ПЕРЕСІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО НЕ МОЖЕ ПРИДБАТИ ІНОЗЕМНУ ВАЛЮТУ БЕЗ НАЯВНОСТІ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ В НІЙ. ЦЕ ПІДШТОВХУЄ ІНФЛЯЦІЮ ТА НЕ ДОЗВОЛЯЄ ПІДПРИЄМСТВАМ ПОВНОЦІННО ПРАЦЮВАТИ З ІНОЗЕМНОЮ ВАЛЮТОЮВ Листі від 29.09.2005 р. №13-134/4580-9703 "Щодо вимог Правил торгівлі іноземною валютою" Національний банк у відповідь на питання щодо можливості здійснення суб'єктами ринку операцій з обміну і купівлі іноземної валюти без наявності зобов'язань у валюті, що придбавається, говорить таке: “пункт 4 розділу II Правил торгівлі іноземною валютою дозволяє суб'єктам ринку здійснювати операції з обміну іноземної валюти без наявності зобов'язань в іноземній валюті, що придбавається, для себе і клієнтів-резидентів, які є суб'єктами господарювання, дотримуючись обмежень, установлених цим пунктом. Пункт 3 розділу II Правил торгівлі іноземною валютою дозволяє уповноваженим банкам здійснювати власні операції з купівлі іноземної валюти без наявності зобов'язань в іноземній валюті, що купується, дотримуючись обмежень, установлених цим пунктом”. Але дозвіл придбавати валюту бажаючим підприємствам рятував би від інфляції. Адже в Рішенні від 2005.09.09 №17 "Основні засади грошово-кредитної політики на 2006 рік" Національний банк говорить “головним каналом випуску коштів в обіг є валютний ринок: за січень - серпень 2005 року обсяг чистої емісії, спрямованої на купівлю валюти, становив понад 26,4 млрд. гривень. За іншими каналами відбувалося вилучення коштів”. А якщо би надлишкову валюту придбавали підприємства – емісії би не було і за цим каналом би було вилучення коштів. Але в НБУ чомусь цього не розуміють.
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ від 29.09.2005 р. №13-134/4580-9703
Щодо вимог Правил торгівлі іноземною валютою Національний банк України у зв'язку з численними запитами банків щодо вимог Правил торгівлі іноземною валютою1 роз'яснює. ____________ 1 Затверджені постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 №281 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за №950/11230. 1. Що стосується форми договорів, які є підставою для купівлі та перерахування іноземної валюти за межі України. Згідно з Цивільним кодексом України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими до актів цивільного законодавства. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір — це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх обов'язків у зовнішньоекономічних відносинах. Зовнішньоекономічний договір укладається у письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. При укладанні зовнішньоекономічних договорів сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів і організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі законами України. Таким чином, зовнішньоекономічний договір може вважатися укладеним у письмовій формі з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції або вчинення дій відповідно до вказаних у пропозиції умов договору за наявності у такому договорі необхідної інформації та положень, що обумовлюють встановлення, зміну або припинення зобов'язань у зовнішньоекономічній діяльності. Окремі види зобов'язань сторін, які оформлюються зовнішньоекономічними договорами, мають містити характерні умови та вимоги, які визначені законодавством України. Враховуючи викладене, такі форми документів як «інвойс» (рахунок-фактура), лист-розпорядження та інші, що застосовуються у міжнародній практиці, можуть вважатись договором у випадку, якщо будуть належно оформлені, міститимуть достатню інформацію про сторони, між якими мають здійснюватися розрахунки, умови та вимоги, згідно з якими встановляться зобов'язання, а також за умови прийняття стороною пропозиції і вчинення нею певних дій відповідно до наявних документів. 2. Що стосується можливості отримання уповноваженими банками комісійної винагороди в іноземній валюті за рахунок коштів клієнтів, якщо операції, які вони виконують за дорученням клієнтів, пов'язані зі сплатою комісійної винагороди в іноземній валюті іноземному банку-кореспонденту (здійснення переказу, документарної операції, операції з чеками, що прийняті на інкасо, операції за платіжними картками міжнародних платіжних систем). З набранням Правилами чинності встановлений новий порядок, за яким комісійну винагороду за наведеними вище операціями уповноважені банки мають отримувати від клієнтів в гривнях незалежно від того чи пов'язані ці операції зі сплатою комісійної винагороди в іноземній валюті іноземному банку-кореспонденту. Така позиція ґрунтується на тому, що Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлено — на території України гривня є єдиним законним засобом платежу. Отже на території України клієнти за надані уповноваженими банками України послуги мають розраховуватися гривнею. Разом з цим уповноважені банки надають послуги клієнтам, які пов'язані з транскордонними переказами, на підставі власних договорів (кореспондентських договорів) з іноземними банками, міжнародними платіжними системами, міжнародними системами зв'язку, інформаційними агенціями. В свою чергу право на придбання уповноваженими банками іноземної валюти з метою виконання власних зобов'язань за операціями, пов'язаними зі сплатою коштів банкам-кореспондентам, міжнародним платіжним системам, міжнародним системам зв'язку, інформаційним агенціям, передбачено главою 4 розділу III Правил. 3. Що стосується можливості здійснення суб'єктами ринку операцій з обміну і купівлі іноземної валюти без наявності зобов'язань у валюті, що придбавається. Пункт 4 розділу II Правил торгівлі іноземною валютою дозволяє суб'єктам ринку здійснювати операції з обміну іноземної валюти без наявності зобов'язань в іноземній валюті, що придбавається, для себе і клієнтів-резидентів, які є суб'єктами господарювання, дотримуючись обмежень, установлених цим пунктом. Пункт 3 розділу II Правил торгівлі іноземною валютою дозволяє уповноваженим банкам здійснювати власні операції з купівлі іноземної валюти без наявності зобов'язань в іноземній валюті, що купується, дотримуючись обмежень, установлених цим пунктом.
__________ Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/bank/11_62.html
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|