ГЛАВА VІI. МАРАЗМИ, НОВИНИ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ ТА БУДІВНИЦТВА |
Домофон як лохотрон або як дурять домофонні компаніїЗ Києва на регіони перекинулася домофонна лихоманка. Ніби гарна та корисна річ – домофон, а тим більше відеодомофон, але в український реалізації він схожий на шахрайство та примусові послуги. По-перше, «задоволення» це в середньому вартуватиме 200-300 гривень. Але двері та домофон, як правило, повністю або частково залишаються у власності домофонної фірми, і мешканці під’їзду не отримують на руки документи про право власності на домофони та двері, а отримують угоди про обслуговування домофону. Тому потім їм слід довічно(!) вносити щомісячну абонентну плату за технічне обслуговування (якщо це їхня власність, то чому я маю платити за її технічне обслуговування?) та за користування дверима, аудіо- чи відеотрубками. Але тоді за що з людей взяли кошти, які одразу окуповують і двері, і домофони? По-друге, домофонні фірми стверджують, що для встановлення домофону достатньо згоди більшості мешканців під’їзду. Але насправді всі власники квартир є співвласниками допоміжних приміщень (під’їзд, сходи і т.д.) і технічного обладнання (вхідні двері, замки і т.д.) всього дому. Тому без згоди 100% власників квартир не можна здійснювати дії зі встановлення домофону, оскільки це обмежує їх право власності в частині користування і розпорядження майном. Для того, щоб не бути звинуваченими в тому, що права мешканців домофонна компанія не обмежує, їм надають БЕЗКОШТОВНИЙ ключ. Але ключ видають один-два на квартиру, а не кожному члену родини, яка не підключилася до домофону. І вимагають за додатковий ключ по 15-24 гривень. Крім того часто проводять опитування по-квартирне, а не загальні збори всіх дорослих мешканців під'їзду. По-третє, ті, хто не підключився при встановленні дверей, “розкручуються” на додаткові кошти потім, і для них вартість “встановлення” домофону вже може перевищити 300 гривень. Хоча обладнання домофону може бути в 3-х метрах від вашої двері, а трубка коштує лише 20 грн. По-четверте, домофони сторонніх компаній, як правило, підключаються до електричної мережі будинку без окремого лічильника. В підсумку мешканці будинку сплачуюють і за домофон, і за світло для домофону як за утримання будинку, хоча це має оплачувати домофонна компанія по своїм лічильниками. Дивіться Лист НКРЕ від 19.10.2009 N 6881/09/17-09. По-п’яте, більшість мешканців не відають, що у разі відсутності електрики домофонні двері не зачиняються на замок, на відміну від двері з механічним кодовим замком. Оскільки у нас чомусь встановлюють безакумуляторні (без UPS) домофони Куди дививляться Антимонопольний комітет, Держспоживзахист, правоохоронні органи та місцева влада? Обирайте домофонні компанії з розумом. Іван ДОМОФОН
Кутки споживача від 99 до 399 грн. + все торговельне законодавство
Універсальний вантажний велосипед + ручний вантажний візок в подарунок Ротаційна (гортальна) настільна
система (промо-стійка), 11 прозорих кишень А4, 250 грн. НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ ЛИСТ
Постачальники електричної енергії за регульованим тарифом Територіальні представництва НКРЕ Щодо тарифів на електричну енергію для домофонів та підсилювачів телевізійних сигналів У зв’язку з чисельними звернення щодо рівнів тарифів на електричну енергію, яка використовується для забезпечення функціонування замочно-переговорних пристроїв (домофонів) та підсилювачів телевізійних сигналів Національна комісія регулювання електроенергетики України повідомляє. Закон України “Про житлово-комунальні послуги” визначає, що комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. При цьому споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує або має намір отримання житлово-комунальних послуг. Порядок застосування тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам (далі — Порядок), затверджений постановою НКРЕ від 10.03.99 N 309 (із змінами та доповненнями), встановлює тарифи на відпуск електроенергії населенню для різних індивідуальних побутових потреб у жилих будинках, квартирах, гуртожитках; для потреб особистих підсобних господарств, присадибних і садових ділянок, дач; освітлення гаражів та боксів для особистих автомобілів та човнів. До комунально-побутових потреб населення належать індивідуальні витрати електроенергії на побутове освітлення, опалення, приготування їжі, не пов’язану з отриманням доходів роботу електричних побутових пристроїв (пральних машин, холодильників тощо), приватної комп’ютерної та оргтехніки, санітарно-гігієнічні та культурні потреби. Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Порядку до населених пунктів відносяться споживачі, які розраховуються з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим лічильником за електроенергію, яка споживається населенням для різних побутових потреб у житлових будинках, квартирах, гуртожитках. Також при цьому електроенергія, спожита населеними пунктами на технічні цілі (роботу ліфтів, насосів та інше) та освітлення дворів, східців і номерних знаків, оплачується відповідно до норм, зазначених у Примітці до Порядку. Виходячи із вищенаведеного, оплачувати електроенергію відповідно до положень Порядку мають право лише населені пункти, тобто споживачі, які забезпечують споживання електроенергії безпосередньо населенням в окремих жилих будинках, квартирах, гуртожитках, а також безпосередньо задовольняють потребу населення в комфортному користуванні житловим фондом, тобто використовують електроенергію на технічні цілі житлових будинків для підтримки нормального функціонування систем їх інженерного забезпечення. Таким чином, електрична енергія, яка споживається балансоутримувачем багатоквартирного будинку (населеним пунктом) на технічні цілі будинку (у тому числі на функціонування замочно-переговорних пристроїв (домофонів) та/або підсилювачів телевізійних сигналів), оплачується за тарифом, зазначеним у Примітці до Порядку. У разі, якщо послуги із функціонування замочно-переговорних пристроїв та/або підсилювачів телевізійних сигналів надає стороння організація, то електрична енергія, яка споживається для функціонування зазначеного обладнання, не є спожитою на технічні цілі населеного пункту, вона є ресурсом, що використовується у господарській діяльності (навіть, якщо результатом цієї діяльності є надання послуг населенню) та оплачується виходячи із рівня роздрібного тарифу на електричну енергію відповідного класу напруги. Роз’яснення з зазначеного питання, які були надані раніше та суперечать даному, вважати недійсними. Член Комісії К.Теличко ____________ Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/house/7_88.html
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|