ГЛАВА VІI. МАРАЗМИ, НОВИНИ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ ТА БУДІВНИЦТВА

ПОДАТОК З НЕРУХОМОСТІ НЕМОЖЛИВИЙ ЗА ІСНУВАННЯ ВЕЛИКОГО КОМУНАЛЬНОГО ТА ДЕРЖАВНОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ

Практично всі законопроекти про податок з нерухомого майна передбачаю стягувати податок виключно із житла, яке знаходиться у приватній власності. Іноді прямо зазначено, що не є об'єктом оподаткування житло, яке перебуває у державній або комунальній власності.

Таким чином, держава та територіальні громади, як власники житла, ставляться у більш привілейоване становище, у порівнянні із приватними власниками житла. А вони мають до третини українського житла (яке ще не приватизоване). На наш погляд доцільним було би звільнення соціального житла, гуртожитків тощо. Але встановлення залежності необхідності сплати податку від форми власності є неправомірним:

буде порушено принцип рівності, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) (стаття 2 Закону України від 25.06.1991 р. №1251-XII "Про систему оподаткування");

частиною першою статті 47 Господарського кодексу України встановлено, що держава гарантує усім підприємцям (незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності) рівні права та рівні можливості для використання фінансових та інших ресурсів.

статтею 167 Цивільного кодексу України встановлено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цивільних відносин. Останнім абзацом статті 13 Конституції України, а також статтею 318 ЦК України встановлено, що усі суб'єкти права власності є рівними перед законом. В свою чергу, статтею 133 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/house/7_26.html