ДЕРЖКОМРЕЗЕРВ І АГРАРНИЙ ФОНД ЗДІЙСНЮЮТЬ ДВІ ДУБЛЮЮЧИ ФУНКЦІЇ – ЗАКУПІВЛІ ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЗЕРВУ ПРОДОВОЛЬСТВА ТА ЗДІЙСНЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРНИХ ІНТЕРВЕНЦІЙ

Відповідно до підпункту 16 пункту 4 Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву, який затверджено Указом Президента України від 20 жовтня 2001 року N 996, Держрезерв вживає згідно із законодавством заходів до запобігання виникненню на внутрішньому ринку диспропорції між попитом та пропозицією щодо важливих видів сировини, паливно-енергетичних ресурсів, продовольства та усунення такої диспропорції. Іншими словами у разі дефіциту продовольства Держкомрезерв його продає, а у разі надлишку – купує. Крім того підпункт 8 пункту 4 Положення передбачає, що Держкомрезерв провадить вибір, у тому числі на конкурсній основі, постачальників матеріальних цінностей до державного резерву для укладення з ними державних контрактів (договорів). Підпорядкований Держкомрезерв Кабміну, але його Голову призначає на посаду та звільняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку. Однак із подібними функціями є інший державний орган – Аграрний фонд України.

Відповідно до пункту 7 Положення про Аграрний фонд, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2005 р. N 543, Аграрний фонд продає або купує на аграрній біржі (до її створення - на акредитованих товарних біржах) об'єкти державного цінового регулювання з або до державного продовольчого резерву і має право на придбання та продаж об'єктів державного цінового регулювання для потреб державного резерву, а також на продаж об'єктів державного цінового регулювання, які були конфісковані або підлягають продажу відповідно до закону, а також здійснює на організованому аграрному ринку товарні інтервенції шляхом продажу (поставки) окремих об'єктів державного цінового регулювання на умовах споту або форварду з метою встановлення ціни рівноваги (фіксингу) у розмірі не більше максимальної закупівельної ціни. Але Фонд належить до сфери управління Мінагрополітики, є підзвітним і підконтрольним йому.

Таким  чином і Держкомрезерв і Аграрний фонд здійснюють дві дублюючи функції – закупівлі до державного резерву продовольства та здійснення продовольчих товарних інтервенцій. Це не йде на користь ринку, адже відомо, що у семи нянь дитина без ока.

Віталій МОСЕЙЧУК, “Документи для бізнесу”

 

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2005 р. N 543

ПОЛОЖЕННЯ
про Аграрний фонд

1. Аграрний фонд (далі - Фонд) є державною спеціалізованою бюджетною установою, уповноваженою реалізувати цінову політику в агропромисловому секторі економіки.

Фонд належить до сфери управління Мінагрополітики, є підзвітним і підконтрольним йому.

2. У своїй діяльності Фонд керується Конституцією України, Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України", іншими законами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, наказами Мінагрополітики та цим Положенням.

3. Фонд є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку, а також штампи і бланки із своїм найменуванням.

4. Місцезнаходження Фонду - м. Київ.

5. Фонд несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна відповідно до законодавства.

6. Основними завданнями Фонду є:

проведення цінової політики в агропромисловому секторі економіки у межах, визначених законом;

виконання від імені держави функції кредитора на період дії режиму заставних закупівель окремих об'єктів державного цінового регулювання;

виконання бюджетних програм, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік;

формування державного продовольчого резерву об'єктів державного цінового регулювання виключно для здійснення товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку.

7. Фонд відповідно до покладених на нього завдань:

виступає в установленому законодавством порядку замовником під час закупівлі товарів (робіт, послуг) за рахунок коштів державного бюджету;

продає або купує на аграрній біржі (до її створення - на акредитованих товарних біржах) об'єкти державного цінового регулювання з або до державного продовольчого резерву і має право на придбання та продаж об'єктів державного цінового регулювання для потреб державного резерву, а також на продаж об'єктів державного цінового регулювання, які були конфісковані або підлягають продажу відповідно до закону;

здійснює на організованому аграрному ринку товарні інтервенції шляхом продажу (поставки) окремих об'єктів державного цінового регулювання на умовах споту або форварду з метою встановлення ціни рівноваги (фіксингу) у розмірі не більше максимальної закупівельної ціни;

здійснює на організованому аграрному ринку фінансові інтервенції шляхом купівлі окремих об'єктів державного цінового регулювання на умовах споту або форварду з метою встановлення ціни рівноваги (фіксингу) у розмірі не менше мінімальної закупівельної ціни;

готує пропозиції щодо удосконалення законодавства з питань, що належать до його компетенції, і подає їх на розгляд Мінагрополітики;

організовує професійну підготовку та підвищення кваліфікації працівників Фонду;

забезпечує поширення інформації про кон'юнктуру аграрного ринку;

подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо запровадження та скасування тимчасового режиму адміністративного регулювання цін для окремих об'єктів державного цінового регулювання на організованому аграрному ринку;

подає пропозиції щодо переліку об'єктів та періодів державного цінового регулювання;

виконує інші функції відповідно до покладених на нього завдань.

8. Фонд не може придбавати або продавати об'єкти державного цінового регулювання поза організованим аграрним ринком.

9. Для виконання покладених на нього завдань Фонд має право:

одержувати і використовувати відповідно до законодавства кошти державного бюджету;

утворювати регіональні відділення за погодженням з Мінагрополітики;

одержувати від органів виконавчої влади в установленому порядку необхідну йому інформацію;

укладати цивільно-правові договори;

залучати в установленому порядку до роботи спеціалістів для розгляду питань, що належать до його компетенції.

10. Фонд провадить свою діяльність на засадах гласності, взаємодіючи з центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, банками, кредитними спілками, інвестиційними і страховими компаніями, іншими юридичними особами.

11. Органом управління Фонду є дирекція Фонду.

12. До складу дирекції Фонду входять генеральний директор, який призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України, та три заступники, які призначаються на посаду і звільняються з посади Міністром аграрної політики.

13. Дирекція Фонду:

організовує виконання покладених на Фонд завдань;

подає Мінагрополітики пропозиції щодо встановлення рівня максимальних і мінімальних цін на об'єкти державного цінового регулювання;

приймає рішення про здійснення товарних та фінансових інтервенцій;

забезпечує цільове та ефективне використання коштів Фонду;

за погодженням з Мінагрополітики утворює та ліквідує регіональні відділення Фонду;

виконує інші функції відповідно до законодавства.

14. Генеральний директор:

організовує роботу Фонду;

забезпечує виконання рішень Мінагрополітики;

головує на засіданнях дирекції, підписує протоколи цих засідань;

призначає на посаду та звільняє з посади працівників Фонду, керівників його регіональних відділень;

вносить Міністру аграрної політики пропозиції щодо призначення на посаду і звільнення з посади заступників генерального директора;

звітує перед Кабінетом Міністрів України та Мінагрополітики про результати діяльності Фонду;

розпоряджається коштами Фонду та здійснює управління його майном у межах, визначених законодавством;

представляє Фонд у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними і фізичними особами;

розподіляє обов'язки між заступниками генерального д иректора;

приймає рішення про притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності працівників Фонду;

затверджує положення про структурні підрозділи та регіональні відділення Фонду;

виконує інші функції відповідно до законодавства.

15. Фонд утримується за рахунок коштів державного бюджету у межах кошторису, затвердженого Міністром аграрної політики та погодженого з Мінфіном.

Штатний розпис та структура Фонду затверджується Міністром аграрної політики.

16. Діяльність Фонду може бути припинена шляхом його реорганізації або ліквідації відповідно до законодавства.

УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву

Із змінами і доповненнями, внесеними
Указом Президента України
 від 5 березня 2004 року N 280/2004

1. Затвердити Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву (додається).

2. Кабінету Міністрів України в місячний строк:

подати пропозиції щодо внесення змін до актів Президента України, що випливають із цього Указу;

привести свої рішення у відповідність із цим Указом.

 

Президент України	Л. КУЧМА
м. Київ 20 жовтня 2001 року N 996/2001

 

ЗАТВЕРДЖЕНО Указом Президента України від 20 жовтня 2001 року N 996

ПОЛОЖЕННЯ
про Державний комітет України з державного матеріального резерву

1. Державний комітет України з державного матеріального резерву (Держкомрезерв України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Держкомрезерв України вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вироблення державної політики та забезпечує її реалізацію у сфері формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву (далі - державний резерв), здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання.

2. Держкомрезерв України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

Держкомрезерв України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства та у встановленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.

Держкомрезерв України в межах своїх повноважень організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

3. Основними завданнями Держкомрезерву України є:

участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері державного резерву;

управління державним резервом;

методологічне, інформаційно-аналітичне, науково-методичне та нормативне забезпечення роботи з формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву;

організація наукових досліджень з питань довготривалого зберігання матеріальних цінностей державного резерву;

планування та організація мобілізаційної підготовки єдиної системи державного резерву України (далі - система державного резерву), забезпечення переведення її з мирного на воєнний стан і сталого функціонування в особливий період;

організація будівництва, ремонту та експлуатації об'єктів виробничого і соціально-культурного призначення системи державного резерву.

4. Держкомрезерв України відповідно до покладених на нього завдань:

1) готує пропозиції щодо формування державної політики у сфері державного резерву;

2) організовує виконання затверджених Кабінетом Міністрів України завдань щодо формування, зберігання, розміщення, відпуску, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного резерву, дотримання нормативних умов їх кількісного та якісного стану;

3) бере участь у розробленні проекті в Державного бюджету України, Державної програми економічного і соціального розвитку України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

4) встановлює порядок розроблення номенклатури матеріальних цінностей державного резерву і норм їх накопичення, в тому числі незнижуваного запасу;

5) погоджує пропозиції центральних органів виконавчої влади щодо створення мобілізаційних резервів;

6) здійснює відповідно до законодавства управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Держкомрезерву України;

7) здійснює планування щорічних обсягів поставок матеріальних цінностей до державного резерву згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України рівнями накопичення;

8) провадить вибір, у тому числі на конкурсній основі, постачальників матеріальних цінностей до державного резерву для укладення з ними державних контрактів (договорів);

9) для укладення державних контрактів (договорів) на поставку матеріальних цінностей до державного резерву визначає конкретних одержувачів зазначених ресурсів, розглядає і погоджує з постачальником номенклатуру, обсяги, якість, ціну, строки та інші умови поставки продукції;

10) укладає або доручає підприємствам, установам і організаціям, що належать до сфери його управління, укладення державних контрактів (договорів) на поставку матеріальних цінностей до державного резерву;

11) здійснює розрахунки з постачальниками за матеріальні цінності, що поставляються до державного резерву за державним контрактом (договором);

12) організовує відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного, в тому числі мобілізаційного, резерву відповідно до встановлених мобілізаційних та інших спеціальних завдань;

13) відповідно до законодавства здійснює відпуск розброньованих матеріальних цінностей із державного, в тому числі мобілізаційного, резерву;

14) організовує в системі державного резерву бухгалтерський та статистичний облік; забезпечує організацію єдиного обліку запасів матеріальних цінностей державного резерву та їх руху; в установленому порядку подає звіти відповідним державним органам;

15) бере участь у формуванні державних замовлень на поставку (закупівлю) продукції для державних потреб та обсягів централізованих капітальних вкладень на будівництво виробничих об'єктів та об'єктів соціальної інфраструктури системи державного резерву, забезпечує цільове використання капітальних вкладень;

16) вживає згідно із законодавством заходів до запобігання виникненню на внутрішньому ринку диспропорції між попитом та пропозицією щодо важливих видів сировини, паливно-енергетичних ресурсів, продовольства та усунення такої диспропорції;

17) координує діяльність підприємств, установ та організацій щодо формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву та дотримання нормативних умов їх зберігання;

18) здійснює відповідно до законодавства контроль за виконанням підприємствами - відповідальними зберігачами незалежно від форми власності зобов'язань щодо зберігання, освіження (поновлення) матеріальних цінностей державного резерву, за дотриманням порядку їх відпуску, своєчасного повернення позичених матеріальних цінностей, а також за відповідністю зазначених цінностей затвердженій номенклатурі, встановленим стандартам і технічним умовам;

19) відповідно до законодавства забезпечує функціонування та утримання підрозділів відомчої воєнізованої охорони, які охороняють об'єкти системи державного резерву та розміщені на них матеріальні цінності; розробляє і організовує реалізацію заходів щодо забезпечення підрозділів воєнізованої охорони технікою, засобами зв'язку і сигналізації, зброєю, боєприпасами, обмундируванням; здійснює контроль за охороною та пожежною безпекою об'єктів системи державного резерву;

20) проводить у встановленому законодавством порядку фінансування витрат на утримання і розвиток системи державного резерву;

21) здійснює визначені законодавством повноваження в сфері охорони праці, заробітної плати та охорони довкілля;

22) координує роботу підприємств, установ та організацій, що входять до сфери управління Комітету, щодо підготовки спеціалістів для системи державного резерву;

23) забезпечує виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави в межах повноважень, визначених законодавством України;

24) забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, здійснює контроль за її збереженням у центральному апараті Держкомрезерву України та на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління;

25) бере участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів у порядку, встановленому законодавством;

26) виконує інші функції, пов'язані з виконанням покладених на нього завдань.

5. Держкомрезерв України має право:

1) одержувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

2) залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

3) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції;

4) утворювати в разі потреби за погодженням з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади комісії, експертні та консультативні ради, робочі групи;

5) проводити відповідно до законодавства ревізії та перевірки обліку руху, наявності та якості матеріальних цінностей державного резерву, які зберігаються на підприємствах системи державного резерву;

6) вимагати в установленому порядку від відповідальних зберігачів матеріальних цінностей державного резерву подання:

документальних даних про підсумки проведеної ними інвентаризації матеріальних цінностей державного резерву;

пояснень стосовно виявлених у роботі з матеріальними цінностями державного резерву порушень, звітів про наявність матеріальних цінностей та їх рух;

7) застосовувати фінансові санкції, передбачені статтею 14 Закону У країни "Про державний матеріальний резерв";

8) притягати до дисциплінарної відповідальності керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

6. Працівники Держкомрезерву України мають право під час виконання своїх службових обов'язків безперешкодно відвідувати в установленому порядку підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які зберігають матеріальні цінності державного резерву, ознайомлюватися зі звітами, статистичними та іншими матеріалами з питань, що належать до їх компетенції.

7. Держкомрезерв України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

8. Держкомрезерв України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Держкомрезерв України в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.

Нормативно-правові акти Держкомрезерву України підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.

Рішення Держкомрезерву України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

9. Держкомрезерв України очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку.

Голова несе персональну відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України за реалізацію покладених на Держкомрезерв України завдань і виконання ним своїх функцій.

Голова має перших заступників, у тому числі першого заступника у зв'язках з Верховною Радою України, та заступників (далі - заступники), яких призначає на посади за поданням Прем'єр-міністра України і припиняє їх повноваження на цих посадах Президент України.

Голова здійснює керівництво Держкомрезервом України, розподіляє обов'язки між заступниками, визначає ступінь відповідальності заступників Голови та керівників структурних підрозділів Держкомрезерву У країни, призначає на посади та звільняє з посад працівників центрального апарату Держкомрезерву України, в тому числі за погодженням з Кабінетом Міністрів України - керівників структурних підрозділів центрального апарату Держкомрезерву України.

10. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держкомрезерву України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності в Комітеті утворюється колегія у складі Голови (голова колегії), заступників Голови за посадою, інших керівних працівників Держкомрезерву України.

У разі потреби до складу колегії Держкомрезерву України можуть входити в установленому порядку інші особи.

Члени колегії затверджуються та звільняються від виконання обов'язків Кабінетом Міністрів України за поданням Голови.

Рішення колегії проводяться в життя наказами Держкомрезерву України.

11. Для розгляду наукових рекомендацій, пропозицій щодо основних напрямів діяльності, обговорення найважливіших проблем і вирішення інших питань у Держкомрезерві України можуть утворюватися науково-технічна рада, інші дорадчі та консультативні органи.

Склад науково-технічної ради та зазначених органів і положення про них затверджує Голова.

12. У складі Держкомрезерву України Кабінетом Міністрів України можуть бути утворені урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).

13. Гранична чисельність працівників Держкомрезерву України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структуру центрального апарату Держкомрезерву України затверджує Голова за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Штатний розпис, кошторис видатків Держкомрезерву України затверджує Голова Комітету за погодженням з Міністерством фінансів України.

Положення про структурні підрозділи центрального апарату Держкомрезерву України затверджує Голова.

14. Держкомрезерв України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

 

Глава Адміністрації Президента України

В. ЛИТВИН

____________

  Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/agro/6_28.html