ГЛАВА VІI. МАРАЗМИ, НОВИНИ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ ТА БУДІВНИЦТВА

УСПАДКУВАТИ ЗА УКРАЇНСЬКИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ НЕРУХОМІСТЬ ЗА ПОМЕРЛИМИ ЗА КОРДОНОМ З 1 СІЧНЯ 2004 РОКУ І ДО 1 ВЕРЕСНЯ 2005 РОКУ БУЛО ПРАКТИЧНО НЕМОЖЛИВИМ

Багато заявників — іноземні спадкоємці, що успадковують після померлих за кордоном (Ізраїлю, Канаді, Болгарії або інших державах) родичів нерухоме майно на Україні, зіштовхуються з відмовленням українських державних нотаріусів по місцезнаходженню нерухомості видати відповідне свідчення про право на спадщину.

Як правило, відмовлення державних нотаріусів ґрунтується на положенні частини 1 статті 1221 Цивільного кодексу України (ЦК), що визначає як місце відкриття спадщини останнє місце проживання спадкодавця, тобто така українська спадщина має відкриватися за кордоном. У той же час частина 2 цієї статті вказує на можливість визначення місця відкриття спадщини по місцезнаходженню нерухомого майна або його частини лише за умови, що місце проживання спадкодавця невідомо. Тому найпростіший аргумент нотаріуса, до якого звертається спадкоємець померлих за кордоном особи — власника нерухомості на Україні, — відсутність власної компетенції для видачі свідчення про право на спадщину на нерухомість і рекомендація звернутися до нотаріуса по останньому місцю проживання спадкодавця. Тобто до закордонного нотаріуса!

До 1 січня 2004 року діяла стаття 570 ЦК 1963 року; вона чітко вказувала, що «спадкування будинків, що знаходяться в СРСР, у всіх випадках визначається по радянському законі». Проблеми виникли з прийняттям 16 січня 2003 року нового ЦК, що набрав сили з 1 січня 2004 року. У проекті Кодексу передбачалася відповідна книга, присвячена питанням міжнародного права, тобто колізійним нормам. Але ця книга була виключена, а в Перехідних положеннях зазначено, що до 1 квітня 2003 року буде представлений проект окремого Закону України «Про міжнародне приватне право», що буде прийнятий у 2003 році і набере сили з 1 січня 2004 року.

Однак Закон України «Про міжнародне приватне право» був прийнятий пізніше і набрав сили лише з 1 вересня 2005 року. Цей Закон чітко і лаконічно визначив у статті 71 виняткову дія українського законодавства у всіх випадках спадкування нерухомості, що знаходиться на Україні, а також об'єктів, реєстрація яких здійснюється на Україні.

Таким чином, успадкувати за українським законодавством нерухомість за померлими за кордоном з 1 січня 2004 року і до 1 вересня 2005 року було практично неможливим.

 ____________  

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/house/7_44.html