ГЛАВА XXX. МАРАЗМИ, НОВИНИ ФОНДОВОГО РИНКУ

ПОЗИКА ВІД ФІЗИЧНИХ ОСІБ НЕБЕЗПЕЧНА: МОЖУТЬ ОШТРАФУВАТИ

Часто підприємства залученають позикові кошти від засновників, директорів, робітників та інших фізичних осіб. Чи безпечна та законна така процедура ?  Які штрафні санкції загрожують підприємству і чи можна якось виправити помилку?

Закон України від 12.07.2001 р. №2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон) фактично заборонив отримання позик від фізичних осіб, адже, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 34 Закону, уповноважений орган у межах своєї компетенції видає ліцензії для провадження фінансовими установами діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб. Якщо буквально прочитати цей пункт Закону, то випливає, що брати позики у фізичних осіб можуть лише фінансові установи. І нерідкісні випадки, коли підприємствам та їхнім керівникам погрожують застосувати санкції за видачу чи прийняття в позику коштів від фізичних осіб. Але не все так страшно.

Навіть якщо трактувати цей пункт Закону без огляду на його інші положення, то підприємству, яке отримало кошти в позику, загрожує штраф (відповідно до пункту 1 частини 1 статті 41 Закону) у розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи, що вчинила правопорушення. Таким чином, при невеликих розмірах статутного капіталу або за його відсутності, наприклад у приватних підприємств, розмір штрафу не буде для підприємства надто болісним. Відчутнішим буде адміністративний штраф, який накладається відповідно до пункту 1 частини 1 статті 41 Закону на керівника підприємства чи безпосередньо на фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності - у розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 850 грн). Крім того за безліцензійні операції є і кримінальна відповідальність. Адже відповідно до частини першої статті 220 Кримінального кодексу  здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах (тобто у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що в 2006 році дорівнює 175000 грн., оскільки з метою визначеня покарань неоподатковуваний мініму дорівнює податковій соцпільзі), карається штрафом від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Але не все так страшно.

Цивільний кодекс більш лояльніший до позик від фізичних осіб. Але і тут слід зауважити, що з 01.01.2004 р. договір позики коштів є відплатним. Така вимога зафіксована у ч. 1 ст. 1048 ЦК: "Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики". Тому якщо сторони мають намір укласти договір позики, який не передбачає нарахування відсотків, про це слід обов’язково зазначити у договорі, тобто вказати, що договір є безвідплатним.

Але в жожному разі ЦК не передбачає вимоги наявності статусу фінансової установи при залученні позик від фізичних осіб. А тому, вивчаючи лише ЦК, можна і не зрозуміти, в яку халепу можна втрапити...

Значно серйознішими неприємностями загрожує процедура адміністративного арешту активів платника податків за безліцензійну діяльність¹ і визнання договору позики недійсним. Це найгірший сценарій, який можуть розіграти з платником податків контролюючі органи, але на практиці їм це зробити важко.

По-перше, штраф у розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи, має накладати спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, тобто Держфінпослуг. А він розміщений лише в Києві, і тому до районних та навіть обласних центрів руки у нього  ще не доходять.

По-друге, ліцензію на отримання коштів у позику чи їх надання має отримувати лише фінансова установа (стаття 34 Закону), якою пересічне підприємство ніколи не буде, оскільки у фінансових установ виключним видом діяльності  є надання фінансових послуг. Однак це не означає, що отримувати чи надавати кошти в позику юридичній особі заборонено. Прямо про це в Законі ніде не сказано (хоча є момент - фінансові послуги можуть надавати лише фінансові установи), а рятувальним колом є частина четверта статті 5 Закону, відповідно до якої можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

І таким документом є Положення про надання окремих фінансових послуг юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22.01.2004 р. №21. Ним вирішено слизьке та небезпечне питання щодо надання деяких фінансових послуг юридичними особами, які за своїм статусом не є фінансовими установами.

Майже через 3 роки після прийняття Закону, надання деяких фінансових послуг нефінансовими установами легалізовано. До таких фінансових послуг належать фінансовий лізинг, надання порук та позик фінансовими активами, а також інші операції, які відповідно до висновків Держфінпослуг віднесені до того чи іншого виду фінансових послуг. Однак для систематичного надання таких послуг (3 і більше угод на календарний рік) або укладання хоча би однієї угоди на суму, що перевищує 80000 грн., необхідно пройти формальну реєстрацію (постановку) на облік в Держфінпослуг.

Приємно, що Держфінпослуг не поширює дію коментованого Положення на юридичних осіб, які надають позики та поруки з фінансовими активами своїм працівникам. З цього можна зробити висновок, що юридичні особи, які надають позики та поруки з фінансовими активами своїм працівникам, можуть і надалі їх вільно надавати без обмеження в сумах та без реєстрації в Держфінпослуг.

Підприємствам, які систематично надають послуги фінансового лізингу, поруки та позики фінансовими активами, необхідно пройти процедуру постановки на облік в Держфінпослуг. Але перед тим слід підготувати Положення (правила), що регулює порядок надання фінансової послуги, затверджене органом юридичної особи, якому надано відповідні повноваження, а також мати кваліфікованих працівників, які безпосередньо здійснюють діяльність з надання фінансових послуг без непогашеної або не знятої судимості за корисливі злочини.

Облік договорів про надання фінансових послуг здійснюється шляхом ведення юридичною особою журналу обліку укладених та виконаних договорів (в електронному або паперовому вигляді). При цьому Держфінпослуг вважає, що договори про здійснення діяльності з надання фінансових послуг зберігаються протягом 5 років після припинення зобов'язань за договором. Водночас відповідно до Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств із зазначенням термінів зберігання документів, який затверджено наказом Головного архівного управління при КМУ від 20.07.98 р. №41, договори, угоди (господарські, операційні, трудові та інші) зберігаються 3 роки. Тому якщо угоди з надання фінпослуг зберігатимуться 3 роки, а не 5, то це не буде великою проблемою.

Що говорить Держфінпослуг про позики фізичних осіб юридичним особам ? Офіційних документів про те, що залучення позик від фізичних осб є фінансовою послугою наразі немає. Однак Держфінпослуг однозначно вимагає отримання ліцензій у разі залучення фінансових активів фізичних осіб із зобов'язанням щодо наступного їх повернення шляхом укладання договорів на управління майном, однак стаття 1030 ЦК передбачаєє, що не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом. Тому позики від фізичних осіб пересічним підприємствам сюди не входять.

В нагоді також може стати Перелік видів фінансової діяльності, яка ведеться організаціями, що не є фінансовими установами², пункт 1 якого передбачає прийняття вкладів та інших коштів, які підлягають поверненню від загалу. Тобто прийняття позики від фізичної особи може бути розцінено як інші кошти, які, безумовно, підлягають поверненню. Недолік цього документа в тому, що його прийнято не на виконання Закону, а просто для запобігання відмиванню брудних грошей, але це не забороняє використовувати його на свій захист.

Таким чином Можна без будь-яких проблем отримати позику від однієї фізичної особи на суму до 80 тис. грн. При цьому таких угод може бути укладено на рік 2 штуки з різними особами. Тобто без опаски можна залучити в позику 160 тис. грн. Для спокійного життя з позиками понад 80 тис. грн. ліпше про них забути і оформляти короткострокові договори комісії на купівлю дорогих товарів. Якщо є необхідність надати підприємству покористуватися коштами на суму у понад 80000 грн. і є бажання щось придбати в майбутнему на цю суму, користуючись корпоративними можливостями, то можна спіймати одразу двох зайців. В цьому випадку для спокійного життя з позиками ліпше про них забути, а замість них оформляти договори комісії на купівлю товарів, тому що навіть у разі визнання їх нікчемними фактично відбудеться дострокове погашення позики. Договір комісії може передбачати, наприклад, що підприємстов протягом року шукає покупцю на  комісійних засадах автомобіль, квартиру чи будинок, забезпечує професійну перевірку технічного стану об’єкту купівлі та сприяє в фактичному отриманні знижки фізичною особою як корпоративному клієнту. Можна передбачити і умови дострокового розриву цієї угоди при першому бажанні комітента та повернення наданого авансу на купівлю.

А ще ліпше зареєструватися в Держфінпослуг. Щоправда за нереєстрацію юридичної особи в Держфінпослуг відповідальність не встановлена. Проте у листі від 12.07.2004 р. №715/11-12 Держфінпослуг посилається на ст. 40 Закону: Держфінпослуг може застосовувати такий захід впливу, як зобов’язати порушника вжити заходів для усунення порушення. І лише у разі невиконання розпорядження про усунення порушення може бути застосовано штраф відповідно до п. 3 ч.1 ст. 41 Закону- за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень Держфінпослуг про усунення порушень щодо надання фінансових послуг - у розмірі до 500 н. м. д. г., але не більше 1% розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи. Після взяття підприємства на облік у Держфінпослуг підприємство зобов’язане буде надавати в комісію квартальну звітність. А якщо вас на облік не візмуть, то це означає, що у вас є шанс отримувати позики від фізичних осіб в необмежених обсягах...

Головне про позики

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (170 грн.), а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

В договорі прямо слід вказувати, що він безоплатний.

Можна без будь-яких проблем отримати позику від однієї фізичної особи на суму до 80 тис. грн. При цьому таких угод може бути укладено на рік 2 штуки з різними особами. Тобто без опаски можна залучити в позику 160 тис. грн. При залученні більших сум бажано зареєструватися в Держфінпослуг.

¹ Відповідно до статті 9 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

²Затверджений Постановою Кабінету Міністрів та Національного банку України від 28.08.2001 р. №1124 "Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)".

Про визнання позики фінансовою послугою

Лист Міністерства юстиції України від 19.12.2001 р. №20-41-1729

У Міністерстві юстиції України розглянуто лист стосовно надання роз'яснення з питання визнання позики фінансовою послугою і повідомляється.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 4 цього Закону, надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту, віднесено до фінансових послуг.

Заступник державного секретаря Л. ЄФІМЕНКО

Про затвердження Положення про надання окремих фінансових послуг юридичними особами — суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами

Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
від 22 січня 2004 року №21

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
16 квітня 2004 р. за №492/9091

Відповідно до вимог Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року №292, а також з метою удосконалення державного регулювання діяльності з надання фінансових послуг юридичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України ПОСТАНОВИЛА:

1. Юридичні особи, які мають намір надавати фінансові послуги, що відповідно до законодавства потребує набуття ними статусу фінансової установи, можуть надавати ці послуги лише після набуття ними такого статусу в установленому законодавством порядку.

2. Фінансові послуги, регулювання яких віднесене до компетенції Держфінпослуг, мають право суміщати фінансові установи, які набули цього статусу, відповідно до вимог законодавства України.

3. Затвердити Положення про надання окремих фінансових послуг юридичними особами — суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами (додається).

4. Юридичному управлінню (Ткаченко Д. В.) разом з департаментом нагляду за фінансовими компаніями (Отченаш К. Г.) забезпечити подання цього розпорядження до Міністерства юстиції України для його державної реєстрації.

5. Відділу взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю (Нагорняк М. В.) забезпечити опублікування цього розпорядження в засобах масової інформації після його державної реєстрації.

6. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на члена Комісії — директора департаменту нагляду за фінансовими компаніями Отченаш К. Г.

Положення

про надання послуг з фінансового лізингу юридичними особами — суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами

1. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблене відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про фінансовий лізинг», Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року №292, та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини, що виникають у сфері надання фінансових послуг.

1.2. Положення встановлює можливості надання послуг з фінансового лізингу та порядок, якого необхідно дотримуватись при наданні цієї послуги юридичними особами — суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначене законами та нормативно-правовими актами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі — Держфінпослуг) право надавати окремі види фінансових послуг (далі — юридичні особи).

1.3. Дія цього Положення поширюється на юридичних осіб, які укладають угоди та надають послуги з фінансового лізингу фізичним та юридичним особам.

2. Можливості надання послуг з фінансового лізингу юридичними особами

2.1. Юридична особа має можливість надавати послугу фінансового лізингу, якщо у предметі діяльності, визначеному установчими (засновницькими) документами, передбачене здійснення діяльності з надання послуг фінансового лізингу, а також при наявності:

1) внутрішніх правил з надання послуги з фінансового лізингу, затверджених уповноваженим органом юридичної особи, згідно з установчими документами;

2) кваліфікованих працівників, які безпосередньо здійснюють діяльність з фінансового лізингу (укладання, супроводження та виконання відповідних договорів), які мають вищу освіту за фінансовим, економічним або юридичним напрямами, та не мають непогашеної або незнятої судимості за корисливі злочини;

3) довідки про взяття на облік юридичної особи (далі — Довідка), виданої Держфінпослуг (додаток 1);

4) керівників (засновників), які не мають непогашеної або незнятої судимості за корисливі злочини.

2.2. Юридичні особи, які систематично надають послуги з фінансового лізингу (уклали протягом календарного року три та більше договорів фінансового лізингу) або уклали хоча б один договір фінансового лізингу на суму, що дорівнює чи перевищує 80000 гривень, у своїй діяльності повинні керуватись вимогами Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» та іншими нормативними актами у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

3. Облік юридичних осіб

3.1. Для отримання Довідки юридична особа подає до Держфінпослуг такі документи:

3.1.1. Заяву про взяття на облік юридичної особи (додаток 2).

3.1.2. Реєстраційну картку юридичної особи (додаток 3) із загальною інформацією про юридичну особу.

3.1.3. Копії зареєстрованих установчих документів та всіх змін і доповнень до них на момент подання заяви, засвідчені нотаріально або органом, який зареєстрував оригінал документа.

3.1.4. Копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

3.1.5. Оригінали положень/правил, що регулюють порядок надання послуг з фінансового лізингу, затверджених уповноваженим органом юридичної особи, згідно з установчими документами.

3.1.6. Довідку про освітньо-кваліфікаційний рівень працівників юридичної особи (додаток 4).

3.1.7. Довідку про відсутність у керівників (засновників) непогашеної або незнятої судимості за корисливі злочини (у довільній формі).

3.2. Зазначені у підпунктах 3.1.2 та 3.1.6 пункту 3.1 цього Положення документи надаються юридичною особою також в електронній формі у форматі DBASE-IV. При цьому структура файлів та їх опис встановлюється Держфінпослуг додатково.

3.3. Вимоги до оформлення документів, що подаються юридичною особою для взяття на облік:

3.3.1. Документи мають бути викладені державною мовою відповідно до законодавства України.

3.3.2. Документи мають відповідати вимогам законодавства України.

3.3.3. Документи мають бути підписані керівником та засвідчені печаткою юридичної особи.

3.3.4. Строк, що минув з моменту підписання всіх документів (крім установчих), не повинен перевищувати одного місяця.

3.3.5. Інформація, яка надається в електронному вигляді, має збігатися з інформацією, що міститься у поданих юридичною особою документах.

3.4. Розгляд документів юридичної особи здійснює відповідний департамент Держфінпослуг.

3.5. Процедура взяття на облік юридичної особи включає:

3.5.1. Перевірку наданих юридичною особою до Держфінпослуг документів щодо їх комплектності та повноти інформації, яка вказана в цих документах відповідно до цього Положення.

3.5.2. Перевірку електронної форми документів, що подається юридичною особою, на відповідність встановленим Держфінпослуг вимогам та наданим документам.

3.5.3. Прийняття рішення про видачу юридичній особі Довідки.

3.5.4. Схвалення Держфінпослуг, як колегіальним органом, рішення про видачу юридичній особі Довідки в установленому порядку.

3.5.5. Оформлення і видачу юридичній особі Довідки.

3.6. Усі документи, що подаються до Держфінпослуг, належать до категорії документів довгострокового зберігання і мають надаватися в швидкозшивачі, з внутрішнім описом та пронумерованими аркушами.

3.7. Заяву про взяття на облік юридичної особи разом з усіма необхідними документами юридичні особи направляють поштою або подають особисто до Держфінпослуг разом з описом.

3.8. Юридична особа несе відповідальність згідно з законодавством за достовірність інформації, вказаної в усіх документах, поданих для отримання Довідки, та в їх електронних копіях.

3.9. Заява про взяття на облік юридичної особи або про переоформлення Довідки залишається без розгляду, якщо:

3.9.1. Документи подані не в повному обсязі.

3.9.2. Документи не відповідають вимогам цього Положення.

3.9.3. Виявлено недостовірність інформації у документах, поданих юридичною особою для видачі Довідки.

3.9.4. Виявлено невідповідність інформації, вказаної в реєстраційній картці юридичної особи та електронній формі документів, інформації, яка зазначена в паперових документах, поданих для отримання Довідки юридичною особою.

3.10. Залишення заяви без розгляду з причин, не зазначених в пункті 3.9 цього Положення, не дозволяється.

3.11. Про залишення заяви без розгляду юридична особа повідомляється у письмовій формі з зазначенням підстав для прийняття такого рішення у строк не більше ніж 15 робочих днів з дня одержання Держфінпослуг документів.

3.12. Після усунення причин, що були підставою для залишення заяви без розгляду, юридична особа має право повторно подати заяву, яка розглядається у встановленому порядку.

3.13. Не пізніше 30 календарних днів з дня надходження заяви та всіх необхідних документів від юридичної особи Держфінпослуг зобов'язана прийняти рішення про взяття юридичної особи на облік.

3.14. Повідомлення про прийняття рішення про видачу юридичній особі Довідки надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення.

3.15. У разі прийняття Держфінпослуг рішення щодо видачі юридичній особі Довідки не пізніше п'яти робочих днів з дня прийняття такого рішення оформлюється Довідка та вноситься інформація про юридичну особу до Переліку юридичних осіб, які мають право надавати фінансові послуги та перебувають на обліку в Держфінпослуг (далі — Перелік).

4. Порядок надання послуг з фінансового лізингу юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами

4.1. Юридичні особи зобов'язані затвердити внутрішні правила надання послуг з фінансового лізингу.

4.2. Внутрішні правила надання послуг з фінансового лізингу мають обов'язково містити:

4.2.1. Порядок, особливості надання послуг з фінансового лізингу юридичною особою.

4.2.2. Порядок здійснення внутрішнього контролю за наданням послуг з фінансового лізингу клієнтам.

4.2.3. Порядок обліку укладених та виконаних договорів фінансового лізингу та подання звітності до Держфінпослуг.

4.3. Внутрішні правила надання послуг з фінансового лізингу мають обов'язково визначати відповідальність посадових осіб та працівників, до службових (посадових) обов'язків яких належать безпосередня робота з клієнтами, укладання та виконання договорів.

4.4. Облік договорів фінансового лізингу здійснюється шляхом ведення юридичною особою журналу обліку укладених та виконаних договорів.

Журнал обліку укладених та виконаних договорів ведеться в хронологічному порядку та має містити таку інформацію:

а) номер запису за порядком;

б) дату і номер укладеного договору;

в) повне найменування юридичної особи лізингоодержувача;

г) ідентифікаційний код за ЄДРПОУ лізингоодержувача;

ґ) розмір фінансового активу у грошовому виразі (тис. грн);

д) дату закінчення дії договору.

У разі необхідності юридична особа може доповнити журнал обліку укладених та виконаних договорів додатковою інформацією.

Журнал обліку укладених та виконаних договорів ведеться юридичною особою в електронній формі з забезпеченням можливості розкриття інформації відповідно до законодавства України. Юридична особа зобов'язана забезпечити зберігання електронної форми журналу укладених та виконаних договорів таким чином, щоб забезпечити можливість відновлення втраченої інформації у разі виникнення будь-яких обставин непереборної сили.

4.5. Договори фінансового лізингу зберігаються протягом п'яти років після припинення зобов'язань за договором. Додатки до договорів зберігаються разом з відповідними договорами.

4.6. Юридичні особи зобов'язані надавати звітність щодо надання фінансових послуг у встановленому Держфінпослуг порядку.

5. Переоформлення, видача дубліката Довідки та її анулювання

5.1. Підставами для переоформлення Довідки є:

5.1.1. Зміна найменування юридичної особи, якщо ця зміна не пов'язана з її реорганізацією.

5.1.2. Зміна місцезнаходження юридичної особи.

5.2. У разі виникнення підстав для переоформлення Довідки, передбачених пунктом 5.1, юридична особа подає:

5.2.1. Заяву про переоформлення Довідки про взяття на облік юридичної особи (додаток 5), яка має містити причини переоформлення.

5.2.2. Реєстраційну картку юридичної особи з загальною інформацією про юридичну особу згідно з додатком 3 (у паперовому та в електронному вигляді).

5.2.3. Копії змін до установчих документів юридичної особи про зміну місцезнаходження або найменування, засвідчені нотаріально або органом, який зареєстрував оригінал документа.

5.2.4. Копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи з унесеними змінами.

5.3. Підставами для видачі дубліката Довідки є:

5.3.1. Втрата Довідки.

5.3.2. Пошкодження Довідки.

5.4. Видача дубліката Довідки здійснюється на підставі:

5.4.1. Заяви про видачу дубліката Довідки про взяття на облік юридичної особи (додаток 6), яка має містити причини такої видачі.

5.4.2. Непридатної для використання Довідки (у разі її наявності), якщо підставою для видачі дубліката Довідки є її пошкодження.

5.4.3. Документа, що підтверджує публікацію повідомлення про втрату Довідки у друкованих засобах масової інформації (якщо підставою є втрата Довідки).

5.5. Документи, що подаються юридичною особою для переоформлення або видачі дубліката Довідки, розглядаються протягом десяти робочих днів відповідно до порядку, визначеного у пункті 3.5 цього Положення.

Про переоформлення або видачу дубліката Довідки до Переліку вноситься відповідний запис.

5.6. Анулювання Довідки з одночасним виключенням запису з Переліку проводиться у разі:

5.6.1. Припинення юридичною особою надання послуг з фінансового лізингу.

5.6.2. Прийняття рішення про скасування державної реєстрації юридичної особи.

5.7. У разі необхідності виключення з Переліку та анулювання Довідки у випадку, передбаченому підпунктом 5.6.1 пункту 5.6 цього Положення, юридична особа повинна подати:

5.7.1. Заяву про анулювання запису в Переліку юридичних осіб, які мають право надавати фінансові послуги та перебувають на обліку в Держфінпослуг (додаток 7).

5.7.2. Інформацію про виконання всіх зобов'язань щодо договорів фінансового лізингу або припинення таких зобов'язань іншим способом (у довільній формі).

5.7.3. Оригінал Довідки.

5.8. В разі виключення з Переліку та анулювання Довідки у випадку, передбаченому підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 цього Положення, юридична особа повинна подати:

5.8.1. Заяву про анулювання запису в Переліку юридичних осіб, які мають право надавати фінансові послуги та перебувають на обліку в Держфінпослуг (додаток 7).

5.8.2. Оригінал Довідки.

6. Контроль за дотриманням вимог цього Положення

6.1. Контроль за дотриманням вимог цього Положення здійснюється Держфінпослуг відповідно до законодавства України.

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/fond/35_14.html

[an error occurred while processing this directive]

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.