|
СТАТТІ, КУРСОВІ
ТА РЕФЕРАТИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ,
ЗНО З ІСТОРІЇ,
КНИГИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ |
|
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Археографія РЅР° сторінках «Одесского вестника» (30-ті - середина 50-С… СЂСЂ. ХІХ СЃС‚.)В ХІХ ст. не лише на сторінках періодичної преси, але й в історичних творах історія України висвітлювалась виключно в контексті загальноросійської історії і розглядалась як невід`ємна її складова частина. Це спостерігалось і в розвитку журнальної археографії1. В Україні на початку ХІХ ст. журнальна періодика зародилася в Харкові. Саме там на сторінках часописів «Украинский вестник», «Украинский журнал» та альманахів «Утренняя звезда» і «Молодик» їх редакторами було проголошено як одне з найголовніших завдань всебічне вивчення місцевого краю. Одним із проявів цього стали археографічні публікації історичнихпам`яток2. В Південній Україні саме ОВ, будучи єдиним друкованим органом, стояв у витоків археографічної справи. Піонером археографічних публікацій на шпальтах ОВ став М.Н.Мурзакевич. Микола Никифорович Мурзакевич (1806-1883 рр.) народився в сім`ї бідного церковного службовця в місті Смоленську. Його батько диякон Никифір Адріанович був справжнім знавцем минулого і зумів прищепити сину любов до історії. Після закінчення Смоленської семінарії за порадою свого старшого брата Іллі, М.Н.Мурзакевич починає готуватись до вступу в університет. А в 1825 р. він вперше приїхав до Москви і, успішно склавши всі іспити, був зарахований на етико-політичне відділення. До Одеси М.Н.Мурзакевич переїхав в 1830 р. на запрошення свого університетського товариша М.М.Кир`якова і влаштувався працювати у митницьке відомство, а потім у Рішельєвський ліцей на посаду помічника вчителя. Він викладав історію та географію у перших трьох класах. Згодом його затвердили на посаді доглядача за молодшими вихованцями. У зв`язку з виходом нового положення про професорів та адьюнктів, за яким для викладання в ліцеї вимагався ступінь магістра, у 1837 р. М.Н.Мурзакевич їде до Москви захищати магістерську дисертацію. Захист пройшов успішно і він, отримавши ступінь магістра з філософії повертається до Одеси. Вже в 1840 р. М.Н.Мурзакевича затвердили у ступені адьюнкта, а згодом призначили професором кафедри російської історії і статистики3. Як і представників одеської інтелігенції, що мали змогу спілкуватися у гуртку М.М.Кир`якова, М.Н.Мурзакевича завжди цікавили і хвилювали проблеми регіональної історії. Саме в цих приватних бесідах і народилася думка утворити науково-громадське товариство з метою вивчення історії Новоросійського краю. На початку 1839 р. проект статуту товариства, який склав М.Н.Мурзакевич, був затверджений міністром освіти С.С.Уваровим, а 25 квітня цього ж року відбулося урочисте відкриття Одеського товариства історії та старожитностей. Тобто М.Н.Мурзакевич був одним із п`яти членів-засновників цієї наукової установи і був обраний її секретарем. З виходом «Записок» Одеського товариства історії та старожитностей (1844 р.) він став редактором цього видання, займаючицю посаду до кінця свого життя 4. До появи Одеського товариства історії та старожитностей і виходу його «Записок» М.Н.Мурзакевич мав змогу публікувати свої матеріали на сторінках ОВ. Так, в 1833 р. в рубриці «Материалы для истории Одессы» він оприлюднив низку документів з історії міста кінця XVIII ст., поклавши початок систематичній публікації джерел на сторінках газети [див. «Додатки» №№1-7]. У подальшому на шпальтах газети М.Н.Мурзакевич здійснив ще три археографічні публікації, які торкались історії міста. Одна з них була здійснена в 1835р. і вміщувала два документи, які висвітлювали питання утворення магістрату в м. Одесі (1795 р.) [№№8,9]. В рік виходу ЗООИД, продовжуючи співпрацю з ОВ, М.Н.Мурзакевич здійснив ще дві публікації. Одна з них – спогади почесного громадянина міста Одеси часів Рішельє Антона Шостака про розвиток міста наприкінці XVIII - на початку ХІХ ст. під назвою «Младенчество Одессы» [№36], яка була написана в 1809 р. і потрапила на сторінки видання із бібліотеки Воронцова. Друга – «Любопытная история о начале славного города Одессы» [№35] – була написана дійсним статським радником Павлом Левашовим у 1819 р. Її М.Н.Мурзакевич знайшов у бібліотеці Московського університету. В ній висвітлюється проблема заснування Одеси, причому автор підкреслив свій власний внесок у розбудову міста. Всі археографічні публікації М.Н.Мурзакевича торкалися історії м. Одеси. На жаль їх автор не подав коментарів, легенди, зовнішніх особливостей джерел, а тільки три останні публікації містять короткі передмови і примітки. У князя Воронцова, освіченого керівника краю, і чиновники намагалися залишити свій слід у науці. Одну археографічну публікацію здійснив на сторінках ОВ в 1836 р. Степан Васильович Сафонов (1811-1862). Він був випускником Харківського університету. 1825 р. поступив на службу до канцелярії новоросійського і бессарабського генерал-губернатора. Поступово С.В.Сафонов із звичайного переписувача паперів перетворився в кабінетного секретаря і одну з найближчих осіб графа. З відкриттям Одеського товариства історії та старожитностей, вже на першому засіданні його було обрано дійсним членом, а в 1843-1844 рр. він займав посаду віце-президента цієї наукової установи. У 1844 р. разом з Воронцовим С.В.Сафонов від`їхав до Петербургу, а потім деякий час перебувавна Кавказі. В 1852 р. він став сенатором і провів решту життя в Петербурзі5. Перебуваючи на службі в канцелярії Воронцова, він мав можливість працювати в його бібліотеці. В ній було знайдено і опубліковано «Записку о том, сколько я памятую о крымских и турецких походах» [№16]. В ній вміщено спогади учасникаросійсько-турецькоївійни 1735-1739 рр. Найбільший археографічний доробок на сторінках ОВ належить Аполлону Олександровичу Скальковському (1808-1898 рр.). Він народився в Житомирі в сім`ї чиновника. Після закінчення чотирикласного повітового училищавступив до Віленського університету, де навчався на фізичному відділенні, а згодом на відділенні моральних та політичних наук. Саме в цей час А.О.Скальковський захопився історією. Восени 1825 р. він перевівся до Московського університету на відділення етико-політичних наук. По закінченні навчання після деяких вагань А.О.Скальковський від`їзджає на службу до Одеси. Після прибуття в місто (1828 р.) його було зараховано чиновником до штату канцелярії новоросійського і бессарабського генерал-губернатора Воронцова в чині колезького секретаря6. З ОВ А.О.Скальковський почав співпрацювати ще в 1828 р. і саме тоді здійснив свою першу публікацію7. Історик був одним із редакторів газети, коли її очолював майбутній градоначальник Одеси О.І.Льовшин і залишався співробітником у 30-х рр., коли редакторамибули брати О.Г. і І.Г.Тройницькі. В цей час А.О.Скальковський почав досліджувати історію Новоросійського краю. В результаті своєї подорожі (1835 р.), проведеної за дорученням Воронцова, він зібрав чимало документів. Єдину можливість для їх публікації на той час міг надати лише ОВ. Саме там і була здійснена перша археографічна публікація А.О.Скальковського. Це – стаття «Адмирал Иосиф де Рибас и основание Одессы», в якій історик, на думку С.Я.Борового, неправомірно приписав Де-Рібасу роль засновника Одеси, що в майбутньому взяли на озброєння інші історики8. В передмові зазначалося, що публікація є фрагментом першої частини «Хронологического обозрения истории Новороссийского края». В ній містились рескрипти Катерини ІІ [№№10,11] та Павла І [12], листи Де-Рібаса [№№14,15], а також витяг із рапорту І.Лорера з історії міста [№13] (1795-1797 рр.). У 1837 р. в рубриці «Материалы для истории Новороссийского края» А.О.Скальковський помістив, знайдену в приватному архіві «Записку о крымских татарах» [№17]. В передмові він вказав, що вона мала послужити додатком до документів, опублікованих в першій частині його монографії з історії Новоросійського краю. В «Записці», складеній за наказом П.Паніна або П.Рум`янцева, мова йде про бажання ногайських орд перейти під владу російського царя. Там також вміщені імена депутатів і старшин ногайських орд, якіприбули в російський табір поблизу Бендер для переговорів з графом П.Паніним з даного питання. Того ж року в газеті з`явилася публікація «1812 г. в Новороссийском крае». В передмові А.О.Скальковський вказав, що ця праця – уривок із другої частини «Хронологического обозрения истории Новороссийского края». В даній публікації вміщено дванадцять документів. Чотири з них торкалися подій, пов`язаних з чумою в Новоросійському краї [№№25-27,29], а всі інші були свідченням того, що край, не зважаючи на труднощі, робив свій посильний внесок у боротьбу з Наполеоном [№№18-24,28]. З виникненням Одеського товариства історії та старожитностей дослідник не полишив співпраці з ОВ. З кінця 30-х рр., а особливо після знайдення решток архіву Коша Нової Січі (1839 р.), А.О.Скальковський звернувся до історії козацтва. Вже в 1841 р. у рубриці «Материалы для истории Новороссийского края» він помістив свою першу статтю про відносини запорожців і татар. Історик подав опис з`їзду депутатів від запорожців і татар для розв`язання суперечливих питань (31 травня 1749 р.) [№30]. В кінці публікації вміщені ще два документи, які свідчили про бажання кримських татар жити в мирі і злагоді з запорожцями [№№31,32]. В 1844 р. А.О.Скальковський присвятив 50-річному ювілею Одеси публікацію документа з архіву Коша Запорозької Січі. Це – секретний рапорт військового судді П.Головатого до генерал-губернатора Лівобережної України графа П.Рум`янцева від 30 червня 1765р. [№34]. В ньому вперше згадується про побудову турецької фортеці Ені-Дунья (Новий світ) біля Хаджибею. Пізніше цей документ А.О.Скальковський опублікував у своїй «Истории Новой Сечи или последнего Коша Запорожского», але не вказав точного датування. Внаслідок цього багато дослідників помилково вважали, що ця подія відбулась у 1764 р. Лише в 1967 р. вийшла стаття С.Я.Борового в якій він довів, що цю подію слід датувати 1765 р.9 Якби дана публікація була більш відома, то дискусія про датування звістки запорозьких розвідників завершилася б набагато раніше. Поява ЗООИД не поклала край співпраці А.О.Скальковського з ОВ, оскільки їх томи з`являлися дуже рідко (перший том – 1844 р., другий – 1848-50-і рр.). До того ж наприкінці 40-х рр. внаслідок особистого конфлікту він почав віддалятись від діяльності славнозвісної наукової установи10. Тому чергова публікація А.О.Скальковського з`явилась на шпальтах газети в 1849 р. в рубриці під новою назвою «Материалы для истории Южной России» і була представлена автором як уривок четвертої частини «Истории Новой Сечиили последнего Коша Запорожского». У вступному слові археограф, описуючи Запорізьку Січ, порівнював її з італійськими республіками XIII-XIV ст. На жаль автор не розкрив далі цю оригінальну думку. В даній публікації вміщено п`ять документів, пов`язаних змісією у Нову Січ капітана Владимирського піхотного полку Івана Гаврилова: два листи головних ногайських мурз до кошового [№№38,39], розповідь про перебування у Новій Січі капітана І.Гаврилова [№40], який привіз імператорську грамоту [№41] з метою розв`язання конфлікту між запорожцями і ногайцями та витяг із чолобитної війська запорозького до імператриці [№42]. У другій половині 40-х рр. А.О.Скальковський почав активно займатись статистичними дослідженнями. Внаслідок цього співпраця з ОВ навіть інтенсифікувалась. Дослідник здійснював на сторінках газети публікації статистичних розвідок, які мали вряди-годиархеографічний характер. Так, у 1850 р. стаття А.О.Скальковського була присвячена столітньому ювілею Ростова-на-Дону [№№43,44]. Автор відзначив, що завдяки політиці уряду місто стало великим портом і торговельним центром. Таким чином, в досліджуваний період А.О.Скальковський здійснив шість археографічних публікацій, які торкались історії Південної України, зокрема історії козацтва і міста Одеси. В рубриці «Материалы для истории Одессы» в 1851 р. опублікував низку документів, знайдених в архіві, чиновник особливих доручень в канцелярії військового губернатора колезький секретар Костянтин Миколайович Смольянинов. Він працював за дорученням одеського градоначальника над «Указателем Одессы» і ознайомився з документами. В майбутньому його робота перетворилася на грунтовну монографію, опубліковану в 1853 р. у третьому томі ЗООИД. Під час роботи дослідник виявив бажання оприлюднити цінні історичнідокументи. Оскільки томи «Записок» виходили в середньому один раз на п`ять років, то він, не чекаючи наступного тому, опублікував знайдені документи на сторінках ОВ. У вступному слові упорядник подав короткий виклад основних фактів з історії м. Одеси, а потім помістив п`ять документів про визначення полків для чорноморського гребного флоту, які поступили в команду Де-Рібаса та про їх подальшу діяльність [№№45-49]. Згодом К.М.Смольянинов здійснив ще дві археографічні публікації в ОВ. Так, у 1851 р. він помістив на документ про перші міські вибори вОдесі за іменним указом Катерини ІІ (1795 р.), а також вказав на допущені огріхи А.О.Скальковського в його «Первом тридцатилетии истории города Одессы», де той невірно вказав, що перші вибори відбулися в присутності Г.Кир`якова. К.М.Смольянинов знайшов підтвердження, що вибори проходили в присутності виконуючого обов`язки градоначальника секунд-майора П.Небольсина. Цюпублікацію можна вважати доповненням до документів, які вмістив раніше в газеті М.Н.Мурзакевич. В заключному слові автор відзначив, що всі подані відомості були взяті із справ 1796 р., які зберігались в архіві міського магістрату. К.М.Смольянинов, продовжуючи роботу над написанням історії Одеси в 1852р. звернувся до проблеми заснування міста і помістив документ, який підтверджував, що день народження Одеси – 22 серпня 1794 р. Такий висновок він зробив на основі знайденого рапорту інженер-полковника Ф.Деволана згідно якого саме в цей день розпочалось будівництво молу і пристаней. Публікація цього документу підтвердила, що К.М.Смольянинов приєднався до точки зору А.О.Скальковського, висловленої ним у 1837 р. в монографії про історію Одеси11. Решту археографічних публікацій в ОВ здійснили маловідомі краєзнавці. Дві з них належать В.Негрескулу. Один документ він надіслав з Херсону і опублікував у 1851 р. [№52]. В ньому оповідалось про відвідування Катерини ІІ міста в 1787 р. Другу публікацію автор здійснив у 1854 р. внаслідок своїх розшуків у Москві. В передмові упорядник зазначив, що знайдені документи ще не були відомі науковому загалу [№№54,55]. Це – рапорти графа П.Рум`янцева Катерині ІІ про переселення іноземних поселенців в Катеринославське намісництво. В 1844 р. дехто під криптонімом (І.И.) із Сімферополя помістив на шпальтах газети знайдений у селі Велика Знамянка наказ Г.Потьомкіна даний виборному Мартьяну про переселення жителів з-під Молдавії (Чорний Ліс) на Лівобережну Україну [№33]. Дана публікація містить коментар упорядника, в якому зазначено всі вигоди цього переселення, а також роль Потьомкіна в швидкому розвитку нового поселення. Важливий документ з історії Молдавії і Валахії опублікував Б.Бассараб [№37]. Золота булла угорського короля Бели IV, датована 1247 р., свідчить про заходи, спрямовані на боротьбу з татарами. В передмові зазначено, що відкриттям цього документу упорядник завдячує М.Кагальничану, який був видавцем грамот з румунських архівів. Таким чином у 30-ті - середині 50-х рр. ХІХ ст. газета ОВ була одним (а деякий час і єдиним) із видань для здійснення археографічних публікацій на Півдні України. В цей час на її сторінках, за нашими підрахунками, з`явилось дев`ятнадцять таких публікацій і в них вміщено п`ятдесят п`ять документів та витягів з документів. Переважна більшість з них – це документальні джерела (грамоти, укази, рескрипти, рапорти, донесення тощо). Наративних джерел представлено мало. Документи переважно відносяться до історії Новоросійського краю і міста Одеси. Майже всі публікації характеризуються низьким рівнем наукової підготовки до видання. Звичайно, археографічну діяльність на сторінках ОВ не можна порівнювати з діяльністю Одеського товариства історії та старожитностей. Але газета зробила свій гідний внесок у становлення археографії на Півдні України. ПРИМІТКИ 1Афиани В.Ю. Становление журнальной археографии в России в первой трети XIX в.//АЕ за 1989 год.–М.,1990.–С.28-37. 2Журба О.І. Археографічні студії з історії України в харківській періодиці першої половини ХІХ ст. // Історія та культура Подніпров`я.–Дніпропетровськ, 3Записки Н.Н.Мурзакевича // РС.–1887.–№2.–С.278. 4Див.: Николай Никифорович Мурзакевич. Автобиография.–СПб.,1886.–С. 5Степан Васильевич Сафонов//ЗООИД.–1867.–Т.VІ.–С. 6Див.: Хмарський В.М. З історії розвитку археографії на Півдні України: Аполлон Скальковський // ЗІФ ОДУ.–1998.–Вип.6.–С.23-39. 7Його ж. Видатний громадянин міста (про внесок А.О.Скальковського у розвиток культури Одеси у першій половині ХІХ ст.) // Археология и этнология Восточной Европы: материалы и исследования (сборник научных работ, посвященных 60-летию В.Н.Станко).–Одесса,1997.–С. 8Боровой С.Я. А.А.Скальковский и его работы по истории Южной Украины // Записки Одесского археологического общества.–1960.–Т.1(34).–С. 9Його ж. Хаджибей в 60-х годах XVIII ст. // Записки Одесского археологического общества.–1967.–Т.2(35).–С. 10Його ж. А.А.Скальковский и его работы ...–С.177. 11Скальковский А.А. Первое тридцатилетие истории города Одессы 1793-1823.–Одесса,1837.–С.37. Додаток Джерела, надруковані в «Одесском вестнике» в 1833-1854 рр. І.Мурзакевич Н. Материалы для истории Одессы //1833.–4,11,18 листопада, 6,13,30 грудня. 1.Витяг із донесення Г.Потьомкіна про взяття Хаджибейського замку від 3-го жовтня 1789 р. (Аккерман) (4 листопада); 2.Рескрипт Катерини ІІ про розбудову Хаджибея від 27 травня 1794 р. (11 листопада); 3.Положення уряду про поселення в околицях Одеси греків та албанців, які в останню війну служили в Архіпелазі від 19 квітня 1795 р. (18 листопада); 4.Положення уряду про міських переселенців, які викликаються із Архіпелагу та інших закордонних місць для поселення в Одесі від19 квітня 1795 р. (6 грудня); 5.Рескрипт імператриці Катерини ІІ графу П.Зубову про складання військового дивізіонуіз греків і албанців від 19 квітня 1795 р. (13 грудня); 6.Рескрипт імператриці Катерини ІІ про заснування в м. Хаджибей портової таможні та карантину від 17 липня 1794 р. (30 грудня); 7.Відомість про рух суден в Хаджибейському порті в 1795, 1796 і 1797 роках [б. д.] (30 грудня). ІІ.Мурзакевич Н.Материалы для истории города Одессы //1835.-19січня. 8.Указ імператриці Катерини ІІ про заснування в м. Одесі магістрату від 14 листопада 1795 р. (19 січня); 9. Донесення графа П.Зубова імператриці Катерині ІІ про влаштування магістрату в Одесі [б. Д.] (19 січня). ІІІ.Скальковский А. Адмирал Иосиф де-Рибас и основание Одессы //1836.–22,25,29 січня, 1 лютого. 10.Рескрипт імператриці Катерини ІІ Де-Рібасу про призначення його будівничим міста від 27 травня 1794 р. (25 січня); 11.Рескрипт імператриці Катерини ІІ графу П.Зубову про влаштування Хаджибейської фортеці від 4 грудня 1795 р. (29 січня); 12.Рескрипт імператора Павла І до військового губернатора Катеринославської і Таврійської губерній генерал-лейтенанта М.Бердяєва з наказом провести межування одеських земель від 24 лютого 1797 р. (24 лютого); 13.Результати опису стану Одеси, проведеного новоросійським поміщиком І.Лорером від 25 березня 1797 р. (1 лютого); 14.Лист Й.Де-Рібаса в одеський міський магістрат з останніми розпорядженнями перед від`їздом із Одеси від [ ] січня 1797 р. (1 лютого); 15.Лист Й.Де-Рібаса до брата Фелікса неаполітанського генерального консула в Одесі з повідомленням про те, що він став адміралом від 16 листопада 1800 р. (1 лютого). IV.С.С. [С.Сафонов] Материалы для истории Новороссийского края //1836.–6,10,13,17,20,24 червня, 1 липня. 16.Записка о том, сколько я памятую о крымских и турецких походах [б. д.] (10,13,17,20,24 червня, 1 липня). V.Скальковский А. Материалы для истории Новороссийского края //1837.–23,27,30 січня. 17.Записка о крымских татарах [б. д.] (23,27,30 січня). VI.Скальковский А. 1812 г. в Новроссийском крае //1837.-3,6,10,13,17,20,24 березня. 18.Витяг із маніфесту про напад Наполеона від 6 липня 1812р.(3 березня); 19.Промова А.-Е.Рішельє у залі публічного клубу з закликом пожертвувань у зв`язку з вторгненням Наполеона від 28 липня 1812 р. (6 березня); 20.Лист купця першої гільдії І.Ростовцева до А.-Е.Рішельє з проханням прийняти гроші на боротьбу з Наполеоном [ ] 1812 р. (10 березня); 21.Витяг із свідоцтва генерала Барклая де-Толля про заслуги поміщика Новоросійського краю Скаржинського в боротьбі з Наполеоном від 27 липня 1813 р. (10 березня); 22.Адрес катеринославського дворянства до А.-Е.Рішельє з висловленням бажання всіляко допомогти армії від 3 вересня 1812 р. (10 березня); 23.Лист татарського дворянства до таврійського губернатора А.Бороздіна з висловленням вірності Росії [ ] 1812 р. (10 березня); 24.Витяг із рапорту А.Бороздіна до О.Ланжерона про боротьбу з Наполеоном [ ] 1816 р. (10 березня); 25.Рапорт А.-Е.Рішельє про епідемію чуми в Одесі від 21 жовтня 1812 р. (13 березня); 26.Лист градоначальника Феодосії Броневського до А.-Е.Рішельє про стихійні лиха та голод у місті та околицях від 10 грудня 1812 р. (20 березня); 27.Рапорт А.-Е.Рішельє про бурю на Чорному морі, яка завдала великого збитку Одеському порту від 8 грудня 1812 р. (24 березня); 28.Витяг із повідомлення генерал-майора Іловайського про відступ французів із Москви від 12 жовтня 1812 р. (24 березня); 29.Повідомлення А.-Е.Рішельє до всіх губернаторів і градоначальниківпро закінчення епідемії чуми в Одесі від 15 лютого 1813 р. (24 березня). VII.Скальковский А. Сношения Запорожья с Крымом 1749 г. Материалы для истории Новороссийского края //1841.–6,10 вересня. 30.«Записка складена при слідчій про минулі образи між запорозькими козаками і татарами комісії, і під час з`їздів з татарськими депутатами, і від кого розмови велись: 31 травня дня 1749 року» (6,10 вересня); 31.Розписка татар про бажання не чинити взаємних образ козакам [травень-червень] 1749 р. (10 вересня); 32.Розписка татар про розшук козаків на території Кримського ханства [травень-червень] 1749 р. (10 вересня). VIII. І.И. Наказ Потемкина. – Село Знаменка //1844.–5 січня. 33.Наказ Г.Потьомкіна. – Село Знамяка [б. д.] (5 січня). ІХ. Скальковский А. Новый документ для истории г. Одессы // 1844.–23 серпня. 34.Секретний рапорт військового судді П.Головатого до генерал-губернатора Малоросії П.Рум`янцева про звіт запорозького розвідника від 30 червня 1765 р. (23 серпня). Х. Мурзакевич Н. Любопытная история о начале славного города Одессы (Сочинение действительного ст. сов. Павла Артемьевича Левшова) //1844.–8 листопада. 35.Любопытная история о начале славного города Одессы (Сочинение действительного ст.сов. Павла Артемьевича Левашова) [б. д.] (8 листопада). ХІ. Мурзакевич Н. Младенчество Одессы (Письмо почетнейшего гражданина г. Одессы времен герцога де Ришелье Антона Ильича Шостака от 1809 г.) // 1844.–16,20 грудня. 36.Младенчество Одессы (Письмо почетнейшего гражданина г. Одессы времен герцога де Ришелье Антона Ильича Шостака от 1809 г.) (16,20 грудня). ХІІ. Бассараб Б. Древнейший письменный документ относящийся к истории Молдавии и Валахии //1847.–2 липня. 37.Золота булла угорського короля Бели IV, спрямована на боротьбу з татарами [ ] 1247 р. (2 липня). XIІІ. Скальковский А. Посылка на Запорожье Императорской грамоты (Материалы для истории южной России)//1849.–19,23,26 лютого. 38.Лист головного бека Буджацької орди Ель-Хаджи-Хана до кошового П.Калнишевського [отримано 1 лютого 1771 р.] (19 лютого); 39.Лист головного начальника Єдисанської орди Ель-Гаджи Джаум-мурзи до кошового П.Калнишевського про дружбу козаків і ногайців [отримано 30 січня 1770 р.] (19 лютого); 40.«Описання Володимирського піхотного полку капітана І.Гаврилова під час перебування його в Запорозькій Січі з грамотою Її Імператорської Величності 1771р.», надіслане кошовому П.Калнишевському [ ] 1771 р. (19,23,26 лютого); 41.Грамота Імператриці Катерини ІІ до кошового і всього війська стосовно поганих взаємин запорожців з ногайцями від 5 лютого 1771 р. (23 лютого); 42.Витяг із чолобитної війська запорозького про виконання волі Катерини ІІ щодо несення їх служби[1771 р.] (26 лютого). XIV.Скальковский А. Столетие Ростова-на-Дону, 1750-1850 //1850.–19 серпня. 43.Таблиця про елементи торгівлі в перші роки після заснування міста [б. д.] (19 серпня); 44.Таблиця про розміри торгівлі за сім найближчих років до заснування [1758-1764 рр.] (19 серпня). XV.Смольянинов К. Материалы для истории г. Одессы//1851.-24 січня. 45.Ордер Г.Волконського до Нижегородського мушкетерського полку про призначення його в чорноморську гребну флотилію від ў травня 1794 р. (24 січня); 46.Наказ бригадира Ф.Кисельова до Нижегородського мушкетерського полку про несення служби в чорноморській гребній флотилії [б. Д.] (24 січня); 47.Наказ Де-Рібаса про розбудову м.Хаджибея [липень] 1794 р. (24 січня); 48.Список офіцерів, призначених в експедицію побудови гавані і міста в Хаджибеї[б. Д.] (24 січня); 49.Список працівників, залучених для керівництва будівництвом гавані і порту в Хаджибеї [б. Д.] (24 січня). XVI.Смольянинов К. Первые городские выборы в Одессе//1851.-7лютого. 50.Список кандидатів на посади градського глави, бургомістра та ін. до одеського міського магістрату [1795] (7 лютого); 51.Список обраних на посади градського глави, бургомістра та ін. до одеського міського магістрату [1795] (7 лютого). XVII.В.Н. [В.Негрескул] Первое посещение Херсона Императрицею Екатериною ІІ-й //1851.–18 квітня. 52.Витяг із листа імператриці Катерини ІІ до генерала Єропкіна з описанням міста Херсона [1797] (18 квітня). XVIII.Смольянинов К. 22-е августа 1794 года, день рождения Одессы //1852.–30 серпня. 53.Генеральний рапорт Ф.Деволана до сенату про початок будівництва молу і гавані в Одеському порту від 24 січня 1797 р. (30 серпня). ХІХ. Негрескул В. Материалы для истории Новороссийского края //1854.–12 серпня. 54.Рапорт П.Рум`янцева до Катерини ІІ про переселення іноземних поселенців в Катеринославське намісництво від 21 липня 1769 р. (12 серпня); 55.Рапорт П.Рум`янцева до Катерини ІІ про переведення іноземних поселенців в Катеринославське намісництво [б.д.] (12 серпня). <<-- Археографічний аспект РІ епістолярній спадщині академіка Р”.I.Яворницького | Археологічна періодизація, еволюція людини та людського суспільства-->>
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2024. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
|
