Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

СТАТТІ, КУРСОВІ ТА РЕФЕРАТИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ, ЗНО З ІСТОРІЇ, КНИГИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Українська історія, події, факти, коментарі, аніліз

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

АНТИЧНІ МІСТА-ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я

План :

1. Вивчення античних пам'яток півдня України

2. Антична колонізація Північного Причорномор'я

3. Античні держави Північного Причорномор'я :

- історія держав Північного Причорномор'я

- державно-політичний устрій міст-держав

- Ніконій

- Тіра

- Борисфеніда

- Ольвія

- Херсонес Таврійський


4. Населення і торгівля античних міст-держав


5. Вплив північно - причорноморської цивілізації на довколишні

племена































Вивчення античних пам'яток півдня України


Дослідження пам'яток античної культури на території України почалося ще наприкинці 18 ст. Спочатку це були візуальні обстеження , викладені в загальних описах Північного Причорномор(я П.Сумароковим , І.Потоцьким , І.М Муравьйовим-Апостолом , Г.Е Кепером , П.І Кеппеном .

Вже на початку 19 ст. створюються музеї в м.Миколаєві (1806) , м.Феодосії (1811) , м.Одесі (1825) , м.Керчі (1826) . Їхня діяльність спрямовувалась на вивчення переважно античних пам'яток .У 1801 році П.К.Сухтелен проводить в м.Ольвії перші археологічні розкопки ,трохи пізніше розпочинаються розкопки поблизу м.Керчі й у м.Херсоні .

Регулярного характеру розкопки пам'яток античної культури Півдня Причорномор'я набули у кінці 19 ст. Крім історико-археологічних описів названих авторів , в першій половині 19ст. були створені карти і плани залишків античних північнопричорноморських міст . Згодом були зроблені спроби звести археологічні матеріали а також розвідки з історії Баспорського царства й Ольвії.

З кінця 19 ст. розгорнулися систематичні розкопки трьох найбільших античних міст-держав та іхніх некрополів на території України - Березані та Ольвії (Б.В. Фармаковський , Е.Р.Штерн) , Херсонеса (Одеське товариство старожитностей ; К.К Костюшко-Валюженич , Р.І. Лепер ) , Пантікапея (К.Є.Думберг , В.В.Шкарпіл) , курганів Боспорського царства . Були відкриті оборонні споруди , житлові квартали , терми (лазні) й монетний двір у Херсонесі , десятки монументальних поховальних споруд . У пожовтневий період, а особливо після Великої Відчизняної війни , археологічні дослідження античних пам'яток України набули дуже широкого розмаху.

Завдяки цьому ми тепер маємо досить повне уявлення про археологію та історію всіх чотирьох центрів поширення античної культури в Північному Причорномор'ї -Тіри ,Ольвії , Херсонесі і Боспора.

За джерела при вивченні історії античних північнопричорноморських держав , крім так званих артефактів , правлять свідчення давніх авторів . Насамперед це "Історія" Геродота . Відомості про Північне Причорномор'я залишили також Діодор Сіцілійский , Страбон , Полієн , Демосфен , Єсхін , Діон Хрисостом , Птолемей , Овідій , Пліній та інші стародавні вчені , філософи , письменники , поети.

Але найконкретнішими є різні категорії археологічних джерел , які здобуваються при роскопках міст , поселень і некрополів (могильників).





Антична колонізація Північного Причорномор'я.


Перші випадкові відвідини Пн.Причорномор'я грецькими мореплавцями припадають напочаток першого тис. до н.е. За літературною традицією найраніше поселення на Березанському півострові могло виникнути близько середини 7 ст. до н.е. В першій половині - середини 6 ст. до н.е греки засновують Ольвію (Південнобузький лиман) , наприкінці 6 ст. до н. е. - Тіру , Ніконій (на Дністровському лимані ) , Керкінітіду . Тоді ж у південно-західному Криму виникає невелике іонійське поселення . Можливо воно існувало до останньої чверті 5 ст. до н.е , коли вихідці з Гераклеї Понтійської заснувалина його місці Херсонес .У другій половині 6 ст. до н.е. виникає більшість міст Боспору : Пантікопей , Феодосія , Німфей , Мірмекій ,Тірітака, Фанагорія , Гермонаса , Кели. Саме в цей час відбувається майже суцільне освоєння сільських округ цих міст , дез'являється багато поселень .Окрім Херсонеса , більшість згаданих міст засноване вихідцями з району малоазійського міста Мілет.

Колонізація Пн.Причорномор'я була частиною так званої Великої Грецької колонізації 8-6 ст. до н.е. Вона зумовлювалась рядом причин, найголовніша з яких-відносне перенаселення , коли всі землі в материковій Греції були вже розподілені ."Зайві" люди змушені були шукати ліпшої долі в інших місцях , не так щільно заселених .

Греки – засновники північнопричорноморських міст були в основній своїй масі малозаможними землеробами , частково–торговцями , ремесниками . На ранньому єтапі свого буття на новій землі вони займалися сільським господарством сіяли пшеницю , ячмінь , просо , розводили сади , городничали , розводили худобу . Інші їхні тогочасні заняття – ремістництво , торгівля – були другорядними . Отже , грецька колонізація Північного Причорномор'я мала спочатку аграрний характер . Але колонізаціюслід розуміти лише як господарське освоєння греками Пивнічного Причорномор'я , причому мирне. Новозасновані колонії не залежали від міст–мотрополій хоч і підтримували з ними добрі стосунки , навідь укладали угоди щодо взаємного сприяння в торгівлі ,надання рівних прав громодянам обох полісів , мали з ними єдині культи й літочислення.

Колонії в основному засновувались упорядковано , коли ще в митрополії обирали або призначали керівника групи колоністів – ойкіста . На місці закладання нового міста розмежовувались ділянки під будівлі й сільськогосподарські території, відводили місця для культових і громадських потреб. Однак іноді колонізація мала стихійний характер.


Античні держави північного Причорномор'я.


Освоєння грецькими переселенцями узбережжя Північного Причорномор'я відбувалося поступово , в цілому в напрямі із заходу на схід.

6 ст.до н.е. залогом було часом заснування більшості північнопричорноморських держав . Кожне з них мала власну історію , але оскільки всі вони тісно взаємодіяли з античним світом ,а також із варварським оточенням , в їхньому розвитку простежується багато спільного . Майже тисячолітня історія цих держав поділяється на два великі періоди і кілька єтапів.


Перший період тривав від другої половини 7 і приблизно до середини 1 ст. до н.е.

Він характерезувався тісними культурними та економічними зв'язками як із материковою Грецією , так і з навколишніми племенами , що зумовлювалося відносною стабільностю загальноісторичного розвитку . В матеріальному і духовному житті колоністів домінували еллінські традиції . Саме в цей цас створюється Баспорське царство.

На архаїчному етапі першого періоду (друга половина 7 - початок 5 ст.до н.е ) на Півдні нинішньої України відбувається становлення держав, розпочинаються їхні активні контакти з грецькими містами Східного Причорномор'я , закремаІонії . Типовою є землянкова житлова забудова більшості північнопричорноморських полісів , хоча вже у 6 ст.до н.е. у найбільших з них будуються храми формуються комплекси агори (площа , навколо якої розміщувалися адміністративні , громадські будівлі , крамниці , культові майдани , вівтарі) . Зароджуються ремесла , промисли ,розвивається торгівля , виникає монетна справа . В чей час започатковуються в цілому мирні контакти грецьких переселенців із навколишніми племенами кочовиків.


На другому – класичному етапі першого періоду (початок 5 - друга третина 4 ст.до н.е.) розпочинається поступовий розквіт держав . В цей час значно поширюються контакти з кочовниками та племенами Лісостепу .Особливо тісні зв'язки з варварським населенням мав Боспор.


Наприкінці другої третини 6 ст в розвитку античних північнопричорноморських держав спостерігається недовгочасна криза . Відтоді починається останній етап еллінського періоду – елліністичний , який спочатку позначається максимальним економічним розвитком , піднесенням сільського господарства , ремесел , торгівлі , культури в цілому.

Проте вже з другої половини 3 ст.до н.е.поступово назріває криза.

Агресія скіфів у Західному Криму , пересування варварських племен у Нижньому Побужжі та Подніпров'ї призводить до занепаду сільської округиантичних міст.


Другий великий період історії античних держав Північнього причорномор'я – римський (середина 1 ст. до н.е. - 70 роки 4 ст.н.е.)–характеризується передусім входженням Тіри , Ольвії , Херсонеса , до складуримської провінції – Нижньої Мезії . Цей період позначався нестабільністю воєнно-політичної ситуації , певною варваризацією населення , натуралізацією господарства , частковою переорієнтацією культурно-економічних зв'язків . Держави Північного Причорномор'я стали для римської імперії своєрідним бар'єром перед натиском кочових племен на її східні кордони , що проходили по Дунаю . Спостерігається деяке економічне піднесення Тіри , Херсонеса , Баспору , їхня культура потроху нормалізується .

У другому періоді оснування античних північнопричорноморських міст і їхніх округ можна виділити три основні етапи .

Перший розпочинається в середині 1 ст. до н.е. , коли політика цих міст поступово переорієнтовувалася на Рим.


Другий етап охоплює час від середини 2 по середину 3 ст. до н.е. , коли в Тірі , Ольвії , Херсонесі , Хараксі розміщуються постійні загони римських війск , а самі ці міста підпорядковуються Нижній Мезії .В певній політичній залежності від Риму перебуває й Боспор . В умовах відносної воєнно- політичної стабільності економіка північнопричорноморських держав досягає найвищого розвитку .


Третій - останній етап - розпочинається з 2 половини 3ст. н.е., коли з метою захисту кордонів римської імперії від готів , гарнізони римських військ були виведені з Північного Причорномор'я в Подунав'я . Навали кочовиків , зокрема готів , фактично знищили сільські округи . Майже всі античні держави остаточно припинили своє існування в 70-х роках 4 ст. під ударами гунів . Вижили тільки Херсонес і Пантікапей , які згодом увійшли до складу Візантійської імперії .


Державно-політичний устрій .


Північнопричорноморські поліси були рабовласницькими демократичними або аристократичними республіками , де раби , жінки та іноземці не мали прав громадянства . Найвищими органами законодавчої влади були народні збори ( "народ ") і рада . Народні збори , в яких брали участь усі повноправні громадяни , вирішували питання зовнішньої політики , оборони , грошового обігу, забезпечення населення продовольством , надання привілегій купцям . Виконавча влада складалася з різних колегій - магістратур або окремих службових осіб - магістратів . Існували спеціальні колегії , котрі займалися виключно фінансовими або військовими справами (колегія стратегів) , торгівлею (колегія аграномів) , благоустрою міста (колегія астиномів) та інші . Діяли судові установи , що складалися з кількох відділів.У судочинстві брали участь судді , свідки , обвинувачі.

З часом у державно-політичному житті відбувалися зміни .Так , поліси Боспору Кіммерійського в 480 році до н.е. об'єдналися під владою Археанактидів у єдине Боспорське царство , хоча й після цього залишились практично самостійнимив своїх внутрішніх справах.


Античні міста -держави Північного Причорномор'я




Ніконій.


Назва міста походить , можливо , від імені ойкіста . Розташовувалося воно на лівому березі Дністровського лиману , поблизу сучасного с.Роксолани . Заснований переселенцями з Іонії в останній третині 6 ст до н.е., Ніконій являв собою невеликий поліс що складався із власне міста і близько десятка лівобережних сільських поселень із землянковою забудовою . Основу економіки становило землеробство . На відміну від Тіри власної монетної чеканки не мав . В 1-6 ст.до н.е. основним платіжним засобом на внутрішньому ринку Ніконія були істрійські мідні литі монети . Але можливо , що в 5 ст .до н.е. Ніконій вже випускав власну литу монету із зображенням сови . Підтримував торгівельні зв'язки з містами Іонії , Антіки ,острівною Грецією , з Істрією , Ольвією . В 6 - першій половині 5 ст. до н.е забудовувався землянковими житлами , які згодом змінювалися будинками звичайного грецького типу . На другу половину 5 - 4 ст. до н.е. припадає розквіт міста , коли , зокрема ,зводяться оборонні споруди. Близько третьої чверті 4 ст. до н.е Ніконій занепадає . В 3-2 ст. до н.е. занепад посилюється , а з нашестями голатів та інших варварських племен місто остаточно гине . В 1-4 ст . н.е. життя в ньому відновлюється , але цей період майже не досліджений.


Тіра


Назва міста походить від грецької назви Дністра –Тірас . Місцерозташування залишків Тіри - околиця сучасного Білгорода -Дністровського лиману Одеськоїобласті . Колонія заснована вихідцями з Мілета наприкінці 6-ст. - початок 5 ст.до н.е. В розвитку Тіри виділяють два основні періоди : еллінський (від заснування міста до середини першого століття до нашої ери ) і римський (середина 1 ст.до н.е. - 70-тіроки 4 ст.) , які розділяє гетська навала під проводом Буребісти . Час першого розвитку починається з 5-го ст.до н.е. і триває до 3-го ст.до н.е. Тіра карбувала власну монету з кінця 2-го ст.до н.е і до 70-х років 1 ст. до н.е можливо входила до складуПонтійської держави Мітрідата Євпатора . За римськогоімператора Доміціана увійшла до складу Нижньої Мезії ; з 2 ст. до н.е в Тірі розміщуються підрозділи 5 Македонського і 11 Клавдієвого легіонів .

В середині 3 ст.н.е Тіра виходить із провінції Нижня Мезія , й римський гарнізон залишає місто . Тоді воно зазнає руйнування готами .

Населення Тіри займалося посередницькою торгівлею , сільським господарством, скотоводсвом , міншою мірою - ремеслами . Тіра мала сільську округу . Тут виращували зерно , ловили рибу , випасали худобу .

Розкопками знайдено залишки житлових кварталів 6-го ст. до н.е. та оборонних споруд кінця 4-го ст. до н.е.




Борисфеніда ( від грецької назви Дніпра - Борисфен )


Грецьке поселення на півострові ( нині острів ) Березань , найраніша в Північному Причорномор'ї айпокія , заснована грецькими переселенцями у другій половині 7-го ст. до н.е. . На певній стадії свого розвитку це поселення було полісом , який згодом був перенесений до поселення , що одержало назву Ольвія . В 1 половині 6-го ст. до н.е. на берегах Березанського лиману виникають численні невеликі поселення , котрі становили сільську округу Борисфеніди . Остання існує й у 5 ст. до н.е. , а з кінця 4 ст. до н.е. життя в ній завмирає на тривалий час і відроджується лише в 1 ст. н.е.

Починаючи з останньої чверті 7 ст. до н.е. Борисфеніда входила до складу Ольвійської держави й загинула разом з Ольвією . Площа населення, що зберіглася , становить близько 10 га . Місто в окремих своїх районах мало прямокутне планування . Розкопанно залишки апсидального храму , некрополь 5 ст. до н.е. Ранні культурні шари Борисфеніди багаті на знахідки грецького посуду .


Ольвія


Ольвія – давньогрецькою мовою означає -"щаслива" . Розташована на правому березі Південнобузького лиману . Рельєф місцевості зумовив форму міста у вигляді неправильного трикутника . Єдиної точки зору на дату заснування Ольвії до цих пір нема . Більшість істориків схиляється до заснування Олвії на рубежі 7-6 ст.до н.е. чи в першій половині 6 ст. до н.е. вихідцями з району Мілета і проіснувала до середини 3 ст.

Топографічно Ольвія складалася з трьох частин - Верхньої , Терасної та Нижньої . Остання вже після загибелі міста була зруйнована водами лиману . На етапі розквіту наприкінці 4-3 ст. до н.е Ольвія займала територію площею близько 55га , численість її мешканців становила близько 20 тисяч .

В історії міста й держави простежуються два великі періоди .

Перший охоплює час від заснування тут колонії до середини 1 ст. до н.е. Забудована в другій половині 4 ст. до н.е. однокамерними землянками та напівземлянками , в 5 ст. до н.е. Ольвія набуває звичайного для старогрецького міста вигляду . В 5 ст. до н.е в ній , за Геродотом , уже існували укріплення та палац Скіфського царя Скіла .

Житлові споруди Ольвії - звичайно одноповерхові з підвалами . Відкрито залишки агори ( площі , навколо якої зосереджувалися торгові ряди , будинки суду , магістратур ) . Виявленно священні ділянки .

Деякий час Ольвія входила до фінського морського союзу . Мала розвинуті торгівельні та культурні зв'язки , мала свої гроші - спочатку це були литі "дельфінчики " , трохи пізніше аси , а з середини 5 ст. до н.е. карбує звичайні для античного світу монети .

Економічну базу поліса становило сільське господарство , розвивалися ремесла й торгівля .

В період з останньої третини 4 по середину 3 ст. до н.е. Ольвійська держава досягла найвищого економічного піднесення .Виник новий тип сільських поселень у вигляді колективних садиб . Проте з кінця 3 ст. до н.е. починається поступовий занепад . У 2 ст. до н.е. Ольвія опиняється під протекторатом царя Малої Скіфії Скілура . З кінця 2 ст. до н.е. по 70 роки 1ст. до н.е.перебувала під владою Мітрідата 6 Євпатора - царя Понтійської держави . Після цих подій місто остаточно занепало й було добите гето-дакійськими племенами .

Наприкінці 1 ст. до н.е. починається поступове відродження Ольвії , що стає початком другого періоду , що проходить під знаком римських впливів.У цей час територія городища скоротилася майже втроє його забудова була скупченою і бідною .

Близько середини 1 ст. до н.е. Ольвія потрапляє в залежність від скіфських або сарматських царів , проте незабаром звільняється .

В середині 2 ст. до н.е. місто увійшло до складу Нижньої Мезії .

2 ст. - перша половина 3 ст. н.е. стали періодом найвищого розвитку Ольвії римської доби . В 40-і й потім 70-ті роки 3 ст. н.е. Ольвія зазнає навал готів . Життя в місті остаточно завмирає не пізніше другої четверті 4 ст. н.е.


Некрополь Ольвії займає територію загальною площею близько 500 га , проте його межі на різних етапах життя міста змінювалися , а в перші століття поховання почали розміщувати навіть на залишках самої Ольвіїєлліністичної доби у звичайних грунтових прямокутних у плані ямах - на дні або в підбоях вирізуваних у стінках цих ям . На земній поверхні над похованням звичайно встановлювалися кам'яні надгробки у вигляді стел , антропоморфних зображень , вівтарів. У 4 ст. до н.е з'являються земляні склепи , що складалися з поховалльної камери та дромоса (вхідного похилого коридору) . Пізніше починають ховати в кам'яних склепах , над якими зводились грунтові насипи . Найвищої досканалості споруди цього типу досягають у другій - першій половині 3 ст.н.е. , коли будувались монументальні кургани з кам'яними крепідами . Саме тут використовувались напівциліндричні розпірні склепіння й високоякістні кам'яні мури (найвидатнішими зразками цієї архітектури є склепи курганів - Зевсового , Єврисивія та Арети.) .


Херсонес Таврійський


Назва походить від грецького слова "півострів" . Руїни цього міста розташовані на околиці Севастополя . Херсонес заснованийу 422 -421 році до н.е. вихідцями з Гераклеї Понтійської . Розквіт держави припадає на кінець 4-3 ст.до н.е. Це одне з трьох великих античних північнопричорноморських міст , які дожили до пізнього середньовіччя. Територія досягала 33 га , а населення становило не менш , як 15 тисяч жителів . Місто мало єдине прямокутне планування та було обнесене міцними захисними стінами , що збереглися до нашого часу , мало добре укріплений порт , а в римські часи - цитадель.

Наприкінці 4 ст.до н.е.Херсонес підкорив Керкінітіду , заснував нове місто - Калос Лімен .Тоді до складу Херсонеської держави увійшло узбережжя практично всього Захіннього Криму.

У 179 році до н.е.Херсонес уклав угоду з царем Понтійської держави Фарнаком 1 про "дружбу". Однак уже в середині 2 ст.до н.е. Північно -Західний Крим опинився під владою скіфів . У боротьбі проти них Херсонес звернувся по допомогу до Мітрідата6 Євпатора . Під час його походів на скіфів (110-108 рр.до н.е.) Херсонес було звільнено від їхньої залежності . Але після цього місто потрапляє під зверхність Боспорської держави , якої позбавляється за поміччю Риму лише в другій половині 1 ст.н.е. Після походу Плавтія Сільвана в 60-ті роки 1 ст. н.е в Північному Причорномор'ї в Херсонесі розміщується римський гарнізон . Неподолік від Херсонеса , в Харакеі , римські війська будують фортецю , від якої до наших днів збереглися рештки фортечних мурів, терми , німфей.

Після економічної кризи , перенесеної на рубежі , розпочинається новий єтап піднесення : розвиваються торгівля , виноробництво , соляний і рибальський промисел . Але уже у третій четверті 3 ст.н.е. справи погіршуються : з Херсонеса виводяться римські війська , припиняється карбування своєї монети , в економіці спостерігається повний занепад .У 70-ті роки 4 ст.н.е. Херсонес зазнав гунської неволі , після чого продовжує існувати у складі Візантійської імперії.

Некрополь Херсонеса розташовувався довкола міста з усіх боків . Основний тип поховальних споруд - прямокутні ями . В середині 4 ст. до н.е. з'являються могили , обкладені черепицею , у 2 ст до н.е. - ком'яні ящики й вирубані вскелі склепи з нишами - лежанками.


Боспорська держава


Розташовувалася по обидва боки Керченської протоки , яка в давнину називалася Боспор Кіммерійський . Головним містом був Пантікапей , але столицею азіацької частини Боспору вважалася Фанагорія . До утворення Боспорської держави існуючі на її теріторії з 6 ст.до н.е. грецькі міста Пантікапей, Феодосія, Німфей, Мірмекій, Теритака, Порфмій, Фанагорія, Германаса, Гергіппія, Кепи та інші , здебільшого були звичайними полісними структурами . В 480р. до н.е. Боспором починає правити династія Археанактидів , яку в 438-437рр. до н.е. змінює династія Спартокідів.

На етапі найвищого піднесення держави 6ст. до н.е. її територія обіймала Керчінський і Таманський півострови , Східне Приазов'я , пониззя Кубані , а також Дельту Дону . До складу Боспорської держави входили не тільки античні міста , а й місцеві племена - синди, меоти, торети, дандарії. На чолі держави стояв цар - монарх згаданих племен і архонт грецьких міст.

В середені другого ст. до н.е. держава переживає економічну кризу, яка наприкінці століття загострюється повстанням рабів під приводом Савмака. В ці справи втручається Мірдітат 16 Євпатор , унаслідок чого Боспор підпадає підзверхність Пантійського царства. В останній чверті 1 ст. н.е. Боспор стає власником Рима . До середини 3 ст. н.е. спостерігається економічне піднесення, після чого знову розпочинається воєнно-політична і економічна криза , яка завершується з гунською навалою ( 375-376рр.) за гибеллю Боспору як держави. Згодом у Пантікапеї Феодосії, Тірітаці та інших містах поширюються впливи Візантії .


Населення


Етнічний субстрат античних міст на час їхнього заснування становили греки-переселенці з Малої Азії , Аттіки й Гіраклеї Понтійської . З перших століть Нової ери зростає чисельність представників місцевого населення в античних містах . За соцальним станом структура населення була досить строкатою . Крім громадян і рабів , існувало також багато вільних , залежних або напівзалежних людей.


Торгівля


Протягом усього свого існування античні міста - держави Північного Причорномор'я вели жваву торгівлю з античними містами Східного Середземномор'я , Причорномор'я , з навколишніми племенами , Римом , і його східними провінціями . Ведуть торгівлю з варварами , які постачали грекам зерно , рибу , худобу , шкіри , рабів , мед , віск , натомість одержували ремісничі вироби , зброю , прикраси , вино , тканини.

Торгівельні стосунки з варварським світом відбувались на обмінній, а з античним – головним чином на грошовій основі . Монетна справа виникає у північнопричорноморських державах майже одночасно з їхнім формуванням . Кожний ізполісів карбував власну монету.


Вплив північнопричорноморської античної цивілізації на довколишні племена


Залучення місцевого варварського населення до сфери торгівельної діяльності греків , до політичних взаємин - чи то в межах союзницьких відносин і навіть об'єднань (Боспорська держава) , чи то у вигляді стягування кочовиками даними з античних міст (Ольвія) або навіть військової конфронктації , – все це не могло не позначитись на соціально-економічному, політичному, культурному розвитку цього населення. Під безпосереднім впливом північнопричорноморських античних держав у скіфів формувалася своя державність , виникали міста і поселення з рисами , притаманними грецькій містобудівнійтрадиції. Особливо глибокий вплив антична цивілізація справляла на культуру варварського світу. Це виявилось в спорудженні фортець (Неаполь Скіфський) , запозиченні місто- й житлобудівничих прийомів , використанні кружальної античної кераміки , а такожвиготовлених греками високохудожніх прикрас і прикладних мистецьких виробів, (пектораль із Товстої могили, Чортомлицька амфора, гребінець із кургану Солоха та інші).

Поряд із скіфами під цивілізуючу дію давньогрецьких держав Півдня України підпадали й інші тогочасні племена – синди , меоти , сармати , черняхівці та інші .

Античні культурні традиції лягли і в основу життя ранньосередньовічних міст Криму.


Список використаної літератури

1. Крижицький С.Д “ Античная культура Северного Причорноморья “

2. Соколов Г.І “Античное Причорноморье “

3. Античные государства Северного Причорноморья , М.1984

4. Толочко П.П “ Давня історія України “

5. Античные древности Северного Причорноморья , К.1988

6. Античная история и культура , 1968

<<-- А.Чепа і невідомі маргіналії з його бібліотеки  |  Авари-->>



Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2018. All rіghts reserved. Тел. (032) 243-43-23, (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Розсилка новин

Warning: include(../tsbsub/show_form.php) [function.include]: failed to open stream: No such file or directory in /home/marazm/public_html/banner_100x100.html on line 47

Warning: include(../tsbsub/show_form.php) [function.include]: failed to open stream: No such file or directory in /home/marazm/public_html/banner_100x100.html on line 47

Warning: include() [function.include]: Failed opening '../tsbsub/show_form.php' for inclusion (include_path='.:/usr/lib/php:/usr/local/lib/php') in /home/marazm/public_html/banner_100x100.html on line 47
Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв


Нова українська національна ідея. Новая украинская национальная идея
 
Кутки споживача для всіх міст із законодавством та книгою скарг. Кутки покупця. Уголки потребителя для всех городов с законодательством и книгой жалоб. Уголки покупателя





Украинские 100x100




Газета "Правовий тиждень"