В Україні мало використовується мазут через високу ціну на нього та незнання технологій спалювання, хоча нафтопереробним заводам його немає куди використовуватиМазут міг би стати непоганою альтернативою порівняно із природним газом. Тим більше, що нафтопереробним заводам його немає куди дівати і купити мазут в Україні можна саме у них. Щоправда ціна на топочний мазут М-100 (паливо котельне) в Україні може бути на рівні ціни бензину. Тому його тримають в якості резерву на ТЕС. Теплотворна здатність мазуту вище на 10-15% чим у природного газу. При цьому ще до недавнього часу мазут реалізовувався за ціною нижче за ціну нафти, що перероблялася, але тепер ціни зависокі. Але є ще і проблеми щодо корозії котлів, збереження мазуту тощо. Як вихід із ситуації слід використовувати суміш мазуту з водою. Отримання водо-мазутної емульсії з вмістом води 20% за ціною менше вартості необводненого мазуту більш ніж в 5 разів. Також треба відмітити раціональність спалювання мазуту у вигляді водо-мазутної емульсії: при спалюванні цього палива витрачається менше, а цінові і екологічні показники в нього кращі, ніж у чистого мазуту на десятки відсотків - з переведенням роботи котлоагрегатів на спалювання водо-мазутної емульсії з водовмістом 17…20% витрата мазуту скорочувалась на 12%, кількість шкідливих викидів зменшувалась: NОх на 40%, SО2 на 50%, H2S і неспалених вуглеводнів у декілька разів (докладніше див. тут http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/eia/2011_3/11fivngo.pdf). Така сама ситуація має бути і при спалюванні бензину з водою в звичайних карбюраторних та інжекторних двигунаї. Але це вже інша історія. До речі, абсолютно зневоджений бензин не горить зовсім... Варто замислитися над водою в бензобаці. «Ім’я всіх бід Лисичанського НПЗ — мазут. Його, по-перше, багато (близько 30% від переробки всієї нафти), по-друге, його вивезення на експорт обходиться дуже дорого (в Україні він не затребуваний). Виходом може стати створення поглиблюючих процесів, які зменшували б випуск мазуту або перетворювали б його на продукцію, придатну і затребувану на внутрішньому ринку. У різні періоди «танкісти» озвучували наміри побудувати то установку висбрекінгу, то коксову установку, а в останні роки не говорять узагалі нічого. У масштабах галузі згадані процеси за вартістю є копійчаними, але чомусь непідйомні для однієї з найбільших нафтових компаній планети». Цитата зі статті «Пригоди поганого танцюриста в країні поганих діджеїв», Сергій Куюн «Дзеркало тижня. Україна» №8/2012 http://dt.ua/ECONOMICS/prigodi_poganogo_tantsyurista_v_krayini_poganih_didzheyiv-98161.html ____________ Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/enegy/13_160.html
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2024. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|