Всі секрети та нюанси Податкового кодексу в одній книзі! Натисни та дізнайся...

Новости и факты России

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

ГЛАВА VІI. МАРАЗМИ, НОВИНИ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ ТА БУДІВНИЦТВА

ЖИТЛОВИЙ ПАРАДОКС

Житло є одним із головних інструментів досягнення соціальних цілей найширшого спектра. Уряд кожної країни ставить перед собою завдання впливу на соціальну структуру населення, і найефективнішою підоймою перерозподільних функцій є житло. Житловий сектор є також безпомилковим індикатором успішності державної політики, причому навіть наочнішим, ніж інші галузі економіки та соціальної сфери. Чим нижчим є добробут населення, тим більшої ваги набуває житлове питання в усьому спектрі соціальних проблем. І навпаки, у розвинутих країнах житлове питання за гостротою поступилося місцем іншим соціальним проблемам - зокрема, освіти, безробіття, охорони здоров'я тощо. (Жур. "Економіка України", №7/98 р., Ю.Бєлінський, "Методи впливу держави на ринок житла: завдання для розробки житлової політики в Україні", стор. 42)

"На часі серйозна перебудова житлової політики. Райдужних планів і мрій з цього приводу донедавна було багато. А реальність така: на 1 січня 1997 року в черзі на поліпшення житлових умов перебувало 2,3 мільйона сімей, у тому числі 620 тисяч із правом позачергового отримання житла.

Досвід ряду постсоціалістичних країн засвідчує, що існують реальні механізми житлового будівництва за рахунок заощаджень громадян, іпотечного кредитування.

Слід також враховувати, що нарощування темпів спорудження житла справляє істотний позитивний вплив на стабілізацію загальноекономічного процесу. Тому я рішуче наполягаю на тому, щоб уже цього року утворити належну організаційно-правову основу цієї роботи і в Україні.

Звертаюся до першого віце-прем'єр-міністра Анатолія Костянтиновича Голубченка (уже колишнего - прим. авт.) - це ваша проблема, візьміть її під пильний контроль".(ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЛЕОНІДА КУЧМИ НА ЗАСІДАННІ ВИЩОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ РАДИ 12 ВЕРЕСНЯ 1997 РОКУ, ДІНАУ-Укрінфо, 15.09.97р.) Нажаль, Анатолій Голубченко вже звільнений зі своєї посади.

На обліку для поліпшення житлових умов в Україні перебуває 2,5 млн. сімей. У черзі на отримання житла громадяни стоять 10-15, а подекуди й 17-19 років, а то й більше. Щорічно черга на отримання житла зростає на 200 тисяч сімей, а обсяги будівництва скорочуються. (газ. "Вільне Життя", №8 від 23 січня 1996 р., передрук із газ. Урядовий кур'єр", №44).

Обсяги будівництва житла знизилися за останні сім років майже в 3,3 раза. Підприємства житлово-будівельного комплексу завантажені в кращому разі на 30-40%. (О.Д.Василик, К.В.Павлюк. Фінансова стабілізація як фактор економічного зростання. жур. "Фінанси України", №12/1998 р., стор. 7)

Починаючи з 1990 р. обсяги житлового будівництва стали знижуватися, на відміну від черги на отримання житла, яка зросла до 2,68 млн. сімей. Різкий спад житлобудування зумовлений зниженням капітальних вкладень у цю галузь: за період 1985-1995 років вони знизилися більш як у 4,3 раза. Відповідно до цього зменшилося введення у дію нових житлових будинків, що пов'язано не лише з падінням інвестиційних можливостей замовників (капіталовкладення державних підприємств та організацій за період 1990-1995 років знизились у 5,2 рази, колективних - у 7,9 раза, житлово-будівельних кооперативів - у 7,9 рази, сільськогосподарських підприємств - у 3,6 раза, приватних, включаючи кошти населення на будівництво власних житлових будинків, - у 3,6 раза, а й зі зменшенням числа працюючих тощо. (В.О. Побединська. Банківське кредитування житлового будівництва в Україні. жур. "Фінанси України", №12/1998 р., стор. 7)

116 тис. квартир в Україні є комунальними, де проживають кілька сімей, 4 млн. кв. м. житла віднесено до категорії старого та аварійного, майже 15 млн. кв.м. житла знаходиться в 5-ти поверхових великопанельних будинках першого покоління, забудови 60-70-х років, які підлягають реконструкції ("Чи будемо з житлом ?", газ. "Урядовий кур'єр", №181-182 від 26 вересня 1996 р.).

До того ж нам необхідно житло котеджного типу, а не багатоповерхового. Також потрібно багато житла для проведення реконструкції та ремонту, але продовження будівництва такого енергомісткого житла ще більше призведе до занепаду України (навіть тоді, коли зараз за рівнем будівництва житла ми зупинилися на рівні середини 50-х років (початку будівництва "хрущовок")) через енерговитрати на будівництво та утримання нового житла за старими технологіями. Якщо не проводити політику енергозбереження в житловому будівництві, то потреба в паливі до 2010 року збільшиться на 24 %, для чого доведеться збільшити імпорт газу на 15.7 млрд.м.куб. на рік, що при нинішніх цінах на паливо вимірюється приблизно 1.3 млрд.$ на рік, а ця сума може виявитися руйнівною для економіки країни. (І.М.Ральчук. В.Д.Осьмак. "Ресурсозбереження та тепловий захист зовнішніх стін будівель", жур. "Будівництво України", № 4, 1994 р.).

Що і казати, коли і через 50 років після війни ми не можемо забезпечити законне та моральне право ветеранів війни на першочергове отримання житла ! ("Хоч би трохи відчути себе переможцями". Газ. "Голос України", №77 від 26 квітня 1995 року.)

За словами голови Держкоммістобудування України Володимира Гусакова, в даний час середня забезпеченість житловою площею в Україні становить 18,8 кв. м. загальної площі на одну особу, що в 2-3 рази менше, ніж у розвинутих країнах світу. ("Живемо тісно", газ. "Високий замок", №183-184 від 30 листопада - 1 грудня 1996 р.)

Важливість будіндустрії житла підтверджується тим, що, наприклад, при розробці російської програми "500 дней" з виводу економіки з кризи при обговоренні самих різних питань рано чи пізно виникала проблема житла. З початку це викликало сміх та жарти серед розробників програми. Однак потім стало ясно, що тут має місце не проста випадковість, а визначена закономірність, оскільки стан у житловому секторі самим тісним способом пов'язаний практично з кожною проблемою переходу від командної економіки до ринкової.

У сфері житлового господарства різниця між радянською та ринковою економікою найбільш виразна. В одній системі - безкоштовне житло і мінімальна вартість орендної плати та комунальних послуг. В іншій - ринкова ціна житла така, що на її утримання витрачається третина бюджету середньої родини. (Е.Ясін, "Жилищная проблема - узловой пункт экономических реформ", жур. "Вопросы экономики" N7, 1993р.)

На думку Б.Рено, радника Світового банку ("Жилищная система бывшего Советского Союза: почему она нуждается в рыночных реформах", жур. "Вопросы экономики" N7, 1993р.) ) реформа житлового сектора має найважливіше значення для успіху загальноекономічних структурних перетворень. Вона, по-перше, буде сприяти виправленню макроекономічних дисбалансів, по-друге, призведе до стабілізації економіки, по-третє, підвисить ефективність виробництва і стимулюватиме розвиток ринку праці, по-четверте, сприятиме більшій рівності громадян і соціальної стабільності. Самим яскравим парадоксом житлової системи, яка перейшла в спадок від колишнього СРСР, є характерний для неї неправильний розподіл ресурсів і як наслідок - низька ефективність: матеріальні фонди належать державі, а фінансові засоби та нагромадження - в домашніх господарствах, які не можуть вкласти свої нагромадження в житло, в той час коли у держави немає вдосталь фінансових ресурсів для будівництва будинків, які б відповідали потребам населення.

Відповідно до ст. 47 Конституції України частина 2: "Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до ЗАКОНУ (вид. автором)."

Але це положення не виконується, бо відповідно до ст. 34 п. 1 Житлового кодексу України "Підстави для визнання громадян, потребуючими поліпшення житлових умов" житло надається громадянам "які забезпечені житловою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановленому Радою Міністрів УРСР і Українською республіканською Радою професійних спілок".

Але, як відомо, закони в Україні приймаються виключно Верховною Радою, а не Радою Міністрів, тому мінімальний рівень забезпеченості житловою площею повинен бути визначений законом, як це зроблено по відношенню до мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, мінімального прожиткового мінімуму тощо. Бо у зворотному випадку на місцях існують різні площі (5-6-7 кв.м.), що, наприклад, може людині дати право стати на чергу в одному місці і зовсім не потрапити до неї в іншому. Можливий наступний випадок - сім'я забезпечена в м. Києві житловою площею на рівні 6,5 кв.м., що дає їй право на отримання державного житла, бо в місті Києві встановлена межа постановки на облік в 7 кв.м., а коли вона переїде до Тернополя, то вона таке право втратить, бо у там межа - 6 кв.м. І таке робиться по всій Україні. Також треба сказати, що відповідно до положень, затверджених облвиконкомами України, на житловий облік не беруться працездатні особи, які не займаються суспільно корисною працею. Тобто безробітні у нас є першими в ряди бомжів, хоча повинно бути навпаки (бездомним в першу чергу необхідений дах над головою).

Тобто при існуючому порядку в цьому питанні в Україні в одному населенному пункті конституційне право на житло може виконуватися, а в іншому - ні, але відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та не може бути привілеїв та обмежень за місцем проживання (частина 2 ст. 24). Тому цей пункт Житлового Кодексу підлягає скасуванню і заміну на Закон відповідно до Конституції.

Таким Законом є Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду", в ст. 3 якого вказані едині норми санітарної (мінімальної) площі - 21 кв. м. загальної площі на наймача та додатково 10 кв.м. на сім'ю (треба відмітити, що аж 1922 року до 1992 року в Україні діяла санітарна норма в 9 кв. метрів житлової площі на людину, а норма постановки на облік до цієї пори навіть не відповідає санітарній площі вікової давності !).

До того ж в Постанові Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 р. в п.2 сказано: "До приведення законодавства України у відповідність із Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" чинні акти законодавства України застосовуються, оскільки вони не суперечать цьому Законові", а в п.3 :"Органам місцевої державної адміністрації і місцевого самоврядування привести прийняті рішення у відповідність із цим Законом". Але ці пункти не виконуються на місцях, в результаті в країні склалася ситуація, коли одні громадяни приватизують по 21 кв. м. + 10 кв. м. на сім'ю, а інші не можуть отримати і по 6 кв.м, роками та десятками років проводячі в бараках, гуртожитках та чергах на житло.

Для довідки наведу такі дані, які виражені в кв. м. житлової площі, а не загальної, для отримання якої треба наведені цифри домножити на 1,5-2 (приблизно).

В теперішній час в різних країнах прийняті декілька видів нормативів житлової площі: мінімальна площа на 1 людину і загальна площа в квартирах з різною кількість кімнат, житлова площа в залежності від кількості людей в сім'ї або кількості кімнат. Останнего у нас, на жаль, не має.

Аналіз діючих в теперішній час в різних країнах нормативів показує, що в економічно розвинутих країнах, мінімальна житлова площа на 1 людину знаходиться на рівні 9-14 кв.м., а в тих, які розвиваються - вмежах 9-6,3 кв.м., як раз в таких межах ми знаходилися і в СРСР.

В деяких країнах житлова площа квартири нормується в залежності від чисельності сім'ї, яка повинна в ній мешкати.

Норми житлової площі на одну людину

Країна

Житлова площа, кв.м.

Примітка

Франція 

14

сім'я не більш ніж з 4 чол.
 

10

сім'я з 5 чол.
Нова Зеландія 

13,5

 
Італія 

8-10

 
Нідерланди

11,3

сім'я не більш ніж з 3 чол.
 

10,4

сім'я з 5 чол.
Румунія

8

 
Таїланд

8,37

 
Філіппіни

9,7

 
Зімбабве

6,3

 
Україна

6-7

 
м. Київ

7

 
м. Тернопіль

6

 

Житлова площа квартири в залежності від чисельності сім'ї (кв.м.)  

Країна





 

Число членів сім'ї

1

2

3

4

5

6

Болгарія 

16-21

31-40

41-51

55-66

-

-

Угорщина 

-

28

38

53

-

-

Польща

25-28

30-35

44-48

56-61

-

-

Чехія 

16

24

34

44

-

-

Міжнародна федерація по будівництву та проектуванню

33,5

51

64

69,5-74,5

90

102

(Ю.Д.Губернский, В.К.Лицквич. Жилище для человека. М., Стройиздат, 1991 г., с. 100)

Порівняйте площу свого житла з наведеними цифрами і зробіть висновки. З упевненістю можу сказати, що в центрі Європи так жити просто соромно.

Проблема та парадокс норми постановки на житловий облік полягає в тому, що виходячи з існуючої ситуації, що мінімальна норма постановки на житловий облік не закріплена на державному рівні (як це зроблено з зарплатою, пенсією тощо), то будь-яка обласна адміністрація взагалі її може встановити на нульову позначку, і що буде законно, адже заборони на такі дії зараз немає, а в той же час ця область повністю вирішить проблеми з чергою на житло - її просто не буде існувати. В той же час, наприклад, Законом України "Про попереднє ув'язнення" встановлена мінімальна норма площі для утримання попередньоув’язненного в розмірі 2,5 кв. метрів на людину. Згідно з частиною 1 статті 74 “Матеріально-побутове забезпечення осіб, позбавлених волі” Виправно-трудового кодексу України “Особам, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, забезпечуються необхідні житлово-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. У виправно-трудових колоніях норма житлової площі на одного засудженого не може бути меншою як 2 квадратних метри, а у виховно-трудових колоніях і в тюрмах - 2,5 квадратного метра”, а для простих смертних на волі і цього немає. Виходить, що в Україні гарантії на житло ліпші в СІЗО, а не на волі.

Черга на житло, яка сягає 2,5 млн. сімей, єдина черга, яка залишилася з часів СРСР, ну а з 1999 р. ще додалася черга за втраченими з часів Павлова заощадженнями в Ощадному банку. Так що черги повертаються і кінця в цьому не видно.

В даний час держава доволі жорстко регламентує будівництво індивідуального житла, тому приватникам доводиться обходити все і вся. Можу навести такий факт: відповідно до ДБН (Державні будівні норми) А.31-2-93 "Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт" для реєстрації об'єкту та одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен в своїй заяві до органу держбудконтролю вказати реквізити ліцензії проектної організації, яка розробляла проект, та організації, яка проводитиме будівництво, а також надати копії цих документів. Ці ДБН введені в дію з 01.01.1994р. Який з наших приватних забудовників може надати ліцензію на будівництво ?

Принципи будівництва житла та його доступність можуть і без Конституції засвідчити про демократичність тієї чи іншої держави. Наприклад, у нас будівництво та черга на ЖБК - незалежні приватні організації (!) ведеться чомусь в органах державної влади. Незаконні законні будови у нас легко можуть бути конфісковані або зруйновані, навіть якщо вони відповідають державним будівельним стандартам, але це буде протизаконним в деяких демократичних державах, де діє принцип - будувати можна все, а жити в ньому можна тільки після експертизи. На незаконно побудоване житло не діє принцип терміну давності відповідно до п. 12 Указу Президії ВР УРСР "Про порядок введення в дію ЦК та ЦПК України" від 9.12.63р., але навіть на вбивства такий принцип діє. Виходить, що самостійно побудоване житло гірше за вбивство ?

В той же час в Україні 5,26 млн. сімей або 17 млн. чол. (32% населення) проживають на площі нижче за стару санітарну (9 кв.м. житлової), не говорячи про нову (21 кв. м. загальної + 10 кв.м. на сім'ю). Підраховано, що потреба в житлі складається більш ніж 28 кв. м. загальної площі на людину. Для досягнення цього відносно цивілізованого показника при діючих темпах будівництва (12 млн. кв.м. житла на рік або 20 тис. квартир) і без врахування зносу та ремонту житла нам знадобиться біля 50 років ! Україні треба негайно виходити на обсяги 30-32 млн.кв. м. житла на рік.

Відповідно до Державної житлової програми житлова проблема визнана однією з самих пріоритетних, яка може впливати на стабільність в державі. Пріоритетом розвитку фінансування будівництва визнано іпотечне кредитування але зовсім не обліковуються наші умови.

Непогано мати на увазі і такий нюанс нашого житлового законодавства - якщо ви безробітний, то на отримання квартири годі і сподіватися, бо це заборонено п. 17 "Правил постановки на квартирний облік", а на мою думку, повинно бути навпаки, бо людина, яка має велику проблему (безробіття) не можна карати ще і забороною знаходитися на квартирному обліку. Зрозуміло, що цей пункт знаходиться в протиріччі зі ст. 24 Конституції України про рівність конституційних прав громадян, але продовжує діяти.

Також треба зауважити, що в Постановах облвиконкомів про постановку на облік є нагадування про терміновий ценз проживання, наприклад, в м. Тернополі - 3 роки, в районах - 2 роки, і тільки після цього тебе, можливо, візьмуть на облік, що суперечить ст. 24 Конституції України про рівність конституційних прав громадян і підтверджує факти грубого її ігнорування.

Треба також пам'ятати, що наш уряд заборонив торгувати лікеро-горілчаними та тютюновими виробами в приміщеннях, чия площа менша 20 кв. м., але він зовсім не звертає уваги на те, що більшість громадян країни мешкає в приміщеннях, де забезпеченість площею менша за санітарну - 21 кв. м. загальної площі і це вважається нормальним.

В ринкових економіках житловий фонд складає від 20% до 45% всього відтворюваного національного багатства. Будівництво житла пов'язано тисячами нітей з іншими галузями народного господарства. В річному розрахунку на нього припадає 15-25% загального обсягу капіталовкладень і 3-7% ВНП. Більше всього відіграє цей сектор в зайнятості населення - 9-12% всіх робочих місць, ще 3-5% пов'язано з обслуговуванням житлового фонду. Великомасштабне промислове виробництво житлових будинків, яке існує нині, несумістно з ринковою реформою і потребує корінних змін. ("Жилищная система бывшего Советского Союза: почему она нуждается в рыночных реформах", жур. "Вопросы экономики" N7, 1993р.)

Куток споживача. Куток покупця. Куточок споживача. Куточок покупця

Кутки споживача від 99 до 399 грн. + все торговельне законодавство

Вантажний велосипед. Грузовой велосипед. Велорикша Украина

Універсальний вантажний велосипед + ручний вантажний візок в подарунок

Рекламна стійка, інформаційний стенд вертиться, вертящаяся стійка, стенд-листалка, стенд-вертушка

Ротаційна (гортальна) настільна система (промо-стійка), 11 прозорих кишень А4, 250 грн.

 


В макроекономічному плані вирішення житлової проблеми дозволяє докорінним чином змінити не тільки економіку країни, але і менталітет народу:

1) при економічному будівництві власного будинку необхідно буде перетворюватися менталітет людей через заощадливе відношення до ресурсів Природи, до своєї родини, до себе, до оточуючих тощо. За словами екс-прем'єр-міністра Франції Едуарда Балладюра тільки родина повинна грати ключову роль в моральному та соціальному житті суспільства, а власний сучасний будинок і є єдиним джерелом міцних родин та здорових дітей. За словами Теодора Драйзера: "Домашний уют - одно из сокровищ мира; нет на свете ничего столь ласкового, тонкого и столь благоприятствующего воспитанию нравственной силы и справедливости в людях, привыкших к нему с колыбели. Тем, кто не испытывал на себе его благотворного влияния, не понять, почему у иных людей навертываются на глаза слезы от какого-то странного ощущения при звуках прекрасной музыки. Им неведомы таинственные созвучия, которые заставляют трепетать и биться в унисон сердца других" (Т.Драйзер. "Сестра Керри", М., "Художественная литература", 1987г., с. 65);

2) економічний власний будинок (особливо коли він побудований власними руками) є запорукою економного відношення до державного, приватного, колективного та орендованого майна, чого зараз дуже не вистачає;

3) розвиток "будівельного буму" вже сам по собі буде показником розвитку економіки країни чи окремого міста (як в Туреччині або в передмістях Москви до серпня 1998 року) через залучення вільних робочих рук, замовлення будівельних матеріалів, розвиток кредитування. Він позитивно, через розвиток іпотечного кредитування, вплине буквально на всі галузі економіки країни, для яких буде необхідно залучати інвестиції через заставу майна (особливо це стосується розвитку малого підприємництва), особливо будуть стимулюватися галузі, пов'язані з виробництвом побутових товарів, автомобільна, металургійна, меблева, хімічна та ін. галузі промисловості - в цьому випадку житло, як гарантія розвитку загального бізнесу, є передумовою, тому що в багатьох країнах земля та будівлі як гарантія важливі для інвестицій двох видів:

а) довгострокових (від 5 до 30 років) для купівлі та будівництва промислових будівель та землі під заставні;

б) короткострокових (від 1 до 5 років) на будівництво житла та землеустрій.

Тому для розвитку кредитування промислового будівництва ми обов'язково повинні пройти через кредитування житлового будівництва як ступеня до розвитку справжнього кредитування промисловості.

Розвиток житлового сектора в розвинутих країнах дає до 30 відсотків ВНП. Тому і у нас буде динамічно розвиватися ринок послуг, пов'язаних із житлом, це підтверджує статистика сімейних бюджетів американців: більше всього грошей поглинає житло - 28%, 9,2% іде на податки, близько 8% - сплати в страховий та пенсійний фонди, транспортні видатки - 15,4%, харчування - 12,6%, одяг - 5%, витрати на охорону здоров'я, дозвілля - 4,4%, все інше - 9,1%. ("Богатые тоже экономят". Газ. "Независимость" від 5 квітня 1995р. Рубрика "С миру по ниточке"). Тобто сам факт володіння житлом викликає у громадян більший попит і на товари для себе та будинку;

4) Україні, як державі, вкрай необхідно мати свою власну мрію за аналогією з "американською" в США, а власний, економічний будинок і є її підгрунттям. Таким чином буде створений середній клас власників, якого, на жаль, бракує Україні і які будуть надією та запорукою стабільного політичного курсу та постійним ринком збуту для промисловості та сільського господарства. На думку головного наукового співробітника Інституту народногосподарського прогнозування РАН Віктора Бєлкіна, щоб спасти економіку Росії (Україна тут не виняток - прим. авт.) від кризи, треба знайти больову крапку, на який сходиться більшість проблем. На його думку, такою крапкою є перманентна криза житла. ("Житло для росіян - життя для Росії". Газ. "Деловой мир", №139 від 2 липня 1994 року).

5) житлове будівництво - це майже єдина галузь, де Україна може розраховувати виключно на власний економічний, науковий та ресурсний потенціал, без зайвого впливу іноземного капіталу, а економічне житлове будівництво дозволить зменшити енергетичну залежність Україні від імпорту енергоносіїв із позитивними політичними наслідками. Але ми можемо сподіватися і на підтримку іноземного капіталу в цій галузі. Так, Україна може розраховувати на 700-800 млн.$ від Світового Банку під проекти, одним із яких є "Проект розвитку житлового будівництва". Його метою є розвиток будівництва житла та розширення можливостей громадян щодо його отримання. Як можливі місця для втілення проекту розглядаються Київ, Одеса, Львів, Севастополь, Харків, Дніпропетровськ та Чернігів. Загальна вартість проекту становитиме 60 млн.$, з яких Світовий банк планує дати 35 млн.$ ("Нам пропонують кредити". Газ. "Голос України", №178 від 21 вересня 1995 року).

6) упровадження нової житлової політики з будівництва економічного житла (по вартості та теплозбереженню) навіть послаблююче вплине на міжконфесійні відносини (особливо на Західній Україні) через те, що для будівництва нових будинків майже не буде використовуватися керамічна цегла, якої так не вистачає для будівництва нових храмів та церков, в яких зараз проводиться по чергове богослужіння греко-католиків та православних, також вивільняться стандартні будівельні матеріали і для храмів науки, виховання, спорту та мистецтва;

7) нова житлова політика позитивно вплине і на АПК через те, що запрацює ринок землі, піде перетік населення з міст до села, приміських зон, де і буде проводитися котеджне будівництво, а також дозволить залучати на село працездатних людей в відповідності до Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та АПК", відповідно до якого, наприклад, людина, яка переселяється в трудонедостатній населений пункт та її вік до 40 років, то вона забезпечується житлом за рахунок держави, а через 10 років це житло передається їй в особисту власність за умови постійної роботи в АПК. Банківські кредити в цьому випадку погашаються державою через 5 років після введення будівель в експлуатацію за умови постійної роботи їх власника у сільськогосподарському виробництві. Сім'ям, які мають дітей - половина банківських кредитів компенсується після введення будівель в експлуатацію; молодим сім'ям, які мають 2-ох дітей віком більше 1 року - погашається 50% кредиту, 3-ох і більше дітей - весь залишок кредиту. При будівництві за свій рахунок - компенсується 35% кошторисної вартості (при цьому кількість та розміщення будівель не регламентується), однак основною перевагою буде дійсний розвиток фермерства, основою господарства якого є земля, дім та будівлі, а кошти на розвиток всьго сільського господарства будуть залучатися на кредитній основі під заставу землі та будівель, а не через існуюче зараз безповоротне фінансування, списування та реструктуризацію кредитів.

В одній Луганський області в 1997 р. не було закладено жодного нового будинку, а 300 тис.кв.м. житла, введених в експлуатацію - всього лише добудова того, що було почато раніше.

8) Однією з найбільш розповсюджених причин стресу є скупченість. Доведено, що особи, які мешкають в тісних умовах, стають фізіологічно більш збуджуємими, частіше проявляють негативні емоції і відмічаються оточуючими як напружені та невживчиві в порівнянні від мешкаючих в більш вільних умовах. Також не спостерігається звикання до тісноти і на протязі довгого періоду спостереження.

Було встановлено, що у великих містах люди в цілому менш схильні допомагати стороннім, ніж мешканці малих міст. Основне відхилення спостерігається для міст із населенням більше 20 тис. чоловік. Був знайдений позитивний зв'язок між зменшенням кількості житлової площі на душу населення й зниженням задоволення та збільшення негативних форм поведінки. Тіснота також негативно впливає на розвиток дітей. Доведено, що тіснота в школі та на площадках для гри негативно впливає на поведінку дітей, сприяє більшої агресивності у одних та боязливої поведінки у інших. (Ю.Д.Губернский, В.К.Лицквич. Жилище для человека. М., Стройиздат, 1991 г., с. 26).

Встановлений вплив житлових умов на летальний результат внаслідок інфекційних захворювань (черевний тиф, паратиф, грип, дизентерія, дифтерія, скарлатина, коклюш, кір, вітряна віспа тощо), смертність хворих в сім'ях, які мешкають в одній кімнаті, була в 3,5 раза вища, ніж в тих, де вони займають три кімнати і більше. При повітряно-краплинній інфекції (дифтерія, скарлатина, коклюш, кір, вітряна віспа) ця різниця є ще більш вразливою. В країнах Латинської Америки у зв'язку з гострою нестачею житла спостерігаються так звані житлові інфекційні хвороби. В Перу, Еквадорі та інших країнах туберкульоз є "житловою" хворобою, займає друге місце серед інфекційних хвороб. До цієї "житлової" групи хвороб можна віднести також ревматизм, серцево-судинні та різні психічні захворювання (Україна і тут не виключення).

За даними Е.А.Бояринової (в 1970 р.), діти у віці 2-6 років, які мешкають в одній кімнаті з батьками, хворіють частіше, ніж в тих випадках, коли сім'я займає дві кімнати і більше.

Найбільш чутливими до нестачі площі та кубатури приміщень є діти дошкільного віку. Респіраторна захворюваність серед них різко збільшується (на 32,5%) при зниженні кубатури до 18 куб.м. на людину, в порівнянні із квартирами, де кубатура дорівнює 25,5 куб.м. на людину. Зниження житлової площі з 9 квадратних метрів до 6 призводить до збільшення захворюємості дошкільників на 2,3%, а збільшення площі до 11,5 метрів - до її зменшення на 21% (Ю.Д.Губернский, В.К.Лицквич. Жилище для человека. М., Стройиздат, 1991 г., с. 94-95) (В.З.Мартинюк та ін. 1978 р.);

9) проведення нової житлової політики необхідно також для переселення постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС та повернення депортованих народів, з яких, наприклад, кримські татари не мають власного житла на 65-70%, 90% кримських татар неспроможні повернутися й облаштуватися без допомоги держави, в такому разі забезпечення житлом суттєво вплине на реалізацію історичної справедливості та послаблення сепаратизму в Криму ( ст."Важке і довге повернення додому" (Інтерв'ю з головою Державного комітету з національних питань Криму О.Адамановим, газ."Голос України" № 7 від 13 січня 1995 року);

10) нова житлова політика навіть позитивно вплине на обороноздатність країни, адже не секрет, що найменш забезпечені житлом є військовослужбовці, які ставлять цю проблему в своєму житті на перше місце (черга на отримання житла складає тільки в Міністерстві оборони 73 тис. осіб, є Указ Президента України "Про заходи щодо забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей" по вирішенню цієї проблеми, але існуюча технологія будівництва та стан державного та місцевого бюджетів не вплинуть позитивно на її вирішення). Так, в Україні з'явилася категорія бездомних офіцерів. Сьогодні 31258 офіцерів і членів їх сімей не мають житла, заявив на брифінгу в Міністерстві оборони начальник Головного управління виховної роботи Володимир Ситник.

За його словами, командування Збройних Сил вкрай занепокоєне забезпеченням офіцерів житлом: "Динаміка бюджетного фінансування будівництва житла для військовослужбовців вказує на те, що цій одній із самих болючих проблем армії не приділяється потрібної уваги". Він повідомив, що в бюджеті на ці цілі в 1997 р. передбачалося виділити 6 млн.грн., а фактично виділено 2 млн.грн. В державному бюджеті 1998 р. на ці цілі передбачено виділити 2,2 млн.грн. В цій ситуації більшість кадрових офіцерів має шанс отримати житло через 170 років.

Проведення дієвої житлової політики також підніме престиж і всіх інших "бюджетних" працівників - державних службовців, а також, відповідно, престиж державної служби. Така само заохочувальна політика могла би використовуватися для заохочення своїх працівників і підприємствами недержавних форм власності. Наприклад, в американський компанії 3M зарплата виплачується на рівні 75% від максимального ринкового рівня, але, відповідно, відомча програма кредитування будівництва житла доступна багатьом співробітникам;

11) нова житлова політика також позитивно вплине на демографічний стан держави, який зараз деградує, через проведення політики збільшення народжування з одночасним наданням житла. Не секрет, що нині серед молодих людей існує неестетична оцінка майбутніх шлюбних партнерів за ознакою наявності квартири, будинку, яка в більшості випадків ними не зароблена та не збудована.

Спеціалістами Луганської облдержадміністрації був вивчений досвід всієї України, в т.ч. холдингової компанії "Київміськбуд", але столичні методи для Луганської області не підійшли по одній простій причині. В Києві сконцентровано набагато більше фінансових ресурсів і вище рівень доходів населення. Якщо вартість квадратного метра житла маже сягати 1000$, то в шахтарських містах це вже вартість всієї однокімнатної квартири. Після видання Кабінетом міністрів України Постанови №1352 "Про додаткові міри по реалізації молодіжної політики" Луганська облдержадміністрація прийняла рішення провести в Северодонецьку експеримент по наданню довготермінових кредитів на 30 років. Угоди заключили 7 сімей з 200 бажаючих. Бажаючих було би більше, адже народні депутати не проголосували за виділення в держбюджеті на 1998 р. 30 млн.грн. на молодіжне житлове будівництво. (ст. "Жилье для молодежи может подождать", "Зеркало недели", №2 від 10 січня 1998р.). Відповідно до цієї Постанови кожна платоспроможна молода сім'я або одинак віком до 28 років, яка потребує житло за нормами законодавства і стоїть на черзі за місцем прописки, може претендувати на пільговий кредит. Кредит видаватиметься на 30 років під 3% річних. Якщо в сім'ї одна дитина, то кредит буде безвідсотковим, якщо дві - держава сплатить 25% вартості житла, а коли три - держава бере на себе половину витрат. Важливо знати, що при наданні кредиту враховується середня вартість будівництва житла в Україні - 350$ за один квадратний метр. Наприклад, за 55 кв.м. двокімнатної квартири вартістю 38 тис. грн. молода сім'я сплачуватиме 30 років по 170 грн. щомісячно. Де взяти таку суму молодим в країні, де навіть середня зарплата є нижчою ? Однак Кабінет міністрів України в 1998 році надав Міністерству в справах сім'ї та молоді 18,6 млн.грн. для пільгового довгострокового державного кредитування молодих сімей та одиноких молодих громадян на будівництво житла.

Згідно з Постановою №1048 від 10 липня 1998 р. "Про надання в 1998 році пільгового довгострокового державного кредита молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на житлове будівництво" розпорядження цими коштами доручено Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву при Міністерстві в справах сім'ї та молоді. Гроші повинні направлятися на будівництво (реконструкцію) будинків із високим ступенем будівельної готовності. Переваги при наданні кредиту будуть надаватися багатодітним молодим родинам в встановленому порядку.

12) з'явиться можливість ліквідувати проблему подвійного житла типу "квартира-дача" із нерозумним витрачанням матеріалів та постійним пересуванням;

13) податок на нерухомість є основним джерелом доходів місцевих бюджетів в більшості країн, які у нас знаходяться в занепаді, наприклад, в США за його рахунок формується 20-40% доходів місцевих органів управління, тобто в умовах України нова житлова політика могла би стати наріжним каменем нової регіональної політики, а при розвитку підприємств будіндустрії житла місцеві бюджети отримають додаткові кошти від податків, а також позбавляться видатків на утримання безробітних, так як вони будуть зайняті на будівництві житла і утримають себе і свої сім'ї самі;

14) за рахунок нових підходів до будівництва житла будуть використовуватися нові матеріали та технології, більш ефективно проходитиме розробка місцевої сировини, ліквідуються зайві міжобласні перевезення будівельних матеріалів за рахунок їх виробництва на місці;

15) фінансова криза серпня-вересня 1998 р. після "чорного" понеділка 17 серпня в Росії боляче вдарила по населенню та фінансам України: за 1998 рік девальвація гривні сягнула 80%. За проведеними розрахунками, на 1 липня 1998 р. на руках населення знаходилося понад 14 млрд.грн. Сьогодні в нашій державі практично нема можливості розміщення і гарантованого повернення готівкових коштів, тому будь-які кризові явища навіть за межами держави спричиняють чисто психологічні фактори, які призводять до знецінення власної грошової одиниці. А реальна житлова політика могла би акумулювати "гарячі" гроші, які немає куди подітися. Тому житлова політика сприятиме зміцненню курсу гривні від девальвації;

16) створення "гнучкої" житлової системи позитивно відіб'ється на ринку праці. Сьогодні зміна роботи практично ускладнена тим, що мешканці нових незалежних країн прив'язані до власного житла. При діючому ринку праці у робітників з'явиться стимул змінити робочі місця з низькою продуктивністю та оплатою праці на більш ефективні та високооплачувані. В багатьох конкурсах на заміщення вакантних посад, навіть на рівні міністерств та державних відомств, досі є приписки на кшталт: "Питанням житла не займаємося", або присутня ще жорсткіша вимога про наявність пресловутої прописки в такому-то місті, адже одного громадянства України для життя та праці в будь-якому місті України чомусь недостатньо.

Важливість житлової проблеми підкреслюють і видатні мислителі минулого. Наприклад, Леонардо да Вінчі розробив план будівництва міста, побудованого з використанням точних знань законів природи, але для таких істот, які не засмучуються нерівністю, поділених на вибраних та відвернутих. Леонардо да Вінчі передбачав побуду вати 5 тис. будинків на 30 тис. мешканців в одному із пригородів Мілану. (Д.С.Мережковский. Воскресшие боги Леонардо да Винчи, М., Художественная литература, 1990г., стр. 75).

З точки зору прогнозування житла, яке відповідає завданням розвитку людини, визначний інтерес представляють праці утопічних соціалістів, досвід будівництва "будинків майбутнего" і частково - різні футурологічні проекти.

Уже в XVІ були відомі пропозиції по організації просторового середовища житла, яке направлене на його вдосконалення на базі соціальних перетворень. Англійський початківець утопічного соціалізму Томас Мор (1478-1535) запропонував концепцію гармонізації архітектурного середовища суспільного майбутнего. В урбанізованому житловому середовищі, по цій концепції, індивідуальне житло поєднується із системою громадського обслуговування, масиви житлових будинків мають в собі громадські зали.

В XVІІ ідеї Мора продовжує італійський утопіст Томазо Кампанеллі, запропонувавший "Місто Солнця", в якому вихідною ячейкою служила община і пропонував узагальнити всі елементи побуту - засоби й продукти виробництва, виховання, харчування та житлові будинки. Індивідуальне, "однаково добре житло" для всіх, займало розум утопістів і в XVІІІ ст.

В XІX ст. Шарль Фур'є (1772-1837) пропонує "ідеальну" архітектурну організацію житлового середовища у вигляді великих палаців-фаланстерів, в яких люди повинні були жити та працювати. Фур'є сам проектує будинки, які складаються з 4-5 фаланстерів, креслить плани забудов. Свою побутову революцію він бачить в громадському харчуванні та вихованні дітей в фаланстерах.

Комплексний розгляд індивідуального і громадського побуту, праці, відпочинку і культурного дозвілля в єдиному задумі житла майбутнего прослідковується в роботах Р.Оуєна, У.Морріса та М.Г.Чернишевського.

Англієць, утопічний соціаліст Р.Оуєн (1771-1858), не тільки обґрунтував і спроектував свій ідеал в вигляді "общини", але і спробував на практиці створити нові поселення (Нью-Гармоні, Гармоні-Холл). Його співвітчизник Уїльям Моріс (1834-1896), на світогляд якого зробив вплив Ф.Енгельс, висував високорозвинуті потреби в житлі в якості грунта для розвитку архітектури майбутнего.

Житлові ячейки, які надають можливість для інтелектуального розвитку особистості за рахунок включення в склад приміщень квартири кабінету та невеликої лабораторії, пропонував Теодор Дезамі. Його "палаци-комуни" на 10 тисяч чоловік кожна, оліцетворяли ідею "пропорційної рівності" в розподілі та споживанні суспільного продукту.

Також в Англії був розроблений проект Міста-сада. Основні принципи організації Міста-сада були викладені в працях англійського соціолога Е.Хоуарда. Міста-сади повинні були ліквідувати розбіжності між містом та селом. Містам-гігантам Хоуард протиставляв невеликі міста з територією біля 400 га, які обмежені садово-парковим поясом площею біля 2 тис.га і з обмеженою кількістю мешканців (30-35 тис.), для яких би забезпечувалися зручності міського життя та спілкування із природою. Більш великі центри повинні були формуватися за рахунок "сузірь" малих міст.

Перше Місто-сад Лечуорт (арх. Р.Ауїн) був закладений в 1902 р. в 55 км від Лондона, в 1920 р. в 32 км від Лондона був заснований Уєллін-Гарден-Сіті (арх. Л.де Суассон), планування та забудова якого отримали широке визнання. (А.В.Иконников. Современая архитектура Англии, Л., 1958 г.) В наш час за такими принципами будуються спальні міста-супутники, наукові центри (Академмістечко під Новосибірськом, Дивногорськ під Красноярськом, Дубно під Москвою тощо) та дачні поселення. (О.В.Архипова. Социалистическая утопия и социалистическая наука о жилище будущего. В книзі: "Социальные проблемы архитектуры жилой среды". М., Союз архитекторов СССР, 1984г., стор. 90-92.)

Поняття житла не повинно обмежуватися стінами будівель. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я воно виходить за межи останнього і включає не тільки прибудинкову територію, але і мікрорайон, і житловий район зі всіма установами обслуговування (як в утопічних соціалістів - прим. автора). (Ю.Д.Губернский, В.К.Лицквич. Жилище для человека. М., Стройиздат, 1991 г., с. 21)

Віталій МОСЕЙЧУК

Розмір площ, на який мають утримуватися засуджені та арештовані, не відповідає й третині санітарної норми


Попередня статтяНаступна стаття


Ваше ім`я:  Захисний код:  <=>
символів залишилось

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2018. All rіghts reserved. Тел. (032) 243-43-23, (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв


Нова українська національна ідея. Новая украинская национальная идея
База акцій, розпродажів та знижок www.darom.info База акций, распродаж и скидок
Кутки споживача для всіх міст із законодавством та книгою скарг. Кутки покупця. Уголки потребителя для всех городов с законодательством и книгой жалоб. Уголки покупателя





Украинские 100x100




Газета "Правовий тиждень"