Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

СТАТТІ, КУРСОВІ ТА РЕФЕРАТИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ, ЗНО З ІСТОРІЇ, КНИГИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Українська історія, події, факти, коментарі, аніліз

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Козацькі вибори та накази

Оскількиу маніфесті Катерини конкретно не йшлося про козацькі вибори, Рум’янцев вирішиввжити тут правила, що існували в Росії для однодвірців, яких він вважаваналогом козаків. Однодвірці були на військовій службі, посідали по одномугосподарству і вважалися привілейованими державними селянами. Застосуванняподібних виборних процедур означало, що в них візьмуть участь тільки виборнікозаки, бо козацькі старшини ніколи не погодились би на однаковий статус з нижчимиза себе «однодворцами». Рішення Рум’янцева внесло також розбрат і середкозаків, які вважали себе на соціальній шкалі набагато вищими від однодвірців —фактично, рівними зі знаттю 3.

Щодоукраїнських умов, козацький делегат обирався від певної кількості сіл,найвірогідніше, від куреня (підрозділу сотні). Ці делегати висилалися уштаб-квартири сотень для складання сотенного наказу. Нарешті, представники відусіх сотень у полку обирали депутата на комісію, а на підставі всіх сотеннихнаказів вироблявся загальний полковий. Оскільки Полтавський полк, що втративчастину своєї території на користь новоствореної Новоросійської губернії, бувпорівняно невеликий, його об’єднали з Гадяцьким полком. Відтак козаки маливиробити 9 остаточних наказів і вислати на асамблею у Москву 9 депутатів 1.

Ціправила були занадто складними, щоб завжди виконувати їх бездоганно. СамРум’янцев в одному із своїх передвиборних наказів переплутав другу стадіювиборів з першою 2. На найнижчому рівні вибори майже ніколи непочиналися — більшість з них брала свій початок від сотень. У деяких полкахніхто не докладав зусиль для того, щоб на підставі сотенних наказів виробитизагальнополковий. В інших він був простим зведенням сотенних наказів. А ще вдеяких — від сотень взагалі не надходило жодних наказів, і один наказ писавсяна рівні полку. Внаслідок цього кожний з десяти полків Гетьманщини мав відодного до двадцяти семи наказів.

Цявиборна процедура не виправдала надій Рум’янцева, який хотів, щоб наказивідбивали погляди не стільки старшини, скільки виборних козаків. Оскільки другата третя стадії виборів проходили в сотенних та полкових адміністративнихцентрах, козацька старшина не мала проблем з тим, щоб легко змінити остаточнуверсію наказу. Вона досягла в цій справі таких успіхів, що фактично усі скаргипроти зверхників зникли з наказів. Тільки в Чернігівському та двохПереяславських сотенних наказах говорилося про утиски з боку козацької старшиниабо шляхти. У Чернігівському полку старшина не змогла вплинути на зміст наказучерез непорозуміння у процедурі виборів. Представники козацьких сіл прибулипрямо у Чернігів, обрали одного депутата і виробили єдиний полковий наказ,минувши, таким чином, другу, сотенну стадію та контроль з боку старшини. Колистаршина дізналася про те, що сталося, вона вжила заходів, аби примуситикозаків прийняти ще один наказ — цього разу під своїм наглядом. Незважаючи напроцедурні порушення, Рум’янцев, однак, відмовився відмінити первіснийкозацький наказ 3. У Переяславському полку було написано 18сотенних наказів, 14 з яких практично повторювали один одного. З чотирьохнаказів, що не підпали під полковий контроль, два зачіпали проблему масовоїекспропріації козацького майна великими землевласниками 4.

Хідподій у Стародубівському полку є найкращою ілюстрацією того, як старшинаманіпулювала результатами виборів. Урядовий зверхник полковник Юрій Хованськийвідзначав у своєму донесенні Рум’янцеву, що козаки чинили опір будь-якимпропозиціям щодо зміни сотенних наказів 5. Але об’єднання 11сотенних наказів у єдиний полковий спричинилося до того, що в останньому буливипущені скарги про загарбання козацького майна старшиною та спроби примуситикозаків виконувати селянські повинності 1. Остаточна редакціянаказу, без сумніву, набула свого вигляду без відома виборних козаків.

Незважаючина брак документальних свідчень 2, існують ознаки подібноготиску старшин і в інших полках. У Полтавському полку Рум’янцев власноручнопередав старшині право вирішувати долю козацьких наказів, наказавшиполковникові провести повторні вибори через можливі зловживання 3.Остаточний Полтавський наказ написав у Прилуках писар Петро П’ятигорський підконтролем шляхти 4. У Миргородському полку старшина намагаласяусунути обраного від Сорочинської сотні депутата, що стало причиною бойкоту полковихвиборів з боку сотні 5. У Київському, Ніжинському та Гадяцькомуполках також був помітним вплив старшини 6. Найсильнішим цейконтроль був у Лубнах — там козацький наказ став майже точною копією того, щоподала лубенська шляхта 7.

Вцілому ж до козацьких наказів слід ставитися обережно, оскільки, за виняткомЧернігівського і частково Переяславського полків, вони, напевно, відображаютьпобажання виборних козаків настільки, наскільки це не суперечило інтересамшляхти.

Козацькінакази однозначно захищали автономію Гетьманщини. У дев’яти з десятьох полковихнаказів вимагалося підтвердження усіх малоросійських прав і привілеїв, а втрьох містився заклик до виборів гетьмана. 8 полків підтримали традиційнівибори старшини, а 5 — нагадували урядові про те, що як привілейованих воїнівкозаків слід шанувати нарівні зі знаттю 1.

Щобвідрізнити побажання козаків від вимог їхньої старшини, необхідно звернутися дочернігівського наказу, оскільки він був вироблений без нагляду нової шляхти. Уньому читаємо про утиски, яких зазнавали козаки від старшини: «Багато козаків —через вищезгадані купівлі та загарбання козацьких земель всілякимиземлевласниками, сотниками, старшинами та іншими козаками, через великі утиский страх — залишають свої козацькі землі для землевласників, мимоволі стаютьпідсусідками або виїжджають за кордон та в інші місця» 2.

Хочачернігівський наказ різко відрізняється від усіх інших, він солідаризується зними в питанні підтримки автономії. Це може означати, що заклик до збереженняукраїнської автономії не був простим шляхетським додатком до козацьких наказів.Більш ймовірно, що старшина не складала, а перевіряла козацькі накази. Можливо,що такі відкриті політичні вимоги, як вибори гетьмана, шляхта щиро заохочувала,бо не мала можливості включити їх у свої власні накази. Але немає ознак того,що захист української автономії не збігався з козацькими побажаннями абоінтересами. Навпаки, права та привілеї, які хотіли забезпечити виборні козаки,мають таке саме підґрунтя, тобто привілеї Сигізмунда Августа та положеннядоговору Богдана Хмельницького, що і в старшини. Фактично, українська новашляхта була всього-на-всього вищим прошарком козацтва.

Оскількиміж козацтвом і новосформованою шляхтою не існувало великої юридичної різниці,вони посідали подібні права — звільнення від податків, право на землеволодіння,різні торговельні привілеї, а рівно ж і однаковий обов’язок — проходитивійськову службу. Козаки дуже добре пам’ятали про цей тісний зв’язок. УПрилуках вони твердили, що козацький статус будувався від давніх часів наоснові тих самих законів, що і для шляхти, і таким чином вони користувалисяшляхетськими привілеями 3; а в Чернігові козаки наполягали натому, що «їм слід використовувати козацькі свободи та дворянську честь» 4.

Длябагатьох козаків українська автономія означала теоретичну рівність зі шляхтою.

Щеодна козацька вимога — вільні вибори старшини — забезпечувала їм не тількибільший вплив у вирішенні військових справ та управлінні регіонами, але йвідкрила б також шлях до більшої соціальної мобільності. Вибори козацькоїстаршини, якщо ще й відбувались, перетворились у той час на простуформальність 1. Повернення до виборів знову дозволило б деякимвиборним козакам поповнювати нижчі верстви Значного військового товариства,отже, української шляхти. Але навіть за тодішніх умов просування вгору посоціальній драбині не видавалося абсолютно неможливим: заможний козак, якийслужив в адміністрації, що мала відношення до гетьмана або до Малоросійськоїколегії, все ж таки міг увійти в ряди української шляхти. Однак такихможливостей залишалося все менше й менше, бо українська шляхта перетворилася назамкнутий стан, до якого входили члени знаних родин 2.

Якщоюридично козаки були близькими до шляхти, то економічно і соціально вонинагадували селянство. Економічний занепад козацтва продовжувався, і попередніспроби повернути цей процес назад через заборону торгівлі козацькими землямивиявився неефективним. Проте невиправлені урядом чернігівський та 2переяславські накази вимагали залишати цю заборону в силі, тоді як іншівисловлювали прохання надати права необмеженої торгівлі та продажу козацькихземель, що сталося, безперечно, у зв’язку з втручанням шляхти, яка хотіла ціземлі купувати.

Зізменшенням своєї боєздатності козаки стали виконувати все більше допоміжнихфункцій: спорудження фортець, охорона кордонів і навіть будівництво шляхів іканалів. Козаки противилися такій невійськовій праці, бо вона не відповідалаїхньому рангові та принижувала їхні права 3. Ці нові обов’язкичастково спричинилися до економічного занепаду козаків, оскільки останні частобули відірвані від домівок, наслідком чого було занедбання хліборобства таінших господарських обов’язків 4. Подібно до шляхти козакивороже ставилися до розквартированих військ, яких треба було утримувати за своїгроші або навіть постачати їм коней 5.

Аленайбільше нарікання козаків викликав запроваджений 1767 року грошовий податок.До цього козацькі підпомічники платили тільки половину податку, якимобкладалися селяни й міщани, тепер же мали платити повністю. Новий податокзачепив половину козацького населення (198 295 чоловік) 6.

Таблиця5.3

КОЗАЦЬКІНАКАЗИ

Вибори гетьмана

Підтвердження усіх прав і привілеїв

Вільні вибори козацької старшини

Рівність у благородстві з дворянами

Скасування або зменшення грошовогоподатку

Заборона квартирування рисійських війські чиновників козаками

Чернігів

X

X

X

X

Миргород витяг

X

X

X

хж

x

Переяслав 1

X

X

Ж

X

X

Полтава 2

х г

х д

х в

х е

Прилуки

X

X

X

X

X

X

Старо дуб

X

X

X

X

X

Гадяч н

X

X

X

X

Київ н

X

X

Лубни н

X

X

X

X

Ніжин н

X

X

X

Заборона

використовува

ти козаків на

громадських

роботах

Припинення перепису

Право на купівлю і продаж землі

Чернігів

X

Миргород витяг

X

x

X

Переяслав 1

X

x

X

Полтава 2

х г

Прилуки

X

X

X

Старо дуб

X

X

Гадяч н

X

Київ н

X

X

Лубни н

X

Ніжин н

X

Безмитна торгівля сіллю

Загальна свобода торгівлі для козаків

Право на виробництво і продаж алкоголю

Припинення розподілу і продажу козацькихземель (особл. шляхти)

Чернігів

X

x

Миргород витяг

X

X

Переяслав 1

X

X

X

X

Полтава 2

x б

x a

Прилуки

X

Старо дуб

Гадяч н

X

X

X

Київ н

Лубни н

Ніжин н

X

a —l наказ

б —2 накази

в —3 накази

г —4 накази

Д —5 наказів

е —5 наказів, 4 — без покриття додаткових заборгованостей

ж —без покриття додаткових заборгованостей

н —неповний

1 —об’єднаний з 18-ти наказів

2 —об’єднаний з 5-ти сотенних наказів

Яксвідчать козацькі накази, він мав цілу низку серйозних недоліків: по-перше,значно збільшив податковий тягар для підпомічників; по-друге, оскільки цякатегорія козаків проживала разом зі старшиною і виборними козаками ідопомагала їм, певна частина цього податку лягла на плечі інших козаків;по-третє, з’явилася велика група козаків, які вже не відрізнялися у податковихсправах від селян. Справді, багато з цих козаків вже виконували дляземлевласників селянські повинності, і виникла реальна загроза того, що вониповністю зіллються з селянством. Саме тому козаки так прагнули повернути собідавній статус, що був гарантований звичаєм та угодами,— статус шанованихвояків, вільних від усяких податків.

Іншимнововведенням Рум’янцева, яке спричинило серед козаків великий неспокій, бувперепис населення. Вісім наказів містили прохання припинити перепис, що вжепроводився, оскільки він не відповідав звичним нормам проведення перепису,отже, порушував козацькі права та привілеї 1. Справжньоюпричиною опозиції могло бути й те, що велика кількість виборних козаків 2перебувала у ненабагато кращому становищі від козацьких підпомічників, і вонитакож побоювалися втратити свій соціальний статус та право на звільнення відподатків.

Такимчином, доля козаків залежала від збереження українських прав і привілеїв.Альтернативи, що могли виникнути, були досить непривабливими: або перетворитисяна селян, або стати частиною російського війська 3.

Длякозаків збереження української автономії обіцяло соціально-економічневиживання, шлях до повернення втрачених прав та статусу і навіть можливістьотримання шляхетства.

Найяскравішевідданість козаків рідним звичаям та способу життя проявилася серед тихкозаків, які опинилися за межами Гетьманщини якраз напередодні проведеннявиборів до Законодавчої комісії. Кременчуцька й Уласівська сотні були в складіМиргородського полку до 1764 р., коли вони були переведеш у новостворенуНоворосійську губернію. Ці сотні відмовилися брати участь у губерніальнихвиборах і, всупереч урядовим заборонам, написали наказ, обрали депутата тавідправили його на комісію у Москву. У петиції, підписаній багатьма козаками,частиною старшини і навіть п’ятьма селянами, говорилося, що: «...мы нижайшие...c общества народа Малороссійскаго исключены, и имЂемъ обычаямъ и высокославныхъВашего И.В. предковъ для насъ свято и вечно утвержденнымъ законамъ немалоотменные новоуведенные обряды, яко то распредЂлены и названы наши сотенныемЂстечка пикинерныхъ полковъ ротами; прозведены наши жъ прежде бывшіе сотники исотенные старшини ротмистрами и другими ротными афицерами, именують и пишутьнаши сотенные канцеляріи ротными правленіями, а насъ нижайшихъ, что мыисключенными отъ Малороссіи, а причисленними к Новоросійской губерніи бытьвовся не желяемъ и вписыватся в пикинерную службу не хочем» 1.


Література:

1.Аболихин Б.С. Украинское ополчение 1812 г. // Исторические записки.—№ 72.— М., 1962.

2.Багалей Д. Магдебургское право в городах Левобережной Малороссии // ЖурналМинистерства народного просвещения.— 1892.— № 3.— С. 1-56.

3.Василенко М.Н. Г.Н.Теплов і його «Записка о непорядках в Малороссии» // ЗапискиУкраїнського наукового товариства в Києві.—1912.— Т. 9.— С. 13-23.

4.Грушевский М. Об украинской историографии XVII века. Несколько сообщений // Bulletin del’Academie des Sciences de l’URSS. Classe des Sciences Sociales.— M., 1934.— П.215 — 233.

5.Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні. 2-е вид.— Вінніпег, 1962.

6.Грушевський М. Історія України-Руси. 2-е вид. В 10 т.— Нью-Йорк, 1954-1958. — Т. 6-10.

7.Дорошенко Д. Нарис історії України. В 2 т.— Варшава, 1933.

8.Дорошенко Д. Нарис історії України.— 2-е вид. В 2 т.— Мюнхен, 1966.

9.Історія Русів / Під ред.О.Оглоблина.— Нью-Йорк, 1966.

10. Історія селянства Української РСР. В 2 т.— К., 1967.

11. Клименко П. Місто і територія на Україні за часівГетьманщини (1654-1767 рр.) // ЗІФВ ВУАН.— 1926.— Т. 7-8.— С. 308-357.

12. Литвиненко МА. Джерела історії України XVIII ст.—Харків, 1970.

13. Нечипоренко П. До характеристики податкової політикиуряду Єлисавети // Записки Українського наукового товариства в Київі.—1927.— Т.26.— С. 44-47.

14. Оглоблин О. До історії української політичної думкина початку XVIII віку // ЗІФВ ВУАН.— Т. 19.— 1929.— С. 231 — 241.


<<-- Козацтво  |  Козацька держава-->>



Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2018. All rіghts reserved. Тел. (032) 243-43-23, (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Розсилка новин

Warning: include(../tsbsub/show_form.php) [function.include]: failed to open stream: No such file or directory in /home/marazm/public_html/banner_100x100.html on line 47

Warning: include(../tsbsub/show_form.php) [function.include]: failed to open stream: No such file or directory in /home/marazm/public_html/banner_100x100.html on line 47

Warning: include() [function.include]: Failed opening '../tsbsub/show_form.php' for inclusion (include_path='.:/usr/lib/php:/usr/local/lib/php') in /home/marazm/public_html/banner_100x100.html on line 47
Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв


Нова українська національна ідея. Новая украинская национальная идея
 
Кутки споживача для всіх міст із законодавством та книгою скарг. Кутки покупця. Уголки потребителя для всех городов с законодательством и книгой жалоб. Уголки покупателя





Украинские 100x100




Газета "Правовий тиждень"