ГЛАВА VIII. МАРАЗМИ ТРАНСПОРТУ

ДПА УКРАЇНИ ВВАЖАЄ ФРАХТОМ ОРЕНДУ НЕ ЛИШЕ ПОВІТРЯНИХ ТА ВОДНИХ СУДЕН, АЛЕ І АВТОМОБІЛЕЙ ТА ЗАЛІЗНИЧНИХ ВАГОНІВ

Законом України від 24.12.2002 р. №349-IV “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”” (опублікованого в газеті “Урядовий кур’єр” від 22.01.2002 р. №12) навіть було внесено відповідні зміни у відповідний Закон.

В попередній редакції Закону не було наведено визначення терміну “фрахт”. Мотивуючи тим, що таке визначення було наведено лише у Повітряному Кодексі України та Кодексі торговельного мореплавства України, незалежні експерти вважали, що фрахтом вважались лише послуги з перевезення вантажів морськими і повітряними суднами. ДПА України в своїх листах консультувала, що фрахтом вважались і послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом (наприклад, лист від 11.10.2001 р. №13668/7/22-2217). Тепер ДПА України домоглася узаконення свого бачення терміну “фрахт”.

За новою редакцією Закону “фрахтом” вважається винагорода за перевезення вантажів та пасажирів всіма видами транспорту (морськими і повітряними суднами, залізничним або автомобільним транспортом), а також зазначено, що до вартості послуг з фрахту крім вартості послуг з перевезення вантажів включаються витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів.

У листі від 13.05.98 р. №5047/11/15-2216 Державна податкова адміністрація вказала, що на виконання доручення ВР України нею розглянуто питання щодо визначення терміну “фрахт”, який застосовується у ст. 13 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”. В листі зазначено, що “фрахт — це провізна плата власнику транспортного засобу за перевезення вантажів або пасажирів будь-якими шляхами сполучення, особливо морськими і водними”, а також вказано, що зазначену редакцію терміну “фрахт” ДПА передбачає включити до проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Оскільки у попередньо виданих Законах такий термін не був відображений, то визначений термін “фрахт” у новій редакції Закону підлягає застосуванню з 1 січня 2003 року.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 11.10.2001 р. №13668/7/22-2217

ДПА України розглянула лист ДПА в області щодо суми винагороди, що сплачується підприємством — резидентом України перевізнику — резиденту Республіки Македонія відповідно до договору про надання останнім транспортних послуг автомобільним транспортом, і повідомляє.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми доходів нерезидентів, які виплачуються резидентами як оплата вартості фрахту транспортних засобів, оподатковуються за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок таких виплат.

Таким чином, оплата фрахту транспортних засобів, про яку йдеться у згаданому вище пункті, означає орендну плату, що сплачується (нараховується) резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента — орендодавця транспортних засобів.

У разі коли міжнародною угодою, ратифікованою ВРУ, встановлено інші правила оподаткування, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору (п. 18.1 ст. 18 Закону).

Відповідно до п. 1 ст. 8 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Македонія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на капітал, яка набрала чинності 23.11.98 р., прибутки, одержані резидентом Договірної Держави від експлуатації морських, річкових або повітряних суден, дорожніх транспортних засобів у міжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цій Державі.

Правила оподаткування доходів резидента Македонії від надання в оренду українському підприємству транспортних засобів визначаються ст. 7 Конвенції з урахуванням положень ст. 5 та 22.

Відповідно до п. 1 ст. 7 прибуток підприємства Македонії від здійснення ним підприємницької (господарської) діяльності буде оподатковуватися в Україні лише у разі, якщо ця діяльність здійснюється через постійне представництво.

Для цілей ст. 7 Конвенції використовується термін «постійне представництво», як він визначений у законодавстві України з урахуванням положень ст. 5 Конвенції.

Враховуючи викладене вище, резидент Македонії може оподатковуватись в Україні щодо доходів, отриманих від діяльності в Україні, у випадку коли він має постійне місце бізнесу у значенні п. 1 ст. 5 Конвенції або коли він проводить бізнес через особу у значенні п. 5 цієї статті. Якщо ж діяльність не здійснюється через постійне представництво, то доходи македонської компанії від надання в оренду українському підприємству транспортних засобів відповідно до ст. 7 та ст. 22 Конвенції не оподатковуються в Україні.

У розумінні відповідних положень згаданої Конвенції у разі, якщо підприємство — резидент Республіки Македонія, яке уклало договір з українським резидентом про надання останньому транспортних послуг автомобільним транспортом за маршрутом Україна — Македонія, не здійснює своєї діяльності в Україні через розташоване у ній постійне представництво, будь-які доходи такого підприємства стосовно цього договору не підлягають оподаткуванню в Україні.

Механізм застосування звільнення згаданих доходів визначено Порядком звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженим постановою КМУ від 06.05.2001 р. №470.

Водночас відповідно до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» оплата українським підприємством послуг македонського перевізника з перевезення останнім вантажів за згаданим маршрутом відповідно до пп. «й» ст. 13 цього Закону, в якому йдеться про те, що доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента, становлять виняток з цього підпункту, не оподатковується в Україні.

__________

 Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/transport/8_54.html