Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

СТАТТІ, КУРСОВІ ТА РЕФЕРАТИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ, ЗНО З ІСТОРІЇ, КНИГИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Українська історія, події, факти, коментарі, аніліз

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА

(1687-1709)

Ще за гетьманування Дорошенка був гетьманом на Лівобережжі Дам'ян Многогрішний. Він гетьманував всього 4 роки (1668 — 1672). Але й за той час показав, що бажав добра Україні. Заводив порядокі лад, і перший завів на Україні кінну почту. Скінчив він так, як і Доро­шенко. Московський цар Олексій IV бачив, що Дам'ян прагне до цілковитого визволення України, тому наказав його заарештувати й заслав на Сибір, де гетьман Много­грішний і вмер.

Подібно скінчив життя і його наступник, гетьман Іван Самійлович, що гетьманував уже й по Дорошенкові від 1672 до 1687 року. Він також умер на Сибірі.

І тоді вибрали гетьманом України Івана Мазепу. Це один з найславніших гетьманів України.

Іван Мазепа народився 20 березня 1632 року в Мазепинцях на Київщині. Походив зі старого українського роду Мазепів і вже його прадіди й діди служили в ко­зацькім війську. Один з них, Федір Мазепа, воював ра­зом з Наливайком проти Польщі, з ним попав уполон і його стратили у Варшаві разом з Наливайком в 1597 році.

Батько Мазепи, Степан, був урядником у Білій Церк­ві, а що сам був розумний та освічений чоловік, то і свого сина, Івана, виховав на освічену людину.

Мати Мазепи називалася Марія Магдалина з роду Мокієвських, і була потім ігуменею (начальницею) жі­ночого монастиря в Києві.

Спершу вчився Іван дома і, маючи дванадцять літ, складав вірші латинською мовою (тоді це було в звичаю). Згодом учився в Полоцьку в вищій школі і, маючи 16 літ, пішов на Січ, учитися воєнного ремесла. Служив при ко­зацькім війську за Хмельницького в1648 році й тоді, будучи ще хлопцем, хоробро бився в одній битві. За хо­робрість і розум полюбили його всі козаки, а гетьман Хмельницький радив його батькові послати Івана ще про­довжувати навчання за кордон. Іван вчився в Голандії, а потім довший час був при дворі польського короля Яна-Казимира. Король посилав його, з важливими листами до гетьмана Тетері і Дорошенка. Нарешті, Іван став слу­жити в Дорошенка. Одного разу послав його гетьман у посольстві на Крим, до татарського хана, що був тоді в союзі зУкраїною. По дорозі зловили його в степу козаки лівобережного гетьмана Самійловича. Але Самійлович не карав Івана, а прийняв до себе на службу й на­віть іменував генеральним осавулом, бо помітив розум і спритність Мазепи. Послав гетьман Івана в посольстві до царя московського, й там Мазепу також полюбили, бо такого освіченого й добре вихованого чоловіка не було тоді й при царськім дворі.

Не диво, що коли цар ув'язнив Самійловича, то сам був за тим, щоб козаки вибрали гетьманом Івана Мазепу. Козаки вибрали його зовсім добровільно, бо, по-перше, Мазепа був тоді найбільш освічений між старшиною, а по-друге, всі знали, що хоча він із царем живе в приязні, але над усе любить Україну, то й буде їй вірно служити.

І не обманулися. Іван Мазепа, ставши гетьманом, почав щиро думати над тим, щоб визволити Україну з-під залежности всіх сусідів. Але мусив діяти дуже обережно. бо тоді (від 1682 до 1725 р.) панував у Росії цар Петро І, дуже лютий і розумний тиран; вінбажав з'єднати Украї­ну з Росією й хоча до якогось часу ще терпів на Україні окремого гетьмана, але дуже обмежував права гетьмана й козацтва і всієї України. Цар вимагав, щоб козаки ходили з ним на війну проти Польщі, Швеції й татар; в нарешті загнав полки козаків аж до Петербурга, нового міста, що заснував, і казав їм там копати канали, су­шити й будувати нову столицю Росії. Багато козаків по­гинуло там від стужі й поганого повітря. Недарма то люди говорили, що Петербург побудований на козацьких кістках.

А тимчасом на Україні було ледве кілька тисяч ко­заків коло гетьмана, а по всіх містах і селах стояли мос­ковські солдати; вони робили, що хотіли й дуже знуща­лися над українськими селянами й міщанами. Весь народ і козацтво стали нарікати на гетьманаМазепу, що він цареві гак у всьому корився. Але тільки жменька старшин знала, що Мазепа ще не може відверто виступити проти царя. Він ждав догідної хвилі, коли на Україну вернуться козацькі полки, що бідували на Московщині, й коли цар буде зайнятий війною з сильнішими противниками. А тим­часом гетьман старався упорядкувати край і піднести його освіту.

Побудував багато шкіл і церков власним коштом. Для Київської Академії казав збудувати новий велича­вий будинок на три поверхи. Такої школи і в Московщині в ті часи не було.

Коли 1700 року цар почав війну зі шведами, з славним шведським королемКарлом ХІІ, Мазепа покладав на це великі надії і в великій таємниці почав умовлятися через довірених посланців з королем, щоб разом ударити на царя.

Шведський король запевнив Мазепу, що Україна буде вільною державою по обох сторонах Дніпра, й згодився злучитися з козаками. Але трапилися між старшиною два зрадники: Іскра і Кочубей. Вони написали листа, ще й самі поїхали до царя й розповіли, що Мазепа змовляється зі шведами проти Москви. Та цар ще не вірив тому, бо і спершу були доноси на Мазепу, а Мазепа служив цареві вірно. Тому казав зв’язати Іскру і Кочубея й відіслати їх до Мазепи. Мазепа звелів їм стя­ти голови.

Та скоро потім, літом 1708 року, король Карло XII рушив на Україну, й гетьман став явно по стороні шве­дів. Він закликав усе козацтво й народ, щоб ставати проти Москви. До нього пристали й запорожці. П'ят­надцять тисяч їх прийшло під проводом Костя Гордієнка й злучилися з гетьманськими полками.

Однак велика сила козаків була ще на півночі в Мос­ковщині. А лютий цар зібрав величезне військо й у листо­паді 1708 року рушив на Україну. 9 листопада московська орда облягла гетьманську столицю Батурин. Москалі звернулися до залоги, щоб піддалася,та полковник Чечель відповів: «Умремо всі, а столиці не дамо!» І довго відбивала жменька козаків усі московські наступи, аж і тут знайшовся зрадник, Іван Ніс; він провів москалів потайним підземним ходом до столиці, й москалі здо­були столицю. Все місто,з палатами й церквами, спали­ли, а всіх козаків і мешканців вирізали. Не пощадили ні старих, ні молодих, ні жінок, ні дітей. Палата гетьмана горіла три дні. А полковника Чечеля й козацьку стар­шину помордували та поприв'язували їх трупи до плотів іпустили долі рікою Сеймом, усім на пострах.

10 липня 1709 року розпочалася головна битва під Полтавою. Цар зібрав сюди всі свої сили, що вп'ятеро перевищували число шведів і козаків. А до того ще ко­роль Карло заслаб тоді від ран і не міг очолювати битву. Сталася велика січа й царські ордирозбили козаків і шве­дів. Король і гетьман мусили негайно відступити за Дніпро й схоронилися на Молдавщину. Гетьман заслаб і небав-ком потім умер в місті Варниці (тепер Молдова). Там і донині є його домовина.

Цар наказав одразу ж карати всіх зловлених козаків, що билися на боці Мазепи, а Мазепу виклясти по церк­вах, навіть по тих, що їх сам Мазепа будував.

Отак любив гетьман Мазепа Україну і за неї життя своє віддав. Москалі відтоді називали всіх свідомих ук­раїнців «мазепинцями». Але ця назва для всіх нас не образлива, навпаки,— почесна, бо кожний свідомий ук­раїнець славить діла Мазепи.

В 1932 році минуло якраз 300 років від народження гетьмана Мазепи. По різних містах, по селах святкували свідомі люди врочисто цю річницю славного гетьмана, що над усе любив Україну і хотів з’єднати до боротьби за їх волю.

<<-- ГЕТЬМАН БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - ЗАСНОВНИК НОВОГО ЖИТТЯ ВІЛЬНОЇ УКРАЇНИ  |  ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА - КНЯЗЬ СВЯЩЕННОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ-->>



Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2018. All rіghts reserved. Тел. (032) 243-43-23, (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Розсилка новин
Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв


Нова українська національна ідея. Новая украинская национальная идея
 
Кутки споживача для всіх міст із законодавством та книгою скарг. Кутки покупця. Уголки потребителя для всех городов с законодательством и книгой жалоб. Уголки покупателя





Украинские 100x100




Газета "Правовий тиждень"