Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

СТАТТІ, КУРСОВІ ТА РЕФЕРАТИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ, ЗНО З ІСТОРІЇ, КНИГИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Українська історія, події, факти, коментарі, аніліз

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Державні символи та народні обереги України

xmlns:o="urn:schemas-microsoft-com:office:office"
xmlns:w="urn:schemas-microsoft-com:office:word"
xmlns="http://www.w3.org/TR/REC-html40">






href="./Державні%20символи%20та%20народні%20обереги%20України.files/filelist.xml">
href="./Державні%20символи%20та%20народні%20обереги%20України.files/editdata.mso">
href="./Державні%20символи%20та%20народні%20обереги%20України.files/oledata.mso">

Державні символи та народні обереги України









src="./Державні%20символи%20та%20народні%20обереги%20України.files/image002.gif"
align=left hspace=12 v:shapes="_x0000_s1026">style='font-size:14.0pt;mso-ansi-language:UK'>



 



Державний Прапор —style='font-size:14.0pt'> це закріплене в законодавстві офіційне полотнище
держави, в якому шляхом добору певних кольорів (іноді з використанням малюнків
чи написів) виражено ідеї полі­тичного характеру. Державний Прапор України —
стяг з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів:



верхня смуга — синього кольору, нижня —
жовтого. Співвідно­шення ширини прапора до його довжини — 2:3. Державний Прапор
піднімається на будинках органів державної влади і уп­равління, органів
місцевого самоврядування, дипломатичних і консульських представництв України,
на прикордонних заста­вах та митницях, на засобах пересування перших осіб та
дипло­матичних представників і консулів України, як кормовий пра­пор на
морських суднах України, під час офіційних зустрічей на найвищому рівні, на
відкритті спортивних змагань тощо.



Публічний глум над державними символами
України караєть­ся у встановленому законом порядку.







src="./Державні%20символи%20та%20народні%20обереги%20України.files/image004.gif"
align=left hspace=12 v:shapes="_x0000_s1027">style='font-size:14.0pt;mso-ansi-language:UK'>



 



 



 



 



 



 



 



 



 



 



 



 



 



 



 



Державний Герб —style='font-size:14.0pt'> це закріплений у законодавстві офіцій­ний умовний
знак, який через графічне чи кольорове зображен­ня окремих фігур виражає коло
певних ідей політичного харак­теру та символізує суверенітет держави. В
Конституції сказано, що великий Державний Герб України встановлюється з ураху­ванням
малого Державного Герба України та герба Війська За­порізького законом, що
приймається не менш як двома трети­нами від конституційного складу Верховної
Ради України. Го­ловним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої
Держави Володимира Великого (малий Державний герб України). Зображення
Державного Герба розміщується на пе­чатках органів державної влади, державного
управління, судо­вих органів, грошових знаках і знаках поштової оплати, службо­вих
посвідченнях, штампах, бланках державних установ тощо.



Тризу́бclass=apple-converted-space> style='font-size:14.0pt;mso-bidi-font-size:19.5pt;color:black'>— українське
національне знамено у формі золотого
class=apple-converted-space> style='font-size:14.0pt;mso-bidi-font-size:19.5pt;color:black'>тризубцяclass=apple-converted-space> style='font-size:14.0pt;mso-bidi-font-size:19.5pt;color:black'>особливої форми
на синьому полі; у минулому — герб князів
class=apple-converted-space> style='font-size:14.0pt;mso-bidi-font-size:19.5pt;color:black'>Рюриковичівclass=apple-converted-space> style='font-size:14.0pt;mso-bidi-font-size:19.5pt;color:black'>і Київської
держави.







style='font-size:14.0pt'>Державний Гімн — це закріплена в законодавстві країни му­зично-поетична емблема
держави, яка через систему (набір) музично-поетичних образів виражає певне коло
ідей політично­го характеру та символізує суверенну державу. Державний Гімн
України — це національний гімн на музику М.Вербицького. Державний Гімн як
офіційний символ держави виконують під час підняття Державного Прапора,
відкриття урочистих засідань, на початку офіційних зустрічей на найвищому
рівні, прийняття військової присяги, відкритті спортивних змагань тощо. Слова
Гімну затверджуються законом, що приймається не менш як двома третинами від
конституційного складу Верховної Ради України.



 



style='font-size:14.0pt;mso-bidi-font-size:12.0pt'>ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА style='font-size:14.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;font-family:Arial'>



 Ще не вмерла України

 І слава, і воля,

 Ще нам, браття молодії

 Усміхнеться доля.

 Згинуть наші воріженьки,

 Як роса на сонці.

 Запануєм і ми, браття,

 У своїй сторонці.



 Станем, браття, в бiй кривавий

 Вiд Сяну до Дону,

 В рiднiм краю панувати

 Не дамо нiкому;

 Чорне море ще всмiхнеться,

 Дiд Днiпро зрадіє,

 Ще у нашiй Українi

 Доленька наспіє.



 А завзяття, праця щира

 Свого ще покаже,

 Ще ся волi в Українi

 Пiснь гучна розляже,

 За Карпати вiдоб'ється,

 Згомонить степами,

 України слава стане

 Помiж народами.



 Душу, тiло ми положим

 За нашу свободу.

 I покажем, що ми, браття,

 Козацького роду.







 



Калинаlang=UK style='font-size:18.0pt;mso-bidi-font-size:20.0pt;mso-ansi-language:
UK'>



src="./Державні%20символи%20та%20народні%20обереги%20України.files/image006.jpg"
alt="Файл:Viburnum opulus C.jpg" v:shapes="_x0000_i1025">lang=UK style='mso-bidi-font-size:11.0pt;color:black;mso-ansi-language:UK'>



style='mso-bidi-font-size:11.0pt;font-family:"Times New Roman";color:black'>Калина
звичайна, червона калина
style='mso-bidi-font-size:11.0pt;font-family:"Times New Roman";color:black'> style='mso-bidi-font-size:11.0pt;font-family:"Times New Roman";color:black'>(лат.class=apple-converted-space> Viburnum opulus; місцеві
назви: карина, калена, калинина) — високий гіллястий кущ 2-4 м висотою з
сірою корою.



style='mso-bidi-font-size:11.0pt;font-family:"Times New Roman";color:black'>Найбільш
оспіваною породою в Україні є калина. Колись у сиву давнину вона пов'язувалася
з народженням Всесвіту, вогненної
трійці: Сонця, Місяця і Зірки. Тому і назву свою має від давньої назви
Сонця — «Коло». Іноді її
вважають символом України. Її
значна поширеність на теренах України, пов'язаність із родинно-побутовими,
календарними обрядами (весілля, похорони, осінній обряд «похід на калину» та
ін.) зумовили перехід із світу номінативної одиниці у світ художнього образу.
Найбільше цей давній фольклорнийclass=apple-converted-space> образ виступає словом-символом як
домінанта в асоціативному зв'язку калина —
дівчина (мати)
, калина —
Україна
, калина —
кров
. Домінує загальнопоширена спорідненість «калина — дівчина». Цю
стійку асоціацію розглядали видатні фольклористиclass=apple-converted-space> Микола Костомаров, О. Веселовський,class=apple-converted-space> Олександр Потебня.class=apple-converted-space> [3]



style='mso-bidi-font-size:11.0pt;font-family:"Times New Roman";color:black'>Також
калина вважалась «весільним деревом» і була обов'язковою учасницею весільного
обряду. Гілками калини прикрашали столи, весільніclass=apple-converted-space> короваї, дівочі вінки й гостинці.



style='mso-bidi-font-size:11.0pt;font-family:"Times New Roman";color:black'>Другий
вид символічної спорідненості калина —
Україна
 притаманний найбільшеclass=apple-converted-space> стрілецькимclass=apple-converted-space> і повстанським пісням. Плоди калини
стали символом мужності людей, що віддали своє життя боротьбі за Україну. Для
українців, що відстоювали загальнонаціональні інтереси, вели непримиренну боротьбу
з поневолювачами українського народу, девізом стало варіанти пісніclass=apple-converted-space> С. Чарнецького,class=apple-converted-space> Г. Труха«Ой у лузі червона калина»:[3]



…А ми тую червону калину підіймемо,style='mso-bidi-font-size:11.0pt;color:black'>



А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо…style='mso-bidi-font-size:11.0pt;color:black'>



Завдяки червоним ягодам, які нагадують краплі крові, калина в
українців стала символом пролитої козацькоїclass=apple-converted-space> крові. Ця архаїчна значущість слівclass=apple-converted-space> калина — кровclass=apple-converted-space> за традицією зберігається і у піснях
воєнної тематики нового часу:



У діброві при долині вітер повіває,style='mso-bidi-font-size:11.0pt;color:black'>



Там над стрільчиком калина слізоньки ковтає.style='mso-bidi-font-size:11.0pt;color:black'>



Ой червоні тії сльози з стрілецької рани,style='mso-bidi-font-size:11.0pt;color:black'>



Впав бідненький при долині, більше вже не станеstyle='mso-bidi-font-size:11.0pt;color:black'>



Подібно, «калина на могилі» має стійке символічне значення:
тужлива пам'ять за померлим на чужині молодим козаком чи хлопцем, сином,
братом:



А на тій могилі червона калина,style='mso-bidi-font-size:11.0pt;color:black'>



За стрільцем ридає молода дівчина.




style='page-break-before:always'>


Верба



src="./Державні%20символи%20та%20народні%20обереги%20України.files/image008.jpg"
alt="Файл:Willow.jpg" v:shapes="_x0000_i1026">style='mso-bidi-font-size:11.0pt;color:black;mso-ansi-language:UK'>



style='font-size:14.0pt;mso-bidi-font-size:11.0pt;color:black'>Верба – одне з
найулюбленіших у народі дерев. Здавна вона супроводжує людські поселення й
оселі. Верби над ставом – традиційна прикмета українського села.

Древні слов'яни вважали вербу священним деревом. У них вона уособлювала бога
Сонця – Ярему, що дав людям вогонь.

Верба – символ родинного вогнища. Навколо дерева водили молоду пару. Під
вербами молодь призначала побачення, освідчувалася в коханні.

Тиждень перед Великоднем називається вербним. . У Вербну неділю вербу освячують
у церкві, а потім несуть її додому і б'ють нею хатніх, промовляючи:
lang=UK style='font-size:14.0pt;mso-bidi-font-size:11.0pt;color:black;
mso-ansi-language:UK'>



«Не я б'ю, верба б'є,

Віднині за тиждень

Буде в нас Великдень.

Будь веселий, як верба,

А здоровий, як вода,

А багатий, як земля».



style='font-size:14.0pt;mso-bidi-font-size:11.0pt;color:black'>Вербаclass=apple-converted-space> — улюблене деревоclass=apple-converted-space> українськихclass=apple-converted-space> народніх пісень, в яких воно виступає
з незвичайно багатою символікою. Як ідеальне дерево, воно вкрите "золотою
корою" й має силу розвинути 700 квіток, себто віток, що символізують
численний рід:



style='font-size:14.0pt;mso-bidi-font-size:11.0pt;font-family:"Times New Roman";
color:black'>Виступає верба й як символ зажуреної дівчини. Обвислі віти
віддають образ суму:



І
схилилась верба з верха до кореня,



Схилилася
Марися через стіл до матінки



На стіл
головку клонить.



Під стіл
слізоньки ронить...



style='font-size:14.0pt;mso-bidi-font-size:11.0pt;color:black'>"Золота
верба" — символ любові і вдячності: "Ростуть за ним золоті
верби" — кажуть в Галичині про доброзичливу людину, що залишає по собі
добрі спогади (Ів. Франко "Приповідки" III, 48, 206).







Писанкаstyle='font-size:18.0pt;mso-bidi-font-size:11.0pt;color:black;mso-ansi-language:
UK'>



src="./Державні%20символи%20та%20народні%20обереги%20України.files/image010.jpg"
v:shapes="_x0000_i1027">



style='font-family:"Times New Roman";color:black;mso-ansi-language:UK'> 



style='font-family:"Times New Roman";color:black'>Писанкиclass=apple-converted-space> – пофарбовані або орнаментовані курячі яйця. Виготовлення писанок
пов’язувалося з дохристиянським народним звичаєм зустрічі весни, пізніше – зclass=apple-converted-space> Великоднем.



style='font-family:"Times New Roman";color:black'>Цей вид народного мистецтва
поширений у багатьох слов’янських народів, зокрема й українського.



style='font-family:"Times New Roman";color:black'>Писанкаclass=apple-converted-space> //галунка// - символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси;
весняного відродження; добра, щастя, радості.



style='font-family:"Times New Roman";color:black'>У міфах багатьох народів
світу саме яйцеclass=apple-converted-space> є світотворчим началом. У
слов'ян-язичників, на думку С.Килимника, писанки існували вже за часів антів -
наших прародичів /ІІІ - VIII ст.н.е./ і були символом сонячного культу. Птахи -
це вісники весняного воскресіння, Сонця, а їх яєчка - емблема сонця - життя,
народження.



style='font-family:"Times New Roman";color:black'>"Яйце птахаclass=apple-converted-space> взагалі, - писав С. Килимник, - це
зародень життя, символ бога сонця; воно в давнину символізувало - добро,
радість, щастя, любов, достаток, успіх, прихилення добрих сил, захист людини
від лихих сил" /Килимник С. Український рік… - Кн.2. - С.176/.



style='font-family:"Times New Roman";color:black'>Дослідники вважають, що
українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Напр., кривулька знаменувала
нитку життя, вічність сонячного руху. Кривулька або безконечник - це символ
початку і кінця. Тригвер або триніг символізував, на думку одних, небо, землю і
повітря, на думку інших - повітря, вогонь і воду, треті вважали його символом
життя людини. Четверті трактували його як символ неба, землі і пекла.
Символічне навантаження мала і кольорова гама писанки. Червоний колір
усимволізовував радість життя, любов, жовтий - місяць і зорі, урожай; зелений -
багатство, буяння рослинного світу, його воскресіння; блакитний - чисте небо,
здоров'я; бронзовий - матінку-землю; чорний з білим - пошану до померлих
родичів, їхніх душ та ін.



style='font-family:"Times New Roman";color:black'>Із запровадженням
християнства змінюється поступово і символіка писанки. Вона стала символом
радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа /див. Ісус Христос/ як символу
всепрощення. Для писанок були характерні такі орнаменти: решітки, віконця,
клинці, вітрячки, кошики, грабельки, зірки, хрестики, павучки.



style='font-family:"Times New Roman";color:black'>Писанки використовували як
опредмечений символ кохання, даруючи їх юнці. У народній медицині ними
"викачували" хвороби. Свячені писанки закопували у землю /на високий
врожай/, клали у домовину, у ясла для худоби. Лушпиння із писанки кидали
"на щастя" на дах оселі та ін.



style='font-family:"Times New Roman";color:black'>Єдиний у світі музей писанки
збудовано в місті Коломия.








<<-- Державні відзнаки  |  Державність. Період Б.Хмельницького-->>



Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2018. All rіghts reserved. Тел. (032) 243-43-23, (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Розсилка новин

Warning: include(../tsbsub/show_form.php) [function.include]: failed to open stream: No such file or directory in /home/marazm/public_html/banner_100x100.html on line 47

Warning: include(../tsbsub/show_form.php) [function.include]: failed to open stream: No such file or directory in /home/marazm/public_html/banner_100x100.html on line 47

Warning: include() [function.include]: Failed opening '../tsbsub/show_form.php' for inclusion (include_path='.:/usr/lib/php:/usr/local/lib/php') in /home/marazm/public_html/banner_100x100.html on line 47
Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв


Нова українська національна ідея. Новая украинская национальная идея
 
Кутки споживача для всіх міст із законодавством та книгою скарг. Кутки покупця. Уголки потребителя для всех городов с законодательством и книгой жалоб. Уголки покупателя





Украинские 100x100




Газета "Правовий тиждень"