Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

СТАТТІ, КУРСОВІ ТА РЕФЕРАТИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ, ЗНО З ІСТОРІЇ, КНИГИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Українська історія, події, факти, коментарі, аніліз

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Микола Віталійович Лисенко - видатний музичний та громадський діяч України

xmlns:o="urn:schemas-microsoft-com:office:office"
xmlns:w="urn:schemas-microsoft-com:office:word"
xmlns:m="http://schemas.microsoft.com/office/2004/12/omml"
xmlns="http://www.w3.org/TR/REC-html40">






href="Микола%20Віталійович%20Лисенко%20-%20видатний%20музичний%20та%20громадський%20діяч%20України.files/filelist.xml">
Реферат

href="Микола%20Віталійович%20Лисенко%20-%20видатний%20музичний%20та%20громадський%20діяч%20України.files/themedata.thmx">
href="Микола%20Віталійович%20Лисенко%20-%20видатний%20музичний%20та%20громадський%20діяч%20України.files/colorschememapping.xml">









Народився Микола Віталійович Лисенко 10 березня 1842
року в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської області. Батько, Віталій
Романович Лисенко, офіцер орденського кірасирського полку, був людиною
освіченою, з передовими поглядами на розвиток суспільства, глибоко знав і любив
літературу, народну творчість. Мати, Ольга Єреміївна, походила з полтавського
поміщицького роду Луценків. Навчалася вона в петербурзькому Смольному інституті
шляхетних дівчат. Аристократичне виховання наклало свій відбиток на все
подальше життя Ольги Єреміївни, вигранивши її характер та світогляд. Розмовляла
вона виключно французькою мовою, в усьому намагаючись створити таку атмосферу, яка
б не мала навіть натяку на щось народне, українське.



Село Гриньки належало двоюрідному дядькові Ольги
Єреміївни, поміщикові М. Булюбашу, у якого вона виховувалася. Він надзвичайно
любив свою племінницю, а народження Миколи стало для нього справжньою радістю. Тут,
у Гриньках, як згадував пізніше М. Старицький, над М. Лисенком ". . . зіткнулись
два цілком протилежних і навіть ворожих впливи; з одного боку — французька мова,
манери і аристократична манірність (мати й гувернантка), з другого боку —
українська мова. . . пестощі і зайва простота манер. Перша сторона переслідувала
не тільки простонародне слово, але навіть і російське, забороняючи всякі
зносини з "пейзанами", а друга, навпаки, заохочувала всяку простоту, зацікавлювала
розум і фантазію дитини казками народними та піснями, а вечорами відпускала
весь полк служниць для забав з паничем; звичайно, забави ці полягали в
різноманітних народних іграх.



Протести матері тут були безсилими, і вперта
наполегливість і сльози дитини, які енергійно підтримувала обожнююча свого
внука бабуся (М. В. Булюбаш), переважали протести, тим більше, що і батько став
на сторону тітки".



У такому середовищі, серед таких людей і виростав
майбутній композитор. Але саме народна стихія, культура і побут народжували у
серці малого Миколи невгасиму любов до рідної пісні, мови, мистецтва.



У 1852 році хлопця відвезли до Києва в пансіон Вейля, звідки
він, провчившись усього декілька місяців, переходить до іншого — пансіону
француза Гедуена. У цьому закладі музика займала не останнє місце у вихованні
та навчанні. Одинадцятирічний хлопчина показав себе майже одразу як у
здібностях, так і в старанності.



Літні канікули Микола завжди проводив у рідному селі. На
той час туди приїжджав з Полтавської гімназії і Михайло Старицький, троюрідний
брат М. Лисенка. Це товаришування зіграло свою благодатну роль у подальшому
житті обох велетів нашої культури.



Після закінчення пансіону Миколу віддають до 2-ї
Харківської гімназії.



У 1859 році Микола Віталійович вступає на природничий
факультет Харківського університету. Провчившись у ньому всього один рік, він
разом з батьками перебирається до Києва. Навчання в університеті, який він
успішно закінчив у 1865 році, М. Лисенко вдало поєднував з заняттями музикою, яка
все більше і більше захоплювала його. У цей же час він багато пише, притому
звертається не лише до дрібних інструментальних жанрів, але й до
музично-драматичних творів.



Подорожуючи, композитор ніколи не втрачав нагоди
записати завершені зразки пісень до спеціального нотного зошита, з яким ніколи
не розлучався.



Музика не тільки вабила М. Лисенка, а й поступово
заповнювала все його життя. Йому праглося більших і ґрунтовніших знань, хотілося
вдосконалювати виконавську майстерність.



З 1867 по 1869 рік він навчається у Лейпцігській
консерваторії, а з 1874 по 1876 рік — у Петербурзі, у класі блискучого майстра
оркестру М. Римського-Корсакова.



Повернувшись до Києва, Микола Віталійович, з
властивими йому енергією і запалом, поринає у творчість, не забуваючи при тому
педагогічну, виконавську та музично-громадську діяльність.



На українському народному грунті М. Лисенко творить
високохудожні композиції на шевченківську тематику, народні опери "Різдвяна
ніч" і "Утоплена", оперу-сатиру "Енеїда", монументальну
народну музичну драму "Тарас Бульба".



Починаючи з 1869 року Микола Віталійович продовжував
невтомно виступати у концертних програмах.



У 1904 році М. Лисенко відкриває першу в Україні
національну музично-драматичну школу (з 1913 року — ім. М.В. Лисенка), яка
працювала у програмному режимі вищих мистецьких навчальних закладів.



Разом з О. Кошицем організував у 1905 році
музично-хорове товариство "Київський Боян", головою якого був до
кінця життя. М. Лисенко був засновником і головою ради правління "Українського
клубу" (1908—1911рр.).



Серед огрому творчої спадщини композитора основне
місце посідають опери: "Різдвяна ніч" (1873 р.), "Утоплена"
(1883 р.), "Тарас Бульба" (1890 р.), "Наталка Полтавка"
(1889 р.), "Енеїда" (1910 р.), "Ноктюрн" (1912 р.), дитячі
опери "Коза-Дереза" (1888 р.), "Пан Коцький" (1891 р.), "Зима
й Весна" (1892 р.).



Микола Віталійович Лисенко був одним з найкращих інтерпретаторів
"Кобзаря" Т. Шевченка, на тексти якого написав понад 80 вокальних
творів різних жанрів.



Безцінною спадщиною великого композитора стали обробки
фольклорно-пісенних зразків усної народної творчості.



Смерть М. Лисенка, яка настала 6 листопада 1912 року, була
непоправною втратою для української музичної культури.



Микола Віталійович Лисенко — засновник національної
музично-творчої школи, основоположник української класичної музики. Значення
його для української музичної культури неоціненне. Своєю творчістю він вперше
спробував підсумувати величезний період розвитку вітчизняної музики на
підвалинах глибокого і всебічного вивчення народного життя і народної творчості.
Величезний пласт народної музики, ряд поодиноких талановитих музичних творів
різних жанрів сприймалися тепер зовсім інакше, по-новому, знайшовши логічне і
справедливе обрамлення титанічною діяльністю М. В. Лисенка, який встановив
чітке й однозначне визначення цьому феномену — українська музична культура.



style='font-size:14.0pt;line-height:150%'>Музиці М. Лисенка притаманна органічна
єдність змісту і форми, глибока ідейність, реалізм, висока композиторська майстерність.



Невтомний організатор, закоханий у свою справу
подвижник, талановитий художник, палкий і активний пропагандист української
музичної культури, М. Лисенко завжди і всюди ставив собі за мету, визначав
якнайважливе завдання — відкривати громадськості невичерпні художні скарби
українського народу.



Потрапивши у 1874 році до Петербурга, Микола
Віталійович майже одразу ж включився в дієву репрезентаційну працю. Він починає
влаштовувати концерти, в яких демонстрував у хоровому виконанні кращі зразки
музичного фольклору. Згодом він включив у ці виступи власні композиції на твори
близьких йому за духом представників "Могучої кучки": М. Балакірєва, М.
Мусоргського, О. Бородіна, М. Римського-Корсакова. Ця плеяда надзвичайно
обдарованих музикантів зростала як гідне продовження тих художніх принципів, які
свого часу заклав геніальний М. Глінка. Тож не випадково пізніше самого М. Лисенка
порівнюватимуть з великим росіянином, називаючи його українським Глінкою.



style='font-size:14.0pt;line-height:150%'>На початку 1875 року до Петербурга
вперше приїхав відомий український
народний співак-кобзар Остап Вересай. М. Лисенко в усьому
допомагав
знаменитомуstyle='font-size:14.0pt;line-height:150%;mso-ansi-language:RU'> style='font-size:14.0pt;line-height:150%'>землякові.



Перший виступ Остапа Вересая відбувся у Географічному
товаристві. Безсумнівно, через те, що поруч була давно знайома, чуйна, правдива,
дорога і поважна людина, яким був для кобзаря Микола Віталійович, співак
почував себе значно вільніше, розкутіше і з величезним піднесенням та
натхненням виконав програму, проспівавши українські народні пісні та думи.



Враження від концерту було надзвичайним. Мовби самі
животворні вітри далеких епох і велич народу потужним поривом пронеслися через
душі й серця
слухачів. Особливого
відчуття тому враженню надавало ще й те, що перед початком вечора було
виголошено вступне слово відомого російського фольклориста професора О. Міллера,
в якому поруч із загальними роздумами було сказано багато добрих слів і про М. Лисенка
як про видатного вченого, збирача української народнопісенної творчості.



Згодом О. Вересай з величезним успіхом виступить у так
званому "Соляному Городку" в загальнодоступному концерті.



У березні 1875 року в тому ж залі "Соляного
Городка" — місці промислових і кустарних виставок — відбувся концерт
слов'янської музики, організований М. Лисенком. Виконувалися українські, російські,
польські, сербські пісні, композиції самого Миколи Віталійовича. Виступав тут і
кобзар Остап Вересай. Його спів супроводжувався "туманними картинами"
з діапозитивів, які заздалегідь, на замовлення М. Лисенка, виконав український
художник П. Мартинович, що навчався тоді в Академії мистецтв північної столиці.
микола лисенко композитор український



І знову — вражаючий успіх і добра слава про невичерпне
багатство українського фольклору. Все це відігравало свою позитивну і
конструктивну роль у формуванні в суспільстві цілісного і правдивого враження
про справжній стан такої важливої особливості, показового фактора народного
життя, яким є музична культура.



Збагачуючись і озброюючись передовими ідеями і
художньо-естетичними критеріями свого часу, вивершуючи знання народного життя, переймаючись
болями і радощами народу, усвідомлюючи устремління його на основі неосяжних
багатств музичного фольклору, М. Лисенко закладає міцні підмурки для нової в
історії світової музики української професійної музичної школи. Його
подвижництво й мудрість полягали у тому, що, невтомно пропагуючи кращі
досягнення великих композиторів, він готував благодатну основу для майбутніх
конкретних і практичних справ, розраховуючи, врешті, не стільки на схвальну
оцінку, скільки на дієву підтримку і допомогу з боку народу саме усвідомленням
важливості цієї справи.



Згадується, як ще під час навчання в Лейпцігській
консерваторії М. Лисенко виступив у Празі 25 грудня 1867 року у грандіозному
слов'янському концерті. Микола Віталійович грав українські пісні у власній
обробці для фортепіано, викликавши величезне захоплення слухачів. Особливо
вразила слухачів обробка пісні "Гей, не дивуйте!", прослухавши яку, відомий
чеський музикант і етнограф Рейєр збуджено підхопився зі свого місця з вигуком:
"То духи од степу!" Схвальними матеріалами на той концерт
відгукнулася газета "№госіпі Ілзґу", одну з рецензій на той концерт
передрукував львівський журнал "Правда": ". . . Найкраще ж
подобались українські пісні, покладені ним самим з великою пильністю і
дотепністю. Лицарський дух мелодії запорозької і оригінальність "козака"
має для нас щось чаруючого і дивного. Пан Лисенко гадає намір надрукувати
збірник українських пісень. Ми б дуже бажали, щоб швидше знайшов видавця, то
тим виданням зробив би справді велику послугу слов'янській літературі. . . "



М. Лисенко сформував і збагатив майже всі існуючі в
українській музичній творчості жанри. Своїми теоретичними працями в галузі
музичного фольклору він значно розвинув вітчизняну науку про народну музичну
творчість. Педагогічною діяльністю М. Лисенко заклав підвалини вищої
спеціальної музичної освіти в Україні. Безпосередніми продовжувачами кращих
творчих традицій М. Лисенка в українській музичній культурі були К. Стеценко, Я.
Степовий, М. Леонтович.



...З Миколою Віталійовичем зв'язані в мене спогади
найдорожчих молодих літ, в його хаті стільки незабутнього пережито! style='text-transform:uppercase'>Старицький, Лисенко — сі ймення для
інших належать тільки для літератури і хисту, а для мене вони вічно викликатимуть
живі образи, як імення близьких і рідних людей, що, властиво, ніколи не
вмирають, поки живе наша свідомість. Не знаю, чи буде хто з молодшого покоління
згадувати коли про мене з таким почуттям, як я тепер згадую Миколу Віталійовича
і Михайла Петровича (я все їх бачу тепер поруч!). Але я б хотіла на те
заслужити. . .



Леся Українка.



style='font-size:14.0pt;line-height:150%'>Смерть Лисенка розумію як величезну
втрату, але, читаючи опис його
похорону. . . відчуваю якесь тремтіння радості в серці: як любить народ
свою
людину! Як глибоко
повчальна ця сумна, але така могутня, прекрасна
церемонія проводів людини, що відслужила своїй справі,
і як радісно відчувати, що
народ зрозумівstyle='font-size:14.0pt;line-height:150%;mso-ansi-language:RU'> style='font-size:14.0pt;line-height:150%'>велич її праці.



Прекрасна і смерть, коли вона веде за собою таке
збудження життя, такий полум'яний розквіт почуття любові і поваги до покійного.



М. Коцюбинський.



Я гаряче люблю українську музику. Якщо Чайковського ми
називаємо чарівником російської музики, то Лисенка — цього чудового і
захоплюючого красою своєї музики композитора — ми сміливо можемо назвати сонцем
української музики.



К. Станіславськийstyle='font-size:14.0pt;line-height:150%;mso-ansi-language:RU'>



style='font-size:14.0pt;line-height:150%;mso-ansi-language:RU'> 



style='font-size:14.0pt;line-height:150%;color:white;mso-ansi-language:RU'>Размещено
на
Allbest. style='font-size:14.0pt;line-height:150%;color:white;mso-ansi-language:EN-US'>rulang=RU style='font-size:14.0pt;line-height:150%;color:white;mso-ansi-language:
RU'>



style='font-size:14.0pt;line-height:150%;mso-ansi-language:RU'> 








<<-- Микола Аркас і його ’’Історія України-Русі’’  |  Микола Данилевський – досліджувач слов’янської культури-->>



Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2018. All rіghts reserved. Тел. (032) 243-43-23, (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Розсилка новин
Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв


Нова українська національна ідея. Новая украинская национальная идея
 
Кутки споживача для всіх міст із законодавством та книгою скарг. Кутки покупця. Уголки потребителя для всех городов с законодательством и книгой жалоб. Уголки покупателя





Украинские 100x100




Газета "Правовий тиждень"