Кількість дебілів, ідіотів, дурнів, олігофренів, імбецилів і недоумкуватих у Росії й УкраїніВсесвітня організація здоров'я (ВОЗ) попереджає, що вже через пару десятків років кількість людей, у яких буде визнаний діагноз деменція (придбане слабоумство), подвоїться. У цей час, за офіційним даними, придбаним слабоумством у світі страждають близько 35,6 мільйона людей, тобто близько 2% від населення. По офіційній статистиці більша частина цих людей, 58%, проживають у країнах, де рівень доходу середній або нижче середнього. Щорічно в Україні в п'яти тисяч пенсіонерів уповільнюються процеси мислення й губиться пам'ять. У Росії така доля в 15 тисяч людей. У такий спосіб приблизна кількість набутих маразматиків, дебілів, ідіотів і недоумкуватих у Росії - 142,9 млн. * 2% = 2,6 млн. чоловік! Половина Петербурга. В Україні недоумкуватих, дебілів і ідіотів буде 48 млн. * 2% = 0,96 млн. чоловік. Це дорівнює населенню Донецька... Але є ще й уроджене слабоумство. Олігофренія ( від греч. oligos — малий + phren — розум, розум) — група захворювань, що характеризуються вродженим або придбаним у ранньому дитинстві психічним недорозвиненням. Розрізняють три ступені психічного недорозвинення ( по глибині й ваги психічних розладів) — ідіотію, імбецильність і дебільність. Ідіотія ( від греч. idioteia — неуцтво; IQ — до 20) — найбільш важка форма олігофренії, характерною рисою якої є недостатність реакцій на навколишнє (вона або отсутствует, або неадекватна, недиференційована). Мова, як правило, не розвивається, то, що говорять навколишні, розрізняють із труднощами, сприймається лише інтонація. Страждаючі ідіотією потребують постійного відходу й без сторонньої допомоги не можуть жити. Вони байдужі до навколишнього, пасивні, елементарну реакцію можуть проявляти на голод і холод у вигляді нечленороздільних звуків. Емоції вкрай убогі й пов'язані із самопочуттям, із задоволенням елементарних потреб. Нерідко виражені афекти злості й гніву, які знаходять зовнішній прояв у руховім порушенні зі схильністю до люті й з агресією стосовно навколишніх і до себе. Відсутні навички самообслуговування; найчастіше не освоюють прямоходіння. Недорозвинена емоційна сфера, не виділяють близьких. Часто немає інстинкту самозбереження (не виробляється рефлекс на болючий подразник). Імбецильність ( від лат. imbecillus — слабкий, незначний; IQ -20-30) — середній ступінь олігофренії. Психічний розвиток в имбецилов значно вище, чим у страждаючих ідіотією, реакції на навколишні різноманітніше й оживленнее. Їм вдається опанувати мовною функцією, однак словниковий запас обмежується декількома десятками слів, іноді виголошують навіть короткі фрази, мова полягає тільки з іменників і дієслів. Мислення вкрай конкретне. Відзначається обмежена здатність до механічного запам'ятовування, арифметичних дій (додавання й вирахування) у межах декількох одиниць. Судження вкрай бідні, неспроможні. Хворі з імбецильністю мають елементарні навички самообслуговування. Іноді їх вдається втягнути в найпростіші трудові процеси, і вони опановують окремими операціями. Їм доступні нескладні узагальнення, вони мають деякий запас відомостей, формально орієнтуються у звичній життєвій обстановці. Внаслідок відносно гарної механічної пам'яті й пасивної уваги вони можуть засвоювати елементарні знання. Самостійно життя вони вести не в змозі й потребують постійної опіки й відході.
Дебільність ( від лат. debilis — слабкий, кволий; IQ — 30-50) — легкий ступінь олігофренії, що відрізняється характерними рисами інтелектуальної недостатності у вигляді рутинності мислення, відсутності здатності до абстрактного мислення. Дебільність значно сутужніше распознается, оскільки відсутні такі грубі розлади, як при імбецильності. Диференціювання особливе ускладнюється у випадках, коли хворої має достатній запас слів, і ще більш утрудняється, якщо є гарна механічна пам'ять. Дебілам під силу найпростіші узагальнення, але більш високий рівень абстрактних понять їм не вдається. Словниковий запас у них може бути досить більшим, але мова їх одноманітна, бідна, мислення малопродуктивне. Вони іноді непогано орієнтуються в найпростіших життєвих, частіше побутових, питаннях і здатні до самостійного життя. Дебіли можуть закінчити початкову й допоміжну школу, влаштовуються на просту роботу, одружуються. Точна оцінка поширеності олигофреній утруднена у зв'язку з відмінностями в діагностичних підходах, у ступені терпимості суспільства до психічних аномалій, у ступені доступності медичної допомоги. У більшості індустріально розвинених країн частота олигофреній досягає 1 % населення, однак гнітюча частина (85 %) пацієнтів мають легку розумову відсталість. Частка середньої, важкої й глибокої розумової відсталості становить відповідно 10, 4 і 1 %. Співвідношення чоловіків і жінок коливається від 1,5:1 до 2:1. У такий спосіб приблизна кількість уроджених і придбаних дебілів, ідіотів і недоумкуватих у Росії - 142,9 млн. * 3% = 4,287 млн. чоловік! В Україні недоумкуватих, дебілів і ідіотів буде 48 млн. * 3% = під 1,44 млн. Але це приблизні максимальні оцінки, загальну статистику приховують щоб не лякати проблемою, адже це мільйони людей... ____________ Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/med/12_172.html
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|