ГЛАВА IІ. МАРАЗМИ, НОВИНИ ЕКОНОМІКИ (ЗАГАЛЬНІ)

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНІ ЗМІ ТА ТЕЛЕОРГАНІЗАЦІЇ ПОВИННІ ВИКОРИСТОВУВАТИ В РЕКЛАМІ УКРАЇНСЬКУ МОВУ, НАВІТЬ ЯКЩО ВОНИ ВИХОДЯТЬ НА АНГЛІЙСЬКИЙ ЧИ КИТАЙСЬКИЙ МОВАХ

В Листі Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 24.12.2004 р. №11733-3-11/17 "Щодо мови реклами" зазначено, що загальнодержавні ЗМІ та телеорганізацій повинні використовувати в рекламі українську мову (навіть якщо вони виходять на англійський чи китайський мовах – прим. авт.). Щоправда, якщо при реєстрації регіонального друкованого засобу масової інформації або телерадіоорганізації вказана інша мова, ніж українська, то цей друкований ЗМІ або телерадіоорганізація можуть використовувати у рекламі мову реєстрації.

Цей неприємний висновок для рекламодавців та читачів неукраїномовних газет випливає із статті 35 Закону УРСР "Про мови в Українській РСР" яка встановлює, що тексти офіційних оголошень, повідомлень, плакатів, афіш, реклами і т. ін. виконуються українською мовою. Поряд з текстом, викладеним українською мовою, може бути вміщено його переклад іншою мовою. З цього випливає, що мовою реклами є українська мова.

Однак згідно з положеннями Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (Україна приєдналася до зазначеної Хартії Законом України від 15 травня 2003 року N 802-IV), зокрема,  підпунктом "c" пункту 1 статті 13 Хартії встановлено, що Сторони зобов'язуються в межах своєї країни запобігати практиці, яка заважає використанню регіональних мов або мов меншин в економічній або соціальній діяльності. Таким чином, якщо меншини живуть по всій теріторії України, то вони мають право читати рекламу на всій теріторії на своїй мові.

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ  

ЛИСТ

від 24.12.2004 р. N 11733-3-11/17

Щодо мови реклами

У Держспоживстандарті України розглянуто Вашого листа від 06.12.2004 N 12-04/26, на що, у межах компетенції, повідомляємо наступне.

Згідно зі ст. 150 Конституції України право офіційного тлумачення законів України належить до компетенції Конституційного Суду України.

Роз'яснення інших органів виконавчої влади мають рекомендований характер.

Виходячи із вищевказаного, Держспоживстандарт України з метою практичної допомоги щодо застосування окремих положень Закону України "Про рекламу" (далі - Закон) висловлює свою точку зору стосовно деяких питань.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про рекламу" застосування мови у рекламі здійснюється відповідно до чинного законодавства України про мови.

Під чинним законодавством України про мови слід розуміти всю сукупність законів та підзаконних нормативно-правових актів України, які регулюють відносини, пов'язані із застосуванням мови взагалі. Зокрема законодавство України про мови складається з Конституції України, Закону УРСР "Про мови в Українській РСР", законів України "Про інформацію", "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин", Указу Президента України "Про вдосконалення забезпечення реалізації державної мовної політики", Постанови Верховної Ради України "Про Рекомендації парламентських слухань "Про функціонування української мови в Україні" та інш.

Згідно зі ст. 33 Закону "Про мови в Українській РСР" в Українській РСР мовою офіційних засобів масової інформації є українська мова.

Мовою офіційних засобів масової інформації можуть також бути мови інших національностей.

Водночас ст. 4 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 16 листопада 1992 року N 2782-ХІІ встановлює, що друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою, а також іншими мовами. Слід зазначити також, що ст. 12 цього Закону передбачає, що при реєстрації друкованого засобу масової інформації зазначається назва видання, мова видання, сфера розповсюдження та категорії читачів.

Але стаття 35 Закону УРСР "Про мови в Українській РСР" встановлює, що тексти офіційних оголошень, повідомлень, плакатів, афіш, реклами і т. ін. виконуються українською мовою. Поряд з текстом, викладеним українською мовою, може бути вміщено його переклад іншою мовою. З цього випливає, що мовою реклами є українська мова.

У даному випадку розпочинає діяти ч. 2 ст. 3 Закону України "Про рекламу", яка є колізійною нормою права, що створена для врегулювання конфліктних ситуацій при зіткненні норм права. А саме: "Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про рекламу, застосовуються правила міжнародного договору". 

Згідно з положеннями Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (Україна приєдналася до зазначеної Хартії Законом України від 15 травня 2003 року N 802-IV), зокрема,  підпунктом "c" пункту 1 статті 13 Хартії встановлено, що Сторони зобов'язуються в межах своєї країни запобігати практиці, яка заважає використанню регіональних мов або мов меншин в економічній або соціальній діяльності.

Виходячи із вищевказаного, якщо при реєстрації друкованого засобу масової інформації або телерадіоорганізації вказана інша (наприклад, російська) мова, то цей друкований ЗМІ або телерадіоорганізація можуть використовувати у рекламі мову реєстрації. Слід мати на увазі, що це стосується регіональних ЗМІ і не стосується загальнонаціональних, оскільки національна мова - є українська.

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

ЛИСТ

від 08.04.2004 р. N 2275

Про розгляд звернення

На виконання доручень Адміністрації Президента України від 05.03.2004 N 22/028919-26 та N 22/028920-26 Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув звернення громадянина Калениченка П. А. від 23.02.2004 і повідомляє наступне.

Відповідно до статті 6 Закону України від 03.07.96 N 270/96-ВР "Про рекламу" (у редакції Закону України від 03.02.2004 N 1407-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності") застосування мови у рекламі здійснюється відповідно до чинного законодавства України про мови.

Зазначимо, що нормативно-правовим актом, який на сьогоднішній день регулює відносини щодо застосування та розвитку мови в України, є Закон України від 28.10.89 N 8312-XI "Про мови в Українській РСР" (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 28.02.95 N 75/95-ВР та від 06.03.2003 N 594-IV).

У статті 35 Закону "Про мови в Українській РСР" визначено, що тексти офіційних оголошень, повідомлень, плакатів, афіш, реклами і т. ін. виконуються українською мовою. Поряд з текстом, викладеним українською мовою, може бути вміщено його переклад іншою мовою.

Отже, на думку Держпідприємництва України, Закон України від 03.07.96 N 270/96-ВР "Про рекламу" не порушує норми Конституції України в частині отримання споживачами необхідної, повної та достовірної інформації про рекламовані товари (роботи, послуги) та їх виробника.

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 22.04.2004 р. N 2041/34/5-1

Щодо можливості оприлюднення реклами в друкованих засобах масової інформації російською мовою

Державний комітет телебачення і радіомовлення України уважно розглянув ваш лист щодо можливості оприлюднення реклами в друкованих засобах масової інформації російською мовою та повідомляє наступне.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності" від 03.02.2004 р. N 1407-IV вніс відповідні зміни до ст. 6. Закону України "Про рекламу", зокрема застосування мови в рекламі здійснюється відповідно до чинного законодавства про мови.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про мови в Українській РСР" у газеті <...>, яка видається російською мовою, тексти оголошень, повідомлень, реклами повинні друкуватися українською мовою. Поряд із текстами реклами може бути вміщено їх переклади іншою мовою, в т. ч. російською.

Тексти листівок, що рекламують газету, повинні виконуватись українською мовою. Поряд із текстом реклами може бути вміщено його переклад іншою мовою, у т. ч. російською.

Надруковано:
"ГоловБух",
N 20, травень, 2004 р.

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/economy/2_39.html