Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

СТАТТІ, КУРСОВІ ТА РЕФЕРАТИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ, ЗНО З ІСТОРІЇ, КНИГИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Українська історія, події, факти, коментарі, аніліз

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Василь Верховинець і «Теорiя українського народного танцю»

xmlns:o="urn:schemas-microsoft-com:office:office"
xmlns:w="urn:schemas-microsoft-com:office:word"
xmlns:m="http://schemas.microsoft.com/office/2004/12/omml"
xmlns="http://www.w3.org/TR/REC-html40">






href="Василь%20Верховинець%20і%20«Теорiя%20українського%20народного%20танцю».files/filelist.xml">
Якби навiть Василь Верховинець не створив нiчого, окрiм «Теорiї <br>українського народного танцю», то й цього було б досить, щоб поставити його <br>iм’я в один ряд з вiдомими творцями української народної культури першої <br>половини XX ст

href="Василь%20Верховинець%20і%20«Теорiя%20українського%20народного%20танцю».files/themedata.thmx">
href="Василь%20Верховинець%20і%20«Теорiя%20українського%20народного%20танцю».files/colorschememapping.xml">









Якби навiть
Василь Верховинець не створив нiчого, class=SpellE>окрiм «Теорiї українського
народного танцю», то й цього було б досить, щоб поставити його class=SpellE>iм’я в один ряд з вiдомими
творцями української народної культури першої половини XX
ст. Адже ця праця стала першою спробою систематизації й узагальнення творчих
досягнень українцiв у галузi
народного танцювального мистецтва. У зазначенiй
роботі В. Верховинець не тільки зібрав надзвичайно цiнний
фольклорний матерiал, а й науково опрацював його,
зробивши основою при постановцi українських народних
танців.



Наукова праця «class=SpellE>Теорiя українського народного танцю» – не лише class=SpellE>пiдсумок етнографiчних class=SpellE>пошукiв науковця, а й стихiя його
життя. Адже так склалося, що весь життєвий шлях Василь Миколайович пов’язав з
українським народним мистецтвом, особливо з танцювальним i пiсенним
фольклором. Танець i пiсня настільки влилися в його
особисте й творче життя, що стали суттєвою ознакою та покликанням цього
видатного знавця народної культури, справжнього українця. Варто class=SpellE>вiдзначити, що велика зацiкавленiсть
етнографiчними матерiалами
та практична дiяльнiсть на цьому ґрунтi
дали змогу розкрити багатогранний талант митця – українського композитора,
фольклориста, хормейстера, хореографа, педагога та громадського class=SpellE>дiяча.



Прикарпатська земля
подарувала Українi багато славних синiв
i дочок. Серед них i Василь Верховинець. Народився Василь Миколайович
Верховинець (справжнє прiзвищеКостiв)
5 сiчня 1880 року в селi
Старий Мiзунь на Івано-Франкiвщинi,
в родинi малоземельного селянина.



Пiсляstyle='font-size:14.0pt;line-height:150%'> закiнчення
сiльської школи дванадцятирiчний
Василько їде вчитися до Львова у бурсу при Ставропiгiйському
iнститутi, де в той час готувалися class=SpellE>слухачi для духовної i учительської семiнарiї.
То ж у 1895–1899 рр. здобував освiту в class=SpellE>учительськiй семiнарiї у class=SpellE>Самборi (тепер – Львiвська обл.).
Отримавши диплом вчителя, молодий педагог починає викладати спiви
в народних школах мiста Калуша,
одночасно поєднуючи свою педагогiчну class=SpellE>дiяльнiсть з роботою в «Русько-народному class=SpellE>театрi», де працює хормейстером, виступає на class=SpellE>сценi з провiдними class=SpellE>партiями в музичних постановках.



У 1906 class=SpellE>роцi в життi Василя Верховинця class=SpellE>вiдбувається важлива подiяclass=SpellE>зустрiч з корифеєм українського театру Миколою Садовським,
який, помiтивши талант у юнака, запропонував йому
роботу у своїй трупi. У Києвi,
в театрi Садовського, з небувалою силою розкривається
артистичний талант Верховинця, адже йому доводиться вчитися спiлкуватися
i виступати на однiй сценi class=SpellE>iз М. Заньковецькою, І. Мар’яненком
та iншими видатними митцями. Майстернiсть
Василя Верховинця як актора була помiчена в ролях
Петра (опера «Наталка Полтавка» М. Лисенка), Андрiя
(опера «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Левка (опера «Майська class=SpellE>нiч» М. Лисенка) та в iнших class=SpellE>рiзних за своїм сценiчним
характером ролях. Та, не зважаючи на розкритi class=SpellE>акторськi здiбностi, В.
Верховинець переконується, що його стихiєю i
улюбленою роботою на той час є хормейстерська справа, якiй
вiддається повнiстю,
поєднуючи з роботою диригента в театрi аж до 1918
року. Одночасно Верховинець успiшно class=SpellE>закiнчив теоретичний клас школи М. Лисенка class=SpellE>пiд керiвництвом професора Г.
Любомирського.



Робота в class=SpellE>театрi М. Садовського дала змогу також виявити великий class=SpellE>iнтерес Василя i до етнографiчних
та фольклористичних пошукiв. Пiд
час численних гастролей по Українi молодий хормейстер
глибоко вивчає побут i творчiсть українського народу.
Його захоплення дає можливiсть зiбрати
багатий етнографiчний матерiал,
який стає базою всiєї теоретичної i практичної class=SpellE>дiяльностi митця.



Так в результатi
етнографiчних дослiджень у class=SpellE>березнi 1912 року виходить у свiт
наукова праця В. Верховинця «Українське весiлля» з
повним записом весiлля у селi
Шпичинцi Сквирського повiту,
що на Київщинi, яка й дотепер не втратила своєї
наукової актуальностi. Євдокiя
Доля-Верховинець, яка стала вiрним другом i закоханою
дружиною Василя Миколайовича, пригадує, що на цьому весiллi
зафiксовано початки весiльних
пiсень, якi згодом були class=SpellE>записанi повнiстю1. «Українське весiлля»
було опублiковане через два роки в науковому class=SpellE>виданнi «Український етнографiчний
збiрник» (К. 1914, т. 1), де В. Верховинцем було
подано характеристику зiбраних матерiалiв,
зроблено їхній порiвняльний аналiз
записами М. Лисенка та І. Демченко. На час виходу
у свiт працi «Українське class=SpellE>весiлля» таких фольклорних записiв
було вже чимало, але бiльшiсть
них не покладено на ноти. До того ж записи В. Верховинця зробленi
професiонально, що ще бiльше
пiдвищувало цiннiсть
фольклорного матерiалу.



Етнографiчнistyle='font-size:14.0pt;line-height:150%'> пошуки Василя Миколайовича в class=SpellE>галузi народної хореографiї class=SpellE>увiнчалися фундаментальним дослiдженням
«Теорiя українського народного танцю». В class=SpellE>передмовi автор зазначив: «Я хочу дати першу спробу.
Дальший же розвиток розпочатої роботи залежатиме вiд
тих, хто постiйно живе з народом… Збирати
танцювальний матерiал – це наш спiльний
обов’язок, бо тiльки спiльними
зусиллями зможемо показати, яка красива, рiзноманiтна
й багата змiстом ця галузь народної class=SpellE>етнографiї»



Дослiдженняstyle='font-size:14.0pt;line-height:150%'> народно-пiсенної
творчостi В. Верховинець поєднує з class=SpellE>студiюванням народного танцю. І недивно, адже про class=SpellE>тiсний зв’язок танцю й пiснi
митець говорив неодноразово, називаючи пiсню сестрою,
а танець – братом. Студiювання народної class=SpellE>хореографiї та друкування роботи у 1919 р. стало не class=SpellE>тiльки пiдґрунтям class=SpellE>професiйного розвитку хореографiчного
мистецтва в Українi, а й своєрiдною
фiлософiєю українського танцю, де через пластику,
музику i спiв постав безмежний свiт
української душi.



У своїй class=SpellE>працi В. Верховинець першим з українських class=SpellE>фольклористiв дає назву майже всiм
танцювальним рухам вiдповiдно до їхнього характеру i class=SpellE>внутрiшнього змiсту. Автор,
розглядаючи танець у тiсному зв’язку з class=SpellE>пiснею, подiляє його на class=SpellE>двi основнi групи: «class=SpellE>пiд пiсню i пiд
музику», а також виокремлює ще одну групу танцiв, class=SpellE>якi починаються пiд class=SpellE>пiсню, а далi супроводжуються class=SpellE>iмпровiзацiєю музиканта. У роботi
придiляється велика увага iдеальному
поєднанню музиканта з одного боку i танцюриста – з другого. Хочеться зазначити,
що поява такого дослiдження викликана умовами, class=SpellE>якi на той час склалися в розвитку народної культури. Це – class=SpellE>необхiднiсть вiдмежування
народного мистецтва вiд псевдонародного, розкриття
українського танцю у всiй його красi
i створення мiцної теоретичної бази для подальшого
розвитку нацiональної хореографiї.



 



Василю Миколайовичу
вдалося не тiльки подати теорiю
українського народного танцю, а й закликати передовi class=SpellE>мистецькi сили збирати та вивчати етнографiчний
матерiал. Вiн дає свої
поради з цього питання. Гостро критикуючи вульгаризаторiв
українського танцю, автор, у своїх дослiдженнях, class=SpellE>розповiдає про красу i силу справжнього мистецтва, глибоко
проникає у психологiю народних танцiв.
Доводить, що справжнiй народний танець – не бездушна,
показна еквiлiбристика «трюкачiв
в українськiй одежi», а class=SpellE>своєрiдний прояв мовою хореографiї
та пластики емоцiональних почуттiв
народу. «Коли ми вивчимо самi й заохотимо class=SpellE>iнших вивчати справжнiй народний
танець, то тим самим збережеться його правдива краса й вiдновиться
його слава, яку заплямували пародисти українського танцю», – говорить сам В.
Верховинець4.



Далі митець висловлює
думку про необхiднiсть створення класичного class=SpellE>нацiонального балету на базi
народного танцювального матерiалу, синтезуючи
народний танець з технiкою класичної європейської class=SpellE>хореографiї. Хочеться нагадати, що Василь Верховинець є
постановником першого українського балету «Пан Каньовский»
М. Верикiвського, танцювальних сцен у «class=SpellE>Наталцi Полтавцi» М. Лисенка.



Варто зазначити, що у
1935 роцi на першому мiжнародному
фестивалi народного танцю, який відбувався у class=SpellE>Лондонi, першу премiю одержав так
званий «триколiнний гопак» Верховинця, завоювавши
визнання свiтової громадськостi.
Саме своєю творчою знахiдкою, своїм баченням та class=SpellE>професiйним пiдходом Василь
Миколайович Верховинець вивiв український народний
танець на мiжнародну арену.



Дослiдженняstyle='font-size:14.0pt;line-height:150%'> В. Верховинця, зокрема його «class=SpellE>Теорiя українського народного танцю», вплинули на class=SpellE>вiтчизняне хореографiчне
мистецтво. Цю роботу високо оцiнили class=SpellE>видатнi балетмейстери України Павло Вiрський,
Лiдiя Чернишова, Вахтанг class=SpellE>Вронський, Галина Березова, Наталя Скорульська,
Олександр Соболь та iншi, створюючи на її class=SpellE>основi яскравi class=SpellE>хореографiчнi композицiї. Щиро class=SpellE>вiтав роботу i поет Максим Рильський, назвавши В.
Верховинця «чародiєм танцю».



У 1923 class=SpellE>роцi публiкується ще одна вагома
наукова праця Василя Верховинця – збiрка дитячих class=SpellE>iгор з пiснями «Весняночка», у class=SpellE>якiй, продовжуючи традицiї М.
Лисенка, І. Стеценка, С. Русової,
автор вибудовує власну концепцiю нацiонально-естетичного
виховання дiтей та молодi,
розробляє приципи етнопедагогiки.
Велику увагу Василь Верховинець у «Весняночцi» class=SpellE>придiляв аналiзу class=SpellE>хореографiчного матерiалу.



Вихiдstyle='font-size:14.0pt;line-height:150%'> збiрки
«Весняночка» як i працi «Теорiя
Українського народного танцю» припадає на перiод
активної педагогiчної та громадської class=SpellE>дiяльностi митця. Крiм цього В.
Верховинець працював викладачем хорового спiву на
диригентських курсах при школi .
М. Лисенка, керував кафедрою мистецтвознавства Полтавського iнституту
народної освiти, викладав у Київському
музично-драматичному iнститутi, керував хоровою class=SpellE>студiєю . І. class=SpellE>Стеценка при Музичному товариствi
. Леонтовича (Київ), хором Харкiвського
музично-драматичного iнституту.



Слiдstyle='font-size:14.0pt;line-height:150%'> вiдзначити
вагомiсть i композиторської дiяльностi
В. Верховинця. Його праці належать пiснiclass=SpellE>Бiльше надiї брати», «Грими,
могутня пiсня»), хори («Ми дзвiночки»,
«На стрiмчастих скелях», «Облетiли
пелюстки»), солоспiви, романси («Стежечка», «Гаї
шумлять», «Ой чого ти, тополенько», «class=SpellE>Марiя»), симфонiчнi class=SpellE>композицiї, а також обробки українських народних class=SpellE>пiсень («Та червоная калинонька»,
«При долинi») та .



Ще однiєю
вершиною творчого життя професора Верховинця, завершенням усiх
його теоретичних i практичних пошукiв, class=SpellE>iдей i задумiв було заснування
ним жiночого хорового театралiзованого
ансамбля «Жiнхоранс» у м. class=SpellE>Полтавi. Створений у 1930 роцi за
участю дружини Євдокiї ансамбль подавав class=SpellE>пiсню в театралiзованому class=SpellE>виглядi, супроводжуючи її ритмiчними
ру- хами, якi class=SpellE>вiдтворювали певний образ, пiдказаний
змiстом самого твору. У такий спосiб
пiсня немов народжувалася вдруге.



Зistyle='font-size:14.0pt;line-height:150%'> своїм ансамблем Василь Миколайович
об’їздив усю країну, показуючи людям красу народної пiснi
i танцю. «Жiнхоранс» брав участь у class=SpellE>Декадi української лiтератури i
мистецтва у Москвi 1936 року, виступав у class=SpellE>складi трупи Київського театру опери та балету class=SpellE>iм. Т. Г. Шевченка, виконуючи поставленi
Василем Верховинцем обрядовi танцi
i хороводи в оперi М. Лисенка «Наталка Полтавка».



За вiсiм
рокiв iснування ансамблю В.
Верховинець поставив десятки вокально-хореографiчних class=SpellE>композицiй: весiль i вечорниць, class=SpellE>молодiжних гулянь i святкових дiйств,
в яких у всiй своїй красi
поставали народнi пiсня й
танок. Цей новий жанр був пiдхоплений багатьма class=SpellE>художнiми колективами України, iснує
i розвивається й досi.



Через творчу i невтомну
працю в багатьох мистецьких колективах, поступово розкривався та class=SpellE>мiцнiв талант музиканта, фольклориста та педагога,
подарований українською землею. Але Василю Верховинцю, на превеликий жаль,
довелося жити у часи гонiння та репресiй.
Його спiткала трагiчна
доля, як i багатьох талановитих людей свого часу. У груднi
1937 року митець був безпiдставно заарештований i
кинутий у в’язницю. Подальша доля справжнього українця не вiдома.
Реабiлiтований Василь Верховинець посмертно 25 class=SpellE>квiтня 1958 року.



У вiчнiсть
пiшов Василь Верховинець, замовкла його class=SpellE>пiсня, зупинився його танець. Та справжнiй
талант неможливо вбити. Виринули з небуття по краплинi
спогади друзiв, дружини, сина Ярослава, ожила class=SpellE>пiсня митця, а творча спадщина В. Верховинця широко
використовується й зараз, здобувши свiтове визнання. class=SpellE>Вiльно звучать колись забороненi class=SpellE>хоровi твори та солоспiви,
вивчаються дитячi iгри з class=SpellE>пiснями i танцями, вiдкрито class=SpellE>студiюється «Теорiя українського
танцю» – справжня перлина хореографiчного мистецтва. class=SpellE>Сьогоднi ми маємо змогу насолоджуватись неоцiненним
творчим скарбом свого спiввiтчизника – скарбом, в
який Василь Верховинець вклав красу народної пiснi, class=SpellE>вишуканiсть руху, витончений свiт
своєї української душi, свого життя, схожого на class=SpellE>справжнiй танець.



 



 



 



 



 



1. Дзюба Г. А
Фольклористична дiяльнiсть В. М. Верховинця //
Народна творчiсть та етнографiя.
– 1985. – № 1. – С. 65.



2.Верховинець В. М. class=SpellE>Теорiя українського народного танцю. – К., 1919. –
Передмова.



3.Золочевський В. Н.
Українська народна музика у творчостi В. М.
Верховинця // Народна творчiсть та class=SpellE>етнографiя. – К., 1960, Липень – вересень. – С. 90.



4. Верховинець В. М. class=SpellE>Зазн. праця. – С.



5. Мистецтвознавство
України. Енциклопедiя / Вiдп.
ред. Кудрицький А. В. – К., 1995. – Т. 1 (А–В). – С.
310.








<<-- Варяги  |  Василь Гегело та його листування з Михайлом Комаровим-->>



Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2018. All rіghts reserved. Тел. (032) 243-43-23, (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Розсилка новин
Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв


Нова українська національна ідея. Новая украинская национальная идея
 
Кутки споживача для всіх міст із законодавством та книгою скарг. Кутки покупця. Уголки потребителя для всех городов с законодательством и книгой жалоб. Уголки покупателя





Украинские 100x100




Газета "Правовий тиждень"