Лише з 13 січня 2009 року власноруч зроблені відеозаписи та звукозаписи є офіційним доказом у судахУ час технічного прогресу зі злочинами слід боротися за допомогою техніки. Диктофону в кишені може багато допомогти, наприклад в США. Але у нас досі вести аудіозаписи, фото- та відеозйомку без санкції прокурора ніби було не можна (таємниця телефонних розмов, приватного життя тощо), і ці докази в якості доказів в судах не дуже і приймалися. Але насправді записувати та знімати можна без прокурора, особливо якщо від цього залежить людське життя, оскільки є таке поняття як необхідна оборона. І докази такі можуть прийматися судом, щоправда за його бажанням та після експертизи. Тобто суд міг просто “закрити очі” на ці докази. Накази Мін'юсту №32/5 від 22.12.95, а потім і № 53/5 від 08.10.98 р. “Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень” поповнили перелік основних видів судових експертиз у нашій країні експертизою фоно - і відеозапису . Тобто аудіозапис визнають речовим доказом, хоча вона і не має переваг перед іншими джерелами доказів. Це дозволяє суду, на свій розсуд, приймати чи не брати до уваги аудіозапис як речовий доказ. Причому технічна експертиза запису при цьому розглядаються як дії спрямовані на посилення даного джерела доказів. Плівки майора Мельниченка, зроблені, зрозуміло без санкції прокурора, є одними з найвідоміших аудіозаписів в історії української юриспруденції, які претендують на доказ. І лише з 13 січня 2009 року за Законом України від 25.12.2008 р. № 807-VI "Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України" власноруч зроблені відео-, фтото- та звукозаписи є доказом у судах і суд вже не може не приймати їх до розгляду. Експертиза відеозвукозапису44. Основними завданнями експертизи відеозвукозапису є: 44.1. Встановлення технічних умов та технології отримання відеозвукозапису. 44.2. Ототожнення особи за фізичними параметрами голосу. Орієнтовний перелік вирішуваних питань До пункту 44.1. Чи на даному технічному пристрої (відеомагнітофоні, диктофоні тощо) зафіксована відеофонограма (фонограма)? За допомогою одного чи декількох технічних пристроїв зафіксовані конкретні фрагменти відеофонограми (фонограми)? Чи є надана відеофонограма (фонограма) оригіналом або копією? Чи проводився запис відеофонограми (фонограми) безперервно? Чи зазнавала змін надана відеофонограма (фонограма)? Чи одночасно проводився запис відеозображення та звуку на відеофонограмі? До пункту 44.2. Чи брали перелічені особи участь у зафіксованій на фонограмі розмові та які конкретно слова та фрази ними промовлені? Скільки осіб брало участь у зафіксованій на фонограмі розмові? 45. Для встановлення технічних умов та технології отримання відеозвукозапису на дослідження надається: - оригінальна фонограма; - оригінальний пристрій, яким фонограма зафіксована; - додаткове обладнання, яке використовувалось для запису фонограми у повному складі: мікрофон, джерело живлення, прилади керування тощо; - повні відомості про внесення конструктивних змін в пристрій запису та додаткове обладнання з зазначенням хронології таких змін. 46. Для ототожнення осіб за усним мовленням, зафіксованим у фонограмі, експерту надаються фонограми з порівняльними зразками у формі бесіди (допиту, очної ставки тощо). Зразки з усним мовленням повинні бути зафіксовані з достатнім рівнем запису, на якісній апаратурі та носіях, які відповідають установленим стандартам та з невеликим терміном використання. У разі потреби для відбирання зразків запису залучається спеціаліст. Експерту також надається протокол прослуховування фонограм з роздрукованим текстом розмов. 47. Встановлення текстового змісту розмов, що зафіксовані у фонограмі, не є окремою експертною задачею, оскільки не потребує застосування спеціальних знань та може проводитись спеціалістом при вирішенні питань персоніфікації мовленнєвого матеріалу чи застосуванні спеціальних методів покращення розбірливості усного мовлення.
Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України Верховна Рада України ПОСТАНОВЛЯЄ: I. Внести до Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05, 1002-05, 1003-05) такі зміни: 1. Частину другу статті 80 викласти в такій редакції: "Документи — речові докази повинні зберігатися весь час при справі. Копії цих документів надаються власнику, а також іншим особам, які за законодавством мають право користуватися цими документами, за їх клопотанням і в порядку, встановленому статтею 186 цього Кодексу”. 2. Статтю 83 викласти в такій редакції: "Стаття 83. Документи Документи є джерелом доказів, якщо в них викладені або засвідчені обставини, які мають значення для справи. Документами є предмети, на яких за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо зафіксована певна інформація. До документів можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні), які містять відомості про обставини, встановлені в ході кримінального судочинства органом дізнання, слідчим, прокурором чи судом у порядку, встановленому цим Кодексом. Документи мають бути досліджені та приєднані до справи постановою особи, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором, ухвалою суду і зберігатися весь час при справі. За клопотанням власника, а також інших осіб, які за законодавством мають право користуватися цими документами, вилучені та приєднані до кримінальної справи документи або їх копії можуть бути надані їм у порядку, встановленому цим Кодексом. У тих випадках, коли документи мають ознаки, зазначені в статті 78 цього Кодексу, вони є речовими доказами”. 3. Статтю 186 доповнити частинами третьою та четвертою такого змісту: "Копії вилучених документів за клопотанням власника, а також інших осіб, які за законодавством мають право користуватися цими документами, можуть бути надані слідчим під час вилучення документів. Копії вилучених документів виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів цих осіб (за їх згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів органів, що проводять вилучення, та засвідчуються підписом слідчого і завіряються печаткою. У разі неможливості виготовлення копій вилучених документів або встановлення їх власника під час вилучення слідчий вносить до протоколу слідчої дії запис про клопотання щодо надання копій документів і в десятиденний строк з дня вилучення документів надає відповідним особам їх копії або виносить вмотивовану постанову про відмову у видачі копій документів, яка може бути оскаржена прокурору або до суду”. II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Президент України В.ЮЩЕНКО м. Київ, 25 грудня 2008 року N 807-VI ____________
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|
|||||||||