СЕРЕДНІ РІВНІ ЦІН І ТАРИФІВ НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ В УКРАЇНІ Є НАЙНИЖЧИМИ СЕРЕД КРАЇН ЄВРОПИ ТА СНД. ЧОМУСЬ ЦЕ ВВАЖАЄТЬСЯ ПОГАНИМЯк слідує з Листа Національної комісії регулювання електроенергетики України від 11.11.2005 р. N 05-31-14/5301 середні рівні цін і тарифів на електроенергію в Україні є найнижчими серед країн Європи та СНД. Чомусь це вважається поганим, незважаючи на те, що більше половини електроенергії виробляється атомними електростанціями, які дають найдешевшу електроенергію. А українські громадяни та підприємства є одними з найбідніших в Європі.
НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ ЛИСТвід 11.11.2005 р. №05-31-14/5301
Щодо встановлення єдиних тарифів на енергоносіїНа виконання доручення Кабінету Міністрів України від 31.10.2005 №56330/1/1-05 Національна комісія регулювання електроенергетики України розглянула лист Вінницької обласної ради від 19.10.2005 №207-03-682 щодо встановлення для суб'єктів господарювання, що надають населенню послуги з теплопостачання та водопровідно-каналізаційного господарства, цін на природний газ та електроенергію на рівні цін, за якими ці енергоносії відпускаються населенню, та повідомляє. Щодо тарифів на електроенергію Прийнята в Україні концепція, яка закріплена Законом України «Про електроенергетику» та численними актами Кабінету Міністрів України, передбачає ринкове формування цін на електричну енергію. Електроенергія відпускається споживачам (крім населення і населених пунктів), в тому числі і підприємствам, що надають населенню послуги з теплопостачання та водопровідно-каналізаційного господарства, за роздрібним тарифом, який відповідно до статті 17 Закону України «Про електроенергетику» формується за ринковою формулою, наведеною в Умовах та Правилах здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом (затверджених постановою НКРЕ від 13.06.96 №15/1), на підставі оптової ринкової ціни на електроенергію з врахуванням втрат в мережах, тарифів на передачу та постачання електроенергії. Підвищення роздрібних тарифів на електроенергію відбувається з незалежних від енергопостачальних компаній причин, оскільки на зміну рівнів роздрібних тарифів на електроенергію визначально впливає зміна оптової ринкової ціни електроенергії у часі (питома вага якої в структурі роздрібних тарифів досягає 80 %). В свою чергу рівень оптової ринкової ціни залежить від зміни цін на первинні енергоносії: ядерне паливо, вугілля, природний газ, мазут (значна залежність від зовнішніх джерел постачання: 100 % закупівель ядерного палива, 75 % газу) та сезонної зміни структури виробництва електроенергії — питомої ваги електроенергії, виробленої АЕС, ТЕС, ГЕС, ТЕЦ, тарифи яких значно відрізняються, у різні пори року. Зростання прогнозованої оптової ринкової ціни на 2,37 % у жовтні 2005 року у порівнянні з затвердженою на вересень поточного року (з 167,5 грн./МВт·год. до 171,47 грн./МВт·год.) відбулось внаслідок зростання тарифу відпуску електроенергії в Оптовий ринок України ДП НАЕК «Енергоатом» на 2,2 % (з 78,3 грн./МВт·год. до 80,0 грн./МВт·год.), середнього тарифу відпуску електроенергії в Оптовий ринок України генеруючими компаніями ГЕС на 25,6 % (з 39,0 грн./МВт·год. до 49,0 грн./МВт·год.) та збільшенням суми компенсації втрат від здійснення постачання електроенергії населенню та населеним пунктам. Усвідомлюючи важливість для економіки і суспільства стабільності роздрібних цін на електроенергію, НКРЕ постійно впроваджує заходи щодо недопущення необґрунтованого завищення складових роздрібних тарифів на електроенергію, в першу чергу оптової ринкової ціни, та роздрібних тарифів в цілому. Завдяки цим заходам середні рівні цін і тарифів на електроенергію в Україні є найнижчими серед країн Європи та СНД — 4,54 цента (у Естонії — 6,04 цента, Литва — 6,65 цента, Польща — 6,38 цента, Румунія — 6,82, Угорщина — 8,23 цента, Словаччина — 11,37 цента). Значний вплив на рівень витрат енергокомпаній має зростання цін на продукцію металургійної галузі, транспортні послуги, будівельні матеріали та комплектуючі, споживачами яких є енергетичні підприємства, що відповідно призводить до зростання цих витрат і обумовлює необхідність покриття їх через тариф. Додатково повідомляємо, що тарифи на електричну енергію для населення встановлені постановою НКРЕ №309 в березні 1999 року. Тривале штучне стримування рівнів тарифів на електроенергію для побутових споживачів призвело до того, що у 2004 році ними відшкодовувалося лише до 53 % економічно обґрунтованих витрат на виробництво, передачу та постачання електричної енергії (у жовтні 2005 року — 44 %). Різниця в тарифах для населення між фіксованими та ринковими рівнями покривається через механізм дотацій за рахунок промисловості, залізничного транспорту, бюджетних організацій, інших споживачів, в тому числі підприємств, що надають населенню послуги з теплопостачання та водопровідно-каналізаційного господарства, які змушені розраховуватись за електроенергію за завищеним тарифом. На сьогодні рівень дотацій в оптовій ринковій ціни становить близько 17,2 %. Щодо цін на природний газ Згідно наданих повноважень НКРЕ встановлює граничні рівні оптових цін на природний газ для потреб населення та підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей і котелень суб'єктів господарювання, в тому числі блочних (модульних) котелень (в обсягах, що використовуються на виробництво теплової енергії для населення, бюджетних установ та організацій, за умови ведення цими підприємствами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води для зазначених споживачів) (далі — підприємства комунальної теплоенергетики). Граничний рівень оптової ціни на природний газ є максимально допустимим рівнем ціни за 1000 м3 природного газу для відповідної категорії споживачів і включає до свого складу ціну природного газу як товару для відповідної категорії споживачів, тарифи на послуги з транспортування та постачання природного газу і ПДВ. Сьогодні граничний рівень оптової ціни на природний газ для потреб населення становить 185,00 грн. за 1000 м3. Граничні рівні оптової ціни на імпортований природний газ для підприємств комунальної теплоенергетики, які є платниками податку на додану вартість, становить 210,75 грн. за 1000 м3, для підприємств, які не є платниками податку на додану вартість, — 241,50 грн.; на природний газ власного видобутку для зазначених підприємств — 241,50 грн. Необхідно зазначити, що населення та підприємства комунальної теплоенергетики не відшкодовують повністю витрат, пов'язаних з реалізацією природного газу (населення відшкодовує лише 54 відсотки, комунальні підприємства 64 відсотки реального рівня ціни природного газу). Ціни для зазначених категорій споживачів діють з 1999 року і не змінювалися протягом шести років, хоч за зазначений період суттєво зросли витрати, пов'язані з видобутком, транспортуванням та постачанням природного газу. НАК «Нафтогаз України», компенсуючи різницю в цінах на газ природний, фактично субсидує соціальні категорії споживачів за рахунок газової галузі. Це не дозволяє нарощувати обсяги видобутку газу, призводить до недостатнього фінансування газотранспортної системи. Крім того, рівень ціни на природний газ для населення в Україні нижчий у порівнянні з рівнем цін в інших країнах Європи та СНД. Необхідно зазначити, що з метою забезпечення умов для беззбиткової роботи підприємств житлово-комунальної галузі статтею 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що у разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодовувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Таким чином, економічно обґрунтовані витрати комунальних підприємств на виробництво житлово-комунальних послуг, в т. ч. витрати на енергоносії, спожиті за діючими цінами і тарифами, мають відшкодовуватись повністю тарифами на ці послуги. Комісія, затверджуючи граничні рівні цін на природний газ для населення та підприємств комунальної теплоенергетики, регулює їх величину для зазначених категорій споживачів на економічно обґрунтованих рівнях з урахуванням фактору зростання реальних доходів населення. В умовах, коли населення та підприємства комунальної теплоенергетики сплачують за газ природний, а населення також і за електричну енергію неповну вартість, пропозиція Вінницької обласної ради щодо встановлення ціни на електроенергію та природний газ для суб'єктів господарювання, що надають населенню послуги з теплопостачання та водопровідно-каналізаційного господарства на рівні, як для населення, лише призведе до поглиблення перехресного субсидіювання одних споживачів за рахунок інших, що є порушенням рівності прав і можливостей для ведення підприємницької діяльності та суперечить чинному законодавству. Така практика в результаті приведе до збільшення цінового навантаження на підприємства інших галузей економіки. Для промислових споживачів відповідне підвищення тарифів означатиме збільшення собівартості продукції, зниження її конкурентоспроможності, а згодом і зменшення обсягів промислового виробництва. При цьому пересічний споживач сплачуватиме з свого бюджету збільшену вартість продуктів, промислових товарів та послуг. Тому Комісія не може погодитися з пропозицією встановлення тарифів на електроенергію та цін на природний газ для суб'єктів господарювання, що надають населенню послуги з теплопостачання та водопровідно-каналізаційного господарства на рівні цін/тарифів, як для населення. На думку НКРЕ, більш прийнятним є вжиття вичерпних технічних та організаційних заходів щодо зниження енерговитрат зазначених підприємств і на цій основі реального, а не фіктивного, зниження вартості послуг для споживачів.
____________ Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/enegy/13_19.html
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|