Крах українського золото- та поліметалевого добування: золота не добули та природу спаскудилиЗавдяки Мужіївському золотоносному руднику, що в Берегівському районі Закарпаття, Україна увійшла до сорока країн світу, які виробляють благородний метал. Ласих до мужіївського золота зажди було чимало – німці, турки, угорці, українці сотні років тут шукали скарби. Кажуть історики, лише турки в середньовіччі вивезли близько 20 тонн за 200 років. Добували на той час примітивно, – кайло, світильник, грабарка. Золотошукачі слідували за жилами в м’якому каоліні. Вони занурювалися углиб не більш як на 200 метрів. З цього ж каоліну за часів Австро-Угорщини виготовляли відому на весь світ віденську порцеляну. Відтак узялися за благородний метал і радянські вчені: геологи, які розвідали та затвердили родовище, отримали за це державні премії колишнього СРСР, проте далі справа не пішла. Налагодити промисловий видобуток золота в Україні держава намагається із середини 90-х років. У 1996-му було прийнято державну програму «Золото України», розраховану до 2005 року: планувалося, що в країні видобуватимуть до 600 кг золота на рік. Основним постачальником українського золота мало стати одне з найбільших золотоносних родовищ в Україні — Мужіївське в Закарпатській області. Спеціально під «золотий» проект створили держкомпанію «Закарпатполіметали», яку в 1998 році включили до державної компанії «Українські поліметали». Цікаво, що до Українських поліметалів також увійшли гірничорудні підприємства, що не мають стосунку до виробництва золота (Іршанський, Вільногірський, Полтавський, Орджонікідзевський і Марганецький ГЗК). Усі вони згодом були приватизовані. Але в гонитві за золотом з поліметалевих руд не видобували ані свинцю, ані цинку, ані срібла, ані кадмію, навіть золота не могли нормально вичавити з руди, а все зливали в відвали, які нині отруюють Берегівський район Закарпаття У порадянській Україні перспектива ввійти до провідних золотовидобувних країн світу так спокусила першого Президента Леоніда Кравчука, що на економічному форумі у Швейцарії 1992 року, він заявив, що зробить ввірену йому державу лідером з видобутку золота в Європі, яка діставатиме з надр по чотири-п’ять тонн жовтого металу на рік (і це при тому, що в усій Європі золота щорічно добувають близько 15 тонн). Дані геологічної розвідки просто вразили: запаси Мужіївського поліметалевого родовища були оцінені в 50 тонн золота, 800 тонн срібла, 400 тисяч тонн свинцю і 800 тисяч тонн цинку. Спеціалісти розробили й у 1996 році затвердили програму "Золото України", у рамках якої спочатку прагнули залучити інвесторів, але ті запросили забагато акцій. Зрештою лише за два роки держава власними силами почала будувати Мужіївський золотополіметалевий рудник, а відтак збагачувальну фабрику. На виплавку першого злитка українського золота прилітав у Закарпаття тодішній Президент Леонід Кучма. Щоправда, уже тоді пішли розмови, що українське золото більш намріяне, аніж реальне. Як це часто в нас буває, коштів тут постійно не вистачало, роками на підприємстві тривали реорганізації-модернізації-пертурбації. Водночас у березні 2006-го "Урядовий кур’єр" писав: "Мужіївський золотоносний рудник, що в Берегівському районі, – єдине підприємство, яке успішно наповнює державну скарбницю: за шість років з початку експлуатації тут добуто 646,4 кг металу 999,9 проби". Чомусь на той моменту усі забули, що планували видобувати по три-п'ять тон на рік. Насправді результати такі: 2000 рік – 136 кг, 2001 – 76 кг, 2002 – 16, 2003 – 61 кг, 2004 – 161 кг, 2005 – 182 кг. І про найнеприємніше в цій справі... З моменту запуску золоторудника село Мужієво опинилося в центрі екологічної небезпеки. Ще у 2006 році на сесії Берегівської РДА головний еколог району Юрій Бандурович навів приголомшливі дані лабораторних експертиз води в криницях цього села: питна вода перенасичена важкими металами, що серйозно загрожує здоров’ю людей, які її споживають. Зокрема, згідно з аналізами, уміст свинцю в ній перевищує норму у 23 рази, кадмію – у вісім, у кілька разів вищий за допустимі норми вміст марганцю, заліза, цинку тощо. Виною всьому – відвали породи, які утворилися внаслідок багаторічної діяльності Мужіївського золоторудника. Нині, до речі, обсяг відвалів гірських порід оцінюється приблизно в кілька сотень тисяч тонн. І хоча звуться вони порожніми, але містять чимало важких металів. Підтвердила ці дані й заступник начальника екологічної інспекції в Закарпатській області Любов Спічкей. З її слів, у період дощів вимиваються з відвалених руд важкі метали, утворюється сформований ними кислотний стік, який просочується вглиб землі. http://zakarpattya.net.ua/ua_news_45247.html ТОВ «Закарпатполіметали» було створено у 1999 році для розробки і експлуатації Мужіївського золотодобувного комплексу. Це єдине в Україні золотодобувне підприємство, і за час своєї роботи воно поставило в державну скарбницю України 840 кг золота. Однак із грудня 2006 р. підприємство припинило виробничу діяльність (близько 400 працівників залишилися без роботи). На сьогодні ТОВ „Закарпатполіметали” включено до переліку підприємств, щодо яких реалізується процедура відновлення платоспроможності або визнання банкрутом. З кінця 2006 року на підприємстві зростала заборгованість перед бюджетами всіх рівнів та Пенсійним фондом. Так, із виплати заробітної плати працівникам на 1 грудня 2007 р. борг становив 1 млн 46,1 тис. грн, а вже на 1 липня цього року сягнув 1 млн 188,6 тисячі гривень. Крім того, все більше загострюється екологічна ситуація навколо золоторудника: із відвалів руди у підземні води просочуються шкідливі метали та речовини, що забруднюють навколишнє середовище. Заступник міністра та голова Закарпатської ОДА вийшли на домовленість, що для налагодження діяльності підприємства необхідний потужний інвестор, який би взяв на себе увесь тягар боргів товариства і ризикнув вкласти у його діяльність значні інвестиції. Крім погашення заборгованостей, необхідно усунути всі встановлені міжвідомчою робочою комісією порушення, покращити екологічну ситуацію в регіоні, практично повністю оновити технологічну базу підприємства. Йшлося і про будівництво нової екологічно чистої збагачувальної фабрики, технології якої дозволяли б видобувати із породи не менше 85% золота (досі вихід золота становив в середньому 50%). На Мужіївському родовищі можна видобути лише 60% наявного в руді золота, однак воно цінне не лише золотоносними рудами — тут можна видобувати цинк і свинець. Щоправда, для виробництва цих металів необхідно встановити додаткове обладнання, оскільки виділення свинцю і цинку з руди технологічно відрізняється від виробництва золота.
ООО «ЗАКАРПАТПОЛИМЕТАЛЛЫ»
(93,66% принадлежит «Украинским полиметаллам», 6,33% — Zakar Resources Ltd.) с
целью привлечения на предприятие стратегического инвестора для добычи золота на
Мужиевском золотодобывающем комплексе. Однако доля в УФ «Закарпатполиметаллов»,
которая в результате допэмиссии должна остаться у государства, еще не
согласована. Напомним, что сразу после заседания Кабмина глава ФГИ Валентина
Семенюк заявила журналистам, что Минпромполитики предложил оставить 50%+1 акция
«Украинских полиметаллов» в госсобственности, а остальные акции продать
инвестору (подтвердить эту информацию не удалось). При этом Валентина Петровна
высказалась против продажи ГАКа, поскольку в его состав входит предприятие, не
подлежащее приватизации.
ДОВІДКА Українські родовища золота розроблятимуть американці, бо наші видобувники є банкурутами УКРАЇНСЬКЕ ЗОЛОТО ВИЯВИТЬСЯ СПРАВДІ ЗОЛОТИМ
КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я від 25 березня 1999 р. N 246-р Київ
{ Позначку "Не для друку" знято Розпорядженням КМ N 490-р ( 490-2008-р ) від 19.03.2008 }
Прийняти пропозицію Мінпромполітики та Держкомгеології про надання ДАК “Українські поліметали” в установленому порядку спеціальних дозволів (ліцензій) на користування Сергіївським, Балкою Золотою, Балкою Широкою, Майським, Юр’ївським та Клинцівським золоторудними родовищами з метою геологічного вивчення їх надр (проведення пошуку, розвідки) з подальшою експлуатацією (видобування корисних копалин) за умови затвердження Державною комісією по запасах корисних копалин запасів корисних копалин за кожним родовищем після завершення пошуково-розвідувальних робіт. Прем’єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО Iнд. 43
МIНIСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ НАКАЗ 27.05.2008 N 302
{ Наказ скасовано на підставі Наказу Міністерства промислової політики N 628 ( v0628581-08 ) від 06.10.2008 }
Про ліквідацію закритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Українські поліметали" { Iз змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства промислової політики N 435 ( v0435581-08 ) від 08.07.2008 }
Відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України “Про управління об’єктами державної власності” від 21 вересня 2006 року N 185-V, Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців” від 15 травня 2003 року N 755-IV, п. 6.4.1 статуту товариства та протоколу наглядової ради від 14.05.2008 N 2 НАКАЗУЮ: 1. Припинити юридичну особу закрите акціонерне товариство “Державна акціонерна компанія “Українські поліметали” (код ЄДРПОУ 25639720) шляхом ліквідації, розташоване за адресою: 04073, м. Київ, Московський проспект 6. 2. Створити ліквідаційну комісію у складі: - Андрущенко О.А. (ідентифікаційний код — (...)) — генеральний директор закритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Українські поліметали" — голова ліквідаційної комісії; - Донков С.В. (ідентифікаційний код [...]) - перший заступник генерального директора закритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Українські поліметали", член ліквідаційної комісії; { Абзац третій пункту 2 в редакції Наказу Міністерства промислової політики N 435 ( v0435581-08 ) від 08.07.2008 } - Погорілий С.С. (ідентифікаційний код — (...)) — бухгалтер закритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Українські поліметали”, член ліквідаційної комісії; - Пишненко Т.В. (ідентифікаційний код — (...)) — офіс-менеджер закритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Українські поліметали”, член ліквідаційної комісії; - Лавренко О.Ю. (ідентифікаційний код — (...)) — головний спеціаліст відділу стратегічного планування та інформаційних технологій Департаменту фінансово-економічного забезпечення промисловості Мінпромполітики, член ліквідаційної комісії; - Мінченко М.М. (ідентифікаційний код — (...)) — головний спеціаліст відділу досудової санації та запобігання банкрутству Управління реформування власності, член ліквідаційної комісії; - Синенко I.В. (ідентифікаційний код — (...)) — головний спеціаліст відділу правового забезпечення управління державною власністю Управління юридичного забезпечення Мінпромполітики, член ліквідаційної комісії; - Хавило А.В. (ідентифікаційний код — (...)) — головний спеціаліст Фонду державного майна України, член ліквідаційної комісії (за згодою). 3. Голові ліквідаційної комісії закритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Українські поліметали": 3.1 У триденний термін повідомити відповідного державного реєстратора про рішення щодо ліквідації юридичної особи та подати йому в установленому законодавством порядку необхідні документи для внесення до Єдиного державного реєстру відповідних записів. 3.2 Повідомити державного реєстратора про персональний склад ліквідаційної комісії не пізніше двох робочих днів від дати надходження до державного реєстратора документів, які подаються для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновника юридичної особи щодо її ліквідації. 3.3 Відповідно до чинного законодавства опублікувати у спеціальному додатку до газети “Урядовий кур’єр” та/або в офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства інформацію про його ліквідацію, порядок та термін заяви претензій кредиторами, а явних (відомих) кредиторів повідомити персонально у письмовій формі. 3.4 Звільнити працівників закритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Українські поліметали” згідно з чинним законодавством. 3.5 У встановленому порядку провести інвентаризацію (в тому числі і майна, яке є внеском до статутних фондів дочірніх та асоційованих підприємств закритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Українські поліметали"), оцінити наявне майно підприємства та скласти проміжний ліквідаційний баланс і в місячний термін разом з актом інвентаризації подати його Мінпромполітики на затвердження. 3.6 У встановленому порядку і в терміни вжити необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості підприємства та розрахуватися з кредиторами, в тому числі шляхом продажу майна підприємства. 3.7 Здійснити інші заходи, пов’язані із ліквідацією підприємства, в порядку, установленому чинним законодавством України. 3.8 Надавати Міністерству промислової політики України до 10 числа кожного місяця, наступного за звітним, звіт про хід ліквідації закритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Українські поліметали”. 3.9 Скласти ліквідаційний баланс та з висновками ліквідаційної комісії подати його Мінпромполітики на затвердження. 3.10 Якщо вартості майна підприємства, що ліквідується, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, у місячний термін звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство підприємства відповідно до статті 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, про що повідомити Мінпромполітики. 3.11 У триденний термін від дати внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення діяльності закритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Українські поліметали” надати Мінпромполітики відповідні підтверджувальні документи про вилучення закритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Українські поліметали” з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. 3.12 Установити термін проведення ліквідації закритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Українські поліметали” 1 рік із дня прийняття рішення про ліквідацію підприємства. 3.13 Голові ліквідаційної комісії провести інвентаризацію належної ДАК “Українські поліметали” геологічної інформації та здійснити заходи щодо її передачі з балансу товариства на баланс Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (за згодою Мінприроди). 4. Голові ліквідаційної комісії після проведення інвентаризації подати до Мінпромполітики пропозиції щодо належних ДАК “Українські поліметали” часток (акцій) дочірніх та асоційованих підприємств, зокрема — реалізації (продажу) їх в рахунок погашення кредиторського боргу Компанії на загальних засадах у встановленому порядку процедури ліквідації Компанії або передачі їх до Фонду державного майна України з метою внесення змін до складу їх учасників і подальшого продажу у відповідності до законодавства про приватизацію. 5. Місцезнаходження ліквідаційної комісії встановити за адресою: 03035, м. Київ, провулок М. Островського, 1, к. 421. 6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра промислової політики України Севернюка В.В. Міністр промислової політики України В.С.Новицький ____________ Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/industry/5_58.html |
|
Головна сторінка
|
Українська національна ідея.
Українократія
|
КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою
|
ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки |
Уголки потребителя для всех городов с
литературой |
Информационные стенды, щиты, доски
|
Перекидні системи
Перекидные системы
| Штендеры,
Штендери
|
Буклетницы
Буклетниці
|
Коментар Податкового кодексу, Митного
Комментарий Налогового кодекса, Таможенного|
НОВИНИ |
|
Реклама |
Контакт |
Журнали з охорони праці та інші
|
Календар бухгалтера
Календарь бухгалтера
|
Інструкції з охорони праці
|Оперативна
поліграфія,
тиражування
|
Фотоприколы
|
Термінологічний словник
|
Книги,
словник,
реферати
з історії,
ЗНО з історії України
|
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження
надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється цитування
матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу
маразмів України та сайт
www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України
(www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України (www.marazm.org.ua).
Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів
для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу
автора з дотриманням вищезгаданих посилань.
Розсилка новин|
Підтримка проекту: U634971969297 Z404288205014 E208021446192 |
|
Новини |
