АГЕНТСЬКІ ПУНКТИ ОБМІНУ ВАЛЮТ ПРОТЯГОМ
1993-2002 РОКІВ ІСНУВАЛИ ЗАВДЯКИ ІНСТРУКТИВНИМ ЛИСТАМ НБУ
Постановою
Національного банку України від 12.12.2002 р.№502
"Про
затвердження Інструкції про порядок організації і здійснення
валютно-обмінних операцій на території України і змін до деяких
нормативно-правових актів Національного банку України"нарешті
затвердженоокремий
нормативно-правовий акт, який регулює діяльність обмінних пунктів валюти.
До цього
часу банки та їхні агенти керувалися інструктивними листами НБУ (зокрема
листом НБУвід 25.05.93
р.
№19029/936 "Про порядок
укладення агентських угод між уповноваженими банками і юридичними особами
щодо відкриття обмінного пункту")
та Положенням про пункти обміну іноземної валюти, яке діє і зараз, але є
частиною Інструкції№1
з
організації емісійно-касової роботи в установах банків України.
Але зауважимо, що нова Інструкція набирає чинності з 16 березня 2003 року
(через 60 днів після держреєстрації, яка відбулася14 січня
2003 р.).
Агентів тримати банкам
досить вигідно. Банк не лише отримує готівку від операцій, плюс по $150-$500
щомісячно за бренд банку. Але з агентами пов’язані чорні схеми: невидача
квитанцій, подвійна бухгалтерія тощо.
ПЛЮСИ
Перелік
документів для відкриття пункту обміну валютє
вичерпним і не буде залежати від думок того чи іншого територіального
управління НБУ (див.
п.1 МІНУСІВ).
Підстави для
відмови в реєстрації пункту обміну валюти є вичерпними.
Відкривати
пункти обміну валюти для здійснення валютно-обмінних операцій можуть не
лише банки, що отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл НБУ на
здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями, але і
фінансові установи, що отримали генеральну ліцензію НБУ на здійснення
операцій з валютними цінностями.
На пункті
обміну валют має бути інформація про перелік операцій, які здійснює цей
пункт обміну валюти; повідомлення українською та іноземними мовами щодо
можливості здійснення фізичними особами - нерезидентами зворотного
обміну невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту лише за умови
пред'явлення ними довідки за формою N 377; телефон
керівника, що відповідає за роботу пункту обміну валюти.
На період
виходу з ладу РРО або в разі тимчасового відключення електроенергії
облік валютно-обмінних операцій здійснюється вручну не більше трьох діб
з веденням реєстрів установленої форми і наданням клієнту бланків
суворої звітності за формами 377, 377-А та 06.
Є можливість
вивозу валют 2 і 3 груп Класифікатора НБУ без зняття цих валют з
рахунків (шляхомкупівлі).
Але довідка за формою N 06, яка дає таке право вивозу, видається лише
пунктом обміну валюти банку (а
не агентським пунктом)
або касою банку за усною заявою фізичної особи –
резидента.
Довідка видається за умови пред'явлення цією особою касирам каси банку
або пункту обміну валюти банку паспорта громадянина України або паспорта
громадянина для виїзду за кордон, або документа, що засвідчує особу без
громадянства.
МІНУСИ
Для того щоб
зареєструвати агентський обмінний пункт, в регіональне управління
Нацбанку треба булопредставити
цілий пакет документів, перелік яких був приведений в інструктивному
листі НБУвід 25.05.93
р.
№19029/936 "Про порядок
укладення агентських угод між уповноваженими банками і юридичними
особами щодо відкриття обмінного пункту" та від
13.09.96
р.
№13-134/1517-5398 "Щодо порядку
реєстрації пунктів обміну валюти в обласних управліннях Національного
банку". Перелік бувдосить великий,
а в Інструкції перелік таких документів далі розширено і тепер необхідно
подавати також: інформацію
банку (фінансової установи) про стаж роботи касирів та дані про їх
освіту відповідно до кваліфікаційних вимог;
інформація про наявність довідників для визначення справжності банкнот і
довідкових матеріалів для визначення справжності дорожніх чеків;копію
документа, який дає право на розміщення пункту обміну валюти в певному
місці (власність, оренда); копію висновку територіального управління про
погодження агентської угоди, укладеної банком (фінансовою установою) з
агентом, якщо пункт обміну валюти банку (фінансової установи)
працюватиме на підставі агентської угоди; інформацію про відповідність
приміщення пункту обміну валюти вимогам нормативно-правових актів
Національного банку України щодо технічного стану та організації
охорони.
Розгляд поданих
документів щодо пунктів обміну валют в територіальному
управлінні вже триватиме 14 робочих днів замість попередніх 7. Крім того
якщо територіальне управління під час погодження агентської угоди
звертається із запитами до правоохоронних органів, то строк погодження і
прийняття рішення продовжується ще на 14 днів.
У разі
систематичного (три і більше разів) порушення пунктом обміну валюти
порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території
України протягом календарного року довідка про реєстрацію пункту обміну
валюти підлягає відкликанню територіальним управлінням.
Як і раніше
банк (фінансова
установа) протягом робочого дня може змінювати встановлені курси купівлі
та продажу іноземних валют як у власних пунктах обміну валюти, так і в
пунктах обміну валюти агентів, що працюють понад 8 годин (у 2 - 3
зміни), лише за умови зміни касирів після закінчення встановленого
робочого часу (з початком роботи іншого касира) на підставі наказу
(розпорядження) про встановлення (зміну) курсів.
Зберігання
валютних цінностей у пунктах обміну валюти агентів у неробочий час не
допускається.
Раніше агентські пункти обміну мали право утримувати у своїй касі
залишок розмінних купюр у розмірі до 200 доларів США або еквівалент цієї
суми в іншій іноземній валюті.
Касири кас
банків (фінансових установ) та касири пунктів обміну валюти зобов'язані
з'ясовувати резидентність осіб, які мають намір здійснити
валютно-обмінну операцію, і попереджати про те, що нерезиденти мають
змогу провести зворотний обмін невикористаних коштів у гривнях на
іноземну валюту лише за умови пред'явлення ними довідки за формою N 377.
Операції з
купівлі у фізичних осіб - резидентів та нерезидентів чи продажу фізичним
особам - резидентам готівкової іноземної валюти або зворотного обміну
фізичним особам - нерезидентам невикористаних коштів у гривнях на
іноземну валюту на суму, що перевищує еквівалент 10000 євро за офіційним
курсом гривні до іноземних валют, можуть здійснюватися лише через касу
банку (фінансової установи). Раніше таких обмежень не існувало і його
запроваджено тому, щоЗаконом України
"Про банки і банківську діяльність" визначено, що банки зобов'язані
ідентифікувати усіх осіб, які здійснюють операції на суми, що
перевищують еквівалент 10000 євро за офіційним курсом гривні до
іноземної валюти та/або сумнівні операції незалежно від суми, а в
обмінних пунктах банк таку ідентифікацію зробити фізично не може
(оскільки
агент має здійснювати купівлю-продаж готівкової іноземної валюти від
імені та за рахунок уповноваженого банку, то ці операції належать до
складу операцій банку, а не агента.).
Встановлено
освітні вимоги до касирів обмінних пунктів: освітньо-кваліфікаційного
рівень не нижче молодшого спеціаліста за спеціальностями економіст,
фінансист або бухгалтер та стаж роботи касиром або бухгалтером не менше
одного року. Раніше таких обмежень не було.
Затверджено
нові бланкиквитанцій за
формою N 377-А і довідок за формою N 377, які дещо відрізняються від
попередніх (форма
№377-А передбачає купівлю дорожніх чеків, окрему графу для суми комісії
і вній
немає графи для підпису клієнта, тобто клієнт в ній вже не розписується,
а у формі №377 взагалі лише слово „карбованці”
замінено на „гривні”).
Останній раз бланки цих документів змінювалися 1 січня 1996 року.
Але
старі бланки квитанцій за формою N 377-А і довідок за формою N 377 можна
використати тільки до 1 липня 2003 року, до того часу банки вже повинні
мати нові бланки (хоч і мало чим відмінні від старих).
ІНШЕ
1. Касир пункту обміну
валюти повинен мати на робочому місці документ, що засвідчує його особу
(службове посвідчення), штамп пункту обміну валюти, на якому мають бути такі
реквізити: назва "Пункт обміну валюти", назва банку (фінансової установи),
назва агента банку (якщо пункт обміну валюти працює на підставі агентської
угоди з банком), реєстраційний номер у територіальному управлінні,
місцезнаходження пункту обміну валюти.
Віталій МОСЕЙЧУК
Кутки споживача від 99 до 399 грн. + все торговельне законодавство
Універсальний вантажний велосипед + ручний вантажний візок в подарунок
Про порядок укладення агентських угод між
уповноваженими банками і юридичними особами щодо відкриття обмінного пункту
Лист
втратив чинність
(згідно з постановою Правління Національного банку України
від
12 грудня 2002 року N 502)
Враховуючи вимоги декретів Кабінету Міністрів України "Про систему валютного
регулювання і валютного контролю", "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" та для забезпечення умов розвитку сучасного внутрішнього
валютного ринку, Національний банк України, починаючи з 25.05.93 р.,
встановлює нижчеподаний порядок надання ліцензій на право проведення
обмінних операцій в іноземній валюті.
Про
відкриття пунктів обміну:
1.1.
Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію
або тимчасовий дозвіл Національного банку України на здійснення операцій
купівлі-продажу іноземної валюти в готівці, мають право відкривати на
території України власні пункти обміну іноземних валют. Інші юридичні особи
- резиденти (які не допускали порушення валютного і податкового
законодавства) можуть відкрити обмінний пункт тільки на підставі агентської
угоди з уповноваженими банками.
1.2.
Уповноважені банки, що уклали агентську угоду на відкриття обмінного пункту,
повинні реєструвати вказані пункти в регіональному управлінні Національного
банку України.
Для
реєстрації обмінних пунктів в регіональному управлінні Національного банку
необхідно подати такі документи:
-
копію агентської угоди;
-
нотаріально завірену копію статуту установи;
-
довідку комерційного банку про відкриття валютного чи карбованцевого рахунка
і про наявність у клієнта приміщення, обладнаного відповідно до вимог
зберігання валютних цінностей (сейфи, сигналізація, організація охорони
приміщення тощо);
-
інформацію організації про наявність необхідної для проведення операцій по
обміну валюти оргтехніки (настільні обчислювальні машини, машини по
перевірці справжності банкнот).
Комерційні банки можуть за домовленістю з установою зараховувати касира
обмінного пункту до штату банку.
Обласне управління Національного банку зобов'язане в тижневий строк
розглянути і перевірити заяву, і, в разі виконання поставлених умов,
зареєструвати обмінний пункт.
Всі
установи, які раніше отримали дозвіл на відкриття пунктів обміну (крім
обмінних пунктів уповноважених банків), повинні до 30.05.93 р.
перереєструвати їх з додержанням вимог цієї інструкції. Обмінні пункти, які
не пройдуть перереєстрацію до зазначеного строку, повинні припинити роботу.
Відповідальність за порушення умов цієї інструкції уповноважені банки і
кредитно-фінансові установи несуть згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету
Міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" N 15-93.
Заступник
Голови
Правління НБУ
О. М. Шаров
Надруковано: "Збірник нормативних актів Національного банку України (1992 -
1993)". - Київ, 1995.
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. Пропозиції та зауваження
надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється цитування
матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу
маразмів України та сайт
www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України(www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України (www.marazm.org.ua).Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів
для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу
автора з дотриманням вищезгаданих посилань.
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192