В сільському господарстві дотується площа ріллі, а не врожайність зерна чи обсяг продажу зерна на організованому ринку

У Законі України “Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років” визначено, що питома вага витрат Державного бюджету України на фінансування розвитку сільського господарства має бути не менше 5%. Країни ЄС висловлювали перед вступом до СОТ своє невдоволення навіть мінімальним рівнем бюджетної підтримки сільського господарства України, а вступ до СОТ обмежив таку підтримку, що викликає здивування. Це свідчить про те, що сільське господарство України, навіть перебуваючи в умовах системної кризи, є серйозним конкурентом на світовому ринку для дотованого сільського господарства розвинених країн. Нас просто бояться.

Кабінет Міністрів України затвердив порядок виплати в 2008 р. дотацій аграріям за посіви сільськогосподарських культур постановою від 26 лютого 2008 р. №86 "Про затвердження Порядку використання в 2008 р. коштів, передбачених в державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва". Відповідно до документу, розмір державної дотації за посіви озимої пшениці і жита збережена на рівні минулого року і складає 100 грн. за 1 гектар.

В той же час, уряд України ввів дотування 1 га посівів вівса в розмірі 100 грн. і цукрових буряків для виробництва цукру квоти "А" – 550 грн.

Крім того, Кабмін збільшив дотації за гектар посівів таких ярих культур, як гороху, гречки і проса – з 80 до 100 грн.

Що стосується решти ярих культур, то розмір державної підтримки пропонується залишити на тому ж рівні:

на яру пшеницю і трітікале – 100 грн. на 1 га посівів, сою не нижче першої репродукції – 80 грн., сою не нижче третьої репродукції – 50 грн., рис – 220 грн.;

льон-довгунець – 640 грн. на 1 га.

При цьому в документі уточнюється, що дотації надаються при умові страхування 20% площ посівів вказаних ярих культур.

Крім того, сільськогосподарські підприємства, які отримали державну підтримку, повинні будуть реалізовувати не менше 20% вирощеної продовольчої пшениці і жита на організованому аграрному ринку.

Мінагрополітики здійснює за погодженням з Мінфіном розподіл бюджетних коштів між Міністерством аграрної політики Автономної Республіки Крим, головними управліннями агропромислового розвитку обласних і управлінням промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій пропорційно площам посіву сільськогосподарських культур. Таким чином в сільському господарстві дотується площа ріллі, а не врожайність зерна, тим більше продовольчого, і не обсяг продажу зерна на організованому ринку. Це створює шалені можливості для корупції та зловживань, адже площі ніхто не рахує, а організованого ринку зерна від цих дотацій більше не стає. Лише навпаки – той, хто більш продуктивно працює на меншій землі, дотацій не отримує, а бездар з великими ланами – отримує. Це відверта корупційна загроза цаціональній безпеці під патронатами урядів.

Петро ПАТЛАТИЙ

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

Про порядок використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва

Кабінет Міністрів України постановляє:

Установити, що використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва за програмою "Бюджетна тваринницька дотація та державна підтримка продукції рослинництва", здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. N 256 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 14, ст. 515, N 55, ст. 2223).

Внести до зазначеного Порядку зміни, що додаються.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 22 лютого 2008 р. N 86

ЗМІНИ,

що вносяться до Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва

1. Пункт 2 викласти у такій редакції:

"2. Бюджетні кошти спрямовуються сільськогосподарським підприємствам для вирощування сільськогосподарських культур у таких розмірах:

1) на озимі культури: пшениця, тритикале, жито - 100 гривень на 1 гектар посівів;

2) на ярі культури:

пшениця, тритикале, овес, горох, гречка, просо - 100 гривень на 1 гектар посівів, соя не нижче першої репродукції - 80, соя другої та третьої репродукції - 50, рис - 220 гривень на 1 гектар посівів;

цукрові буряки для виробництва цукру в межах квоти "А" - 550 гривень на 1 гектар посівів;

льон-довгунець і коноплі на тресту - 640 гривень на 1 гектар посівів.

Державна підтримка надається за умови страхування 20 відсотків посівних площ зазначених ярих культур.

Сільськогосподарські підприємства, які отримали державну підтримку, повинні продати не менш як 20 відсотків вирощеного продовольчого зерна пшениці та жита на організованому аграрному ринку.".

2. Доповнити абзац перший пункту 5 після слів "державної статистики" словами ", районного відділу земельних ресурсів".

3. У пункті 6:

доповнити абзац перший після слів "льон-довгунець і коноплі на тресту," словами "цукрові буряки для виробництва цукру в межах квоти "А",";

у підпункті 1 слова і цифри ", а також визначені ДСТУ 2240-93 документи про посів насінням не нижче третьої репродукції" виключити;

у підпункті 2 слова і цифри "та визначені ДСТУ 2240-93 документи про посів насінням не нижче третьої репродукції (крім льону-довгунця і конопель)" виключити;

абзац четвертий підпункту 3 викласти у такій редакції:

"видану Центром державного земельного кадастру довідку про розмір площі земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності, постійному користуванні чи оренді, та/або видану органом, який зареєстрував договір оренди земельної частки (паю) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. N 119 "Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)" (Офіційний вісник України, 2000 р., N 4, ст. 113), довідку про розмір площі земельних часток (паїв);";

доповнити перше речення підпункту 4 після слів "бюджетні кошти у разі" словами "невиконання умов продажу продовольчої пшениці та жита на організованому аграрному ринку,".

                                   Криза системи фінансування  села та виробництва на селі.

Про деградацію села та поглиблення кризових явищ на селі згадують всі : від фермера чи голови села до Президента, Прем’єра -  Міністра. Всі чомусь порівнюють дотації польським виробникам з українськими дотаціями і відкидають можливість конкуренції. Але від поляків нас різнить дуже багато речей і саме головне не суми дотацій, а відношення  до села. В поляків це любов до села та бажання допомогти селу, в нас – це

показати любов до села чи церкви перед камерами  і велике бажання залишити все по старому, без змін та довгих структурних перетворень. Але як казав класик, що якщо Сонце крутиться, то це комусь потрібно. Тому треба спочатку зрозуміти, чому ці перетворення не потрібні.

Щоб зрозуміти це, треба трошки подивитися на систему фінансування  ; на систему розподілу та самого розпорядника цих коштів – Міністерство аграрної політики України.

Фінансується село згідно різних законів, щороку в Закон про бюджет закладаються ставки дотації на гектар чи одиницю продукції, тощо. Розробляє ці норми міністерство на власний і нікому не зрозумілий розсуд. Ці норми та механізм надання розробляються в затишних кабінетах по вулиці Хрещатик без обговорення з громадськістю чи органами місцевого самоврядування або сільськогосподарським  палатами. Так в Австрії, без погодження з сільськогосподарськими палатами не може бути й мови про прийняття закону, які в свою чергу проводять розрахунок впливу нового закону на ситуацію в селі. В нас такої палати просто не існує, хоча організація з такою назвою є. Тобто, хто і як розробляє суму та механізм допомоги знає лише міністр та його підлеглі, які ці відомості нікому не розголошують. Тому вплинути на це ніхто не може  і як наслідок посада міністра сільського господарства є предметом торгу любої  коаліції.

Розподіляються ці кошти по різних каналах :

безпосередньо через Міністерство та його управління в областях. Всі  дотації ( надання) розподіляє голова обласного управління сільського господарства, до якого практично не можливо дійти. Під час « п’ятирічки смертей» в газетах про смерті голів ЦК була фраза « до тіла покійного були допущені : «, так і до тіла голови управління АПВ має доступ  невелика кількість близьких виробників, які постійно отримують дотації. Через зайнятість та відрядження ця особа не встигає прийняти всіх, а довірити розподіл іншим в Україні якось не гарно. Тому в кінці року  кошти повертаються в державний бюджет,як неосвоєні. Обліку чи інформації, хто, коли і скільки отримав дотації ви не знайдете ніде – це закрита інформація, яку навіть не може отримати казначейство. Тільки з Мін АПК вони не можуть навести порядок в Україні. Тому на посаду голови обласного управління АПВ більший конкурс, чим на голову СБУ області. Як правило, якщо голова управління АПВ з одного району, то цей район отримує найбільше бюджетне фінансування і дотації. Так наприклад, бюджет і штат  управління АПВ Мукачівського району в два рази більший, як в інших районах Закарпатської області.Така ж картина з дотаціями.

через Фонд підтримки фермерських господарств. Фонд потрохи став елітарним клубом, де питання надання допомоги вирішує громадська організація – Асоціація фермерів та приватних землевласників. Ця громадська організація делегує своїх членів в комісію по розподілу коштів і має більшість в комісії. Як і в випадку з управлінням АПВ, близькі фермери до керівництва Асоціації, отримують щороку допомогу. За це вони ходять на збори, підписують газету « Фермер України» та платять членські внески. Дані про надані кошти не можуть отримати навіть районні управління АПВ, та  як керівництво Асоціації їх відправляють подалі або дають інформації сумарно по районам. Ті, хто не підписує газету і не платить внесків допомоги не отримають. Держава фактично створює привілеї для однієї громадської організації, яка потім виконує роль громадськості на різних заходах на принципах бартеру.

ще допомогу надають через об’єднання виробників чи державні підприємства, асоціації. Це може бути чи « Агролізинг «  чи інша організація. Дані про використання цих коштів також неможливо аналізувати через її відсутність.

3. Розпорядник коштів – Міністерство агропромислового виробництва

розпоряджаючись всім, міністерство ні за що не відповідає. При всіх змінах уряду, міністри залишаються старими. В Польщі при зміні уряду навіть міняють керівників всіх управлінь та відділів.В нас же не має ротації з 1991 на рівні середньої ланки, що унеможливлює зміни в системі.

структура міністерства незрозуміла. Так міністр має десь 10-15 заступників, що є дуже дивним при стані сільського господарства. Ці заступники готують самі, на власний розсуд, статті бюджету про дотації чи допомоги.

на офіційному сайті міністерства також не можна знайти відомості про програми фінансування, вимоги та використання коштів в регіонах.

при  невикористанні коштів на місцях, гроші повертаються в бюджет. Ніхто з міністерства при цьому не несе відповідальності, така практика навіть заохочується. Наприклад є програма по відшкодуванню страхових платежів ( 50%) при страхуванні  посівів, врожаю. Ці кошти щороку не використовуються вже десь п’ять років і винні, на думку міністерства, страхові компанії. Тобто винного ( відповідального )  в міністерстві знайти не можна.

впливу на управління в областях міністерство не має. Координації роботи з органами місцевого самоврядування практично не має і кожна область затверджує програми по сільському господарству на власний розсуд.

Ще є такі проблеми, які не є помітними, але дуже важливі :

виробники після отримання дотацій отримують нескінченні перевірки КРУ. Користуючись слабим знанням законів сільськими виробниками, КРУ викручує з них останні соки в прямому і переносному сенсі.

не можуть отримати дотації дрібні виробники, що не зареєстровані фермерами.

дотації з кожним роком стають більш тяжкими для отримання. Довідок треба зібрати все більше і  міністерство придумує нові вимоги, які суперечать навіть здоровому глузду. Так наприклад, отримавши 100 гривень на гектар частину урожаю треба дати державі, без фіксації ціни. Не зрозуміло, що це – ф’ючерсний контракт чи сон рябої кобили ?

Отже, система наданні дотацій в Україні :

Сконцентрована в одних руках

Непрозора і незрозуміла,

Сприяє лише росту корупції на місцях, областях і Києві

Не підконтрольна громаді та громадським організаціям

Потрібна лише досить вузькому колу осіб і недоступна широкому колу.

Чи є вихід з ситуації ?

Є, але це вузьке коло осіб не дозволить змінити цю ситуацію. На жаль, швидко змінити ситуацію просто не можливо і  використати польський чи австрійський досвід. Для цього потрібні десятки років і структурні зміни.

Але розподіл коштів треба передати в району раду, тобто комісію по сільському господарству районної ради і рішення проводити через сесію. Наприклад, є дотації на сади виноградники. Взяти за базовий період 1991 рік і виділити її не на область, а на райони по показникам  зібраних яблук чи винограду в 1991 році. Але має бути умова – хочете отримати дотацію, то закладіть в бюджеті ще 10 чи 15 %. Так робиться у всьому Європейському Союзі для того, щоб всі працювали над своїм майбутнім. Розпорядником коштів буде районна рада, а виконавцем – районне управління АПВ. Поляки вже деякі дотації ділять вже на села чи одного мешканця і це є не ідеальним, але все таки виходом на даний час. Процедура винесення рішення на районній раді набагато краща, чим одноосібне рішення голови управління АПВ чи закрите засідання Фонду підтримки фермерських господарств. Тому що на раді треба мати авторитет і показники, а там треба лише інші додатки.

І якщо голова районної ради буде мати кошти на розвиток села від державного бюджету, фонду фермерів та власні кошти, то це буде серйозний стимул для розвитку. Але така система не вигідна ні Києву, ні області, так як тоді ніхто не буде бігати по коридорам

Міністерства ; шукати можливості  аудієнції  з керівником управління чи управляючим відділення фонду, платити внески чи виписувати газету, бігати на виборах. Тобто і кошти і відповідальність треба поставити на один орган місцевого самоврядування, хоча це може бути і спеціально створена комісія і всі рішення мають бути публічними.

Але прозора система не потрібна поки що нікому. Тому що тоді треба визнати, що сьогодні в сільському господарстві хаос і для керівництва таким хаосом не треба так багато управлінців. Київ та області вже настільки відійшли від реального стану речей  і це добре видно по виступам урядовців, що  покращити ситуацію же не можуть, навіть як би дуже хотіли. Тому  розподіл коштів треба передати органам місцевого самоврядування. А всі зміни до законів мають не прийматися в Верховній Раді, а затверджуватися на місцях, на перших порах хоча би через обговорення в комісіях обласних рад по сільському господарству.

На жаль, в нас вже не має часу на довгі дебати. Ці негативні процеси лише будуть прискорюватися через вступ України до СОТ, що відкриє наш ринок для виробників інших країн.

З повагою, виконавчий директор

Дорадчого центру « Терра Деі»                                          Омельченко О.А.

____________

  Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/agro/6_58.html

  [an error occurred while processing this directive]

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.