ЯКЩО ОДНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВОЛОДІЄ ПОНАД 50 ВІДСОТКАМИ ГОЛОСІВ В ІНШОМУ, ТО ЦЕ, ІНШЕ ПІДПРИЄМСТВО, МОЖЕ ВВАЖАТИСЯ ДОЧІРНІМ ПІДПРИЄМСТВОМ
Згідно з Класифікацією організаційно-правових форм господарювання ДК 002-94, затвердженою та введеною в дію наказом Держкомстату України від 22.11.94 р. №228, дочірнім визнавалося підприємство, єдиним засновником та власником якого є інше підприємство. З 2004 року законодавче визначення дочірнього підприємства існує в частині 8 статті 63 ГКУ. І тепер підприємство визнається дочірнім у випадках існування залежності від іншого підприємства. Межі такої залежності визначено нормами статті 126 ГКУ. Залежність може бути економічною та/або організаційною та виражатися у формі участі у статутному фонді та/або управлінні. Залежність між підприємствами може бути простою та вирішальною, але в будь-якому випадку залежне підприємство вважатиметься дочірнім. Згідно з частиною 2 статті 126 ГКУ проста залежність між підприємствами виникає у разі, якщо одне з них має можливість блокувати прийняття рішень іншим (залежним) підприємством, які (рішення) повинні прийматися відповідно до закону та/або установчих документів кваліфікованою більшістю голосів. Таким чином, якщо одне підприємство володіє понад 50 відсотками голосів в іншому, то це, інше підприємство, за нашим законодавством може вважатися дочірнім підприємством. Адже відповідно до статті 32 Закону про господарські товариства рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах (зауважте, не від всіх акціонерів, а від тих, хто є на зборах !), з таких питань: а) зміна статуту товариства; б) прийняття рішення про припинення діяльності товариства; в) створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв товариства. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах. Оскільки збори правомочні, якщо в них бере участь понад 60 відсотків акціонерів, то якщо половина з цих 60, тобто лише, наприклад, лише 35 відсотків акціонерів проголосує за щось, то вони приймуть рішення ! Це підтверджує і інші норми. Адже відповідно до статті 59 цього Закону до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - ї" статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства. З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів. Тобто в ТзОВ прямо відокремлено поняття “більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства” (що і є кваліфікована більшість голосів, хоча ніде в законодавстві про це прямо не сказано) і проста більшість голосів учасників зборів. Навіть ДКЦПФР в РЕКОМЕНДАЦІЯХ З НАЙКРАЩОЇ ПРАКТИКИ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЛЯ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ (Рішення від 2 червня 2002 року N 190) у пункті 4.10.2 говорить про те, що у статуті товариства має бути зафіксованим порядок прийняття рішень на засіданнях ради. Для максимального представлення радою інтересів акціонерів товариство може передбачити, що рішення з певних найбільш важливих питань приймаються кваліфікованою більшістю голосів членів ради або навіть одностайно. Частина друга статті 82 Господарського кодексу прямо передбачає, що установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості, передбачені статтею 57 цього Кодексу. Тому плутанина із тим, що є кваліфікованобю більшістю та тими, кого рахують від учасниками зборів викликає безліч корпоративних конфліктів, коли власники менш ніж 50 відсотків акцій можуть прийняти рішення, за яке фактично проти всі інші власники, але які або голосували проти або не були присутніми на зборах акціонерів. Тому навіть власники, які мають в сукупності понад 50 відсотків голосів, не можуть спати спокійно. Слід одному власнику мати понад 50 вдсотків голосів. Тоді буде відносний спокій. Віталій МОСЕЙЧУК ____________
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|
||||||