Всі секрети та нюанси Податкового кодексу в одній книзі! Натисни та дізнайся...

Новости и факты России

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

ГЛАВА VІI. МАРАЗМИ, НОВИНИ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ ТА БУДІВНИЦТВА

БУДІВЕЛЬНИКАМ ЗАБОРОНИЛИ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ЗАЛУЧАТИ КОШТИ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА ЖИТЛА

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  підтвердив у Листі від 04.03.2004 р. №06-10/220 “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла і операціях з нерухомістю”, що будівельна організація може з 01.01.2004 р. працювати при будівництві житла і надалі не за схемою, передбаченою Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла і операціях з нерухомістю».

Нагадаємо, що відповідно до цього Закону управитель-банк фонду фінансування будівництва укладає із забудовником угоду, за якою замовляє забудовнику збудувати об'єкт будівництва, ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування установникам цього фонду у встановлені в угоді строки. Таким чином у багатьох забудовників виникло побоювання, що тепер залучати кошти від населення для будівництва житла можна лише за допомогоб банків, а не безпосередньо. Але Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності сказав, що якщо залучення коштів відбувається під конкретну квартиру чи будинок, то і надалі будівельники можуть залучати кошти від фізичних та юридичних осіб. Але якщо залучення коштів відбувається без вказівки конкретного житла, а наприклад, під конкретну кількість квадратних метрів чи кількість кімнат, то таке залучення коштів за новими угодами2004 року слід проводити лише через банки.

 

Про такий приємний висновок базується на тому, що в частині першої статті 3 Закону України від 19.06.2003 р. N 978-IV "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"  сказано, що системою фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю за цим Законом є врегульовані цим Законом та договорами дії суб'єктів системи при організації будівництва житла, фінансуванні цього будівництва та здійсненні операцій з нерухомістю. Таким чином Закон передбачає, що система фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю регулюється як за ним так і за договорами між суб'єктами системи фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю. Тобто система  фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю регулюється як за цим Законом, так і за доовірними умовами. Відповідо до частини другої Прикінцевих положень цього Закону відносини, пов'язані із здійсненням управління майном при фінансуванні будівництва, регулюються цим Законом та іншими законодавчими актами України в частині, що не суперечить цьому Закону. Таким законодавчим актом є Цивіьний кодекс, який має цілий параграф § 3 Будівельний підряд в Главі 61.

 

Стаття 875 Цивільного кодексу передбачає, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

 

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, якщо замовник не зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), та передати затверджену проектно-кошторисну документацію, а покладе такі обов’язки на підрядника і зробить йому передоплату за конкретний об’єкт житлового будівництва, то ми отримаємо класичний договір будівельного підряду, який Закон України від 19.06.2003 р. N 978-IV "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" не скасовував. За цим договором оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Тобто в договорі будівельного підряду може бути передбачена передоплата.

 

Зауважимо також, що відповідно до абзацу третього частини другої статті 4 Цивільного кодексу якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Якщо припустити, що Закон України від 19.06.2003 р. N 978-IV "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" суперечить Цивільому кодексу в частині права забудовників безпосередньо залучати кошти від замовників, то при його подачі до Верховної Ради не було подано та затверджено проекту змін до Цивільного кодексу, тому Цивільий кодекс має застосовуватися до договорів будівельного підряду в повному обсязі. Крім того, відповідно до частини першої статті 204 Цивільного кодексу правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо угоду будівельного підряду буде укладено без визначення конкретного об’єкта будівництва, то на підприємство, яке залучило кошти від фізичних осіб чекають санкції від Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг як за проведення довірчих операцій з коштами без ліцензії.  Відповідно до частини першої статті 41 Закону України від 12.07.2001 р. № 2664-III “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (див. “Документи для роботи” №46/2001) у  розмірі  до  5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка  від  розміру  статутного  (пайового)  капіталу юридичної особи  -   суб'єкта   підприємницької   діяльності,   що   вчинилаправо порушення;

 

А керівників підприємства чекає адміністративна (штраф у розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) або кримінальна відповідальність за безліцензійну діяльність.

Але є одне не, яке не дозволяє наразі Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг застосовувати до будівельних організацій вищезгадані санкції.Справа в тому, що Комісія досі не затвердила ліцензійних умов для такої діяльності. Закон про фінансові послуги та рики передбачає, що Комісія видає ліцензії для здійснення фінансовими установами:   

1) страхової діяльності (ліцензійні умови затверджено розпорядженням від 28.08.2003  N 40);     

2) діяльності з надання  послуг  накопичувального  пенсійного забезпечення (ліцензійні умови затверджено розпорядженням від 13.11.2003  N 118);     

3) надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів (ліцензійних умов наразі немає);     

4) діяльності  з  надання  будь-яких  фінансових  послуг,  що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб (ліцензійні умови наразі затверджено лише для кредитних спілок по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки розпорядженням від 02.12.2003 р.  N 146). Саме під останній вид діяльності підпадає залученя коштів в довірче керування для будівництва знеособленого житла. Оскільки немає ліцензійних умов, то ні банки, ні їхні фонди, ні будівельні організації ніяким чином не можуть отримати ліцензій, а тому не можуть нести відповідальності за діяльність без неї.

 

Через 2,5 роки на будівельників здійснено новий наступ - ЗАКОН УКРАЇНИ від 15 грудня 2005 року N 3201-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" передбачив, що інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій. Він доповнив статтю 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" частиною третьою такого змісту:

"Об'єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об'єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва таких об'єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості".
Але і тепер відповідних змін до Цивільного кодексу чомусь не внесено...

 

12.04.2004 13:19

Куток споживача. Куток покупця. Куточок споживача. Куточок покупця

Кутки споживача від 99 до 399 грн. + все торговельне законодавство

Вантажний велосипед. Грузовой велосипед. Велорикша Украина

Універсальний вантажний велосипед + ручний вантажний візок в подарунок

Рекламна стійка, інформаційний стенд вертиться, вертящаяся стійка, стенд-листалка, стенд-вертушка

Ротаційна (гортальна) настільна система (промо-стійка), 11 прозорих кишень А4, 250 грн.

 


 

КОМИТЕТ ВЕРХОВНОЙ РАДЫ УКРАИНЫ ПО ВОПРОСАМ ФИНАНСОВ И БАНКОВСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

ПИСЬМО

 от 04.03.2004 г. N 06-10/220

 Председателю Государственной комиссии по регулированию рынков финансовых услуг Суслову В. И. 

 Уважаемый Виктор Иванович!

 В многочисленных запросах, а также в Вашем письме от 30.01.2004 г. N 90/143-31 в Комитет Верховной Рады Украины по вопросам финансов и банковской деятельности ставится ряд вопросов относительно применения Закона Украины "О финансово-кредитных механизмах и управлении имуществом при строительстве жилья и операциях с недвижимостью" и связанных с ним отдельных законов Украины.

 Поставленные вопросы сводятся к следующим:

 а) можно ли работать по договорам о привлечении денежных средств в жилищное строительство, заключенным до 01.01.2004 г., а также заключать во их исполнение или изменение другие договоры, не используя механизмы, введенные Законом Украины "О финансово-кредитных механизмах и управлении имуществом при строительстве жилья и операциях с недвижимостью";

 б) может ли строительная организация начиная с 01.01.2004 г. работать при возведении жилья не по схеме, предусмотренной Законом Украины "О финансово-кредитных механизмах и управлении имуществом при строительстве жилья и операциях с недвижимостью".

 До вступления в силу Закона Украины "О финансово-кредитных механизмах и управлении имуществом при строительстве жилья и операциях с недвижимостью" жилищное строительство осуществлялось на основании отдельных договоров, предусмотренных как Гражданским кодексом (договоров подряда на капитальное строительство, договоров о совместной деятельности), так и отдельными специальными законами (Закон Украины "Об инвестиционной деятельности" - инвестиционных договоров и их разновидностей (договоров о долевом участии в строительстве, о долевом строительстве)).

 В соответствии с п. 4 Заключительных и переходных положений Гражданского кодекса Украины нормы данного Кодекса применяются к гражданским отношениям, возникшим после вступления в силу данного Кодекса, то есть после 1 января 2004 года. Что касается гражданских отношений, возникших до вступления в силу указанного Кодекса, его нормы применяются к тем правам и обязанностям, которые возникли или продолжают существовать после вступления его в силу. Согласно п. 9 Заключительных и переходных положений Гражданского кодекса Украины, вступившего в силу с 1 января 2004 года, "к договорам, которые были заключены до 1 января 2004 года и продолжают действовать после вступления в силу Гражданского кодекса Украины, применяются правила настоящего Кодекса относительно оснований, порядка и последствий изменения или расторжения договоров отдельных видов независимо от даты их заключения".

 Следовательно, правоотношения по финансированию строительства жилья, возникшие после вступления в силу Гражданского кодекса Украины от 16.01.2003 г. и Закона Украины "О финансово-кредитных механизмах и управлении имуществом при строительстве жилья и операциях с недвижимостью", должны регулироваться в соответствии с данными нормативными актами со строгим соблюдением их требований. Если правоотношения по строительству жилья возникли до вступления в силу нового Гражданского кодекса Украины и Закона Украины "О финансово-кредитных механизмах и управлении имуществом при строительстве жилья и операциях с недвижимостью" и были урегулированы при помощи договоров, предусмотренных отдельными нормами Гражданского кодекса Украины от 1963 года или других специальных законов, то для их урегулирования продолжают применяться нормы таких договоров, если они соответствуют требованиям законодательства, действующего на  момент их заключения.

 Гражданский кодекс Украины и Хозяйственный кодекс Украины, вступившие в силу 1 января 2004 года, не содержат положений, правовых механизмов, которые обязывали бы субъектов хозяйствования дополнительно урегулировать ранее урегулированные правоотношения путем расторжения и заключения новых или внесения изменений в заключенные ранее договоры соглашения. Не содержит таких требований и Закон Украины "О финансово-кредитных механизмах и управлении имуществом при строительстве жилья и операциях с недвижимостью".

 Также отмечаем, что остается действующим Закон Украины "Об инвестиционной деятельности", предусматривающий возможность привлечения инвестиций в жилищное строительство путем заключения инвестиционных договоров (договоров об инвестиционном финансировании строительства). В соответствии со статьей 9 указанного Закона договор является основным правовым документом, регулирующим взаимоотношения между субъектами инвестиционной деятельности. Заключение договоров, выбор партнеров, определение обязательств, любых других условий хозяйственных отношений, не противоречащих законодательству Украины, являются исключительной компетенцией субъектов инвестиционной деятельности.

 Однако следует учесть то, что привлечение денежных средств для финансирования строительства по договорам долевого участия, инвестиционным и подобным договорам имеет определенные ограничения, поскольку такие договоры имеют признаки договоров доверительного управления денежными средствами. В соответствии со статьей 4 Закона Украины "О финансовых услугах и государственном регулировании рынков финансовых услуг", статьей 47 Закона Украины "О банках и банковской деятельности" доверительное управление финансовыми активами, денежными средствами является финансовой, банковской услугой, которая подлежит лицензированию в соответствии с законодательством и которая после 1 января 2004 года должна предоставляться только финансовыми учреждениями.

 Законом Украины "О финансово-кредитных механизмах и управлении имуществом при строительстве жилья и операциях с недвижимостью" внесены определенные изменения относительно возможности осуществления жилищного строительства с 01.01.2004 г. по отдельным договорным схемам, предусматривающим привлечение для этого денежных средств физических и юридических лиц, в частности введены ограничения относительно субъектного состава таких правоотношений, установлены довольно жесткие требования к лицам, имеющим право привлекать денежные средства в жилищное строительство. Следовательно, с 01.01.2004 г. в случае привлечения денежных средств, например, для строительства многоквартирного дома, в котором до завершения строительства невозможно идентифицировать квартиры, следует руководствоваться Законом Украины "О финансово-кредитных механизмах и управлении имуществом при строительстве жилья и операциях с недвижимостью". Данный Закон распространяет свое действие на все правоотношения по организации и осуществлению жилищного строительства, возникающие с 01.01.2004 г., и является обязательным для применения всеми субъектами такого строительства.

 Таким образом, предприятия, не соответствующие требованиям к управляющим, содержащимся в Законе Украины "О финансово-кредитных механизмах и управлении имуществом при строительстве жилья и операциях с недвижимостью", начиная с 01.01.2004 г. не могут самостоятельно организовывать массовое жилищное строительство и привлекать денежные средства физических и юридических лиц путем заключения договоров, предусматривающих осуществление доверительного управления денежными средствами.

 Несоблюдение требований упомянутого Закона может иметь следствием признание заключенных договоров относительно привлечения денежных средств физических и юридических лиц недействительными в соответствии со ст. 215 Гражданского кодекса Украины. В конкретных действиях или бездействии должностных лиц, заключавших такие договоры, могут содержаться признаки уголовного или административного правонарушения, влекущие соответствующую ответственность.

 Конечно, форма финансирования строительства, предусмотренная Законом Украины "О финансово-кредитных механизмах и управлении имуществом при строительстве жилья и операциях с недвижимостью", может существовать параллельно с существующими механизмами финансирования, например, в случае финансирования лицом строительства для себя индивидуального дома или использования строительной организацией банковского кредита, привлечения инвестиций для строительства многоквартирного дома с последующей продажей квартир.

 Другие вопросы, которые могут возникнуть в связи с финансированием строительства жилья, следует решать, руководствуясь, в частности, Гражданским кодексом Украины и Хозяйственным кодексом Украины.

 Надеюсь, уважаемый Виктор Иванович, что изложенная в настоящем письме позиция Комитета Верховной Рады Украины по вопросам финансов и банковской деятельности будет стимулировать деятельность субъектов хозяйствования, участвующих в решении проблемы обеспечения жильем населения Украины.

 С уважением,

 

 Председатель Комитета 

 С. Буряк 

 

 Напечатано:

"Бухгалтер",

N 12, март, 2004 г.

 

 ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

від 23.02.2004 р. N 1037

У зв'язку з численними зверненнями суб'єктів підприємницької діяльності Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва вважає за необхідне повідомити, в порядку інформації, свою позицію з наступних питань.

1. Щодо застосування окремих положень Закону України від 12 липня 2001 року N 2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Згідно з пунктом 5 статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

На думку Держпідприємництва, виходячи із наведеного вище визначення фінансових послуг, операції з фінансовими активами (в тому числі операції з перерахування коштів) можуть бути визнані фінансовими послугами лише у випадку, коли вони становлять предмет договору.

У випадку укладення договору доручення предметом договору є зобов'язання повіреного вчинити від імені та за рахунок довірителя певні юридичні дії (наприклад, укласти з третьою особою (забудовником) договір пайової участі у будівництві житлового будинку). У такому випадку зобов'язання повіреного щодо перерахування коштів забудовнику не становлять предмет договору і є допоміжною операцією в рамках зазначеного вище договору доручення, оскільки окремий вид господарської діяльності може складатися як з єдиного процесу, так і охоплювати ряд процесів (пункт 1 статті 259 Господарського кодексу України).

Операції перерахування коштів у такому випадку не можуть вважатися фінансовою послугою, за умови, що винагорода повіреному виплачується виключно за укладення договору пайової участі у будівництві і представництво інтересів довірителя, а дії повіреного по перерахуванню коштів не підлягають окремій оплаті, тобто таке перерахування коштів не має на меті отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно, така діяльність юридичної особи - повіреного не підлягатиме обов'язковому ліцензуванню згідно з Законом.

2. Щодо застосування окремих положень Закону України від 19 червня 2003 року N 978-IV "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (надалі - Закон), зокрема передбачається, що залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування масового будівництва житла здійснюється на основі укладення договору управління майном із банком чи іншою фінансовою установою (управителем).

Згідно зі статтею 1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Згідно з частиною 2 статті 1029 ЦК (в редакції Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 19 червня 2003 року) договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. При цьому зазначена стаття передбачає, що законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.

Так, що стосується правового регулювання фінансово-кредитних відносин у сфері будівництва житла та операцій з нерухомістю, Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" передбачені певні обмеження щодо укладення договорів управління майном у цій сфері. Так, зокрема Закон (стаття 4) передбачає, що управителем може бути лише банк чи інша фінансова установа.

В той же час Закон не містить заборони щодо використання інших договірних форм (крім інституту довірчого управління майном) з метою врегулювання взаємовідносин між забудовниками та фізичними особами - набувачами житла.

Так, зокрема, такі відносини можуть регулюватися цивільно-правовим договором доручення. За договором доручення (згідно зі статтею 1000 ЦК) одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. На відміну від договору управління майном (стаття 1029 ЦК), повірений діє від імені та за рахунок довірителя і не має повноважень щодо управління майном, а лише щодо вчинення певних юридичних дій. Таким чином, договір доручення та договір управління майном є відокремленими правовими інститутами, що регулюються різними главами ЦК. Відповідно, на відносини, що виникають в рамках договору доручення, не поширюються правила, встановлені для договору управління майном (статті 1029 - 1045), а також іншими законодавчими актами, в тому числі і Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

Також закон не містить заборони на укладення договорів пайової участі у будівництві взагалі без залучення управителя майном, тобто безпосередньо між фізичною особою - набувачем житла та забудовником.

 

Голова 

Ю. А. Авксентьєв 


Надруковано:
"Все про бухгалтерський облік",
N 35, 15 квітня 2004 р.

 

ЗАКОН У К Р А Ї Н И

Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Відносини, які регулюються цим Законом

Цей Закон   визначає   загальні    принципи,правові    та організаційні  засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою  фінансування  масового  будівництва  житла  та особливості управління цими коштами.

Стаття 2. Визначення термінів

Для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні:

вимірна одиниця об’єкта інвестування — встановлена правилами фонду фінансування будівництва одиниця виміру об’єкта інвестування, яка визначається в метричних одиницях або в частках (відсотках) цього об’єкта інвестування як єдиного цілого;

управитель — фінансова установа, яка здійснює управління майном, отриманим у довірчу власність за договором управління майном. За цим Законом управління фондом фінансування будівництва (далі — ФФБ) здійснює управитель ФФБ, управління фондом операцій з нерухомістю (далі — ФОН) здійснює управитель ФОН;

договір управління майном — угода, за якою установник управління передає управителю у довірчу власність майно з метою досягнення визначених ним цілей та встановлює обмеження щодо окремих дій управителя з управління цим майном. За цим Законом для ФФБ — це договір про участь у ФФБ, для ФОН — договір на придбання сертифікатів ФОН;

закріплення об’єкта інвестування за довірителем — встановлення правовідносин між довірителем та управителем на підставі договору про участь у ФФБ, за яких у довірителя виникає право вимоги на цей об’єкт інвестування в майбутньому;

об’єкт будівництва — нерухомість, будівництво якої організує забудовник та фінансування будівництва якої здійснює управитель за рахунок отриманих в управління коштів;

об’єкт інвестування — квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об’єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном;

Правила фонду (Правила ФФБ, Правила ФОН) — система норм, затверджена та оприлюднена управителем цього фонду, якої мають дотримуватися всі суб’єкти системи фінансово-кредитних механізмів будівництва житла для досягнення мети управління майном, визначеної установником управління;

позичальник — довіритель ФФБ, який отримав у банку кредит для участі в ФФБ;

поточна ціна вимірної одиниці об’єкта інвестування — встановлена на момент розрахунків ціна права вимоги на одну вимірну одиницю цього об’єкта інвестування;

сертифікат ФОН — цінний папір, що засвідчує право його власника на отримання доходу від інвестування в операції з нерухомістю;

угода управителя із забудовником (далі — угода) — угода, яка регулює взаємовідносини управителя із забудовником щодо організації спорудження об’єктів будівництва з використанням отриманих в управління управителем коштів та подальшої передачі забудовником об’єктів інвестування установникам управління;

установник управління майном (далі — установник) — особа, яка передає майно управителю в довірчу власність на підставі договору управління майном. У цьому Законі для ФФБ — це довіритель, при емісії сертифікатів ФОН — це власник сертифікатів ФОН;

фінансування будівництва — використання управителем отриманих в управління коштів на спорудження об’єктів будівництва за умовами угоди;

фонд операцій з нерухомістю — кошти, отримані управителем ФОН в управління, а також нерухомість і інше майно, майнові права та доходи, набуті від управління цими коштами;

фонд фінансування будівництва — кошти, передані управителю ФФБ в управління, які використані чи будуть використані управителем у майбутньому на умовах Правил фонду та договорів про участь у ФФБ.

Стаття 3. Система фінансово-кредитних механізмів і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю

Системою фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю (далі — система фінансово-кредитних механізмів) за цим Законом є врегульовані цим Законом та договорами дії суб’єктів системи при організації будівництва житла, фінансуванні цього будівництва та здійсненні операцій з нерухомістю.

Суб’єктами такої системи є довірителі, управителі, забудовники, страхові компанії, емітенти сертифікатів ФОН та власники сертифікатів ФОН.

Суб’єкти системи фінансово-кредитних механізмів не мають права втручатися в дії управителя щодо здійснення управління майном.

Відносини між суб’єктами системи фінансово-кредитних механізмів припиняються після виконання усіх зобов’язань перед установниками управління майном.

Стаття 4. Вимоги до окремих суб’єктів системи фінансово-кредитних механізмів Управителем може бути банк або інша фінансова установа.

Забудовником може бути особа, яка у встановленому законодавством порядку отримала право на використання земельної ділянки для спорудження об’єктів будівництва та уклала угоду з управителем.

Стаття 5. Фонди в управлінні, мета їх створення

     Фінансові установи створюють фонди за власною  ініціативою  в

порядку, визначеному цим Законом.

Залежно від мети створення фонд може бути:

фондом фінансування будівництва;

фондом операцій з нерухомістю.

Метою створення ФФБ є отримання довірителями ФФБ у власність житла.

Метою створення ФОН є отримання доходу власниками сертифікатів цього ФОН.

Стаття 6. Об’єкти управління майном. Довірча власність

     Об'єктами управління  майном  у  системі  фінансово-кредитних

механізмів є ФФБ та ФОН.

Об’єкт управління майном знаходиться в довірчій власності управителя.

Управитель є довірчим власником отриманого ним в управління майна.

Управитель здійснює управління майном відповідно до Правил фонду та договору управління майном.

Майно, набуте управителем у результаті управління, включається до складу отриманого в управління майна.

Стаття 7. Управитель фонду

Управитель фонду  на  праві   довірчої   власності   здійснює управління  фондом  та  для  досягнення  мети  управління  майном,визначеної  установниками   цього   фонду,   перераховує   частину отриманих   коштів   на  фінансування  будівництва.  Решта  коштів залишається в управлінні управителя відповідно  до  Правил  фонду.

Вільні кошти на поточних рахунках фонду, які тимчасово не передані на   фінансування   будівництва,   банк-управитель    має    право використовувати  при  здійсненні  банківських операцій.  При цьому банк-управитель несе відповідальність за  їх  збереження  власними коштами.

Управитель при реалізації права довірчої власності:

має право одночасно здійснювати управління кількома різними фондами;

не може відповідати за своїми боргами активами фонду;

несе відповідальність за дотримання вимог цього Закону та Правил фонду.

Стаття 8. Обмеження права довірчої власності управителя

     Правила фонду  мають  передбачати  обмеження  права  довірчої

власності управителя, встановлені установником управління майном у

договорі управління майном:

управитель не може доручити здійснення управління майном іншим особам та зобов’язаний здійснювати управління майном особисто;

управитель не може використовувати отримане в управління майно не за цільовим призначенням, визначеним у договорі управління майном;

інші обмеження, встановлені законом або договором управління майном.

Стаття 9. Укладання угоди між управителем та забудовником

Управитель укладає із забудовником угоду,  за  якою  замовляє забудовнику   збудувати   об'єкт   будівництва,   ввести   його  в експлуатацію та передати об'єкти інвестування  установникам  цього фонду  у  встановлені в угоді строки та на умовах,  визначених цим Законом та Правилами фонду.

Управитель укладає з забудовником угоду за умови забезпечення забудовником виконання своїх зобов’язань з додержанням вимог статті 10 цього Закону.

Обов’язковою умовою укладання угоди між управителем фонду та забудовником має бути укладання забудовником з визначеним управителем страховиком договорів обов’язкового страхування:

будівельно-монтажних робіт на весь час спорудження об’єкта будівництва та на гарантійний термін від ризиків його пошкодження або знищення внаслідок техногенних аварій та природних явищ — на користь управителя як довірчого власника;

відповідальності перед третіми особами — установниками фонду при проведенні будівельно-монтажних робіт від ризиків порушення термінів будівництва та завдання моральної і матеріальної шкоди третім особам внаслідок неякісного виконання будівельно-монтажних робіт — на користь установників фонду.

Управитель визначає банк, в якому має бути відкритий поточний рахунок забудовника та поточні рахунки його підрядників, субпідрядників та інших суб’єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у спорудженні об’єкта будівництва. Ця умова має бути внесена забудовником у договори підряду та інші угоди, пов’язані із спорудженням об’єкта будівництва.

За угодою забудовник передає управителю перелік об’єктів інвестування в об’єкті будівництва, який є попереднім обсягом замовлення на будівництво, та майнові права на ці об’єкти інвестування для подальшої передачі установникам фонду на умовах Правил цього фонду. Без письмової згоди управителя забудовник не має права відчужувати або обтяжувати будь-яким способом об’єкти інвестування, майнові права на які передані управителю фонду.

Забудовник зобов’язаний виконати свої зобов’язання за угодою щодо організації спорудження об’єкта будівництва та своєчасного введення його в експлуатацію незалежно від обсягу фінансування.

Протягом періоду будівництва управитель відповідно до умов угоди підтверджує забудовнику обсяг замовлення на будівництво шляхом надання даних про об’єкти інвестування, майнові права на які передані установникам фонду на умовах Правил цього фонду.

Стаття 10. Особливості забезпечення виконання зобов’язань забудовника за угодою перед управителем фонду

Обов’язковою умовою укладення угоди між управителем фонду та забудовником має бути забезпечення виконання зобов’язань забудовника встановленням іпотеки. Предметом іпотеки за іпотечним договором є майнові права на нерухомість, яка є об’єктом будівництва. Іпотечний договір має бути укладений у письмовій формі та нотаріально посвідчений.

В угоді має бути передбачене зобов’язання забудовника уступити управителю майнові права на нерухомість, яка є об’єктом будівництва, у разі виникнення обумовленого цією угодою ризику невиконання забудовником своїх зобов’язань перед управителем.

Одночасно з укладенням угоди забудовник та управитель укладають:

договір уступки майнових прав на нерухомість, яка є об’єктом будівництва, з відкладальними умовами;

договір доручення з відкладальними умовами, за яким управителю у разі порушення забудовником умов угоди доручається виконувати функції забудовника, у тому числі шляхом передоручення цих функцій іншим особам. При цьому забудовник на час дії угоди має право надавати безвідкличну довіреність управителю на право делегування третім особам функцій забудовника у разі порушення останнім умов угоди з управителем.

У разі виявлення управителем визначеного угодою ризику порушення забудовником умов угоди договір уступки заставленого майнового права набирає чинності і забудовник повинен передати управителю фонду майно та майнові права на нерухомість, яка є об’єктом будівництва.

У разі невиконання забудовником умов угоди управитель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до законодавства.

Розділ II ФОНД ФІНАНСУВАННЯ БУДІВНИЦТВА

Стаття 11. Створення ФФБ

     Фінансова установа, яка відповідає вимогам цього Закону, може

за власною ініціативою створити ФФБ. ФФБ не є юридичною особою.

ФФБ може бути двох видів — ФФБ виду А та ФФБ виду Б.

Для ФФБ виду А поточну ціну вимірної одиниці об’єкта будівництва, споживчі властивості об’єктів інвестування, коефіцієнти поверху та комфортності визначає забудовник, при цьому він приймає на себе ризик щодо недостатності залучених коштів на спорудження об’єкта будівництва.

Для ФФБ виду Б:

забудовник бере на себе зобов’язання дотримуватися рекомендацій управителя щодо споживчих властивостей об’єктів інвестування, здійснювати спорудження об’єктів будівництва без порушення графіків будівництва та відповідно до проектної документації і кошторису на будівництво, погодженого з управителем;

управитель визначає поточну ціну вимірної одиниці об’єкта будівництва, коефіцієнти поверху і комфортності та приймає на себе ризик щодо недостатності залучених коштів на спорудження об’єкта будівництва.

При здійсненні управління ФФБ виду Б, для покриття ризику недостатності залучених коштів на спорудження об’єкта будівництва, управитель укладає з визначеним ним страховиком договір обов’язкового страхування такого комерційного ризику.

Управитель може створити ФФБ виду Б лише за наявності відповідного дозволу на прийняття управителем на себе комерційних ризиків.

Дозвіл на прийняття управителем на себе комерційних ризиків, визначених цим Законом, надає спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг відповідно до розроблених ним нормативно-правових актів.

Управитель по кожному забудовнику може створити окремий ФФБ кожного виду.

ФФБ вважається створеним після затвердження управителем Правил ФФБ, укладання угоди з забудовником з оформленням забезпечення виконання зобов’язань забудовника за угодою відповідно до вимог статті 10 цього Закону та відкриття рахунку ФФБ. Для кожного ФФБ відкривається окремий рахунок.

Банк-управитель на рахунку ФФБ, відкритому у своєму балансі, акумулює, зберігає, обліковує отримані у довірчу власність кошти.

Управитель, який не є банківською установою, відкриває в обраному ним банку на своє ім’я окремий поточний рахунок, який є рахунком фонду.

Довірителями ФФБ можуть бути фізичні та юридичні особи.

Залучені до ФФБ кошти використовуються управителем на умовах договору про участь у ФФБ у порядку, визначеному Правилами ФФБ.

ФФБ діє до моменту виконання усіх зобов’язань перед довірителями.

Стаття 12. Підстави функціонування ФФБ

     Управитель для кожного ФФБ розробляє й затверджує Правила ФФБ

та   інші   необхідні   внутрішні   документи,   що  регламентують

функціонування  цього  ФФБ.  Правила  ФФБ  є   обов'язковими   для

виконання  всіма  суб'єктами цієї системи фінансування будівництва

житла.

Правила ФФБ визначають вид ФФБ, процедуру створення ФФБ, порядок організації взаємовідносин забудовника, управителя та довірителів, порядок встановлення управління майном, умови, особливості та обмеження здійснення управління майном, напрями та порядок використання залучених коштів, порядок участі у фонді та відмови від участі в ньому, типи вимірних одиниць об’єктів інвестування, порядок та умови закріплення об’єкта інвестування за довірителем, умови кредитування довірителя, розмір винагороди управителя та інші умови функціонування ФФБ.

Правила ФФБ є публічною пропозицією для вступу до фонду особи, яка бажає стати довірителем цього фонду, на підставі визнання цих Правил.

Правила фонду мають передбачати обмеження права довірчої власності управителя ФФБ, встановлені установником управління майном в договорі управління майном. Такі обмеження обумовлюють зобов’язання управителя ФФБ забезпечити можливість:

реалізації довірителями, які виконали свої зобов’язання перед управителем щодо внесення коштів до ФФБ, їх прав на отримання у власність закріплених за ними об’єктів інвестування;

повернення довірителям на їх вимогу коштів, наданих ними в управління управителю, на умовах договору управління майном.

Після визнання довірителями Правил ФФБ та внесення до ФФБ коштів управитель ФФБ не має права вносити зміни та доповнення до Правил ФФБ без письмової згоди всіх довірителів. Згода довірителя вважається отриманою, якщо протягом 30 днів з дня надходження повідомлення управителя про внесення змін і доповнень до Правил ФФБ на вказану у договорі адресу довірителя управитель не отримав письмової відповіді довірителя.

Стаття 13. Система функціонування ФФБ

     Система функціонування ФФБ передбачає:

замовлення управителем ФФБ забудовнику організації спорудження об’єктів будівництва шляхом укладання угоди, визначення характеристик об’єктів будівництва та попереднього обсягу замовлення, страхування комерційних ризиків, визначених цим Законом;

відкриття управителем ФФБ фінансування об’єктів будівництва;

внесення довірителем коштів до ФФБ та передачу їх управителю ФФБ в управління за договором про участь у ФФБ;

закріплення за довірителем обраного ним об’єкта інвестування, що є підтвердженням замовлення на спорудження цього об’єкта інвестування як складової частини об’єкта будівництва (внесення цього об’єкта інвестування до підтвердженого обсягу замовлення);

можливість дострокового припинення управління майном за ініціативою довірителя, відкріплення від нього об’єкта інвестування, повернення довірителю коштів у розмірі та у порядку, визначених Правилами ФФБ, внаслідок зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво;

можливість здійснення довірителем на умовах Правил ФФБ зміни об’єкта інвестування, уступки права вимоги за договором про участь у ФФБ третім особам, часткового отримання коштів з ФФБ;

передачу управителем довірителям, які повністю проінвестували закріплені за ними об’єкти інвестування, майнових прав на ці об’єкти інвестування за договором про уступку майнових прав;

організацію спорудження забудовником об’єктів будівництва відповідно до наданої за угодою документації;

фінансування управителем ФФБ спорудження об’єктів будівництва;

формування управителем ФФБ оперативного резерву;

здійснення управителем ФФБ контролю за цільовим використанням забудовником спрямованих на будівництво коштів;

повернення забудовником коштів до ФФБ на вимогу управителя у випадках зменшення обсягу підтвердженого замовлення внаслідок відмови довірителя від участі у ФФБ, а також в інших випадках, визначених угодою;

здійснення управителем ФФБ контролю за виконанням забудовником своїх зобов’язань за угодою;

введення забудовником об’єкта будівництва в експлуатацію, письмове повідомлення про це управителя, замовлення технічної документації на об’єкт будівництва та на кожний об’єкт інвестування, передачу управителю ФФБ даних щодо фактичної площі об’єктів інвестування;

здійснення довірителем остаточних розрахунків з управителем за даними щодо фактичної площі об’єктів інвестування;

передачу управителем ФФБ забудовнику переліку довірителів, які мають право отримати у власність закріплені за ними об’єкти інвестування, відповідно до остаточно підтвердженого обсягу замовлення на будівництво;

отримання довірителями у власність закріплених за ними об’єктів інвестування;

закриття фінансування об’єкта будівництва і припинення дій за угодою.

Управитель ФФБ при здійсненні управління ФФБ:

несе відповідальність за дотримання процедур управління майном, визначених Правилами ФФБ та визнаних довірителями ФФБ;

несе зобов’язання перед довірителями ФФБ у межах договору про участь у ФФБ;

може виступати в інтересах довірителів позивачем у разі невиконання забудовником своїх зобов’язань щодо строків спорудження і якості об’єктів будівництва та передачі довірителям у власність об’єктів інвестування.

Стаття 14. Порядок укладання договору про участь у ФФБ

     Фізична або юридична особа  стає  довірителем  ФФБ  за  умови

передачі  коштів  в  управління  управителю  ФФБ  та  укладання  з

управителем ФФБ договору про участь у ФФБ.

Договір про участь у ФФБ укладається за умови надання особою визначених Правилами ФФБ документів, які ідентифікують цю особу та підтверджують її правоздатність.

Управитель ФФБ для обліку переданих в управління коштів відкриває довірителю рахунок у системі обліку обраного ним ФФБ.

Особа може бути довірителем в кількох різних ФФБ та в кожному фонді мати кілька рахунків у системі обліку відповідного ФФБ.

Договір про участь у ФФБ обов’язково має містити:

предмет договору;

найменування особи довірителя;

вид ФФБ;

порядок передачі довірителем коштів в управління управителю ФФБ;

обмеження щодо окремих дій управителя з управління майном;

права та обов’язки управителя ФФБ та довірителя;

дані про закріплений за довірителем об’єкт інвестування;

строки та механізм повернення довірителю коштів на його вимогу;

строк дії договору;

відповідальність сторін за невиконання умов договору;

порядок надання інформації довірителю про хід виконання умов договору;

розмір та форму винагороди управителя ФФБ.

Стаття 15. Порядок закріплення за довірителем об’єкта інвестування та умови передачі коштів в управління управителю ФФБ

При укладенні договору про участь у ФФБ довіритель обирає конкретний об’єкт інвестування з переліку не закріплених за іншими довірителями об’єктів інвестування, що є у пропозиції управителя. Цей об’єкт інвестування управитель має закріпити за довірителем на умовах Правил ФФБ.

При закріпленні об’єкта інвестування за довірителем:

довіритель бере на себе зобов’язання щодо подальшого внесення коштів до ФФБ;

управитель вилучає цей об’єкт з переліку об’єктів інвестування, що є у пропозиції управителя, для виключення можливості закріплення цього об’єкта за іншим довірителем та зобов’язується, за умови виконання довірителем своїх зобов’язань за договором про участь у ФФБ, включити довірителя до переліку довірителів, яким забудовник у подальшому зобов’язаний передати у власність закріплені за ними об’єкти інвестування.

Закріплення об’єкта інвестування за довірителем є підтвердженням замовлення забудовнику на спорудження цього об’єкта інвестування як складової частини об’єкта будівництва (внесення цього об’єкта інвестування до підтвердженого обсягу замовлення).

Розмір вимог довірителя на об’єкт інвестування визначається кількістю закріплених за довірителем вимірних одиниць об’єкта інвестування. Управитель після внесення довірителем коштів до ФФБ закріплює за довірителем відповідну кількість вимірних одиниць об’єкта інвестування з урахуванням поточної ціни вимірної одиниці об’єкта інвестування.

Поточна ціна вимірної одиниці об’єкта інвестування визначається виходячи з встановлених поточної ціни вимірної одиниці об’єкта будівництва, коефіцієнтів поверху та комфортності цього об’єкта інвестування. На підставі цих даних управитель розраховує вартість зобов’язань довірителя щодо внесення коштів до ФФБ.

Поточна ціна вимірної одиниці об’єкта будівництва не може бути встановлена нижче, ніж попередня ціна для цього об’єкта будівництва.

У разі підвищення поточної ціни вимірної одиниці об’єкта інвестування у довірителя не виникає зобов’язань щодо внесення до ФФБ додаткових коштів за закріплені за ним вимірні одиниці об’єкта інвестування.

Після внесення довірителем коштів до ФФБ управитель видає довірителю свідоцтво про участь у ФФБ — документ, що підтверджує участь довірителя у ФФБ.

У свідоцтві про участь у ФФБ обов’язково мають бути зазначені:

вид ФФБ;

дані довірителя:

для юридичних осіб:

для резидентів — найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

для нерезидентів — найменування, місцезнаходження та країна, де зареєстровано особу;

для фізичних осіб:

для громадян України — прізвище, ім’я, по батькові, адреса постійного місця проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів;

для іноземців, осіб без громадянства — прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), адреса постійного місця проживання за межами України;

дата видачі свідоцтва;

закріплений за довірителем об’єкт інвестування;

запланована дата введення об’єкта будівництва в експлуатацію;

сума коштів, переданих довірителем в управління управителю;

кількість закріплених за довірителем вимірних одиниць об’єкта інвестування;

графік подальшого внесення довірителем коштів до ФФБ;

витяг з угоди про зобов’язання забудовника перед управителем, який діє в інтересах довірителів, щодо спорудження об’єктів будівництва та передачі у власність довірителям об’єктів інвестування.

Довірителі можуть вносити до ФФБ кошти в національній валюті України у готівковій чи безготівковій формі.

Стаття 16. Фінансування будівництва з використанням отриманих в управління коштів

Фінансування будівництва за рахунок коштів ФФБ виду А управитель здійснює в межах отриманих в управління коштів, за винятком оперативного резерву.

Для ФФБ виду Б управитель здійснює фінансування будівництва у порядку, визначеному угодою, в межах кошторису та відповідно до графіка фінансування, погоджених управителем і забудовником при укладенні угоди. У разі, якщо обсяг фактично залучених від довірителів коштів менше обсягу, визначеного графіком фінансування, управитель здійснює фінансування будівництва за рахунок інших джерел та звертається до страховика з вимогою про виплату страхового відшкодування за договором страхування комерційного ризику.

Облік спрямованих на фінансування будівництва коштів управитель веде за об’єктами будівництва.

Забудовник зобов’язаний забезпечувати цільове використання отриманих від управителя коштів. В інтересах довірителів управитель здійснює контроль цільового використання забудовником коштів, спрямованих на фінансування будівництва.

У разі зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво забудовник зобов’язаний на вимогу управителя повернути кошти на рахунок ФФБ для розрахунку з довірителями.

Управитель в інтересах довірителів може перевіряти фінансовий стан забудовника, вимагати від нього надання фінансових та аудиторських звітів.

Стаття 17. Використання коштів оперативного резерву, умови та порядок повернення коштів довірителям при виході із ФФБ

Кошти оперативного резерву, сформованого управителем відповідно до встановлених обмежень за рахунок отриманих в управління коштів, управитель використовує для виконання таких операцій:

повне або часткове повернення коштів довірителям з ФФБ;

перерозподіл отриманих в управління коштів між об’єктами будівництва внаслідок здійснення довірителями операції зміни об’єкта інвестування.

У разі дострокового припинення управління майном з ініціативи довірителя та зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво забудовник, на вимогу управителя ФФБ, зобов’язаний у визначений Правилами ФФБ строк перерахувати на рахунок ФФБ кошти для подальшого повернення довірителю.

Сума кошів, що підлягає поверненню довірителю, визначається управителем виходячи з кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об’єкта інвестування та поточної ціни вимірної одиниці цього об’єкта інвестування на день подання заяви про вихід із ФФБ.

Стаття 18. Контроль виконання зобов’язань за угодою

Управитель здійснює  контроль  за  дотриманням   забудовником виконання  умов  та  зобов'язань  за  угодою  з  метою своєчасного запобігання виникненню ризикових ситуацій  у  процесі  будівництва внаслідок дій забудовника, що можуть призвести до:

змін основних технічних характеристик об’єктів будівництва;

погіршення споживчих властивостей об’єктів будівництва та/або об’єктів інвестування;

зростання вартості будівництва більш ніж на 5 відсотків;

збільшення строків будівництва більш ніж на 30 днів.

У разі виявлення управителем ризику порушень умов угоди управитель має право припинити фінансування будівництва, вимагати розірвання угоди та повернення забудовником усіх спрямованих на фінансування будівництва цього об’єкта коштів, а також здійснювати інші заходи щодо виконання забудовником своїх зобов’язань за угодою, визначеною цим Законом.

Забудовник зобов’язаний на вимогу управителя протягом строку, визначеного в угоді, повернути грошові кошти на рахунок ФФБ або уступити майнові права на нерухомість, яка є об’єктом будівництва, управителю з додержанням вимог статті 10 цього Закону, якщо інше не передбачене угодою.

У разі виявлення управителем фактів порушення забудовником своїх зобов’язань щодо забезпечення належної якості об’єктів будівництва або об’єктів інвестування управитель звертається до страховика з вимогою про виплату страхового відшкодування.

Стаття 19. Взаємодія управителя ФФБ, забудовника та довірителя після введення об’єкта будівництва в експлуатацію

Після введення об’єкта будівництва в експлуатацію забудовник письмово повідомляє про це управителя та надає дані щодо фактичної загальної площі об’єктів інвестування, отримані від державних органів, що здійснюють реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Управитель ФФБ надає забудовнику остаточно підтверджений обсяг замовлення на будівництво за цим об’єктом будівництва та передає йому перелік довірителів, які мають право отримати у власність закріплені за ними об’єкти інвестування.

На підставі даних щодо фактичної загальної площі об’єктів інвестування довіритель за поточною ціною вимірної одиниці об’єкта інвестування здійснює остаточні розрахунки з управителем ФФБ та отримує в управителя ФФБ довідку за встановленою формою в обмін на свідоцтво про участь у ФФБ. Довідка є документом, що підтверджує право довірителя на отримання у власність закріпленого за ним об’єкта інвестування.

Отриману від управителя ФФБ довідку довіритель надає забудовнику для подальшого оформлення права власності на закріплений за ним об’єкт інвестування.

Оформлення права власності на житло здійснюється забудовником своїми силами та за свій рахунок.

Оформлення права власності на нежитлові приміщення здійснюється довірителем самостійно та за свій рахунок на підставі документів, отриманих від забудовника.

Забудовник зобов’язаний не пізніше шести місяців з дня введення об’єкта будівництва в експлуатацію передати цей об’єкт об’єднанню співвласників, або власнику, або експлуатуючій організації разом з необхідною технічною документацією.

Стаття 20. Припинення управління майном та договору про участь у ФФБ

Управління майном, яке здійснюється за договором про участь у ФФБ, припиняється у разі:

повного виконання управителем ФФБ зобов’язань перед довірителем;

відмови довірителя від участі в ФФБ;

смерті довірителя — фізичної особи або ліквідації довірителя — юридичної особи;

в інших випадках, передбачених Правилами ФФБ.

Якщо довіритель не виконав своїх зобов’язань перед управителем ФФБ щодо внесення коштів до ФФБ, після введення об’єкта будівництва в експлуатацію управління майном припиняється. Управитель ФФБ зобов’язаний повернути кошти довірителю на умовах та у порядку, визначених Правилами фонду.

Якщо довіритель виконав усі зобов’язання перед управителем ФФБ та після введення об’єкта будівництва в експлуатацію підписав акт прийому-передачі закріпленого за ним об’єкта інвестування, умови договору про участь у ФФБ вважаються виконаними та управління майном припиняється.

Якщо довіритель виконав усі зобов’язання перед управителем ФФБ, але протягом двох місяців після введення об’єкта будівництва в експлуатацію без поважних причин не підписує акт прийому-передачі закріпленого за ним об’єкта інвестування, управління майном припиняється. В цьому випадку зобов’язання управителя ФФБ перед довірителем та умови договору про участь у ФФБ вважаються виконаними, за винятком зобов’язання представляти інтереси довірителя перед третіми особами та здійснювати інші дії щодо захисту його інтересів, у тому числі в суді, а також зобов’язання повернути кошти довірителю на його вимогу в разі відмови від участі у ФФБ.

Стаття 21. Винагорода управителя ФФБ

     За перерахування    коштів    на   фінансування   будівництва

управитель отримує винагороду:

для ФФБ виду А управителю таку винагороду сплачує забудовник у розмірі, строки та у порядку, погоджених із забудовником при укладанні угоди;

для ФФБ виду Б управитель утримує належну йому винагороду самостійно, при здійсненні фінансування будівництва за рахунок коштів ФФБ, у розмірі, визначеному Правилами ФФБ.

Управитель ФФБ до запланованої дати введення об’єкта будівництва в експлуатацію на умовах Правил ФФБ може надати довірителю послуги щодо зміни об’єкта інвестування, уступки права вимоги за договором про участь у ФФБ третім особам, часткового повернення коштів з ФФБ та оформлення відмови від участі у фонді.

За здійснення таких послуг довіритель сплачує управителю ФФБ винагороду в розмірі та у порядку, визначених Правилами ФФБ.

Стаття 22. Припинення функціонування ФФБ

     ФФБ припиняє своє функціонування за рішенням управителя ФФБ у

разі досягнення мети, з якою був створений фонд.

Після виконання управителем ФФБ зобов’язань перед усіма довірителями ФФБ вважається таким, що припинив своє функціонування.

Стаття 23. Заміна управителя ФФБ

     За рішенням суду ФФБ може бути переданий в  управління  іншій фінансовій установі.

В разі ліквідації управителя ФФБ кошти на рахунку ФФБ не включаються до ліквідаційної маси управителя ФФБ і спрямовуються виключно на задоволення вимог довірителів до управителя ФФБ згідно з Правилами ФФБ.

Стаття 24. Нагляд та регулювання діяльності управителів ФФБ

     Нагляд та регулювання  діяльності  управителів  ФФБ  здійснює спеціально   уповноважений   орган   виконавчої   влади   у  сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Метою нагляду та регулювання діяльності управителя ФФБ є контроль за дотриманням управителем ФФБ вимог цього Закону.

Основними напрямами нагляду та регулювання діяльності управителя ФФБ є:

контроль за дотриманням управителем обмежень, встановлених цим Законом та Правилами ФФБ;

виконання зобов’язань управителем ФФБ щодо включення довірителів до переліку, який управитель надає забудовнику для передачі об’єктів інвестування у власність довірителям;

виконання управителем ФФБ зобов’язань щодо повернення коштів довірителям на їх вимогу.

Розділ III ФОНД ОПЕРАЦІЙ З НЕРУХОМІСТЮ

Стаття 25. Створення ФОН

     Фінансова установа, яка відповідає вимогам цього Закону, може

за власною ініціативою створювати ФОН. ФОН не є юридичною особою.

Для створення ФОН ця фінансова установа має розробити та затвердити Правила ФОН, інвестиційну декларацію та проспект емісії сертифікатів ФОН, організувати розміщення сертифікатів ФОН шляхом відкритого продажу або безпосередньої пропозиції сертифікатів ФОН заздалегідь визначеному колу осіб.

Залучені до ФОН кошти використовуються на умовах управління майном в інтересах власників сертифікатів у порядку, визначеному Правилами ФОН.

Правила ФОН мають передбачати обмеження права довірчої власності управителя ФОН. Такі обмеження встановлені установником управління майном у договорі про придбання сертифікатів ФОН та обумовлюють зобов’язання управителя ФОН забезпечити можливість отримання власниками сертифікатів ФОН доходу відповідно до умов проспекту емісії сертифікатів.

Емітент може самостійно виконувати функції управителя ФОН або доручити виконання цих функцій іншій фінансовій установі, що відповідає вимогам цього Закону.

Управитель ФОН по кожному об’єкту будівництва створює окремий ФОН.

ФОН вважається створеним емітентом після затвердження Правил ФОН, укладення угоди із забудовником, оформлення забезпечення виконання зобов’язань забудовника за угодою відповідно до вимог статті 10 цього Закону.

Банк — управитель ФОН на рахунку ФОН, відкритому у своєму балансі, акумулює, зберігає та обліковує кошти, залучені до ФОН.

Емітент сертифікатів ФОН, який не є банківською установою, відкриває в обраному ним банку на своє ім’я окремий поточний рахунок, який є рахунком ФОН.

Власником сертифікатів ФОН може бути будь-яка юридична або фізична особа.

Управитель ФОН інвестує кошти, залучені від продажу сертифікатів ФОН, в операції з нерухомістю, отримує дохід від цих операцій та розподіляє отриманий дохід між власниками сертифікатів ФОН на умовах Правил ФОН.

ФОН діє до моменту виконання усіх зобов’язань перед власниками сертифікатів ФОН.

ФОН створюється на строк, встановлений проспектом емісії, і до його закінчення емітент сертифікатів цього ФОН не бере на себе зобов’язань щодо викупу таких сертифікатів. Після закінчення строку, на який був створений ФОН, він припиняє своє функціонування.

Стаття 26. Підстави функціонування ФОН

     Проспект емісії    сертифікатів    ФОН   установлює   порядок

розміщення сертифікатів ФОН з урахуванням особливостей, визначених

цим Законом.

Правила ФОН визначають процедури створення ФОН, порядок організації взаємовідносин забудовника, управителя ФОН та власників сертифікатів ФОН, порядок встановлення управління майном та визначення обмеження, відомості про мету утворення ФОН, напрями використання залучених коштів, порядок визначення вартості чистих активів ФОН та ціни сертифікатів ФОН, порядок розподілу прибутку ФОН, порядок та строки викупу сертифікатів ФОН управителем на вимогу власників сертифікатів ФОН, розмір винагороди управителя ФОН за надання послуг з управління ФОН та інші умови функціонування ФОН.

Інвестиційна декларація визначає напрями та обмеження щодо інвестування коштів ФОН. Управитель розробляє та затверджує інвестиційну декларацію самостійно.

Стаття 27. Система функціонування ФОН

     Система функціонування ФОН передбачає:

укладення емітентом сертифікатів ФОН угоди із забудовником;

залучення коштів шляхом випуску та розміщення сертифікатів ФОН;

інвестування залучених коштів в операції з нерухомістю;

укладення емітентом угоди з управителем ФОН у разі передачі функцій управління майном іншій фінансовій установі згідно з вимогами цього Закону;

організацію спорудження забудовником об’єктів будівництва відповідно до наданої за угодою документації;

здійснення управителем ФОН контролю за цільовим використанням забудовником спрямованих на будівництво коштів;

здійснення управителем ФОН нагляду за ходом будівництва;

проведення реєстрації права власності на нерухомість, набуту від здійснення управління ФОН на ім’я управителя ФОН, який діє як довірчий власник;

страхування нерухомості, набутої від здійснення управління ФОН;

страхування фінансової відповідальності управителя ФОН;

здійснення управителем управління ФОН та отримання доходу на умовах Правил ФОН;

розподіл управителем доходу від управління ФОН між власниками сертифікатів ФОН;

викуп сертифікатів ФОН у власників після закінчення строку, на який був створений відповідний ФОН.

Стаття 28. Порядок приєднання до ФОН

     Проспект емісії  сертифікатів  ФОН  є публічною або приватною пропозицією (офертою) з умовами управління майном  та  визначеними обмеженнями права довірчої власності управителя.

Особа, яка визнала умови Правил ФОН та проспекту емісії сертифікатів ФОН, стає власником таких сертифікатів за умови сплати коштів за них та укладання договору про придбання сертифікатів ФОН, в якому вона встановлює управління ФОН або приєднується до установника управління ФОН.

Такий договір вважається укладеним із моменту зарахування на рахунок фонду коштів за придбані сертифікати ФОН.

Власник сертифікатів ФОН доручає управителю здійснювати управління ФОН на його розсуд в інтересах власників сертифікатів ФОН шляхом спрямування коштів ФОН на цілі, визначені в Правилах ФОН та інвестиційній декларації ФОН. Власники сертифікатів ФОН виступають установниками управління ФОН.

Управління коштами власників сертифікатів ФОН припиняється у разі:

повного виконання управителем ФОН зобов’язань перед власником сертифікатів ФОН;

смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи — власника сертифікатів ФОН;

в інших випадках, передбачених Правилами ФОН.

Стаття 29. Функції управителя

     Емітент, який самостійно виконує функції управителя, або інша

фінансова установа,  якій емітент сертифікатів ФОН передав функції

управителя,  на свій розсуд в інтересах власників сертифікатів ФОН

здійснює управління ФОН.

Управитель ФОН може проводити операції з нерухомістю та здійснювати інші дії з управління ФОН на власний розсуд з метою отримання максимального доходу в інтересах власників сертифікатів ФОН у межах інвестиційної декларації з урахуванням обмежень, встановлених проспектом емісії.

Під операціями з нерухомістю розуміються дії управителя ФОН щодо фінансування будівництва нерухомості для подальшого її використання з метою отримання прибутку, передачі нерухомості в платне користування третім особам, продажу нерухомості та здійснення інших операцій з нерухомістю, не заборонених законодавством.

Управитель ФОН зобов’язаний викупити не менше одного відсотка від суми емісії кожного випуску сертифікатів ФОН, функції управителя якого він виконує.

Управитель ФОН не має права використовувати залучені до ФОН кошти у напрямах, не передбачених Правилами та інвестиційною декларацією цього ФОН.

Згідно з Правилами ФОН управитель несе відповідальність за збитки, завдані власникам сертифікатів його діями або бездіяльністю.

Збитки, завдані власникам сертифікатів ФОН діями або бездіяльністю управителя, — це зниження вартості чистих активів ФОН у розрахунку на один сертифікат ФОН, порівняно з ціною первинного розміщення цих сертифікатів. Управитель може прийняти рішення про припинення функціонування ФОН та викуп сертифікатів такого ФОН, якщо протягом року відбулося зниження вартості чистих активів ФОН у розрахунку на один сертифікат ФОН, порівняно з ціною первинного розміщення цих сертифікатів на величину, розмір якої визначений Правилами ФОН.

Управитель ФОН в інтересах власників сертифікатів ФОН може перевіряти фінансовий стан забудовника, вимагати від нього надання фінансових та аудиторських звітів.

Стаття 30. Специфіка функціонування ФОН

Управитель за  рахунок  власних  коштів  здійснює обов'язкове страхування своєї фінансової відповідальності за збитки, що можуть бути  завдані  власникам  сертифікатів ФОН діями або бездіяльністю управителя.

Нерухомість, набуту за рахунок коштів ФОН, управитель враховує в балансі фонду.

Нерухомість, набута від здійснення управління ФОН, підлягає обов’язковому страхуванню за рахунок ФОН від ризиків загибелі або пошкодження на повну вартість на користь управителя як довірчого власника.

Стаття 31. Припинення функціонування ФОН

     ФОН припиняє функціонування після закінчення строку,  на який

він  був  створений,  та  після  виконання своїх зобов'язань перед

власниками сертифікатів відповідно до Правил ФОН.

Функціонування ФОН може бути припинено за рішенням суду в разі порушення управителем чинного законодавства.

У разі припинення функціонування ФОН управитель складає ліквідаційний баланс. У процесі ліквідації ФОН майно, набуте за рахунок ФОН, реалізується за грошові кошти в строки, передбачені Правилами ФОН.

Грошові кошти, отримані від реалізації майна, розподіляються таким чином:

у першу чергу вносяться обов’язкові платежі до Державного бюджету України;

у другу чергу сплачується винагорода управителю;

у третю чергу здійснюються виплати щодо виконання зобов’язань, які виникли внаслідок управління ФОН;

у четверту чергу здійснюються виплати власникам сертифікатів ФОН.

Розподіл грошових коштів здійснюється після повного задоволення вимог попередньої черги.

Стаття 32. Використання коштів, залучених від розміщення сертифікатів ФОН

Управитель ФОН спрямовує кошти, залучені шляхом розміщення сертифікатів ФОН, на фінансування будівництва в порядку, визначеному Правилами ФОН.

Управитель ФОН веде облік спрямованих на фінансування будівництва коштів по об’єктах будівництва.

В інтересах власників сертифікатів управитель ФОН здійснює контроль цільового використання забудовником коштів, спрямованих на фінансування будівництва.

Управитель ФОН в інтересах власників сертифікатів здійснює нагляд за спорудженням об’єкта будівництва та дотриманням забудовником чіткого виконання умов та зобов’язань за угодою з метою своєчасного запобігання виникненню ризикових ситуацій у процесі будівництва внаслідок дій забудовника, що можуть призвести до:

змін основних технічних характеристик об’єктів будівництва;

погіршення споживчих якостей об’єктів будівництва та/або об’єктів інвестування;

зростання вартості будівництва більш ніж на 5 відсотків;

збільшення строків будівництва більш ніж на 30 днів.

У разі виявлення управителем ФОН ризику порушень умов угоди управитель ФОН має право припинити фінансування будівництва, вимагати розірвання угоди та повернення забудовником усіх спрямованих на фінансування будівництва цього об’єкта коштів, а також здійснювати інші заходи щодо виконання забудовником своїх зобов’язань за угодою, визначеною цим Законом.

Забудовник зобов’язаний на вимогу управителя ФОН протягом строку, визначеного в угоді, повернути грошові кошти на рахунок ФОН або уступити майнові права на нерухомість, яка є об’єктом будівництва, управителю ФОН з додержанням вимог статті 10 цього Закону, якщо інше не передбачене угодою.

Стаття 33. Винагорода управителя ФОН

     За здійснення управління ФОН управитель  отримує  винагороду.

Винагорода  управителя встановлюється у співвідношенні до вартості

чистих  активів  ФОН  та  самостійно  утримується  управителем  за

рахунок ФОН відповідно до Правил ФОН.

Вартість чистих активів ФОН визначається на кінець робочого дня, що передує дню прийому заявок на розміщення та викуп сертифікатів ФОН, але не рідше ніж раз у квартал.

Винагорода управителя нараховується щомісячно в розмірі 1/12 визначеного в Правилах ФОН розміру ставки щорічної винагороди.

Визначення вартості чистих активів для розрахунку винагороди управителю здійснюється на підставі даних середньоквартальних розрахунків вартості чистих активів ФОН станом на кінець останнього робочого дня звітного кварталу. За підсумками фінансового року здійснюється остаточний перерахунок винагороди на підставі розрахунку середньорічної вартості чистих активів, здійсненого за даними щоквартальних розрахунків чистих активів ФОН.

Стаття 34. Заміна управителя ФОН

     За рішенням  суду  ФОН може бути переданий в управління іншій

особі,  яка відповідає вимогам цього Закону  та  стає  управителем

ФОН.  До  нового управителя переходять усі права та обов'язки щодо

власників сертифікатів ФОН та відповідного забудовника.

Передача ФОН до іншого управителя не припиняє функціонування цього ФОН.

У разі ліквідації управителя ФОН майно ФОН, у тому числі кошти на рахунку ФОН, не включається до ліквідаційної маси управителя ФОН згідно з Правилами ФОН.

Стаття 35. Порядок державної реєстрації права власності на нерухомість, набуту від здійснення управління ФОН

Уповноважені органи, які здійснюють реєстрацію прав власності на нерухомість, зобов’язані зареєструвати нерухомість, яка є довірчою власністю управителя ФОН, на його ім’я як управителя із позначкою про це. Така реєстрація здійснюється протягом десяти днів після надання управителем ФОН Правил фонду, інвестиційної декларації, акта про прийняття нерухомості державною комісією або цивільно-правових угод, що свідчать про набуття нерухомості, та документа, який містить технічні характеристики нерухомості.

Стаття 36. Нагляд та регулювання діяльності управителів ФОН

     Нагляд та  регулювання  діяльності  управителів  ФОН здійснює

спеціально  уповноважений   орган   виконавчої   влади   у   сфері

регулювання ринків фінансових послуг.

Нагляд за дотриманням вимог законодавства з емісії сертифікатів ФОН та їх обігом і виконанням зобов’язань за ними здійснюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Метою нагляду та регулювання діяльності управителя ФОН є контроль за дотриманням управителем ФОН вимог цього Закону та забезпеченням прав власників сертифікатів ФОН.

Основними напрямами нагляду та регулювання діяльності управителя ФОН є:

контроль за дотриманням управителем обмежень щодо управління майном, визначених проспектом емісії сертифікатів;

виконання зобов’язань емітентом щодо залучення та повернення коштів власникам сертифікатів ФОН.

Розділ IV ЕМІСІЯ СЕРТИФІКАТІВ ФОН

Стаття 37. Визначення сертифікатів ФОН

     Сертифікат ФОН засвідчує право власника цього сертифіката  на

отримання  частки  чистих  активів  ФОН  у  грошовій  формі  після

закінчення строку, на який був створений відповідний ФОН, та право

вимагати дотримання обмежень прав довірчої власності управителем.

Чисті активи ФОН — кошти, розмір яких дорівнює різниці між вартістю майна ФОН та вартістю зобов’язань, що виникли внаслідок управління ФОН. Вартість чистих активів ФОН визначається на кінець робочого дня, що передує дню, коли буде проводитися розміщення або викуп сертифікатів ФОН, але не рідше ніж раз на квартал. Вартість чистих активів ФОН визначається управителем відповідно до Правил ФОН.

Емісія та обіг сертифікатів ФОН регулюються цим Законом.

Сертифікат ФОН надає кожному його власникові однакові права.

Правила ФОН можуть передбачати сплату доходів за сертифікатами ФОН.

Стаття 38. Етапи емісії сертифікатів ФОН

     Процедура емісії сертифікатів ФОН включає такі етапи:

одержання дозволу на право здійснення емісії сертифікатів ФОН;

прийняття емітентом рішення про випуск сертифікатів ФОН;

підготовка інформації про випуск сертифікатів ФОН;

державна реєстрація інформації про випуск сертифікатів ФОН та випуску сертифікатів ФОН;

оформлення глобального сертифіката, який повинен відповідати загальному обсягу випуску, і передача його на зберігання до обраного емітентом депозитарію (для бездокументарної форми випуску);

оприлюднення інформації про випуск сертифікатів ФОН;

виготовлення бланків сертифікатів (для документарної форми випуску);

розміщення сертифікатів ФОН;

реєстрація звіту про підсумки випуску сертифікатів ФОН;

оприлюднення звіту про підсумки випуску сертифікатів ФОН.

Емітент може прийняти рішення про випуск сертифікатів ФОН після отримання дозволу на право здійснення емісії сертифікатів ФОН.

Стаття 39. Умови випуску та обігу сертифікатів ФОН

     Рішення про випуск сертифікатів ФОН приймає виконавчий  орган

емітента та оформлює це рішення протоколом.

Проспект емісії сертифікатів ФОН підлягає реєстрації у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Випуск сертифікатів ФОН може бути здійснений при виконанні таких вимог:

загальна номінальна вартість сертифікатів ФОН, випущених емітентом, не може перевищувати 50-кратного розміру власного капіталу емітента;

обсяг здійснюваного в рамках емісії випуску сертифікатів ФОН повинен бути в сумі, еквівалентній не менше ніж 100 тисячам євро за курсом Національного банку України на день прийняття рішення про емісію сертифікатів ФОН.

Обслуговування операцій та проведення розрахунків за операціями з сертифікатами ФОН здійснюються емітентом відповідно до розпоряджень власника цих сертифікатів або внаслідок виконання безумовної операції із сертифікатами ФОН та на підставі наданих документів, які є підтвердженням правомірності здійснення цих операцій.

Акумулювання коштів за розміщені сертифікати ФОН здійснюється:

емітентом — небанківською установою на рахунку, відкритому у банку, в якому емітенту відкрито розрахунковий рахунок;

емітентом — банком на окремому рахунку у своєму балансі.

Сертифікати ФОН є неподільними.

Умови зберігання, обліку та викупу сертифікатів ФОН визначає емітент при їх випуску в проспекті емісії сертифікатів ФОН.

Виконавчий орган емітента може прийняти рішення про емісію сертифікатів ФОН наступного випуску до закінчення строку обігу сертифікатів ФОН попереднього випуску.

Стаття 40. Операції із сертифікатами ФОН

     Первинний продаж сертифікатів ФОН  емітент  може  здійснювати

самостійно шляхом проведення відкритої підписки на сертифікати ФОН

або через  торговців  цінними  паперами,  з  якими  емітент  уклав

договори.

Сертифікати ФОН підлягають вільному обігу.

Оплата сертифікатів ФОН при їх розміщенні здійснюється тільки грошовими коштами. Розміщення сертифікатів ФОН здійснюються за цінами, встановленими на певну дату, виходячи з правил ФОН.

Юридичні та фізичні особи мають право купувати і продавати сертифікати ФОН за ринковою ціною та здійснювати з ними інші операції, що не суперечать умовам випуску.

Сертифікати ФОН, випущені одним емітентом, можуть підлягати конвертації, якщо це передбачено інформацією про умови випуску сертифікатів ФОН. Конвертація сертифікатів ФОН здійснюється емітентом шляхом вилучення з обігу сертифікатів ФОН одного випуску, їх анулювання та обміну на сертифікати ФОН іншого випуску.

Угоди щодо операцій з сертифікатами ФОН не підлягають нотаріальному посвідченню.

Стаття 41. Форма випуску сертифікатів ФОН

     Сертифікати ФОН можуть бути випущені в одній з таких форм:

іменні сертифікати ФОН документарної форми випуску (іменні документарні сертифікати ФОН);

іменні сертифікати ФОН бездокументарної форми випуску (іменні бездокументарні сертифікати ФОН);

сертифікати ФОН на пред’явника документарної форми випуску (документарні сертифікати ФОН на пред’явника).

Форма випуску сертифікатів ФОН установлюється рішенням про випуск сертифікатів ФОН. Сертифікати ФОН одного випуску повинні мати одну форму випуску.

Випуск сертифікатів ФОН у документарній формі здійснюється емітентом шляхом виготовлення бланків сертифікатів спеціального зразка.

Вимоги щодо виготовлення бланків сертифікатів ФОН затверджує Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Виготовлення бланків сертифікатів ФОН здійснюється тільки на державних спеціалізованих підприємствах відповідно до встановлених чинним законодавством вимог.

Бланк сертифіката ФОН заповнюється емітентом друкованим способом. Жодні виправлення при заповненні сертифіката ФОН не допускаються.

У разі емісії сертифікатів ФОН у бездокументарній формі на період передплати на кожний випуск сертифікатів емітент оформлює тимчасовий глобальний сертифікат, який після закінчення передплати цього випуску підлягає заміні на постійний глобальний сертифікат або анулюється в разі визнання випуску таким, що не відбувся.

Зберігання та обслуговування обігу сертифікатів ФОН, випущених у бездокументарній формі, на рахунках у цінних паперах, які належать власникам сертифікатів ФОН, здійснюють обрані ними зберігачі.

Ведення реєстру та облік прав власності власників іменних сертифікатів ФОН у документарній формі здійснює емітент.

Форма випуску сертифікатів ФОН може бути змінена в порядку, установленому законодавством України.

Стаття 42. Порядок видачі дозволів на право здійснення емісії сертифікатів ФОН

Дозвіл на право здійснення емісії сертифікатів ФОН емітентам надається спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у визначеному ним порядку.

У разі відмови у видачі дозволу на право здійснення емісії сертифікатів ФОН орган, що надає такий дозвіл, зобов’язаний у письмовій формі повідомити емітентові підстави відмови.

Емітент вправі оскаржити рішення органу, що надає дозвіл, про відмову у видачі дозволу на право здійснення емісії сертифікатів ФОН у суді.

Дозвіл видається на весь строк здійснення емітентом діяльності щодо емісій сертифікатів ФОН.

Дія дозволу може бути призупинена органом, який його видав, у разі порушення вимог до емітента сертифікатів ФОН, визначених цим Законом.

Стаття 43. Документи, що подаються для отримання дозволу на здійснення емісії сертифікатів ФОН

Для отримання дозволу на здійснення емісії сертифікатів ФОН емітент надає такі документи:

заяву на одержання дозволу на здійснення емісії сертифікатів ФОН;

установчі документи з усіма доповненнями й змінами до них;

бухгалтерську звітність за останній звітний рік, підтверджену аудитором; бухгалтерську звітність на останню звітну дату перед подачею заяви на одержання дозволу на здійснення емісії сертифікатів ФОН;

інші документи, що подаються заявником на власний розсуд.

У ході розгляду документів орган, що надає дозвіл на здійснення емісії сертифікатів ФОН, може направити заявникові повідомлення про необхідність внесення змін і доповнень у представлені документи. У цьому випадку датою представлення документів для отримання дозволу на здійснення емісії сертифікатів ФОН вважається дата представлення останнього документа, оформленого належним чином.

Стаття 44. Державна реєстрація випусків сертифікатів ФОН

     Державна реєстрація  випусків  сертифікатів  ФОН здійснюється

Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Проспект емісії сертифікатів ФОН має містити такі відомості:

кількість сертифікатів ФОН, що пропонується для розміщення;

форму випуску;

строк розміщення;

ціну розміщення;

напрями інвестицій;

порядок сплати доходу;

порядок викупу сертифікатів ФОН;

інші відомості.

Проспект емісії сертифікатів ФОН підписується керівником та головним бухгалтером емітента. Особи, які підписали проспект емісії сертифікатів ФОН, несуть відповідальність за достовірність інформації, що міститься у ньому. Проспект емісії сертифікатів ФОН є підставою для обслуговування цих цінних паперів Національною депозитарною системою.

Проспект емісії сертифікатів ФОН підлягає обов’язковому оприлюдненню в разі, якщо сертифікати ФОН розміщуються шляхом відкритого продажу. У разі, якщо сертифікати ФОН пропонуються до розміщення серед заздалегідь визначеного кола осіб, проспект емісії сертифікатів ФОН доводиться безпосередньо управителем до відома цих осіб.

Стаття 45. Підстави для відмови в державній реєстрації випуску сертифікатів ФОН

Орган, що реєструє, може відмовити в державній реєстрації випуску сертифікатів ФОН виключно з однієї з таких причин:

порушення емітентом вимог цього Закону, у тому числі наявність у представлених документах відомостей, що дозволяють зробити висновок про невідповідність умов випуску й обігу сертифікатів ФОН законодавству України;

невідповідність наданих на державну реєстрацію випуску сертифікатів ФОН документів і складу відомостей, що містяться у них, законодавству України;

внесення до інформації про випуск сертифікатів ФОН або рішення про випуск сертифікатів ФОН недостовірних відомостей;

відмова у видачі дозволу на здійснення емісії сертифікатів ФОН.

У разі відмови у державній реєстрації випуску сертифікатів ФОН орган, що здійснює реєстрацію, зобов’язаний у письмовій формі повідомити емітента про підстави відмови.

Емітент вправі оскаржити рішення реєструючого органу про відмову у державній реєстрації випуску сертифікатів ФОН у суді.

Стаття 46. Реєстрація звітів про підсумки випуску сертифікатів ФОН

Емітент не пізніше 30 днів після завершення розміщення сертифікатів ФОН зобов’язаний надати в реєструючий орган звіт про підсумки випуску даного випуску сертифікатів.

Вимоги до звіту про підсумки випуску сертифікатів ФОН затверджує Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Стаття 47. Реєстрація власників сертифікатів ФОН

Ведення реєстру власників іменних  сертифікатів  ФОН  емітент здійснює   самостійно,   без  ліцензії,  незалежно  від  кількості власників  іменних сертифікатів  ФОН.   Ідентифікацію   власників сертифікатів ФОН,  реєстрацію та облік власників сертифікатів ФОН, випущених у будь-якій формі, самостійно здійснює обраний емітентом зберігач.  Перехід права власності на сертифікати ФОН здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Облік випущених сертифікатів ФОН ведеться емітентом.

Стаття 48. Емітенти сертифікатів ФОН

Емітентом сертифікатів ФОН може бути банк або інша  фінансова установа,  якщо  вона відповідає вимогам,  встановленим спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання  ринків фінансових  послуг,  а  також  має  дозвіл  на  здійснення  емісії сертифікатів ФОН.

Стаття 49. Відповідальність емітентів за порушення вимог цього Закону

За порушення вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів посадові особи емітентів, а також власники сертифікатів ФОН несуть відповідальність у порядку, передбаченому законом.

Шкода, завдана в результаті порушення вимог цього Закону, підлягає відшкодуванню в порядку, установленому законом.

Розділ V ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ДОВІРИТЕЛЯМ КРЕДИТУ ДЛЯ УЧАСТІ У ФФБ АБО НА ПРИДБАННЯ ЖИТЛА, ЗБУДОВАНОГО ЗА РАХУНОК КОШТІВ ФОН

Стаття 50. Отримання кредиту для участі у ФФБ

     Банк надає  кредит  довірителю ФФБ на умовах,  визначених цим

банком  в  угоді  про  іпотечний  кредит.  Предметом  іпотеки   за

іпотечним  договором  є об'єкт інвестування,  який стане власністю

позичальника в майбутньому, та/або майнові права на нього.

Обтяження такого предмета іпотеки підлягає реєстрації у встановленому законом порядку.

Оцінка предмета іпотеки здійснюється за згодою сторін.

Умови угоди про іпотечний кредит та іпотечного договору розробляє банк.

Угода про іпотечний кредит може містити інфляційне застереження.

Довіритель ФФБ, який отримав кредит для участі у ФФБ та забезпечив виконання своїх зобов’язань за угодою про іпотечний кредит іпотекою, до моменту повного виконання зобов’язань за угодою про іпотечний кредит не має права змінити об’єкт інвестування, уступити право вимоги за договором про участь у ФФБ третім особам, частково отримати кошти з ФФБ або відмовитися від участі у ФФБ.

Порушення строків спорудження об’єкта будівництва або неналежне виконання зобов’язань забудовником не може впливати на правовідносини, що виникли між банком та позичальником відповідно до укладеної ними угоди про іпотечний кредит, і не є підставою для припинення виконання зобов’язань позичальником.

Після закінчення будівництва об’єкт інвестування продовжує бути предметом іпотеки відповідно до умов іпотечного договору, при цьому іпотечний договір є чинним і не потребує внесення змін та доповнень до нього.

У цьому разі банк реєструє у встановленому законом порядку обтяження прав позичальника на збудований об’єкт інвестування.

Якщо іпотечним договором передбачено, нотаріус за повідомленням банку накладає заборону на відчуження збудованого об’єкта інвестування, який є предметом іпотеки.

У разі зміни в процесі будівництва характеристик об’єкта інвестування, який є предметом іпотеки (зміна площі, зміни у плануванні приміщень тощо), нотаріус, на підставі встановленого законодавством документа про право власності позичальника на збудований об’єкт інвестування, зобов’язаний зробити відмітку на примірнику іпотечного договору, який належить банку.

Суд та державна виконавча служба не можуть накладати арешт на предмет іпотеки, на який за поданням банку зареєстроване обтяження прав позичальника.

Стаття 51. Інфляційне застереження

     Інфляційним застереженням є обумовлений сторонами  угоди  про іпотечний  кредит  спосіб  збереження  реальної  вартості грошових вимог  та  доходів  банку.  Таке  застереження  має  забезпечувати індексацію  платежів  позичальника  при  сплаті ним зобов'язань за

угодою про іпотечний кредит.

В інфляційному застереженні та для обліку зобов’язань позичальника за угодою про іпотечний кредит можуть використовуватися індексуючі умовні розрахункові одиниці або інші механізми, які не суперечать законодавству.

Розділ VI ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.

2. Відносини, пов’язані із здійсненням управління майном при фінансуванні будівництва, регулюються цим Законом та іншими законодавчими актами України в частині, що не суперечить цьому Закону.

3. До приведення інших законодавчих актів України у відповідність із нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

4. Кабінету Міністрів України у двомісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КУЧМА

 м. Київ, 19 червня 2003 року

          N 978-IV

 

 

____________

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/house/7_17.html

 


Попередня статтяНаступна стаття



Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв


Нова українська національна ідея. Новая украинская национальная идея
База акцій, розпродажів та знижок www.darom.info База акций, распродаж и скидок
Кутки споживача для всіх міст із законодавством та книгою скарг. Кутки покупця. Уголки потребителя для всех городов с законодательством и книгой жалоб. Уголки покупателя





Украинские 100x100




Газета "Правовий тиждень"

Ваше ім`я:  Захисний код:  <=>
символів залишилось

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2018. All rіghts reserved. Тел. (032) 243-43-23, (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.