У 1989 році в Україні було 15 заводів, що
випускають мінеральну вату та вироби з неї. З тих пір частина підприємств
продали на металобрухт, частину "зупинили при настанні" зелених "сил, частина"
збанкрутували, а частина "просто" запороли "самі господарі, в ринковій гарячці
порушивши технології (і тим самим прикінчивши техніку).
Зупинилася частина поступово прийшла в непридатність. Щоб її запустити, потрібні
технічні інспекції, аудити та інша великотрудна морока (тим більше що майже все
обладнання на українських підприємствах випущено і змонтовано в 60-ті роки).
Приблизно 90%, пропонованих на ринку України ізоляційних матеріалів, що
продаються як базальтові, є шлаковатою або фарбованим скловолокном. Вони мають у
своєму складі в кращому випадку 25-45% базальту. Завдяки інноваційній технології
індукційного плавлення базальту вдалося організувати промислове виробництво
виробів, на 100% складаються їх базальту, без додавання вапняків і доломіту.
Виробники мінвати в Україні:
ВАТ "Комбінат будіндустрії" (м.Київ);
ВАТ "Запорожтеплозвукоізоляція" (м.Запоріжжя);
комунальне підприємство "Комуненергія" (орендар виробничих потужностей
Костопільського заводу базальтових і теплоізоляційних матеріалів, м.Костопіль
Рівненська обл.);
ТОВ «Магма Індустрія» (м.Костопіль). Компанія «Магма Технологія» перша в Європі
розробила базальтове супертонке волокно (БСТВ) для пневматичної укладання. Це
дозволило створювати, так звану, безшовну теплоізоляцію методами сухого та
вологого пневматичної укладання, яка вже широко застосовуватися в Україні та за
кордоном;
колективне підприємство "Завод мінераловатних виробів" (виробляє гофровані плити
на сполучному з лігнасульфанатов "побічний продукт переробки целюлози, м.Житомир);
ТОВ "Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів" Ротіс "(завод найближчим
часом розраховує почати випуск унікальних для України полуцилиндров для
теплоізоляції труб на основі технологій жорсткої плити, м.Чернівці);
ВАТ "Алчевський завод будівельних конструкцій" (м. Алчевськ, Луганська обл.);
Алчевський завод став єдиним в країні виробником жорстких плит з мінеральної
вати.
АТ "Ізоляція" (м.Донецьк);
ВАТ "ЗІМ" (м.Маріуполь, Донецька обл.).
У 2008 р. почало випускати продукцію ТОВ «Данко-Ізол» (м. Докучаєвськ, Донецька
обл.; Входить до складу холдингу «Данко»), в 2009 р. - ТОВ «Завод» Техно "(м.
Черкаси; входить до складу російської корпорації «Техноніколь»; виробництво
гідро-, тепло-і звукоізоляційних матеріалів; в Україну - з 2007 р.; 180 чол.).
Цього року будівельну мінвату почали виготовляти ТОВ «Житомирський завод
ізоляційних матеріалів» Изоват «(м. Житомир; виробництво мінеральної вати з
базальтових волокон; ТМ Izovat) і ЗАТ« Термолайф "(м. Харків; реалізація мінваті
на основі базальтових волокон; з 2006 р.), другий виробнича лінія потужністю 35
тис. т продукції на рік була запущена на ТОВ «Завод» Техно ».
У більшості компаній сировину переважно базальт. Деякі як сировину
використовують головним чином не гірські породи, а шлаки (техногенні відходи),
модифікуючи їх підкислювачі.
Головні постачальники імпортної мінераловатної і стекловатной теплоізоляції "чотири
виробника з світовими іменами. Це:
Isover (поставки "з Фінляндії, Польщі, Чехії);
Rockwool (поставки в основному з Польщі);
Pfleiderer (торгова марка "Ursa; постачання з Польщі і" трохи "з Росії);
Paroc (поставки з Литви та Польщі).
Всю нормативно-технічну документацію для всіх українських заводів "кам'яної"
вати готує Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут
будівельних матеріалів і виробів.
Саме НДІБМВ є виконавчим центром з сертифікації, акредитованим в системі
УкрСЕПРО і мають повний набір випробувального обладнання.
Головне в країні базальтове родовище "Берестовецький. Воно розташоване в
Рівненській області. В якості подшіхтовкі (добавок до базальту) наші заводи
використовують вапняк. Його для подшіхтовкі потрібно зовсім небагато.
Другий необхідний сировинний компонент майже в будь-яких виробах з мінеральних
волокон "сполучна (інакше волокна складно зчепити в купу). В якості клею і
українською, і на зарубіжних ринках домінують фенолоспирти. Інші речовини"
карбамідні смоли, бітум, крохмаль, глину "застосовують набагато рідше: вони або
слабо клеять, або сильно шкодять здоров'ю.
Фенольні сполуки "теж вельми небезпечні речовини, якщо приймати їх усередину (скажімо,
дихати ними) у великих кількостях. Але, загалом, для широкого використання
фенолів є причини множинні і поки непереборні. На Заході фенолоспирти
застосовують повсюдно" навіть у Німеччині, Швейцарії та Австрії. І тамтешні
екологи не проявляють занепокоєння. Мабуть, шкідливість там знизили до
прийнятних меж.
Фенолоспирти для вітчизняної ватною індустрії з кам'яновугільного фенолу
виробляє горлівський концерн "Стирол". Ці спирти призначені не для спеціального
"мінватним" застосування, а для промисловості взагалі (наприклад, для
виробництва ДСП або гетинаксу)
____________
Постійна адреса статті в Інтернеті:
http://www.marazm.org.ua/industry/5_102.html
[an error occurred while processing this directive]
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2024. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. Пропозиції та зауваження
надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється цитування
матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу
маразмів України та сайт
www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України(www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України (www.marazm.org.ua).Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів
для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу
автора з дотриманням вищезгаданих посилань.
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192