суду на користь педагогічних працівників, зобов’язані нарахувати та сплатити страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до чинного законодавства.

 

Заступник Голови правління                           В.М. Короневський

 

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ

                      18.04.2006  N 20-35-60

На ваш лист щодо порядку нарахування та виплати працівнику будь-якого доходу, в тому числі заборгованості із заробітної плати, на підставі рішення суду Міністерство юстиції повідомляє.

Відповідно до пункту 1.15 статті 1, підпункту 8.1 пункту 8 статті 8, підпункту “а” пункту 19.2 статті 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” податковий агент — це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента — юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

В свою чергу, відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) — це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі — рішення).

Згідно з частиною першою та абзацом другим частини другої статті 5 цього Закону державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі — виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Таким чином, дії державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду, у тому числі про стягнення заробітної плати, здійснюються у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, а отже і рішенням суду.

Утримання податків із суми стягнутої заробітної плати працівника, яку останній отримує при примусовому виконанні рішення суду, Законом України “Про виконавче провадження” не передбачено.

З огляду на вищевикладене та з метою врегулювання питання оподаткування сум, що стягуються з підприємств на користь працівника за рішенням суду, пропонуємо органам державної податкової служби звертатися до судових органів для прийняття відповідного рішення суду.

Разом з цим, зазначаємо, що згідно з абзацом п’ятим пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов’язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов’язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Заступник Міністра                                                           Л.В.Єфіменко

 

____________

 
 Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/payment/3_34.html


Попередня статтяНаступна стаття


Коментарі

11.01.2011 21:36, Богдан
Головний бухгалтер відмовилася занести у довідку про розмір заробітку для обчислення пенсії суми надбавок заробітної плати,які я отримав за рішеннями суду у 1998 та 1999 роках
Звернення до Песійного фонду, до Прокуратури, до Адміністативного суду не допомогли отримати цю довідку.Маразм?
Ваше ім`я:  Захисний код:  <=>
символів залишилось

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2018. All rіghts reserved. Тел. (032) 243-43-23, (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Розсилка новин
Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв


Нова українська національна ідея. Новая украинская национальная идея
 
Кутки споживача для всіх міст із законодавством та книгою скарг. Кутки покупця. Уголки потребителя для всех городов с законодательством и книгой жалоб. Уголки покупателя





Украинские 100x100




Газета "Правовий тиждень"