ПЕНЯ ЗА НЕПОВЕРНЕННЯ ВАЛЮТНОЇ ВИРУЧКИ МОЖЕ ПЕРЕВИЩУВАТИ РОЗМІР ВЛАСНЕ ВИРУЧКИУ відповідності до статті 1 Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України. Виручка резидентів в іноземній валюті за експорт фармацевтичної продукції вітчизняного виробництва (коди ТН ЗЕД 30.01 - 30.06) підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) фармацевтичної продукції, що експортується. Перевищення зазначеного строку потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України. Відповідно до статті 4 вищезгаданого Закону порушення резидентами цих термінів тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Причому Законом верхньої межі суми пені ніяк не обмежено. Таким чином її розмір може перевищити розмір власне виручки, що є маразмом. У відповідності до статті 92
Конституції України: "Виключно законами
України визначаються: ... оскільки вчасне неповернення валютної виручки та санкції за це не є цивільно-правовою відповідальністю, не є кримінальним злочином або дисциплінарним проступком, залишається визнати, що це є адміністративним правопорушенням. Якщо є строки давності в кримінальних злочинів, то нерозумною виглядала би ситуація, якщо таких строків, лише менше, не було би і за адміністративні правопорушення. І законами України вони передбачені в статті 38 Кодексу про адміністративні правопорушення "Строки накладення адміністративного стягнення": "Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці із дня його виявлення." Користуючись цією статтею, можна було би нараховувати пеню за невчасне повернення валютної виручки лише протягом 2-х місяців, тобто лише на суму 18 відсотків (30 днів * 2 місяці * 0,3 відсотка. Але податківці вважають інакше
і посилаються на Декрет Кабінету Міністрів
України від 21.03.93 р. №8-93 "Про стягнення не
внесених у строк податків і неподаткових
платежів" в статті 1 якого, на їхню думку,
скасовано строки позовної давності: Але, як бачимо, безстрочність позовної давності стосується лише пункту а), а не в) статті 1 Декрету.
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|