Остготи (остроготи (лат. Ostrogothi) або грейтунгі (лат. Greutungi)) - древньонімецьке плем'я, яке становило східну гілку готського племінного об'єднання, що розпався до середини III століття на дві племінні групи: вестготів і остготів. Поряд з лангобардами остготи вважаються одними з далеких предків сучасних італійців. У III-IV ст. ареал проживання остготів від ареалу вестготів відділяло Дніпро-Дністровське межиріччя; остготи тоді жили в Криму і степах Приазов'я між Дніпром і Доном.
Археологічними
дослідженнями встановлено, що на початку IV в. окремі групи носіїв черняхівської
культури з виразною вельбарской традицією почали просуватися на північ від річки
Стугни, витісняючи населення київської культури; на думку Р. В. Терпиловська,
зазначена ситуація найбільш точно відповідає описаним Йорданом війнам остготів з
венетами [1].
Засновником остготского конунгство вважається Германарих, який походив з роду
Амалія, колись управляв усіма готами. Сусіди поважали Германаріха за хоробрість,
в народних переказах він займає видне місце. Будучи конунгом, Германарих з'єднав
під своєю владою деякі німецькі племена - грейтунгов, тайфалов та ін (за
винятком вестготів) - і частина сусідніх сарматських і аланских племен. Близько
370 р. у низин Дону з'явилися гуни і напали на багаті володіння остготів.
Германарих повів свої війська проти гунів, але був розбитий. Після вбивства
Германаріха в 375 р. його наступник Вітімір-Вінітарій («Вітімір, переможець
венедів») напав на країну підвладних гунам антів і наказав розіп'яти їх вождя
Боза, його синів і 70 старійшин; незабаром після цього Вітімір бився з гунами,
але теж був розбитий і поліг на полі битви в 376 р. Полководці АлАТ і сафра
відступили з уцілілими остготами і маленьким сином Вітімір до Дністра, під
прикриття табору вестготів; решта остготи підкорилися гунам, які залишили їх
жити на колишніх місцях. Багато остготські воєначальники і навіть нащадки Амалов
зустрічаються потім серед полководців Аттіли, який здійснював свої походи разом
з остготами. При Феодосії частина остготів була поселена в Лідії і Фрігії. Після
смерті Аттіли його держава почала розпадатися, і остготи оселилися в Паннонії,
повставши проти гунів під проводом трьох братів з роду Амалія, Валаміра,
Теодеміра і Відіміра I. У 454 р. в Паннонії сталася битва при річці Неда, в
результаті якої гуннское панування в Європі було остаточно підірвано.
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. Пропозиції та зауваження
надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється цитування
матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу
маразмів України та сайт
www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України(www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України (www.marazm.org.ua).Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів
для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу
автора з дотриманням вищезгаданих посилань.
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192