ГЛАВА VІI. МАРАЗМИ, НОВИНИ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ ТА БУДІВНИЦТВА

Як правило, у разі руйнування будівель та споруд у нас починається пошук винних, прохання допомогти у держави та органів місцевого самоврядування. Дехто страхує свою цивільну відповідальність як власник/орендар будівель, споруд, приміщень житлового призначення та таких, що призвели до заподіяння шкоди третім особам. Але таке страхування є добровільним.

Але насправді має бути ліміт відповідальності власника безумовний і право регресу до дійсно винних осіб (будівельників, проектувальників тощо). Зокрема таким чином нещодавно пішла Росія, у якої теж досі не було визначено відповідальність власника будинку за шкоду життю та здоров’ю постраждалих. У Федеральному законі від 28 листопад 2011 р. N 337-ФЗ "О внесении изменений в Градостроительный кодекс Российской Федерации и отдельные законодательные акты Российской Федерации" передбачила компенсацію потерпілому при заподіянні шкоди середньої тяжкості складає 1 млн руб., важкої - 2 млн руб., родичам потерпілого у випадку його смерті - 3 млн руб. Виплата не проводиться, якщо власник доведе, що негативні наслідки виникли внаслідок наміру потерпілого, дій третіх осіб або нездоланної сили. Передбачено його право регресу до будівельників, саморегульованим організаціям, особам, що проводили експертизу.

Закони України від 14.10.1994 № 208/94-ВР "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", від 17.02.2011 р. № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", від 16.11.1992 р. № 2780-XII "Про основи містобудування" нічого подібного у нас не містять.

Віталій МОСЕЙЧУК

08.12.2011

ЗАКОН УКРАЇНИ

їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування

      ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 46, ст.411 )

   ( Вводиться в дію Постановою ВР

     N 239/94-ВР від 10.11.94, ВВР, 1994, N 46, ст.412 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами

  N 607/96-ВР від 17.12.96, ВВР, 1997, N 6, ст. 49

  N 350/97-ВР від 17.06.97, ВВР, 1997, N 34, ст.214

  N 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, N 10, ст. 36

  N  783-XIV (  783-14 ) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст.274

  N 1988-III ( 1988-14 ) від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.398

  N  762-IV  (  762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247

  N 3370-IV  ( 3370-15 ) від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.184

  N 1026-V   ( 1026-16 ) від 16.05.2007, ВВР, 2007, N 34, ст.444

  N  509-VI  (  509-17 ) від 16.09.2008, ВВР, 2008, N 48, ст.358 )

      ( Щодо визнання конституційними окремих положень див.

                               Рішення Конституційного Суду

        N 4-рп/2009 ( v004p710-09 ) від 03.02.2009 )

            ( Із змінами, внесеними згідно із Законом

              N 1704-VI ( 1704-17 ) від 05.11.2009 )

Цей Закон встановлює відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій всіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об’єктів архітектури, додержанням суб’єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції.

(Преамбула в редакції Закону N 1988-III від 21.09.2000)

Стаття 1. Відповідальність за правопорушення у сфері містобудування

Підприємства, їх об’єднання, установи та організації (далі — підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі — будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації — у розмірі п’ятдесяти відсотків вартості цих робіт;

передачу проектною організацією замовнику робочої документації для будівництва, що не відповідає будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам, вихідним даним на проектування об’єктів архітектури, які надані у встановленому порядку, та затвердженому проекту, — у розмірі тридцяти відсотків вартості розробленої робочої документації; (Абзац третій частини першої статті 1 в редакції Закону N 1988-III від 21.09.2000; із змінами, внесеними згідно з Законом N 1704-VI від 05.11.2009)

виробництво, реалізацію або застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, а так само підлягають обов’язковій сертифікації, але не пройшли її, — у розмірі двадцяти п’яти відсотків вартості реалізованої продукції; (Абзац четвертий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно з Законом N 1704-VI від 05.11.2009)

виконання будівельних робіт, що не відповідають будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, — у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт; (Абзац п’ятий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно з Законом N 1704-VI від 05.11.2009)

прийняття в експлуатацію об’єктів, зведених з порушенням законодавства, а так само місцевих правил забудови населених пунктів або проектних рішень, — у розмірі п’яти відсотків вартості відповідних об’єктів;

здійснення окремих видів господарської діяльності у будівництві, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, без отримання у встановленому порядку ліцензії — у розмірі плати за видачу ліцензій на відповідний вид господарської діяльності у будівництві; (Абзац сьомий частини першої статті 1 в редакції Закону N 1988-III від 21.09.2000)

ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю — у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; (Абзац восьмий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 607/96-ВР від 17.12.96, в редакції Закону N 1988-III від 21.09.2000)

передачу проектною організацією замовнику робочої документації для реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта архітектури, в якій передбачено внесення змін з порушенням вимог архітектурно-технічного паспорта зазначеного об’єкта, — у розмірі двадцяти п’яти відсотків вартості розробленої робочої документації; (Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 1988-III від 21.09.2000)

експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями — у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт; (Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 1988-III від 21.09.2000)

затвердження містобудівної документації з порушенням встановлених будівельних норм, державних стандартів, норм і правил, вихідних даних на проектування — у розмірі двадцяти п’яти відсотків вартості розробленої містобудівної документації; (Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 1988-III від 21.09.2000; із змінами, внесеними згідно з Законом N 1704-VI від 05.11.2009)

недотримання регіональних або місцевих правил забудови під час планування і забудови населених пунктів, режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність, — у розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; (Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 1988-III від 21.09.2000)

проведення підготовчих робіт без дозволу на виконання підготовчих робіт або без дозволу на виконання будівельних робіт, або без відповідної затвердженої проектної документації — у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 509-VI від 16.09.2008)

Сплата штрафів не звільняє підприємство від усунення допущених порушень і відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень, передбачених цим Законом.

Стаття 2. Органи, уповноважені розглядати справи про правопорушення у сфері містобудування

Справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (далі — інспекції державного архітектурно-будівельного контролю). (Частина перша статті 2 в редакції Законів N 1988-III від 21.09.2000, N 1026-V від 16.05.2007)

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють державний нагляд за додержанням підприємствами вимог містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, будівельних норм, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівельних робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій. (Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно з Законом N 1704-VI від 05.11.2009)

Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право:

безперешкодного доступу на будівництво об’єктів і підприємства будівельної індустрії незалежно від форм власності;

давати у межах своїх повноважень учасникам будівництва та виробникам будівельних матеріалів, виробів і конструкцій обов’язкові для виконання приписи щодо усунення порушень будівельних норм, державних стандартів, норм і правил, а так само технічних умов або затверджених проектних рішень; (Абзац третій частини третьої статті 2 із змінами, внесеними згідно з Законом N 1704-VI від 05.11.2009)

одержувати від замовників, проектних і будівельних організацій та підприємств будівельної індустрії необхідну для виконання покладених на них функцій нормативно-технічну, проектну та іншу документацію;

зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам будівельних норм, державних стандартів, норм і правил, затвердженим проектним рішенням або місцевим правилам забудови населених пунктів, здійснюються без дозволу на їх виконання, а так само виробництво і застосування у будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням будівельних норм, державних стандартів; (Абзац п’ятий частини третьої статті 2 із змінами, внесеними згідно з Законом N 1704-VI від 05.11.2009)

вносити подання відповідним органам про анулювання ліцензій на право провадження окремих видів господарської діяльності у будівництві підприємств, які допускають порушення ліцензійних умов, а також на інших підставах відповідно до закону. (Абзац шостий частини третьої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1988-III від 21.09.2000; в редакції Закону N 3370-IV від 19.01.2006)

Накладати штраф від імені інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право начальник Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його заступники, начальники інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю та їх заступники у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. (Частина четверта статті 2 в редакції Закону N 1026-V від 16.05.2007)

Розгляд справ про правопорушення при наданні фізичним особам послуг з будівництва, реконструкції, капітального ремонту та придбанні будівельної продукції, а також застосування штрафів у цих випадках здійснюються іншими державними органами у порядку, передбаченому чинним законодавством.

(Положення статті 2 визнано конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду N 4-рп/2009 від 03.02.2009)

Стаття 3. Порядок накладення та стягнення штрафів за правопорушення у сфері містобудування

Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Разом з протоколом складається припис про усунення допущених порушень.

У п’ятнадцятиденний термін з дня одержання протоколу про правопорушення питання про накладення штрафу розглядається посадовою особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Рішення посадової особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до цього Закону.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний термін після її прийняття вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику підприємства чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий і третій примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Форми протоколу, припису та постанови затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури.

Штраф підлягає сплаті підприємством у п’ятнадцятиденний термін з дня його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується у судовому порядку.

(Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законами N 642/97-ВР від 18.11.97, N 783-XIV від 30.06.99, в редакції Закону N 1988-III від 21.09.2000)

Стаття 4. Оскарження рішень у справах про правопорушення у сфері містобудування

Рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування, передбачені цим Законом, може бути оскаржено до господарського суду. При цьому виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до прийняття відповідного рішення або ухвали господарським судом.

(Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV від 15.05.2003)

Стаття 5. Захист і пільги посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю

Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час виконання своїх службових обов’язків перебувають під захистом закону.

Держава гарантує захист життя, здоров’я, честі, гідності та майна посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю і членів її сім’ї від злочинних посягань та інших протиправних дій.

Посадові особи інспекцій архітектурно-будівельного контролю підлягають обов’язковому державному страхуванню. Порядок та умови страхування посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

     (  Частину  четверту  статті  5  виключено на підставі Закону

N 350/97-ВР від 17.06.97 )

 Президент України                                        Л.КУЧМА

 м. Київ, 14 жовтня 1994 року

      N 208/94-ВР

____________  

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/house/7_130.html

[an error occurred while processing this directive]

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.