Скачати Книгу маразмів України одним файлом

ГЛАВА XIIІ. МАРАЗМИ, НОВИНИ ЕНЕРГЕТИКИ

Простим вибором технічних засобів задачу обліку електроенергії на великих українських вітрових електростанціях вирішити не можна, а тому потрібні спеціальні рішення

Однією із специфік роботи великих безакумуляторних ветрових електростанцій є те, що вони в безвітряну погоду є звичайними споживачами електроенергії, і мають її обліковувати. Але з простим вибором технічних засобів задачу обліку електроенергії на вітрових електростанціях вирішити не можна, а тому потрібні спеціальні рішення. Про що говорить Мінпаливенерго України в Листі від 23.01.2006 р. № 05/42-140 “Про розгляд питань "Донузлавська ВЕС".

Кутки споживача від 99 до 399 грн. + все торговельне законодавство

Універсальний вантажний велосипед + ручний вантажний візок в подарунок

Ротаційна (гортальна) настільна система (промо-стійка), 11 прозорих кишень А4, 250 грн.

МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

23.01.2006 N 05/42-140

ДП "Донузлавська вітрова

електростанція"

ВАТ "Крименерго"

Національна комісія

регулювання

електроенергетики

Про розгляд питань "Донузлавська ВЕС"

Міністерство палива та енергетики України розглянуло звернення ДП “Донузлавська ВЕС” щодо відключення вітроелектричної станції від електричних мереж ВАТ “Крименерго” та застосування до вітрових електростанцій (ВЕС) діючої Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами (далі — Методика) і повідомляє.

I. Щодо відключення ДП “Донузлавська ВЕС” від електричних мереж ВАТ “Крименерго"

Вітрові електростанції працюють в режимах:

генерації при робочому вітрі з видачею електроенергії від 5 до 100% робочої потужності електростанції;

генерації при слабкому вітрі з видачею електроенергії до 5% робочої потужності;

споживання електроенергії при безвітряній погоді для власних виробничих і технологічних потреб від 0,2% до 3% робочої потужності електростанції.

В системі обліку електроенергії для зазначених режимів використовуються одні й ті ж технічні засоби і електричні кола, що призводить до певних ускладнень в забезпеченні роботи пристроїв обліку за межами нормованих величин.

Існуючі засоби вимірювальної техніки, що застосовуються, при обліку електроенергії, не забезпечують якісного вимірювання параметрів електроенергії, коли електростанція працює в режимі споживача. Вимірювальні трансформатори струму мають нормовані метрологічні характеристики в діапазоні від 5 до 120% номінального струму (з індексом “s" — 1-120%), електронні лічильники класу точності 0,2s, 0,5s — від 1% до максимального значення, яке може бути 120-1000% номінального струму. Тобто, простим вибором технічних засобів задачу обліку електроенергії на вітрових електростанціях вирішити не можна, а тому потрібні спеціальні рішення.

На підставі зазначеного, обом суб’єктам господарювання пропонуємо тимчасово, до остаточного вирішення питань обліку, розрахунки виконувати за показаннями електронних лічильників без застосування вимог п. 6.21 (п. 7.15 в старій редакції) Правил користування електричною енергією.

На даному етапі, для вирішення задачі обліку електроенергії на вітрових електростанціях пропонуємо створити робочу групу із фахівців Донузлавської ВЕС, ВАТ “Крименерго”, НЕК “Укренерго”, Держенергонагляду та НКРЕ, яка розгляне питання щодо:

проведення відповідних вимірів та визначення похибок обліку в діапазоні малих струмів;

перевірки відхилення результатів обліку в діапазоні малих струмів від розрахунку споживання;

розроблення методики обліку електроенергії на вітрових електростанціях,

а також надасть інші пропозиції щодо можливого вирішення питання.

Відключення ВЕС, як суб’єкта електроенергетики, від електромереж ВАТ “Крименерго” здійснено в порядку, передбаченому для споживачів електроенергії, що суперечить вимогам чинного законодавства.

II. Щодо застосування до ВЕС діючої

Методики ( z0093-02 ) обчислення плати

за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами

У 2005 р. Державним проектно-вишукувальним та науково-дослідним інститутом (ДПВ та НДІ) “Укренергомережпроект” була проведена науково-дослідна робота “Розроблення рекомендацій щодо роботи вітрових електростанцій у складі енергосистеми в режимах споживання та генерації реактивної електроенергії”, яка присвячена аналізу режимів електричних мереж, що мають у своєму складі вітрові електростанції і впливають на мережеві режимні характеристики (втрати активної та реактивної потужності, рівні напруги) за рахунок власної генерації (споживання) активної потужності і споживання (генерації) реактивної потужності. Цільовою задачею роботи була розробка обґрунтованих рекомендацій щодо застосування до ВЕС діючої Методики.

Розрахунки та аналіз режимів ВЕС виконано на основі конкретного матеріалу Західного та Центрального Криму (Донузлавська, Мирнівська, Тарханкутська, Чорноморська, Судакська та інші ВЕС), даних перспективного режиму живильних електричних мереж ("Схема розвитку ОЕС України до 2010 року з перспективою до 2015 року”. ДПВ та НДІ “Укренергомережпроект”, Харьків, 2005 р.), характеристик реального генеруючого обладнання (вітроустановки Т 600-48 F1/00-0-000, ВЕУ Т 600-48, ВЕУ USW 56-100), застосування сучасних комп’ютерних комплексів тощо.

В роботі акцентуються наступні режимно-технологічні реальності:

ВЕС встановленої потужності до 70-100 МВт в умовах України приєднуються до периферійних електричних мереж напругою 10, 35 та 110 кВ, віддалених від генеруючих джерел активної та реактивної електроенергії;

виділяються два режими ВЕС — робочий та неробочий хід станції (відповідно річний ресурс станції сягає 35% та 65%);

в режимі неробочого ходу ВЕС виступає як типовий споживач активної та реактивної електроенергії для своїх потреб (WQ).

Компенсація реактивної електроенергії в цьому режимі є актуальною

задачею;

в режимі робочого ходу, як правило, на границі балансового розділу ВЕС спостерігаються зустрічні перетікання активної електроенергії (генерація WP) і реактивної електроенергії г робочого ходу станції (споживання WQ). Детальний аналіз цієї

режимної ситуації для різних вітрових навантажень свідчить про

сумарний позитивний ефект щодо зниження втрат активної потужності

та нормалізації електричних напруг. Компенсація реактивної

електроенергії в цьому режимі є бажаною;

в режимі робочого ходу спостерігаються періоди генерації реактивної електроенергії, однак сумарний позитивний ефект тут також зберігається. Компенсувати генерацію реактивної електроенергії в цьому режимі немає необхідності, оскільки вона споживається периферійними споживачами і на режими роботи основної електричної мережі електропередавальних організацій практично не впливає;

ВЕС не може залучатися електропередавальною організацією до фіксованого регулювання режиму електричної мережі за реактивною потужністю та рівнями напруги через непрогнозованість вітрових навантажень ВЕС.

Наведені режимно-технологічні характеристики паралельної роботи ВЕС із живильною електричною мережею електропередавальної організації дозволяють сформулювати наступні роз’яснення до Методики :

1. Плата за споживання реактивної електроенергії визначається двома складовими величинами (нумерацію формул подано згідно з Методикою :

П = П + П , (грн.) (3.1)

1 2

де:

П — основна плата за споживання реактивної електроенергії;

П — надбавка за недостатнє оснащення електричної мережі 2 споживача засобами КРП.

2. Формула основної плати за спожиту і генеровану ВЕС реактивну електроенергію втрачає складову K*WQ і відноситься

тільки до неробочого ходу ВЕС:

П = (сума)WQ х D х T, (3.2)

1 1 нх

де:

n — число точок розрахункового обліку реактивної електроенергії;

WQ — споживання реактивної електроенергії в точці обліку за нх період неробочого ходу ВЕС, кВАр.год.;

D — економічний еквівалент реактивної потужності (ЕЕРП) в точці обліку, кВт/кВАр;

Т — середня закупівельна ціна на активну електроенергію, що склалася за розрахунковий період (розраховується відповідно до нормативних документів НКРЕ), грн./кВт.год.

Формули (3.3), (4.1), (4.2), (4.3) Методики не застосовуються.

3. Надбавка за недостатнє оснащення електричної мережі споживача засобами компенсації реактивної потужності визначається формулою (3.4) Методики без змін. Фактичний коефіцієнт потужності ВЕС в середньому за розрахунковий період визначається формулою:

tgф = WQ / WP , (3.5)

СП Г

де:

WQ — сумарне споживання реактивної електроенергії в СП

робочому та неробочому ході ВЕС WQ = WQ + WQ за

СП HX PX

розрахунковий період, кВАр.год;

WP — генерація активної електроенергії ВЕС за розрахунковий Г період, кВт.год.

Враховуючи вище викладене, Мінпаливенерго вважає, що наведені роз’яснення до Методики можуть бути прийняті до застосування при чіткому приладовому визначенні величини споживання реактивної електроенергії в неробочому режимі ВЕС (WQ) за розрахунковий період.

Заступник Міністра С.Тітенко

НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

03.11.2004 N 05-39-11/4846

На N 396 від 05.10.2004

Військова частина А-2677

Щодо застосування вимог пункту 7.15 ПКЕЕ по відношенню до вітрових електростанцій

Національна комісія регулювання електроенергетики України розглянула ваш лист від 05.10.2004 N 396 та в межах своєї компетенції повідомляє.

Згідно з пунктом 7.15 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 р. N 28 у редакції постанови НКРЕ від 22 серпня 2002 р. N 928 (далі — ПКЕЕ), у разі зменшення середнього завантаження за розрахунковий період вимірювальних трансформаторів струму в порівнянні з передбаченим технічними умовами, проектною документацією та вимогами ПУЕ щодо завантаження трансформаторів струму (при мінімальній споживаній потужності завантаження трансформаторів струму має бути не менше 5%), споживач розраховується за обсяг електричної енергії, який визначається, виходячи з навантаження електроустановок споживача в окремій точці розрахункового обліку на рівні 5 % завантаження трансформаторів струму та часу роботи струмоприймачів.

Тобто, перерахунок обсягу спожитої електроенергії, відповідно з вимогами пункту 7.15 ПКЕЕ, робиться у разі зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму, за розрахунковий період, до величини меншої за передбачену технічними умовами, проектною документацією та вимогами ПУЕ (для трансформаторів струму класу 0,5 мінімальна потужності завантаження має бути не менше 5% номінальної), а не на підставі того, що значення струму навантаження, в якийсь із моментів розрахункового періоду, було менше передбаченого нормативно-технічною документацією.

Для коректного застосування норм пункту 7.15 ПКЕЕ, доцільно спочатку визначити розрахунковим шляхом обсяг електроенергії яку використав би споживач в режимі споживання коли трансформатори струму, які застосовуються в схемі обліку електроенергії, завантажені на 5 % номінальної потужності на протязі всього часу фактичної роботи струмоприймачів в розрахунковий період.

Час фактичної роботи струмоприймачів узгоджується сторонами в договорі. Якщо цей час в договорі не зазначено, він має бути узгоджений між сторонами до проведення розрахунків.

Розуміючи, що в зв’язку з специфікою роботи вітрових електростанцій, досягти рівномірного навантаженні трансформаторів струму, які застосовуються в схемах обліку електричної енергії, протягом розрахункового періоду неможливо, НКРЕ рекомендує вам розділити (з встановленням окремого обліку) загальну мережу, на мережі, що використовуються для передачі виробленої електроенергії в мережу ВАТ “Крименерго” і мережі, що використовуються для забезпечення внутрішніх потреб електростанції в електричній енергії незалежно від режиму її роботи.

За умови технічної неможливості здійснення такого розподілу, на думку НКРЕ, для забезпечення достовірного обліку електричної енергії, в схемах комерційного обліку доцільно встановлювати лічильники та вимірювальні трансформатори струму, для яких похибка вимірювань нормується починаючи з 1% номінального завантаження. В такому випадку, за умови зменшення середнього завантаження за розрахунковий період вимірювальних трансформаторів струму менше 1%, обсяг спожитої електричної енергії необхідно визначати виходячи з навантаження електроустановок в окремій точці розрахункового обліку на рівні 1% завантаження трансформаторів струму та часу роботи струмоприймачів.

Член Комісії Ю.Андрійчук

____________

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/enegy/13_54.html

[an error occurred while processing this directive]

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]

Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв