ПРИ ПОРУШЕННІ СУДДЕЮ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ ПРИСЯГИ ЗА КОНСТИТУЦІЄЮ ЙОГО ЗВІЛЬНИТИ МОЖЕ ОРГАН, ЯКИЙ ПРИЗНАЧИВ, А ЗА ЗАКОНОМ ПРО КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД – ЛИШЕ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИВідповідно до частини п’ятої статті 126 Конституції України Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі: 1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено; 2) досягнення суддею шістдесяти п’яти років; 3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я; 4) порушення суддею вимог щодо несумісності; 5) порушення суддею присяги; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 7) припинення його громадянства; 8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; 9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Оскільки з 18 суддів 6 суддів Конституційного Суду України призначаються Президентом України, 6 Верховним Судом України і 6 з’їздом суддів України (стаття 5 Закону України від 16.10.1996 р. № 422/96-ВР “Про Конституційний Суд України”), то здається, що саме ці органи і можуть звільняти цих суддів достроково. Але маразм полягає в тому, що Закон України від 16.10.1996 р. № 422/96-ВР “Про Конституційний Суд України”, який було прийнято після Конституції (!) суперечить їй щодо процедури деяких підстав припинення повноважень судді Конституційного Суду України. Що відкрилося під час парламентської кризи 2007 року. Стаття 23 Закону України від 16.10.1996 р. № 422/96-ВР “Про Конституційний Суд України” передбачає, що повноваження судді Конституційного Суду України припиняються у разі: 1) закінчення строку призначення; 2) досягнення суддею шістдесятип’ятирічного віку; 3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я; 4) порушення суддею вимог, передбачених частиною другою статті 16 цього Закону; 5) порушення суддею присяги; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 7) припинення його громадянства; 8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; 9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Рішення про припинення повноважень судді Конституційного Суду України у випадках, передбачених пунктами 1-3, 6-9, приймається на засіданні Конституційного Суду України, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, — Верховною Радою України. Повноваження судді припиняються у разі його смерті. Тобто Закон говорить, що при порушенні суддею присяги Рішення про припинення повноважень судді Конституційного Суду України приймається Верховною Радою України, а Конституція говорить – що органом, який його призначив чи обрав. Таким чином щодо суддів за квотою Президента чи з’їзду суддів України при порушенні присяги суддею Конституційного суду виникає суперечність. Звісно все вирішується за Конституцією, але хто писав такий Закон, що відверто порушує Конституцію і створює зайві проблеми ? В той же час Закон написано в цій частині, ліпше, аніж Конституцію, бо інакше виходить сегрегація щодо судів. А тому Укази Президента України від 01.05.2007 р. № 370/2007 “Про звільнення С. Станік з посади судді Конституційного Суду України”, від 30.04.2007 р. № 369/2007 “Про звільнення В. Пшеничного з посади судді Конституційного Суду України”, від 10.05.2007 р. "Про звільнення В. Iващенка з посади судді Конституційного Суду України" є цілком законними, оскільки відповідають Конституції. Але в них немає обґрунтування порушення присяги судді, немає посилання на розслідування, голосування тощо. А процедура щодо порушення присяги судді Конституційного Суду України існує, щоправда діє вона фактично лише щодо суддів за квотою Верховної Ради. Параграф 63 Регламенту Конституційного Суду України, який затверджено Рішенням Конституційного Суду від 05.03.1997 передбачає: 1. У разі порушення у Верховній Раді України питання про порушення присяги суддею Конституційного Суду України Конституційний Суд України проводить перевірку і, за висновком постійної комісії з питань регламенту та етики, приймає одне з таких рішень: - про наявність підстав для розгляду Верховною Радою України питання про звільнення з посади судді Конституційного Суду України; - про відсутність підстав для звільнення з посади судді Конституційного Суду України. 2. Рішення про наявність підстав або про їх відсутність щодо звільнення з посади судді Конституційного Суду України приймається, якщо за нього проголосувало не менш як дванадцять суддів Конституційного Суду України. 3. Інформація про рішення Конституційного Суду України щодо звільнення судді Конституційного Суду України з посади направляється на розгляд Верховної Ради України у триденний строк з дня прийняття рішення.
У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИПро звільнення С. Станік з посади судді Конституційного Суду УкраїниВідповідно до пункту 22 частини першої статті 106, пункту 5 частини п’ятої статті 126 та статті 149 Конституції України звільнити СТАНIК Сюзанну Романівну з посади судді Конституційного Суду України у зв’язку з порушенням присяги. Президент України В.ЮЩЕНКО м. Київ, 1 травня 2007 року N 370/2007
У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИПро звільнення В. Пшеничного з посади судді Конституційного Суду УкраїниВідповідно до пункту 22 частини першої статті 106, пункту 5 частини п’ятої статті 126 та статті 149 Конституції України звільнити ПШЕНИЧНОГО Валерія Григоровича з посади судді Конституційного Суду України у зв’язку з порушенням присяги. Президент України В.ЮЩЕНКО м. Київ, 30 квітня 2007 року N 369/2007
У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про звільнення В. Iващенка з посади судді Конституційного Суду України Відповідно до пункту 22 частини першої статті 106, пункту 5 частини п’ятої статті 126 та статті 149 Конституції України звільнити IВАЩЕНКА Володимира Iвановича з посади судді Конституційного Суду України у зв’язку з порушенням присяги. Президент України В.ЮЩЕНКО м. Київ, 10 травня 2007 року N 390/2007 { Джерело - Офіційне Iнтернет-представництво Президента України ____________
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|
|||||||||