ГЛАВА XXX. МАРАЗМИ, НОВИНИ ФОНДОВОГО РИНКУ

ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ НЕ ПОВИНЕН МАТИ ГЕНЕРАЛЬНУ ЛІЦЕНЗІЮ ДЛЯ ОПЕРАЦІЙ З КОШТАМИ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТОРІВ ?

Згідно з пунктом 1.1 Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 N 280, торговець цінними паперами при здійсненні валютних операцій повинен мати генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій (далі - генеральна ліцензія) у межах валютного законодавства України.

Незважаючи на це, НБУ в Листі від 28.09.2005 р. №13-124/4562-9670 "Про здійснення іноземних інвестицій в Україну" вважає, що розрахунки між резидентами (у тому числі небанківськими фінансовими установами - торговцями цінними паперами, що отримали ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на професійну діяльність на ринку цінних паперів) та нерезидентами-інвесторами за операціями з цінними паперами українських емітентів, які здійснюються через уповноважені банки, що мають банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснюють валютний контроль за операціями своїх клієнтів, не потребують наявності у цих резидентів генеральної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій. Таким чином Лист перевищив Постанову. Але чому для купівлі акцій іноземних фірм український інвестор чи торговець має отримувати ліцензії, навіть якщо здійснив операції  через уповноважені банки, що мають банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення валютних операцій  ? Адже підпункту "е" пункту 4 статті 5 Декрету Кабміну від 19.02.93 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет) передбачає отримання навіть індивідуальної, а не генеральної ліцензії, для здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами - резидентами як дарунок або у спадщину. Знову виходить, що іноземці-інвестори в Україні почувають себе краще за українських резидентів.

Але в 2002 році думка НБУ була дещо пртилежною. Відповідно до статті 26 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" діяльність торговців цінними паперами поділяється на наступні види:

а) діяльність по випуску цінних паперів;

б) комісійну діяльність по цінних паперах;

в) комерційну діяльність по цінних паперах.
 

Діяльність по випуску цінних паперів статтею 26 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" визначається як виконання торговцем цінними паперами за дорученням, від імені і за рахунок емітента обов'язків по організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом.

Із зазначеного, на думку НБУ, висловлену в Листі від 28.10.2002 р. №28-311/4190-6679 "Щодо ліцензування діяльності небанківських фінансових установ, яка пов'язана з проведенням ними операцій з цінними паперами" випливає, що діяльність по випуску цінних паперів, які номіновані в іноземній валюті, а також продаж номінованих у національній валюті цінних паперів нерезидентам є валютними операціями емітента, але не торговця цінними паперами.

Тому у даному випадку наявність у торговця цінними паперами генеральної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій не вимагається.
Однак далі зазначається що виходячи з визначення, наведеного в статті 1 Декрету, валютними будуть наступні операції торговця цінними паперами, що виконуються під час здійснення комісійної діяльності:

купівля-продаж цінних паперів, які номіновані в іноземній валюті;

купівля-продаж цінних паперів, які номіновані у національній валюті, якщо при цьому відбувається перехід права власності від резидента до нерезидента або навпаки.
Для здійснення зазначених операцій торговцю цінними паперами вже необхідна генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій ! Як же так думка тепер інша?
Далі знову без ліцензії - комерційна діяльність з цінними паперами статтею 26 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" визначається як купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок.

Звідси випливає, що комерційна діяльність з цінними паперами в іноземній валюті, а також купівля-продаж цінних паперів у національній валюті у нерезидентів від свого імені та за свій рахунок не можуть вважатися наданням фінансових послуг, а отже не потребують наявності у торговця цінними паперами генеральної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій. Тобто плутанина повна, в 2002 році комісійна діяльність торговців ЦП з іноземними інвесторами потребувала ліцензії, а в 2005 році - ні, хоча Декрет ніхто за цей період не змінював, а торговці ЦП з нерезидентами здійснюють в основному комісійні операції.
 

Віталій МОСЕЙЧУК

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 28.09.2005 р. N 13-124/4562-9670

Департамент валютного регулювання

Територіальним управлінням Національного банку України, банкам та їх філіям, Асоціації українських банків, Київському банківському союзу, Українській міжбанківській валютній біржі

 

Про здійснення іноземних інвестицій в Україну

У зв'язку з прийняттям Правлінням Національного банку України постанов від 10.08.2005 N 280 "Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну" та від 10.08.2005 N 281 "Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України" повідомляємо.

1. Згідно з пунктом 1.1 Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 N 280 (далі - Положення), торговець цінними паперами при здійсненні валютних операцій повинен мати генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій (далі - генеральна ліцензія) у межах валютного законодавства України.

Розрахунки між резидентами (у тому числі небанківськими фінансовими установами - торговцями цінними паперами, що отримали ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на професійну діяльність на ринку цінних паперів) та нерезидентами-інвесторами за операціями з цінними паперами українських емітентів, які здійснюються через уповноважені банки, що мають банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснюють валютний контроль за операціями своїх клієнтів, не потребують наявності у цих резидентів генеральної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій.

2. Відповідно до останнього абзацу пункту 2.2 Положення іноземний інвестор має право перераховувати кошти в гривнях, отримані як прибутки, доходи, інші кошти, одержані іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні, з інвестиційного рахунку на поточний рахунок торговця для здійснення портфельної інвестиції. Ця норма передбачає перерахування коштів на поточний рахунок торговця з декількох джерел походження гривні на інвестиційному рахунку іноземного інвестора - як за рахунок доходів, прибутків, отриманих від інвестиційної діяльності в Україні, так і за рахунок інших коштів, включаючи кошти в гривнях, отриманих від продажу іноземної валюти (пункт 16.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 N 492).

3. Згідно з пунктом 2.3 Положення розрахунки за об'єкти інвестування здійснюються виключно через рахунки, відкриті в уповноважених банках. Ця вимога не стосується випадків проведення розрахунків між нерезидентами за об'єкти інвестування в Україні через рахунки в іноземних банках.

4. Згідно з пунктом 2.4 Положення іноземний інвестор має право розмістити інвестиційний вклад в іноземній валюті на підставі укладеного з уповноваженим банком договору банківського вкладу.

Положенням визначено, що інвестиційний вклад - це кошти, які іноземний інвестор з метою отримання відсотків розміщує на вкладному (депозитному) рахунку в уповноваженому банку на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу на строк не менше ніж на один рік без права дострокового розірвання цього договору. Згідно із Законом України "Про режим іноземного інвестування" іноземні інвестиції можуть здійснюватись в іноземній валюті, що визнається конвертованою Національним банком України, і тому іноземний інвестор може розмістити інвестиційний вклад в уповноваженому банку виключно в іноземній валюті.

Враховуючи вищевикладене, нерезидент-інвестор не має права розмістити в уповнова женому банку інвестиційний вклад у гривнях та оформити його ощадним (депозитним) сертифікатом, номінованим в гривнях.

5. Викладена у пункті 2.5 Положення норма щодо обов'язку іноземного інвестора розраховуватись за об'єкт інвестування протягом 30 календарних днів з дати зарахування на інвестиційний рахунок куплених за іноземну валюту коштів у гривнях не стосується операцій з купівлі за іноземну валюту коштів у гривнях, здійснених до набрання чинності постанови Правління Національного банку України від 10.08.2005 N 280 "Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну".

6. Наведена у пункті 3.1 Положення норма щодо перерахування резидентом та торговцем коштів у національній валюті з поточного рахунку в гривнях на інвестиційний рахунок іноземного інвестора в уповноваженому банку для подальшого реінвестування коштів в Україні не виключає також можливості за бажанням іноземного інвестора перерахування цих коштів на рахунок торговця з метою придбання останнім іноземної валюти та подальшого перерахування на рахунок інвестора за кордоном.

7. Оскільки Положенням передбачено розміщення іноземними інвесторами інвестиційних вкладів лише в іноземній валюті, то підпункт "ґ" пункту 2 глави 3 розділу III Правил торгівлі іноземною валютою (далі - Правила), затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 N 281 "Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України", застосовується лише в частині купівлі банками іноземної валюти за інвестиційними вкладами, здійсненими до набрання чинності постанови Правління Національного банку України від 10.08.2005 N 280 "Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну".

 

В. о. Голови

А. В. Шаповалов

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 28.10.2002 р. N 28-311/4190-6679

Департамент валютного контролю та ліцензування

Головному управлінню в Автономній Республіці Крим, Головному управлінню по м. Києву і Київській області, територіальним управлінням НБУ, ОПЕРУ НБУ, банкам України, Асоціації українських банків, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку

Щодо ліцензування діяльності небанківських фінансових установ, яка пов'язана з проведенням ними операцій з цінними паперами

У зв'язку з набранням чинності постановою Правління НБУ від 09.08.2002 N 297 "Про затвердження Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій" виникає багато спірних питань щодо необхідності одержання торговцями цінними паперами як небанківськими фінансовими установами генеральної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій для проведення торгівлі цінними паперами.

Враховуючи зазначене, Національний банк України вважає за необхідне зробити наступні роз'яснення.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" діяльність торговців цінними паперами поділяється на наступні види:

а) діяльність по випуску цінних паперів;

б) комісійну діяльність по цінних паперах;

в) комерційну діяльність по цінних паперах.

Пунктом 1.2 Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління НБУ від 09.08.2002 N 297, встановлено, що небанківська фінансова установа має право здійснювати операції, передбачені статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо вони є валютними операціями (відповідно до визначення, наданого у статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 N 15-93 (далі - Декрет)), тільки після отримання генеральної ліцензії згідно з пунктом 2 статті 5 Декрету.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовою послугою є операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Діяльність по випуску цінних паперів статтею 26 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" визначається як виконання торговцем цінними паперами за дорученням, від імені і за рахунок емітента обов'язків по організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом.

Із зазначеного випливає, що діяльність по випуску цінних паперів, які номіновані в іноземній валюті, а також продаж номінованих у національній валюті цінних паперів нерезидентам є валютними операціями емітента, але не торговця цінними паперами.

Тому у даному випадку наявність у торговця цінними паперами генеральної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій не вимагається.

Комісійною діяльністю по цінних паперах відповідно до статті 26 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" є купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи.

Виходячи з визначення, наведеного в статті 1 Декрету, валютними будуть наступні операції торговця цінними паперами, що виконуються під час здійснення комісійної діяльності:

купівля-продаж цінних паперів, які номіновані в іноземній валюті;

купівл я-продаж цінних паперів, які номіновані у національній валюті, якщо при цьому відбувається перехід права власності від резидента до нерезидента або навпаки.

Для здійснення зазначених операцій торговцю цінними паперами необхідна генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій.

До валютних операцій при проведенні комісійної діяльності не відноситься купівля-продаж цінних паперів, які номіновані в національній валюті, якщо при цьому відбувається перехід права власності від одного резидента до іншого. У даному випадку наявність у торговця цінними паперами генеральної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій не вимагається.

Комерційна діяльність з цінними паперами статтею 26 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" визначається як купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок.

Звідси випливає, що комерційна діяльність з цінними паперами в іноземній валюті, а також купівля-продаж цінних паперів у національній валюті у нерезидентів від свого імені та за свій рахунок не можуть вважатися наданням фінансових послуг, а отже не потребують наявності у торговця цінними паперами генеральної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій.

Разом з тим, згідно зі статтею 6 Декрету торгівля іноземною валютою, до поняття якої згідно зі статтею 1 вказаного Декрету входять і цінні папери, виражені в іноземній валюті, на території України резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України.

Враховуючи викладене, торговець цінними паперами, у якого відсутня генеральна ліцензія НБУ на здійснення валютних операцій, має право купувати/продавати цінні папери, виражені в іноземній валюті, на території України лише через суб'єктів міжбанківського валютного ринку України - уповноважені банки або інші фінансові установи, що одержали генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, у порядку, встановленому Національним банком України.

 

Заступник Голови

П. М. Сенищ

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/fond/35_3.html

[an error occurred while processing this directive]

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.