Судді не повинні щорічно звітуватися перед громадянами та державою щодо своїх доходів та майна

Події з львівськими суддями-мільйонерами адміністративного апеляційного суду непрямо викрили ще один маразм нашої судової системи. Виявляється, судді не повинні щорічно звітуватися перед громадянами та державою щодо своїх доходів та майна, тобто вони не зобов’язані подавати декларацію про доходи та майновий стан за своїм статусом.

Судді не є державними службовцями, а тому на них не розповсюджується вимога статті 13 Закону України від 16.12.1993 р. № 3723-XII “Про державну службу” щодо щорічного декларування доходів та зобов’язань фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, щодо себе і членів своєї сім’ї.

А Закон України від 15.12.1992 р. № 2862-XII “Про статус суддів” не передбачає щорічного декларування доходів та майна суддів та членів їхніх сімей. Від суддів все ж вимагається декларація про доходи, один раз перед призначенням на посаду судді, відповідно до статті 6 Закону України від 18.03.2004 р. № 1625-IV “Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України”.

Віталій МОСЕЙЧУК

Див. також Українці зобов’язані подавати декларацію про доходи та майно, але не про доходи, майно та витрати

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

28.10.2008

                                      Вищій раді юстиції

Щодо уникнення розбіжностей у даних фінансового і майнового характеру, які подають кандидати на посади суддів

Державна податкова служба України розглянула лист від 23 липня 2008 року N 4567/0/9-08 щодо питань, пов’язаних із розглядом матеріалів про призначення кандидатів на посади суддів, і повідомляє наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України

кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

З метою забезпечення виконання громадянами конституційного обов’язку щодо декларування отриманих ними доходів та вимог Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб” (Закон) до органу податкової служби подають декларації фізичні особи — платники вказаного податку, які, згідно із Законом, зобов’язанні подавати декларацію, а також фізичні особи, які, відповідно до норм статті 5 Закону, мають право на податковий кредит.

Згідно із Законом обов’язок подання декларації у платника податку з доходів фізичних осіб виникає, зокрема, у разі отримання ним протягом звітного року окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), з яких при їх нарахуванні та виплаті податок не утримувався (підпункт 8.1.3 статті 8 Закону), у разі отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (підпункт 8.2.1 та підпункт 8.2.2 статті 8 Закону), у разі отримання іноземних доходів (підпункт 9.9.1 статті 9 Закону).

Окрім цього, пунктом 6 статті 128 Господарського кодексу України визначено, що громадянин-підприємець зобов’язаний, зокрема, своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов’язкових платежів; сплачувати податки та інші обов’язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Особливості оподаткування доходів громадян для зайняття ними підприємницькою діяльністю та інших доходів викладені в розділі IV Декрету Кабінету Міністрів України від 6 грудня 1992 року N 13-92 “Про прибутковий податок з громадян”. Відповідно до пункту 4 статті 14 вказаного Декрету, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. У декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Громадяни, які одержують інші доходи, подають декларацію у строки, зазначені законом для місячного звітного періоду, на який припадає дата виникнення джерела доходу. У ній вказується розмір фактичного доходу за перший місяць та розмір очікуваного (оціночного) доходу до кінця поточного року.

Окрім цього, Указом Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” для суб’єктів малого підприємництва, у тому числі фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність з дотриманням певних умов, передбачених вказаним Указом, запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до пункту 9 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29 жовтня 1999 року N 599 “Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі”, затвердженого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за N 752/4045, для платника єдиного податку — фізичної особи протягом року встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу. Протягом 5 днів після закінчення звітного періоду платник єдиного податку подає звіт згідно з додатком 3 до цього Порядку, який залишається у справі платника єдиного податку.

Статтею  4  Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед   бюджетними  та  державними  цільовими  фірмами"  визначено порядок  подання  податкової   декларації   та   визначення   суми податкових зобов'язань.

Відомості щодо нарахованих і виплачених доходів фізичної особи надходять до ДПА України відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29 вересня 2003 року N 451, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2003 року за N 960/8281.

З метою уникнення розбіжностей в даних майнового та фінансового характеру, поданих кандидатами на посади суддів, з наявними відомостями ДПА України, пропонуємо наступне.

Відповідно до статті 31 Закону України від 2 жовтня 1992 року N 2657-XII “Про інформацію”, кандидати на посади суддів, як і інші громадяни, мають право доступу до інформації про них, заперечувати її правильність, повноту, доречність тощо. Таким чином, звернувшись до органів державної податкової служби за місцем реєстрації, громадянин (кандидат на посаду судді, а також члени його сім’ї, дані про доходи яких зазначені в декларації) може отримати відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів (IФ ДРФО) про нараховані та отримані ним доходи за певний період, або надати свою письмову згоду на передачу ДПА України такої інформації Державній судовій адміністрації при підготовці матеріалів про призначення на посаду судді.

У випадку якщо кандидатом (або Державною судовою адміністрацією) виявлено розбіжності, зокрема задекларовано суму меншу, ніж за даними IФ ДРФО, він може звернутися до органів державної податкової служби за місцем реєстрації для уточнення своїх доходів (відповідно до пункту 15-2 Указу Президента України від 30 червня 2004 року N 697/2004 “Про Положення про порядок розгляду питань та підготовки матеріалів щодо призначення на посаду професійного судді вперше” із змінами і доповненнями) або безпосередньо до податкового агента.

З метою однозначної ідентифікації кандидата на посаду судді та уникнення помилок при проведенні звірки відомостей, що надходять від Секретаріату Президента України, кандидату доцільно зазначати ідентифікаційні номери членів його сім’ї, що проживають з ним, для проведення перевірки даних про доходи членів сім’ї.

Заступник Голови С.I.Лекарь

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України

      ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 25, ст.354 )

Глава I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Питання, які регулюються цим Законом

Цей Закон регулює порядок:

1) обрання Верховною Радою України професійного судді (далі - судді) безстроково, термін повноважень якого на посаді судді закінчився;

2) обрання Верховною Радою України суддею безстроково особи, яка раніше уже обіймала посаду судді не менше п’яти років, але на час розгляду питання про обрання не займає посаду судді;

3) обрання Верховною Радою України судді, раніше обраного безстроково, до суду іншого рівня або до суду того ж рівня, але іншої спеціалізації;

4) звільнення Верховною Радою України з посади судді, який обіймає посаду судді безстроково.

Стаття 2. Порядок обрання кандидата на посаду судді безстроково

Обрання кандидата на посаду судді безстроково відбувається в такому порядку:

1) звернення кандидата на посаду судді безстроково до державної судової адміністрації, а суддів Верховного Суду України та суддів спеціалізованих судів — до голів цих судів щодо рекомендації їх для обрання суддями безстроково;

2) підготовка матеріалів щодо обрання кандидата суддею безстроково з повідомленням про це в місцевих засобах масової інформації, газеті “Голос України” та направлення їх до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) надання рекомендації про можливість обрання кандидата на посаду судді безстроково Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;

4) подання Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду до Верховної Ради України матеріалів про обрання кандидата суддею безстроково;

5) розгляд Комітетом Верховної Ради України, до відання якого належить розгляд питання про обрання суддів та звільнення суддів, обраних безстроково (далі — Комітет Верховної Ради України), подання про обрання кандидата суддею безстроково, прийняття рішення щодо рекомендації або нерекомендації кандидата на посаду судді безстроково та внесення цього рішення на розгляд Верховної Ради України;

6) прийняття Верховною Радою України рішення щодо обрання кандидата або відмови йому в обранні на посаду судді безстроково.

Стаття 3. Порядок звільнення з посади судді, обраного безстроково

Звільнення з посади судді, обраного безстроково, відбувається в такому порядку:

1) ініціювання перед Вищою радою юстиції питання про звільнення з посади судді в порядку, передбаченому статтею 17 цього Закону;

2) розгляд питання Вищою радою юстиції та прийняття рішення щодо внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді, обраного безстроково;

3) подання Вищої ради юстиції до Верховної Ради України матеріалів про звільнення судді, обраного безстроково;

4) розгляд подання Вищої ради юстиції відповідним Комітетом Верховної Ради України і прийняття рішення по суті цього подання;

5) розгляд подання Вищої ради юстиції та висновку Комітету Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України і прийняття Верховною Радою України рішення стосовно звільнення судді з посади.

Стаття 4. Суб’єкти звернення до Верховної Ради України з питань обрання та звільнення з посади судді, обраного безстроково

Суб’єктами звернення до Верховної Ради України з питань обрання та звільнення з посади судді, обраного безстроково, є:

1) Голова Верховного Суду України — щодо судді загального суду у випадках, передбачених пунктами 1-3 статті 1 цього Закону;

2) голова відповідного вищого спеціалізованого суду — щодо судді відповідного спеціалізованого суду у випадках, передбачених пунктами 1-3 статті 1 цього Закону;

3) Вища рада юстиції — щодо судді суду загальної юрисдикції з питання, передбаченого пунктом 4 статті 1 цього Закону.

Глава II ПІДСТАВИ І ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ПОДАННЯ ПРО ОБРАННЯ КАНДИДАТА НА ПОСАДУ СУДДІ БЕЗСТРОКОВО ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ

Стаття 5. Підстави для розгляду матеріалів про обрання кандидата на посаду судді безстроково

Підставами для розгляду матеріалів щодо обрання кандидата на посаду судді безстроково є:

особиста заява кандидата;

рекомендація Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

подання Голови Верховного Суду України або голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

Стаття 6. Вимоги до подання про обрання кандидата на посаду судді безстроково

У поданні про обрання кандидата на посаду судді безстроково зазначаються: рівень, місцезнаходження, спеціалізація та назва суду, до якого має бути обраний кандидат.

До подання додається особова справа кандидата на обрання суддею безстроково, яка повинна містити:

1) письмову заяву кандидата, написану власноручно;

2) рішення про рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання кандидата на посаду судді безстроково з обов’язковим зазначенням дотримання кандидатом вимог, передбачених статтею 127 Конституції України ;

3) протокол кваліфікаційної атестації (якщо перерва в роботі на посаді судді перевищує п’ять років, до протоколу кваліфікаційної атестації додається висновок про складення іспиту і підготовленість кандидата до судової роботи);

4) копію документа, що посвідчує громадянство;

5) особовий листок з обліку кадрів та автобіографію кандидата;

6) копію диплома про освіту, наявність вченого ступеня або вченого звання;

7) виписку з трудової книжки;

8) характеристику з місця (або з останнього місця) роботи;

9) довідку про показники роботи судді за останні п’ять років за підписами голови відповідного суду та начальника територіального управління державної судової адміністрації. При цьому в довідці зазначаються: інформація щодо кількості розглянутих справ по роках і категоріях, кількості скасованих, змінених вироків, рішень, ухвал, постанов; підстави скасування, зміни вироків, рішень і ухвал, кількість порушених дисциплінарних проваджень та кількість прийнятих рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

10) біографічну довідку про роботу кандидата в минулому відповідно до даних трудової книжки та інших документів, які підтверджують трудовий стаж;

11) копії рішень уповноважених державних органів про призначення та переведення суддів на посади;

12) довідку медичної установи про стан здоров’я кандидата;

13) декларацію про доходи за останній рік за встановленою Міністерством фінансів України формою.

Стаття 7. Подання про переведення судді з одного суду до іншого у порядку обрання

Подання про переведення судді з одного суду до іншого у порядку обрання Голова Верховного Суду України або голова відповідного вищого спеціалізованого суду вносить до Верховної Ради України. До подання додається особова справа судді, яка складається з документів, зазначених у статті 6 цього Закону.

Стаття 8. Розгляд питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково Вищою кваліфікаційною комісією суддів України

Вища кваліфікаційна комісія суддів України розглядає питання, пов’язані з обранням кандидата на посаду судді безстроково, не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку перебування судді на посаді.

Подання Голови Верховного Суду України або голови відповідного вищого спеціалізованого суду з рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо обрання кандидата на посаду судді безстроково та іншими матеріалами вноситься до Верховної Ради України не пізніш як через один місяць після надходження висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до голів цих судів.

Народний депутат України має право бути присутнім, отримувати відповідні матеріали та брати участь під час розгляду питання про обрання кандидата на посаду судді на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Стаття 9. Перевірка Комітетом Верховної Ради України звернень громадян та інших матеріалів стосовно діяльності кандидата, який обирається суддею безстроково

Комітет Верховної Ради України здійснює перевірку дотримання кандидатом на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України та статті 7 Закону України “Про статус суддів”, а також перевірку звернень громадян, громадських організацій, підприємств, установ, органів державної влади всіх рівнів та органів місцевого самоврядування (далі — звернень) щодо діяльності кандидата.

У разі якщо розгляд звернень потребує додаткової перевірки, Комітет Верховної Ради України приймає рішення про направлення їх до Верховного Суду України, відповідного вищого спеціалізованого суду, Вищої ради юстиції, Державної судової адміністрації України, Ради суддів України або кваліфікаційних комісій суддів.

Строк розгляду таких звернень та надання відповіді Комітету Верховної Ради України обчислюється відповідно до положень, передбачених законом про звернення громадян.

За необхідності Комітет Верховної Ради України може провести безпосередню перевірку звернень, доручивши її здійснення члену цього Комітету (за його згодою).

Кандидат, який обирається на посаду судді безстроково, має право ознайомитися з матеріалами звернень щодо його діяльності, запитів Комітету Верховної Ради України по них та відповідей, наданих Комітету Верховної Ради України.

Секретаріат Комітету Верховної Ради України у триденний строк з дня надходження подання поширює серед народних депутатів України через Апарат Верховної Ради України списки кандидатів, які пропонуються для обрання суддями безстроково чи звільнення суддів, обраних безстроково, із займаних посад, із зазначенням дня та часу засідання Комітету Верховної Ради України.

На засідання Комітету Верховної Ради України запрошуються також уповноважені представники Верховного Суду України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, вищих спеціалізованих судів, Державної судової адміністрації України, Ради суддів України, а також кандидат на посаду судді, присутність якого на засіданні є обов’язковою.

На засідання Комітету Верховної Ради України на вимогу народних депутатів України можуть бути запрошені представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також громадськості.

Особи, зазначені в частині сьомій цієї статті, повідомляються про день і час засідання письмово не пізніш як за три дні до його початку.

Стаття 10. Розгляд подання про обрання кандидата на посаду судді безстроково на засіданні Комітету Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України розглядає подання про обрання кандидата на посаду судді безстроково в місячний строк з дня їх надходження. У разі необхідності перевірки фактів, які не дають можливості прийняти рішення, цей строк може бути продовжений цим Комітетом, але не більше ніж на два місяці, за винятком випадків, коли строк продовження перевірки припадає на міжсесійний період роботи Верховної Ради України.

Розгляд подання про обрання кандидата на посаду судді безстроково проводиться на засіданні Комітету Верховної Ради України колегіально щодо кожного кандидата окремо.

Під час обговорення члени Комітету Верховної Ради України, запрошені особи мають право ставити запитання доповідачу та безпосередньо кандидату.

Рішення Комітету Верховної Ради України про рекомендацію або нерекомендацію щодо обрання кандидата на посаду судді безстроково після обговорення кандидатури та розгляду поданих звернень стосовно його діяльності проголошується в присутності кандидата.

Рішення Комітету Верховної Ради України про нерекомендацію кандидата на обрання суддею безстроково не є перешкодою для розгляду цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Стаття 11. Обов’язковість рішення Комітету Верховної Ради України про обрання кандидатів на посаду суддів безстроково Верховною Радою України

За наявності рішення про рекомендацію або нерекомендацію щодо обрання суддів безстроково Комітет Верховної Ради України вносить пропозиції про включення до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України питання стосовно обрання цих суддів.

Верховна Рада України на пленарних засіданнях обирає або відмовляє в обранні суддів безстроково за наявності рішення відповідного Комітету Верховної Ради України.

Стаття 12. Порядок обговорення питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради України

Обговорення питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради України починається з доповіді визначеного Комітетом Верховної Ради України доповідача.

Якщо при розгляді питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково у відповідному Комітеті Верховної Ради України були висловлені зауваження до кандидата, який обирається на посаду судді безстроково, доповідач має поінформувати про це народних депутатів України.

Кожний народний депутат України має право ставити запитання доповідачу та безпосередньо кандидату, який обирається на посаду судді безстроково, висловлювати свою думку щодо цієї кандидатури.

За наявності зауважень до кандидата, який обирається на посаду судді безстроково, висловлених на пленарному засіданні Верховної Ради України, що потребують додаткової перевірки відповідним Комітетом Верховної Ради України, голосування щодо цього кандидата не проводиться. Повторний розгляд подання щодо нього здійснюється Верховною Радою України за умови прийняття рішення цього Комітету відповідно до вимог статті 9 цього Закону.

Запитання можуть бути також поставлені до голови відповідного суду — суб’єкта подання.

Стаття 13. Порядок прийняття рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради України

Рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково приймається шляхом відкритого фіксованого голосування більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України.

Рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково оформляється постановою Верховної Ради України.

У разі, якщо кандидата на посаду судді безстроково не обрано, Вищою радою юстиції вноситься подання про звільнення цього кандидата з посади судді.

Стаття 14. Повторна рекомендація кандидатури на обрання судді безстроково

Якщо кандидата не було обрано суддею безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради України у зв’язку з нововиявленими обставинами, повідомленими у виступах народних депутатів України, Комітет Верховної Ради України приймає рішення про звернення до Вищої ради юстиції, відповідної кваліфікаційної комісії суддів щодо перевірки цих обставин або доручає народним депутатам України — членам цього Комітету внести подання про проведення такої перевірки, погоджує термін її проведення і за результатами перевірки приймає рішення про повторне внесення раніше відхилених кандидатур на пленарне засідання Верховної Ради України.

Результати проведеної перевірки вищезазначеними органами розглядаються на засіданні Комітету Верховної Ради України з урахуванням вимог, визначених статтею 10 цього Закону.

Внесення двічі відхилених Верховною Радою України кандидатур на обрання судді безстроково не допускається.

Стаття 15. Порядок переведення судді з одного суду до іншого шляхом обрання

Переведення судді з одного суду до іншого шляхом обрання відбувається в такому порядку:

1) звернення судді до територіального управління державної судової адміністрації щодо переведення з одного суду до іншого;

2) підготовка державною судовою адміністрацією матеріалів та направлення їх до Верховного Суду України або відповідного вищого спеціалізованого суду;

3) внесення Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду подання до Верховної Ради України.

Переведення судді з одного суду до іншого шляхом обрання здійснюється на пленарному засіданні Верховної Ради України за наявності висновку відповідного Комітету Верховної Ради України без обговорення. Присутність такого судді в залі засідань Верховної Ради України є обов’язковою.

Доповідач Комітету Верховної Ради України оголошує висновок цього Комітету стосовно переведення судді до іншого суду.

Голосування щодо переведення судді з одного суду до іншого здійснюється в порядку, передбаченому статтею 13 цього Закону.

Глава III ПІДСТАВИ І ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ МАТЕРІАЛІВ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ З ПОСАДИ СУДДІ, ОБРАНОГО БЕЗСТРОКОВО

Стаття 16. Підстави розгляду питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково

Суддя, обраний безстроково, звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Вищої ради юстиції у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 126 Конституції України.

Стаття 17. Ініціювання питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково

Ініціювання питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, відповідно до пунктів 1-3, 6-9 частини п’ятої статті 126 Конституції України відбувається в такому порядку:

1) у випадках, передбачених пунктами 1-3 та пунктом 9 частини п’ятої статті 126 Конституції України, суддя з відповідною заявою звертається до територіального управління державної судової адміністрації, а суддя Верховного Суду України чи вищого спеціалізованого суду — до голови відповідного суду;

2) подання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 1-3, 6-9 частини п’ятої статті 126 Конституції України, вноситься територіальним управлінням державної судової адміністрації до відповідної кваліфікаційної комісії суддів, а щодо судді Верховного Суду України та судді спеціалізованого суду — головами цих судів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) пропозиція про прийняття подання про звільнення суддів вноситься відповідною кваліфікаційною комісією суддів до Вищої ради юстиції;

4) Вища рада юстиції за пропозицією відповідної кваліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою вносить подання про звільнення судді до Верховної Ради України.

Ініціювання питання про звільнення суддів з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України, відбувається в такому порядку:

1) відповідна кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада юстиції розглядають та перевіряють звернення Комітету Верховної Ради України, депутатські звернення, звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, звернення інших посадових осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування, громадян, якщо в них містяться відомості про наявність підстав для звільнення судді, передбачених пунктами 4 і 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України ;

2) відповідна кваліфікаційна комісія суддів або член Вищої ради юстиції вносить до Вищої ради юстиції пропозиції про прийняття подання про звільнення судді;

3) Вища рада юстиції розглядає пропозицію про звільнення судді в порядку, передбаченому законом;

4) Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді до Верховної Ради України.

Стаття 18. Вимоги до подання про звільнення з посади судді, обраного безстроково

У поданні про звільнення судді, обраного безстроково, зазначаються: дата внесення подання, повне ім’я, рік народження, відомості про перебування на посаді судді, назва суду, підстава внесення подання про звільнення, визначена частиною п’ятою статті 126 Конституції України, фактичні обставини (у разі внесення подання про звільнення судді за особливих обставин, визначених статтею 32 Закону України “Про Вищу раду юстиції”.

До подання Вищої ради юстиції про звільнення з посади судді, обраного безстроково, додається особова справа з матеріалами, що свідчать про наявність підстав для звільнення, а також пропозиція члена Вищої ради юстиції, який ініціював питання про звільнення судді, або висновок відповідної кваліфікаційної комісії суддів про звільнення з посади судді відповідного суду чи висновок Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення з посади суддів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів та Апеляційного суду України.

Стаття 19. Порядок розгляду Комітетом Верховної Ради України подання про звільнення з посади судді, обраного безстроково

Подання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається Комітетом Верховної Ради України в місячний строк з дня його надходження.

Цей строк може бути продовжений Комітетом Верховної Ради України для перевірки фактів, що мають значення для прийняття рішення, але не більше ніж на один місяць.

Секретаріат Комітету Верховної Ради України у триденний строк з дня надходження подання поширює серед народних депутатів України через Апарат Верховної Ради України список суддів, які пропонуються для звільнення із займаних посад, із зазначенням дня та часу засідання Комітету Верховної Ради України.

Комітет Верховної Ради України здійснює перевірку звернень громадян або інших повідомлень щодо діяльності судді, які надійшли до Комітету Верховної Ради України.

Комітет Верховної Ради України може направити звернення для додаткової перевірки до Верховного Суду України, Вищої ради юстиції, відповідного вищого спеціалізованого суду, Державної судової адміністрації України, Ради суддів України або до відповідної кваліфікаційної комісії суддів.

Про результати перевірки відповідні органи письмово повідомляють Комітет Верховної Ради України у встановлений ним строк, але не пізніш як через 15 днів із часу отримання ними доручення про перевірку.

Про час та місце засідання Комітету Верховної Ради України повідомляється суддя, обраний безстроково, щодо якого порушено питання про звільнення його з посади.

Стаття 20. Порядок розгляду Комітетом Верховної Ради України питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково

У засіданні Комітету Верховної Ради України у розгляді питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, можуть брати участь народні депутати України, представники Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Вищої ради юстиції, Державної судової адміністрації України, а також представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості.

Участь судді, обраного безстроково, стосовно якого розглядається подання про звільнення його з посади, у засіданні Комітету Верховної Ради України є обов’язковою, крім випадків, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8 і 9 частини п’ятої статті 126 Конституції України.

У разі повторної неявки без поважних причин судді, стосовно якого розглядається подання про звільнення його з посади, з установленням Комітетом Верховної Ради України факту отримання цією особою повідомлення про час і місце засідання розгляд питання щодо цього судді проводиться за його відсутності. Комітет Верховної Ради України надає оцінку поважності причин неявки. Таким же чином провадиться і розгляд питань стосовно суддів, які письмово відмовилися від участі в засіданні Комітету Верховної Ради України або стосовно яких є письмове повідомлення про їх відмову від участі в засіданні цього Комітету.

На засіданні Комітету Верховної Ради України розгляд подання про звільнення судді починається з доповіді головуючого.

Члени Комітету Верховної Ради України та інші народні депутати України можуть ставити запитання судді щодо матеріалів перевірки, а також за фактами, зазначеними у зверненнях громадян.

Суддя має право ознайомитися з матеріалами, довідками та висновком Комітету Верховної Ради України, що стосуються його звільнення.

Стаття 21. Внесення Комітетом Верховної Ради України на пленарне засідання Верховної Ради України пропозиції про звільнення з посади судді, обраного безстроково

Комітет Верховної Ради України вносить на пленарне засідання Верховної Ради України пропозицію про рекомендацію або нерекомендацію щодо звільнення з посади судді, обраного безстроково, і представник цього Комітету доповідає із зазначеного питання.

Стаття 22. Запрошення осіб для розгляду питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково

На пленарне засідання Верховної Ради України для розгляду питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, запрошуються Голова Верховного Суду України, Голова Вищої ради юстиції, голова відповідного вищого спеціалізованого суду, Голова Державної судової адміністрації України.

Присутність судді на пленарному засіданні Верховної Ради України при розгляді питання про його звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України, є обов’язковою. Неявка на засідання не є перешкодою для розгляду питання по суті.

Стаття 23. Порядок розгляду питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради України

Кожна кандидатура для звільнення з посади судді, обраного безстроково, персонально представляється на пленарному засіданні Верховної Ради України представником Комітету Верховної Ради України.

У разі якщо суддя не згоден з поданням про звільнення, його пояснення заслуховується обов’язково.

Народні депутати України можуть ставити запитання судді щодо його діяльності.

Якщо при обговоренні питання на пленарному засіданні Верховної Ради України виникає необхідність здійснити перевірку звернень громадян щодо діяльності судді або витребувати додаткову інформацію, Верховна Рада України доручає відповідному Комітету Верховної Ради України здійснити таку перевірку.

Стаття 24. Прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення судді, обраного безстроково, з посади

З підстав, визначених частиною п’ятою статті 126 Конституції України, Верховна Рада України приймає рішення про звільнення судді з посади.

Рішення приймається шляхом відкритого нефіксованого голосування більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України.

Рішення про звільнення судді оформляється постановою Верховної Ради України.

Глава IV ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Законі України “Про статус суддів”

(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 8, ст. 56; 1994 р., N 22, ст. 142, N 26, ст. 203; 1995 р., N 34, ст. 268; 1999 р., N 50, ст. 434; 2000 р., N 10, ст. 79, N 13, ст. 102, N 38, ст. 322; 2001 р., N 33, ст. 180):

частину другу статті 9 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України визначається Законом України “Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України” (1625-15);

статтю 38 виключити;

2) у Законі України “Про судоустрій України”

(Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 27-28, ст. 180):

у частині п’ятій статті 59 та частині третій статті 62 слова “цим Законом” замінити словом “законом";

статтю 61 доповнити частиною сьомою такого змісту:

"7. Порядок обрання на посаду та звільнення з посади судді безстроково Верховною Радою України визначається Законом України “Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України";

частину першу статті 126 доповнити пунктом 4-1 такого змісту:

"4-1) оприлюднює інформацію щодо ініціювання питання про обрання суддів безстроково";

3) статтю 3.2.5 Регламенту Верховної Ради України доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Рішення про обрання на посаду судді безстроково приймається шляхом відкритого фіксованого голосування більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України”.

3. Визнати такою, що втратила чинність, Постанову Верховної Ради України від 14 травня 1997 року “Про порядок розгляду питання про обрання на посаду судді безстроково” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 22, ст. 164, N 26, ст. 180) з дня набрання чинності цим Законом.

4. Кабінету Міністрів України внести до Верховної Ради України у тримісячний строк з дня опублікування Закону України “Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України” проект Закону України про внесення змін до інших законів у зв’язку з прийняттям цього Закону.

Президент України Л.КУЧМА

 м. Київ, 18 березня 2004 року

          N 1625-IV

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про статус суддів

       ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 8, ст.56 )

Цей Закон визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян.

Глава I ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Суддя — носій судової влади

1. Професійні судді (далі — судді) та залучені у визначених законом випадках для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні, які здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади. (Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

2. Судді є посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов’язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції. (Частина друга статті 1 в редакції Закону N 2534-III від 21.06.2001)

Стаття 2. Повноваження суддів

Судді мають необхідні для здійснення правосуддя повноваження, передбачені законами України.

Стаття 3. Незалежність суддів

1. Судді у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежними, підкоряються тільки законові і нікому не підзвітні.

2. Гарантії незалежності суддів встановлюються цим Законом, а також Конституцією України.

3. Держава гарантує фінансове та матеріально-технічне забезпечення суддів і судів.

Стаття 4. Законодавство про статус суддів

1. Статус суддів Верховного Суду України та інших судів загальної юрисдикції визначається цим Законом. (Частина перша статті 4 в редакції Закону N 2534-III від 21.06.2001)

2. Статус суддів Конституційного Суду України визначається Законом України “Про Конституційний Суд”.

3. Особливості статусу суддів господарських судів визначаються Законом України “Про господарські суди”. (Частина третя статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2534-III від 21.06.2001)

4. Особливості статусу суддів військових судів визначаються спеціальним законом.

5. Трудові відносини суддів (крім суддів військових судів), не врегульовані цим Законом, визначаються законодавством України про працю.

Стаття 5. Вимоги, що ставляться до судді

Суддя не може належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

(Стаття 5 в редакції Закону N 2534-III від 21.06.2001)

Стаття 6. Обов’язки суддів

Судді зобов’язані:

- при здійсненні правосуддя дотримувати Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків; — додержувати вимог, передбачених статтею 5 цього Закону, службової дисципліни та розпорядку роботи суду;

- не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання;

- не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності.

Глава II ОБРАННЯ СУДДIВ

Стаття 7. Право на зайняття судової посади

1. На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою. (Частина перша статті 7 в редакції Закону N 2534-III від 21.06.2001)

2. Суддею апеляційного суду, якщо інше не передбачене законом, може бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як п’ять років, в тому числі не менш як три роки на посаді судді. (Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

3. Суддею вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як сім років, в тому числі не менш як п’ять років на посаді судді. (Статтю 7 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

4. Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як десять років, в тому числі не менш як п’ять років на посаді судді. (Частина четверта статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

5. Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого суду, вказаного у частині 1 цієї статті, є складання кваліфікаційного екзамену. Ця умова не поширюється на осіб, які мають відповідний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує 11 років.

6. Особливі вимоги, необхідні для зайняття посади судді Конституційного Суду України, господарських та військових судів, визначаються Конституцією України, законами України “Про Конституційний Суд України”, “Про господарські суди” та іншими законами України. (Частина шоста статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

7. Не може бути суддею особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Стаття 8. Добір кандидатів у судді

1. Добір кандидатів у судді здійснюється за результатами складання кваліфікаційного екзамену.

2. При доборі кандидатів забезпечується рівність їх прав незалежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань та інших обставин.

3. Кожен громадянин України, який відповідає вимогам, передбаченим статтею 7 цього Закону, має право скласти кваліфікаційний екзамен та звернутися до відповідної кваліфікаційної комісії суддів із заявою про рекомендацію його на посаду судді.

4. Кваліфікаційні екзамени на посаду судді приймаються відповідними кваліфікаційними комісіями суддів. Якщо особа, яка претендує на посаду судді, не склала кваліфікаційного екзамену, повторне його складання допускається не раніш як через рік. Результати складеного кваліфікаційного екзамену дійсні протягом трьох років. Особи, не згодні з рішенням кваліфікаційної комісії, можуть оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. (Частина четверта статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3913-12 від 02.02.94, N 2534-III від 21.06.2001)

5. Кваліфікаційна комісія суддів проводить кваліфікаційний екзамен і, з урахуванням його результатів, дає висновок про рекомендацію на посаду судді.

6. Кваліфікаційна комісія рекомендує на посади суддів кандидатів, які виявили найкращі знання, у кількості, необхідній для заміщення вакантних посад.

7. Особи, які склали екзамен, але не рекомендовані на посаду судді за браком вакантних посад, мають бути враховані кваліфікаційною комісією як кандидати на нові вакантні посади суддів протягом трьох років, якщо за цей період вони не відкличуть свою заяву.

8. Після закінчення строку повноважень суддя, крім суддів Конституційного Суду України, за його заявою повинен бути рекомендований на цю ж посаду на черговий строк за відсутності обставин, передбачених статтями 37 та 41 цього Закону, які є підставами для звільнення судді з посади. (Частина восьма статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

Стаття 9. Обрання (призначення) суддів

1. Судді Конституційного Суду України призначаються Президентом України, Верховною Радою України та з’їздом суддів України відповідно до Конституції України та Закону України “Про Конституційний Суд України”.

2. Судді судів загальної юрисдикції обираються Верховною Радою України безстроково. Судді, які вперше пройшли конкурсний відбір, призначаються на посаду судді строком на п’ять років Президентом України.

Порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України визначається Законом України “Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України”. (Частину другу статті 9 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 1625-IV від 18.03.2004)

(Стаття 9 в редакції Закону N 2534-III від 21.06.2001)

Стаття 10. Присяга судді

Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу такого змісту: (Абзац перший частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

"Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об’єктивним і справедливим”.

Присяга судді складається перед Президентом України.

(Частина друга статті 10 в редакції Закону N 2534-III від 21.06.2001)

Глава III ГАРАНТIЇ НЕЗАЛЕЖНОСТI СУДДIВ

Стаття 11. Забезпечення незалежності суддів

1. Незалежність суддів забезпечується:

- встановленим законом порядком їх обрання (призначення), зупинення їх повноважень та звільнення з посади; (Абзац другий частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

- особливим порядком присвоєння військових звань суддям військових судів;

- передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя;

- таємницею прийняття судового рішення і забороною її розголошення;

- забороною під загрозою відповідальності втручання у здійснення правосуддя;

- відповідальністю за неповагу до суду чи судді;

- правом судді на відставку;

- недоторканністю суддів;

- створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу;

- особливим порядком фінансування судів;

- системою органів судового самоврядування.

2. Всі державні органи, установи та організації, органи місцевого самоврядування, громадяни та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність судових органів і не посягати на неї. (Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

3. Гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені цим Законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України і Автономної Республіки Крим. (Частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

(Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 11 див. в Рішенні Конституційного Суду N 8-рп/2005 від 11.10.2005)

Стаття 12. Недопустимість втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя

1. Будь-яке не передбачене законом втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом. (Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

2. Суддя не зобов’язаний давати будь-які пояснення щодо суті розглянутих справ або справ, які знаходяться в його провадженні, а також давати їх будь-кому для ознайомлення, інакше як у випадках і порядку, передбачених законом.

Стаття 13. Недоторканність суддів

1. Судді — недоторканні. Недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв’язку, кореспонденцію, належне йому майно і документи.

2. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом. (Частина друга статті 13 в редакції Закону N 1145-XIV від 08.10.99)

3. Суддя не може бути затриманий за підозрою у вчиненні злочину, а також підданий приводу чи примусово доставлений у будь-який державний орган в порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення. Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні злочину чи адміністративного правопорушення, стягнення за яке накладається у судовому порядку, повинен бути негайно звільнений після з’ясування його особи.

4. Проникнення в житло чи службове приміщення судді, в його особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов, особистий обшук судді, а так само огляд, виїмка його кореспонденції, речей і документів можуть провадитись тільки за вмотивованим рішенням суду, а також за згодою судді в разі прийняття головою відповідного суду рішення про вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки. (Пункт 4 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1381-XIV від 13.01.2000, N 2534-III від 21.06.2001)

5. Кримінальна справа щодо судді Конституційного Суду України та будь-якого суду загальної юрисдикції розглядається у першій інстанції апеляційним судом. (Частина п’ята статті 13 в редакції Закону N 2534-III від 21.06.2001)

6. Підсудність справи визначається Головою Верховного Суду України або його заступником. При цьому справа не може розглядатись тим судом, у якому обвинувачений працював суддею.

(Офіційне тлумачення положення статті 13 див. в Рішенні Конституційного Суду N 19-рп/2004 від 01.12.2004)

Стаття 14. Відповідальність за неповагу до суду або судді

Прояв неповаги до суду або судді з боку осіб, які беруть участь у справі або присутні у судовому засіданні, а так само вчинення поза судовим засіданням будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду чи судді у зв’язку з їх службовою діяльністю, тягнуть за собою відповідальність згідно з законом.

Стаття 15. Припинення повноважень судді

1. Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:

1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

2) досягнення суддею шістдесяти п’яти років;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

4) порушення суддею вимог щодо несумісності;

5) порушення суддею присяги;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7) припинення його громадянства;

8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

(Частина перша статті 15 в редакції Закону N 2534-III від 21.06.2001)

2. Про наявність підстав для припинення повноважень судді та про висунення кандидатур для обрання суддею голова суду, в якому працює суддя, або голова вищестоящого суду повідомляє орган, який призначив або обрав суддю, в строк не більше одного місяця з дня виникнення підстав, передбачених Законом. До повідомлення додаються документи, які свідчать про наявність підстав для припинення повноважень судді. (Частина друга статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3913-12 від 02.02.94, N 2534-III від 21.06.2001)

3. Суддя не пізніш як за місяць до досягнення 65-річного віку повинен подати особисту заяву про припинення своїх повноважень на ім’я голови суду чи голови вищестоящого суду, органу, який призначив або обрав суддю. В разі неподання у встановлений термін особистої заяви повноваження судді припиняються через місяць з дня досягнення відповідного віку без права на відставку. (Статтю 15 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 3913-12 від 02.02.94; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

Глава IV КВАЛIФIКАЦIЙНI КОМIСIЇ СУДДIВ

Стаття 16. Законодавство про кваліфікаційні комісії суддів

Формування суддівського корпусу здійснюється через кваліфікаційні комісії суддів.

Система кваліфікаційних комісій суддів, їх склад, порядок формування і повноваження, а також інші питання їх діяльності визначаються відповідним законом.

(Статті 16-24 замінено однією статтею 16 в редакції Закону N 3913-12 від 02.02.94)

Глава V СУДДIВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

(Назва глави V в редакції Закону N 3913-12 від 02.02.94)

Стаття 25. Органи суддівського самоврядування

Для вираження інтересів суддів як носіїв судової влади ними утворюються органи суддівського самоврядування. Суддівське самоврядування здійснюється через конференції суддів місцевих та апеляційних судів, збори суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України і з’їзд суддів України.

(Статті 25-30 замінено однією статтею 25 в редакції Закону N 3913-12 від 02.02.94; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

Глава VI ДИСЦИПЛIНАРНА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ СУДДIВ

Стаття 31. Підстави дисциплінарної відповідальності суддів

1. Суддя притягується до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме за порушення:

- законодавства при розгляді судових справ;

- вимог, передбачених статтею 5 цього Закону;

- обов’язків, вказаних у статті 6 цього Закону.

2. Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки.

Стаття 32. Види дисциплінарних стягнень

1. До суддів застосовуються такі дисциплінарні стягнення:

- догана;

- пониження кваліфікаційного класу.

     (  Абзац  четвертий  частини  першої  статті  32 виключено на

підставі Закону N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )

2. За кожне з порушень, вказаних у статті 31 цього Закону, накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

3. За наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади. (Статтю 32 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

Стаття 33. Порушення дисциплінарного провадження

За наявності підстав дисциплінарне провадження щодо судді порушується постановою голови відповідної кваліфікаційної комісії суддів, Головою Верховного Суду України, головами вищих спеціалізованих чи апеляційних судів. (Стаття 33 в редакції Закону N 3913-12 від 02.02.94; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

Стаття 34. Підстави для порушення дисциплінарного провадження

1. Підставами для порушення дисциплінарного провадження щодо судді можуть бути:

- подання Міністерства юстиції України та його органів на місцях за наслідками перевірки заяв і повідомлень громадян;

- подання голови відповідного суду, посадових осіб державних органів, установ, організацій, органів місцевого самоврядування; (Абзац третій частини першої статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

- повідомлення в засобах масової інформації.

2. Не можуть бути підставами для порушення дисциплінарного провадження заяви та повідомлення, що не містять відомостей про наявність підстав, передбачених статтею 31 цього Закону, а також анонімні заяви та повідомлення.

Стаття 35. Розгляд дисциплінарної справи

1. Голова кваліфікаційної комісії або за його дорученням чи за рішенням комісії члени комісії протягом місяця з дня надходження відомостей про дисциплінарний проступок судді проводять їх перевірку. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок голови кваліфікаційної комісії проводиться трьома членами комісії. (Частина перша статті 35 в редакції Закону N 3913-12 від 02.02.94)

2. Після закінчення перевірки матеріали справи передаються на розгляд комісії, яка розглядає їх в десятиденний строк і приймає рішення.

3. Якщо комісією прийнято рішення про відсутність підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, голова відповідної комісії або комісія припиняють дисциплінарне провадження та повідомляють про це заінтересованих осіб. Рішення про припинення дисциплінарного провадження, прийняте головою комісії, може бути переглянуто комісією на вимогу одного з членів комісії.

4. Під час розгляду справи комісія повинна заслухати пояснення судді, притягнутого до дисциплінарної відповідальності. Неявка цього судді на засідання комісії без поважних причин не перешкоджає розгляду справи. Хід та результати засідання комісії фіксуються в протоколі, який підписується головуючим на засіданні та особою, що вела цей протокол.

     (  Частину  п'яту   статті  35  виключено  на підставі Закону

N  3913-12  від  02.02.94  )

5. Рішення кваліфікаційної комісії суддів про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів може бути оскаржено до Вищої ради юстиції протягом десяти днів з дня вручення копії рішення комісії. (Частина п’ята статті 35 в редакції Законів N 3913-12 від 02.02.94, N 2534-III від 21.06.2001)

Стаття 36. Строки для застосування і зняття дисциплінарного стягнення

1. Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців після виявлення проступку, не рахуючи часу тимчасової непрацездатності судді або перебування його у відпустці.

2. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення суддю не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення. Поновлення кваліфікаційного класу проводиться в загальному порядку.

3. Дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроково знято відповідною комісією за поданням голови суду, а дисциплінарне стягнення, накладене на голову суду, — за поданням голови вищестоящого суду.

     (   Статтю   37  виключено  на  підставі  Закону  N  2534-III

( 2534-14 ) від 21.06.2001 )

     (   Статтю   38  виключено  на  підставі  Закону   N  1625-IV

( 1625-15 ) від 18.03.2004 )

Глава VII АТЕСТАЦIЯ СУДДIВ

Стаття 39. Строки і порядок атестації суддів

1. Чергова кваліфікаційна атестація судді проводиться не пізніше одного місяця з дня закінчення строку його перебування у присвоєному йому кваліфікаційному класі. Дострокову кваліфікаційну атестацію судді може бути проведено не раніш як через два роки з часу останньої його атестації.

2. Особи, вперше обрані на посаду судді, проходять кваліфікаційну атестацію протягом першого року роботи, але не пізніше шести місяців після обрання, якщо вони мають стаж роботи, зазначений у частині 1 статті 7 цього Закону, і протягом другого року, якщо такого стажу немає.

3. За результатами проведеної атестації кваліфікаційна комісія суддів приймає рішення про:

- присвоєння судді кваліфікаційного класу;

- присвоєння судді більш високого кваліфікаційного класу;

- залишення судді у раніше присвоєному кваліфікаційному класі.

4. Атестація проводиться у присутності судді, який атестується.

5. Суддя, не згодний з рішенням кваліфікаційної комісії суддів місцевих та апеляційних судів щодо його атестації, може оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в десятиденний строк з дня вручення йому копії рішення. (Частина п’ята статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

(Стаття 39 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3913-12 від 02.02.94)

Стаття 40. Кваліфікаційні класи суддів

1. Залежно від посади, стажу, досвіду роботи і рівня професійних знань для суддів встановлюється шість кваліфікаційних класів: вищий, перший, другий, третій, четвертий та п’ятий.

2. Суддям, які мають кваліфікаційні класи, встановлюються доплати до посадових окладів у розмірах, передбачених законодавством України.

3. Порядок присвоєння кваліфікаційних класів кваліфікаційними комісіями суддів визначається відповідним законом.

(Стаття 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3913-12 від 02.02.94)

Стаття 41. Невідповідність судді займаній посаді

1. Суддя може бути звільнений з посади за невідповідність рівня професійних знань. В разі виявлення невідповідного для здійснення правосуддя рівня професійних знань судді кваліфікаційна комісія суддів своїм рішенням відкладає атестацію і надає судді строк для підвищення професійної кваліфікації та набуття відповідних знань, але не більше шести місяців. (Частина перша статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3913-12 від 02.02.94)

2. Якщо після закінчення встановленого строку кваліфікаційна комісія знову зробить висновок про невідповідність рівня професійних знань судді займаній посаді, вона приймає рішення, яким повідомляє про це голову відповідного суду та орган, що призначив чи обрав суддю, для вирішення питання про звільнення судді з посади. (Частина друга статті 41 в редакції Закону N 3913-12 від 02.02.94, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

3. Суддя має право оскаржити це рішення у Вищу кваліфікаційну комісію суддів України. (Частина третя статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3913-12 від 02.02.94)

Глава VIII МАТЕРIАЛЬНЕ I СОЦIАЛЬНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДДIВ

{  Установити,  що  у  2007  році  працюючим  пенсіонерам, на яких

поширюється  дія  цього  Закону,  достроково  призначена пенсія за

віком  (з  урахуванням  підпункту  "г"  пункту  1 статті 26 Закону

України  "Про зайнятість населення" ( 803-12 ), пункту "в" частини

другої  статті  12  Закону  України "Про загальні засади подальшої

експлуатації   і  зняття  з  експлуатації  Чорнобильської  АЕС  та

перетворення  зруйнованого  четвертого  енергоблока  цієї  АЕС  на

екологічно  безпечну  систему"  (  309-14  )  та  статті 21 Закону

України  (  3721-12  )  "Про  основні  засади  соціального захисту

ветеранів  праці  та  інших  громадян  похилого віку в Україні") у

період до досягнення пенсійного віку, передбаченого законодавством

для  відповідної категорії осіб, не виплачується згідно із Законом

N  489-V  (  489-16  )  від  19.12.2006;  додатково  див.  Рішення

Конституційного Суду N 6-рп/2007 ( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 }

( Установити, що у 2006 році достроково призначена пенсія за віком

з урахуванням підпункту "г" пункту 1 статті 26 Закону України "Про

зайнятість населення" ( 803-12 ) у період до досягнення пенсійного

віку, передбаченого законодавством для відповідної категорії осіб,

працюючим  пенсіонерам,  на  яких поширюється дія цього Закону, не

виплачується   згідно  із  Законом  N  3235-IV  (  3235-15  )  від

20.12.2005 )

Стаття 42. Державний захист суддів та їх сімей

1. Судді, члени їх сімей та їх майно перебувають під особливим захистом держави. Органи внутрішніх справ зобов’язані вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім’ї, збереження їх майна, якщо від судді надійде відповідна заява.

2. Вчинені у зв’язку з службовою діяльністю судді посягання на його життя і здоров’я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, образа чи наклеп на нього, а також посягання на життя і здоров’я близьких родичів судді (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погроза їм вбивством, пошкодженням майна тягнуть за собою відповідальність згідно із законодавством. Суддя має право на забезпечення засобами захисту, які йому надаються органами внутрішніх справ.

Стаття 43. Право судді на відставку

1. Кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов’язків за власним бажанням або у зв’язку з закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків.

2. За суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку. (Частина друга статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4015-12 від 24.02.94)

3. Судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку. (Частина третя статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4015-12 від 24.02.94)

4. Судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України “Про державну службу”. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок — 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України “Про державну службу”.

{  Абзац  перший частини четвертої статті 43 із змінами, внесеними

згідно із Законами N 4015-12 від 24.02.94, N 107-VI ( 107-17 ) від

28.12.2007 }

{  Щодо  дії  абзацу першого частини четвертої статті 43 додатково

див.   Закон   N   489-V   (  489-16  )  від  19.12.2006,  Рішення

Конституційного Суду N 4-рп/2007 ( v004p710-07 ) від 18.06.2007 }

До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років. (Частину четверту статті 43 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 4015-12 від 24.02.94)

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку, виплату вихідної допомоги та отримання щомісячного довічного грошового утримання зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби без додержання умови наявності десятирічного стажу роботи на посаді судді. (Частину четверту статті 43 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти тисяч гривень на

місяць.  {  Частину четверту статті 43 доповнено абзацом згідно із

Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 }

Призначення і виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється органами Пенсійного фонду

за рахунок коштів державного бюджету. { Частину четверту статті 43

доповнено  абзацом  згідно  із  Законом  N  107-VI  ( 107-17 ) від

28.12.2007 }

Заява про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду України у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної

політики. { Частину четверту статті 43 доповнено абзацом згідно із

Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 }

Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виплачується у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується щомісячне довічне грошове утримання, у грошовій формі

у  порядку,  встановленому  для виплати пенсій. { Частину четверту

статті  43 доповнено абзацом згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 )

від 28.12.2007 }

Виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за минулий час, за час перебування особи на повному державному утриманні, у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон, утримання надміру виплачених сум та відрахувань зі щомісячного довічного грошового утримання здійснюється у порядку, передбаченому Законом України “Про загальнообов’язкове державне

пенсійне  страхування"  (  1058-15 ). { Частину четверту статті 43

доповнено  абзацом  згідно  із  Законом  N  107-VI  ( 107-17 ) від

28.12.2007 }

У разі смерті особи, яка одержувала щомісячне довічне грошове утримання, особам, які здійснили її поховання, виплачується допомога на поховання у розмірі двомісячного щомісячного довічного

грошового  утримання,  яке  склалося  на  момент смерті. { Частину

четверту  статті  43  доповнено абзацом згідно із Законом N 107-VI

( 107-17 ) від 28.12.2007 }

Виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у

відставці  припиняється  у  разі:  {  Частину  четверту  статті 43

доповнено  абзацом  згідно  із  Законом  N  107-VI  ( 107-17 ) від

28.12.2007 }

1) винесення кваліфікаційною комісією суддів рішення про

припинення відставки судді; { Частину четверту статті 43 доповнено

абзацом згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 }

2) визнання судді безвісно відсутнім або оголошення його

померлим; { Частину четверту статті 43 доповнено абзацом згідно із

Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 }

     3)  смерті  судді;  {  Частину  четверту  статті 43 доповнено

абзацом згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 }

4) подання ним заяви про припинення виплати щомісячного

довічного  грошового  утримання;  {  Частину  четверту  статті  43

доповнено  абзацом  згідно  із  Законом  N  107-VI  ( 107-17 ) від

28.12.2007 }

     5) призначення пенсії; { Частину четверту статті 43 доповнено

абзацом згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 }

6) настання підстав, передбачених статтею 49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"

( 1058-15 ). { Частину четверту статті 43 доповнено абзацом згідно

із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 }

Судді, звільненому з посади у зв’язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, пенсія призначається на загальних підставах. (Пункт 4 статті 43 доповнено абзацом згідно із Законом N 358/95-ВР від 05.10.95)

За суддями, що перебувають у відставці, зберігається право на медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку, право на безплатний проїзд у громадському транспорті (крім таксі).

5. Відставка судді припиняється рішенням кваліфікаційної комісії суддів за місцем проживання судді чи його попередньої роботи внаслідок:

- повторного обрання на посаду судді;

- вчинення проступку, несумісного із званням судді;

- винесення обвинувального вироку, що набрав законної сили, а також у разі закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав за згодою судді;

- втрати громадянства України.

6. В останніх трьох випадках, зазначених у частині 5, разом з припиненням відставки суддя втрачає гарантії недоторканності, передбачені частиною 2 цієї статті.

7. Суддя, відставку якого припинено, має право протягом місяця оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішення якої є остаточним.

8. Суддям, відставку яких припинено, виплачується пенсія на загальних підставах.

Стаття 44. Матеріальне і побутове забезпечення суддів

1. Заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. (Частина перша статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4015-12 від 24.02.94)

2. Розміри посадових окладів суддів встановлюються Кабінетом

Міністрів України. { Частина друга статті 44 із змінами, внесеними

згідно із Законами N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001, N 107-VI

( 107-17 ) від 28.12.2007 }

3. Грошове утримання судді військового суду складається з посадового окладу, окладу за військове звання, доплат за кваліфікаційний клас судді та за вислугу років військовослужбовця. (Частина третя статті 44 в редакції Закону N 4015-12 від 24.02.94)

4. Суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах:

при стажі роботи понад 3 роки — 10 відсотків, понад 5 років — 15, понад 10 років — 20, понад 15 років — 25, понад 20 років — 30, понад 25 років — 40 відсотків від посадового окладу з

урахуванням  доплати  за  кваліфікаційні  класи.  {  Абзац  другий

частини  четвертої  статті  44  із  змінами,  внесеними  згідно із

Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 }

{ Частина четверта статті 44  в  редакції  Закону  N  4015-12  від

24.02.94 }

{  Установити,  що  у  2006  році  суддям  виплачується  щомісячна

надбавка  за  вислугу  років  у  розмірах,  передбачених  частиною

четвертою  статті  44  від посадового окладу з урахуванням доплати

за  кваліфікаційні  класи  згідно із Законом N 3235-IV ( 3235-15 )

від 20.12.2005 }

5. Суддям надається щорічна відпустка тривалістю 30 робочих днів з наданням додаткового посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів. (Частина п’ята статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4015-12 від 24.02.94)

6. Для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги. (Частина шоста статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

7. Не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду, вищого спеціалізованого суду, апеляційного та місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири чи будинку або службовим житлом за місцем знаходження суду. Судді військових судів забезпечуються таким же житлом і в ті ж строки за рахунок Міністерства оборони України.

{  Абзац  перший  частини  сьомої  статті 44 із змінами, внесеними

згідно  із  Законом  N  4015-12  від  24.02.94;  в редакції Закону

N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 }

У разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами і передати їх у користування судді. Порядок фінансування судів для цієї мети, а також порядок розрахунків з державним бюджетом органу державної виконавчої влади, який своєчасно не надав судді житло, визначається Кабінетом Міністрів України. (Частину сьому статті 44 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 4015-12 від 24.02.94)

(Частина сьома статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

8. Суддя має право на додаткову жилу площу відповідно до вимог статті 49 Житлового кодексу України. Суддя також має право на позачергове влаштування дітей у дошкільні заклади і позачергове встановлення квартирного телефону, безплатне користування на території України всіма видами транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі), а також встановлення квартирної охоронної сигналізації і користування нею за рахунок державного бюджету. (Частина восьма статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4015-12 від 24.02.94)

Безплатне користування на території України всіма видами транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім

таксі)  надаються:  {  Частину  восьму статті 44 доповнено абзацом

згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 }

суддям за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом судді за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному

Кабінетом  Міністрів України; { Частину восьму статті 44 доповнено

абзацом згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 }

суддям, які знаходяться у відставці або на пенсії за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім’ї у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку,

визначеному  Кабінетом  Міністрів України. { Частину восьму статті

44  доповнено  абзацом  згідно  із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від

28.12.2007 }

9. Судді мають право на придбання на пільгових умовах жилих приміщень комунального фонду та приміщень, наданих їм в користування в порядку, передбаченому частиною сьомою цієї статті, із знижкою на 50 відсотків їх вартості та на одержання кредитів на індивідуальне і кооперативне житлове будівництво з погашенням наданої позики за рахунок відповідних бюджетів за умови тривалості роботи на посаді судді не менше десяти років. (Абзац перший частини дев’ятої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4015-12 від 24.02.94)

Суддям надається 50-відсоткова знижка плати за займане ними та членами їх сімей житло, комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія, установка і користування індивідуальним домашнім телефоном). Такі ж пільги зберігаються за ними і після виходу у відставку. (Частину дев’яту статті 44 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 4015-12 від 24.02.94)

Пільги зазначені в абзаці другому цієї частини надаються:

{  Частину  дев'яту  статті 44 доповнено абзацом згідно із Законом

N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 }

суддям за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом судді за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному

Кабінетом Міністрів України; { Частину дев'яту статті 44 доповнено

абзацом згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 }

суддям, які знаходяться у відставці або на пенсії, за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім’ї у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку,

визначеному  Кабінетом Міністрів України. { Частину дев'яту статті

44  доповнено  абзацом  згідно  із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від

28.12.2007 }

10. Під час службового відрядження судді користуються правом бронювання місць у готелях і на всіх видах транспорту, а також позачергового придбання проїзних документів.

11. Суддям, а також суддям, які перебувають у відставці, органом, що їх обирав, видаються посвідчення, зразки яких встановлюються Кабінетом Міністрів України. Посвідчення судді дає право безперешкодного входу у приміщення державних органів влади і управління, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій. (Частина одинадцята статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законами N 4015-12 від 24.02.94, N 2534-III від 21.06.2001)

12. При здійсненні правосуддя суддя повинен бути в мантії, опис і зразки якої затверджуються Кабінетом Міністрів України. (Частина дванадцята статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1459-III від 17.02.2000 — зміни до частини дванадцятої статті 44, внесені згідно із Законом N 1459-III від 17.02.2000 в частині виключення першого речення втратили чинність як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду N 5-рп/2002 від 20.03.2002)

(Частина дванадцята статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

13. Суддя і члени його сім’ї мають право на безплатне медичне обслуговування в державних закладах охорони здоров’я. Члени сім’ї судді обслуговуються в тих медичних закладах, де обслуговується суддя. Суддям за рахунок державного бюджету, а членам їх сімей за власний рахунок щорічно надається путівка на санаторно-курортне лікування. Ці права зберігаються за ними і після виходу судді у відставку або на пенсію. (Частина тринадцята статті 44 в редакції Закону N 4015-12 від 24.02.94)

Стаття 45. Соціальний захист суддів

1. Життя і здоров’я суддів підлягають обов’язковому державному страхуванню за рахунок державного бюджету на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою.

2. У разі загибелі (смерті) судді, що сталася у зв’язку з виконанням відповідно до закону службових обов’язків, сім’ї загиблого виплачується одноразова страхова сума за рахунок страхових платежів по обов’язковому державному особистому страхуванню суддів в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою. За сім’єю загиблого зберігається право на отримання і придбання жилого приміщення на умовах і підставах, які мали місце до загибелі судді, незалежно від стажу його роботи. (Частина друга статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4015-12 від 24.02.94)

3. У разі заподіяння судді у зв’язку з виконанням відповідно до закону службових обов’язків каліцтва чи іншого стійкого ушкодження здоров’я, що виключає можливість продовження професійної діяльності, йому виплачується одноразова страхова сума за рахунок страхових платежів по обов’язковому державному особистому страхуванню суддів в розмірі п’ятирічного заробітку. Крім того, йому щомісячно виплачується компенсація в розмірі різниці між втраченим заробітком і призначеною пенсією без врахування одноразової страхової суми. За ним також зберігається право на отримання і придбання жилого приміщення відповідно до положень статті 44 цього Закону, незалежно від тривалості роботи на посаді судді. Коли заподіяне каліцтво чи інше пошкодження здоров’я не призвело до стійкої втрати працездатності, виплачується одноразова страхова сума за рахунок страхових платежів по обов’язковому державному особистому страхуванню суддів в розмірі річного заробітку. (Частина третя статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4015-12 від 24.02.94)

4. У разі загибелі (смерті) судді, в тому числі судді у відставці, внаслідок тілесного ушкодження чи іншого ушкодження здоров’я, пов’язаного з виконанням відповідно до закону службових обов’язків, непрацездатним членам сім’ї, що перебували на його утриманні, щомісячно виплачується компенсація в розмірі різниці між частиною заробітку загиблого, що припадала на їх частку, і призначеною пенсією у зв’язку з втратою годувальника без урахування одноразової допомоги.

5. Збитки, заподіяні знищенням або пошкодженням майна судді чи членам його сім’ї і близьким родичам у зв’язку з виконанням відповідно до закону суддею службових обов’язків, відшкодовуються державою в повному розмірі. Виплата відповідних сум провадиться за рахунок державного бюджету.

6. Пенсія чи довічне грошове утримання судді виплачується йому повністю незалежно від заробітку, одержуваного після виходу у відставку, або на пенсію. (Частина шоста статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4015-12 від 24.02.94)

Різниця між розміром пенсії, на яку має право особа відповідно до цього Закону, та розміром пенсії, призначеної в солідарній системі відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України. (Частину шосту статті 45 доповнено абзацом згідно із Законом N 3108-IV від 17.11.2005)

Президент України Л.КРАВЧУК

 м. Київ, 15 грудня 1992 року

      N 2862-XII

____________

  
  Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/law/0000_102.html

[an error occurred while processing this directive]

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.