Державно-приватне партнерство не передбачає створення спільних підприємств?Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 01.07.2010 р. № 2404-VI “Про державно-приватне партнерство” державно-приватне партнерство — це співробітництво між державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами в особі відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування (державними партнерами) та юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, або фізичними особами — підприємцями (приватними партнерами), що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами. Частина перша стаття 5 передбачає, що у рамках здійснення державно-приватного партнерства відповідно до цього Закону та інших законодавчих актів України можуть укладатися договори про: концесію; спільну діяльність; розподіл продукції; інші договори. Істотні умови договорів, що укладаються в рамках здійснення державно-приватного партнерства, мають відповідати вимогам, встановленим законами України. Таким чином державно-приватне партнерство є договірним. Але господарські товариства створюються не за договірним, а за статутним принципом спільного інвестування. Виходить, що державно-приватне партнерство не передбачає створення спільних підприємств тощо. А саме це потрібно від держави в проривних галузях народного господарства. За теорією цивільного права спільна діяльність в широкому розумінні може здійснюватись у двох формах. По-перше, учасники можуть обрати організаційно-правову форму здійснення спільної діяльності без створення юридичної особи. В цьому разі відносини, що виникають між учасниками, оформляються договором про спільну діяльність. По-друге, спільна діяльність учасників може бути спрямована на співробітництво в межах самостійного суб'єкта права - юридичної особи. В цьому разі між учасниками укладається засновницький договір, який не тільки регулює їх спільну діяльність, а й визначає правовий статус створеної ними з цією метою юридичної особи. Саме другого шляху Закон України від 01.07.2010 р. № 2404-VI “Про державно-приватне партнерство” чомусь не передбачає. З іншого боку Частина 2 ст. 1130 ЦК України вказує на існування двох різновидів договору про спільну діяльність: - договір простого товариства (на основі об'єднання вкладів учасників); - договір про спільну діяльність, що не передбачає об'єднання вкладів учасників. Ця теоретична позиція знайшла своє підтвердження в національній нормативно-правовій базі. Так, відповідно до п. З Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції", затв. наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2000 р. № 91, спільною діяльністю вважається господарська діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об'єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними. Засновницький договір не передбачено Законом “Про державно-приватне партнерство”, а тому створення юридичних осіб з державою є неможливим. Чому би державним венчурним фондам не викуповувати пакети акцій стартапів, нехай навіть не прибуткових, але і не збиткових, але із вагомим соціальним ефектом? З іншого боку це офіційне визнання того, що бізнес та держава не довіряють один одному і підозрюють один одного в корупції. Однак залишається шлях створення спільних підприємств з державними підприємствами...
Віталій МОСЕЙЧУК Стаття 1130. Договір про спільну діяльність 1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. 2. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об’єднання вкладів учасників. ____________ Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/economy/2_94.html
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|