Міністр оборони України ніколи не служив у війську, хоча виріс у СРСР
В нормальних, здорових країнах міністр оборони може бути цивільним, і навіть жінкою. Це нормальна практика Західної Європи та країн Балтії. У нас країна є ненормальною, а армія має великі проблеми, насамперед з обороноздатністю, застарілим озброєнням, призовом часів Сталіна тощо, тому у нас повинен міністром бути чоловік. Але постає питання чи повинен він бути військовим чи мати хоч щось від військових. Напевно що так, адже бути Міністром оборони у важкі часи і не знати як оборонятися досить важкувато.
У нас все
навпаки – Юрій Єхануров, міністр оборони, не служив у війську навіть солдатом,
хоча в часи СРСР був загальний військовий обов’язок. Попередній міністр Анатолій
Гриценко, хоч нині і цивільний, але є полковником у відставці, а тому
розуміється на проблемах війська краще за Єханурова, який максимум був міністром
економіки і за спеціальністю є будівельником (житло для бездомних офіцерів би
міг запросто будувати, як колишній міністр економіки міг би налагодити співпрацю
зі збройними заводами, які в основному експортують зброю, а не постачають її
нашому війську, але особливих просувань не видно і на цьому фронті). Але став
невгодним Президенту України, оскільки голос Юрія Єханурова чомусь знадобився
при голосуванні 18 грудня 2007 року за уряд Юлії Тимошенко.
Таким чином Юрій Єхануров, який проміняв свій голос на посаду міністра оборони
фактично є винним в діях уряду Юлії Тимошенко та Президента України, оскільки
сприяв закріпленню їх у владі своїм голосом, який був вирішальним. Так непрямо
армія негативно впливає на українську політику. Ще більше цікавим є те, що
міністр, який не служив у війську, не намагається скасувати примусового призову…
Народився 23 серпня 1948 р. у с.
Белькачі Учурського р-ну, Якутська АССР, Росія.
Освіта вища, у 1967 р. закінчив
Київський будівельний технікум, у 1973 р. - Київський інститут народного
господарства, у 1983 р. - аспірантуру Науково-дослідного економічного
інституту Держплану УРСР. З 2002 р. – професор Національного університету
ім. Т. Г. Шевченка.
З 08.1967 р. - майстер,
з 07.1970 р. - начальник цеху,
з 08.1972 р. – головний інженер,
з 05.1974 - директор заводу
залізобетонних виробів тресту "Київміськбуд-4" Головкиївміськбуду.
З 04.1977 р. по 03.1978 р. - заступник
керівника з виробництва тресту "Буддеталь" Головкиївміськбуду.
З 03.1978 р. по 05.1985 р. - керівник
тресту "Київміськбудкомплект" Головкиївміськбуду.
З 05.1985 р. по 08.1988 р. - керівник
тресту "Буддеталь" Головкиївміськбуду.
З 08.1988 р. по 09.1991 р. - заступник
начальника з економічних питань Головкиївміськбуду.
З 1990 р. - кандидат в депутати
Київради, округ 210. На той час - заступник начальника Київміськбуду.
З 09.1991 р. по 04.1992 р. - завідувач
відділу Державної економічної ради КМ України.
З 04. по 11.1992 р. - заступник голови
Колегії з питань економічної політики Державної думи України.
З 11.1992 р. по 08.1993 р. - заступник
глави - голова Департаменту економічних реформ та регіональних програм
Київської міськдержадміністрації.
З 08.1993 р. по 08.1994 р. - заступник
Міністра економіки України.
з 20.09.1994 р. по 02.1997 р. - голова
Фонду державного майна України.
З 02. по 07.1997 р. - Міністр
економіки України.
З 07.1997 р. по 04.1998 р. - Голова
Державного комітету України з питань розвитку підприємництва. Народний
депутат України 3 скликання з 03.1998 р. по 02.2000 р. по виборчому округу №
64 Житомирської області. На час виборів: голова Державного комітету України
з питань розвитку підприємництва, член НДП. Член фракції НДП (з 05.1998 р.,
уповноваж. представник з 05.1999 р.); заступник голови Комітету з питань
економічної політики, управління народним господарством, власності та
інвестицій (з 07.1998 р.). Склав повноваження 22.02.2000 р.
З 30.12.1999 р. по 29.05.2001 р. -
Перший віце-прем'єр-міністр України; голова Урядового комітету економічного
розвитку (з 17.02.2000 р.); заступник голови Координаційної ради з питань
політики фінансового сектору (з 11.2000 р.); голова Міжвідомчої комісії з
реалізації реформи житлово-комунального господарства (з 12.2000 р.).
З 06. по 11.2001 р. - перший заступник
голови - керівник Головного управління організаційної і кадрової роботи та
взаємодії з регіонами Адміністрації Президента України. Представник КМ
України в ВР України (з 06.1999 р. по 01.2000 р.); голова Національної ради
з питань статистики при Президентові України (з 02. по 07.2000 р.).
Уповноважений Президента України з питань адміністративної реформи (з
07.2001 р. по 04.2002 р.).
З 1998 р. - президент
Координаційно-експертного центру об'єднань підприємців України. Член
наглядової ради Міжнародного фонду сприяння мистецтву. Був членом Ради з
питань економічної реформи при Президентові України (з 12.1994 р.); членом
Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президенті України (з
03.1995 р.); членом Валютно-кредитної ради КМ України (з 09.1995 р. по
01.1998 р.); членом Державної комісії з проведення в Україні
адміністративної реформи (з 07. по 08.1997 р.); членом Вищої економічної
ради Президента України (з 07.1997 р. по 11.2001 р.); членом Експертної ради
підприємців (з 02.1998 р.).
Член політвиконкому і Політради НДП (з 02.1996 р. по 09.2000 р.). Заступник
керівника центрального штабу "Виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна"
(з 11.2001 р. по 2002).
Народний депутат України 4 скликання з 04.2002 р. від блоку В.Ющенка "Наша
Україна", № 26 в списку. На час виборів: уповноважений Президента України з
питань адміністративної реформи, безпартійний.Державний службовець 1-го
рангу (07.2001 р.). З квітня 2005 р. - голова Дніпропетровської обласної
державної адміністрації. Нагороджений орденом "Знак Пошани", Грамота
Президії ВР УРСР, Почесною грамотою КМ України (06.2001 р.).
8 вересня 2005 р. Указом Президента
України призначено виконуючим обов’язки Прем’єр-міністра України.
22 вересня 2005 р. Верховна Рада дала
згоду на призначення Юрія Єханурова на посаду Прем’єр-міністра України.
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, N 1, ст.4)
Відповідно до пункту 12 частини першої статті
85, частини четвертої статті 114 Конституції України та статті 9 Закону України
“Про Кабінет Міністрів України” Верховна Рада України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Призначити:
Турчинова Олександра Валентиновича на посаду
Першого віце-прем’єр-міністра України;
Васюника Iвана Васильовича на посаду
Віце-прем’єр-міністра України;
Немирю Григорія Михайловича на посаду
Віце-прем’єр-міністра України;
Вакарчука Iвана Олександровича на посаду
Міністра освіти і науки України;
Вінського Йосипа Вікентійовича на посаду
Міністра транспорту та зв’язку України;
Вовкуна Василя Володимировича на посаду Міністра
культури і туризму України;
Данилишина Богдана Михайловича на посаду
Міністра економіки України;
Денісову Людмилу Леонтіївну на посаду Міністра
праці та соціальної політики України;
Єханурова Юрія Iвановича на
посаду Міністра оборони України;
Князевича Василя Михайловича на посаду Міністра
охорони здоров’я України;
Крупка Петра Миколайовича на посаду Міністра
Кабінету Міністрів України;
Куйбіду Василя Степановича на посаду Міністра
регіонального розвитку та будівництва України;
Кучеренка Олексія Юрійовича на посаду Міністра з
питань житлово-комунального господарства України;
Луценка Юрія Віталійовича на посаду Міністра
внутрішніх справ України;
Мельника Юрія Федоровича на посаду Міністра
аграрної політики України;
Новицького Володимира Станіславовича на посаду
Міністра промислової політики України;
Оніщука Миколу Васильовича на посаду Міністра
юстиції України;
Огризка Володимира Станіславовича на посаду
Міністра закордонних справ України;
Павленка Юрія Олексійовича на посаду Міністра
України у справах сім’ї, молоді та спорту;
Пинзеника Віктора Михайловича на посаду Міністра
фінансів України;
Полтавця Віктора Iвановича на посаду Міністра
вугільної промисловості України;
Продана Юрія Васильовича на посаду Міністра
палива та енергетики України;
Філіпчука Георгія Георгійовича на посаду
Міністра охорони навколишнього природного середовища України;
Шандру Володимира Миколайовича на посаду
Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення
від наслідків Чорнобильської катастрофи.
2. Ця Постанова набирає чинності з моменту її
прийняття.
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2024. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. Пропозиції та зауваження
надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється цитування
матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу
маразмів України та сайт
www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України(www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України (www.marazm.org.ua).Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів
для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу
автора з дотриманням вищезгаданих посилань.
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192