В Цивільному кодексі відновлено дію радянських положень щодо наслідків визнання угод недійсними. Нікчемні угоди для заробітку держави визнаватимуться недійсними ще і судом

Одним із негативних наслідків затвердження Податкового кодексу є те, що статтю 228 Цивільного кодексу було доповнено частиною третьою згідно із Законом від 02.12.2010 р. N 2756-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України”. Тепер у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін — в разі виконання правочину обома сторонами — в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне — з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Маразмі тут кілька:

1. фактично відновлено дію радянських положень Цивільного кодексу зразка 1963 року в статті 49;
2. тепер нікчемні угоди для заробітку держави  визнаватимуться недійсними додатково ще і судом;
3. будь-яку фіктивні угоду можуть визнати недійсною і забрати все в скарбницю. Таким чином Цивільний кодекс фактично вводить елементи кримінального покарання (конфіскацію) в суто цивільні відносини.

Петро ПАТЛАТИЙ
01.01.2011

ДПАУ на власний розсуд визнає угоди нікчемними для відмов у відшкодуванні ПДВ

ВАСУ ставить під сумнів будь-які документи платників податків для полегшення визнання будь-яких правочинів недійсними та нікчемними

Стаття 49 ЦК 1963 року. Недійсність угоди, укладеної з метою,

суперечною інтересам держави і суспільства

Якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін — в разі виконання угоди обома сторонами — в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Стаття 228. Правові наслідки вчинення правочину, який

           порушує публічний порядок, вчинений з метою,

           що суперечить інтересам держави і суспільства

1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

3. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін — в разі виконання правочину обома сторонами — в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне — з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

____________