Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу України Комментарий Налогового кодекса Украины| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

ГЛАВА VIII. МАРАЗМИ ТРАНСПОРТУ.

Реєстрація скутерів і мопедів та права на них: Правила дорожнього руху їх не передбачають, а правила реєстрації ТЗ – передбачають

В сфері реєстрації мопедів та скутерів, на мою думку, відбувається чергова державна афера та “беспрєдел”. Для початку нагадаю історію афери а в кінці дам її муть. Законом України від 24.09.2008 № 586-VІ«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпеченості безпеки дорожнього руху» було внесено зміни до Закону України «Про дорожній рух», а саме до ст.15, яка передбачає наявність у осіб, які керують мототранспортними засобами з об’ємом двигуна до 50 см3, посвідчення водія категорії «А1».

На виконання зазначеної норми Закону 20.05.2009 Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 20 травня 2009 р. № 511 (набрала чинності 05.06.2009 р.), якою внесені зміни до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами. Так, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на категорії:

А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим обємом до 50 см3 або електродвигун потужністю до 4 квт;

А - мотоцикли та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим обємом 50см3 і більше або електродвигун потужністю 4 квт і більше;

В1 - квадро- і трицикли, мотоцикли з боковим причепом, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) мототранспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.

Відкриття категорії «А1» можливе після проходження в установленому порядку навчання в автошколі та медичного огляду і отримання довідки щодо придатності керування транспортними засобами зазначеної категорії (термін дії довідки складає 2-3 роки з моменту прийняття відповідного рішення медичною комісією).

Для осіб, які отримали посвідчення водія до набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України № 511, тобто до 05.06.2009, отримання категорії «А1» можливе без підготовки та здачі іспитів шляхом їх обміну з відкриттям нижчої категорії. Для осіб, які отримали посвідчення водія інших категорій (В, С, Д) після вказаної дати, категорія «А1» відкривається після проходження навчання за 20-годинними програмами підготовки водіння на транспортних засобах даної категорії та здачі практичного іспиту у ДАІ.

Тим самим Законом України від 17.11.2008 № 586-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху» з 1 січня 2010 року передбачена обовязкова реєстрація мопедів.

На виконання вимог зазначеного закону Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 №1371 (набрала чинності 29.12.2009) внесені зміни до існуючих Правил реєстрації та обліку транспортних засобів.

Згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2009 року №1371 перша реєстрація скутерів і мопедів, які були придбані до 1 січня 2010 року, може проводитися без надання власником документів на право власності, лише на підставі відповідної заяви. Цю процедуру планувалося здійснити до 1 липня цього року. Але, враховуючи, що з певних причин реєстрація таких транспортних засобів офіційно розпочата лише з 9 червня, Постановою уряду від 23 липня 2010 р. №1371 термін оформлення продовжено до 1 листопада цього року. Про це ЗІК повідомила прес-служба Департаменту ДАІ МВС України.

До настання цього терміну не штрафуватимуть і тих водіїв, хто не встиг отримати водійські посвідчення з правом керування цього виду транспорту.

А от водії, які придбали мопед або скутер у 2010-му, для офіційного оформлення повинні надати документи, що підтверджують законність їх придбання (довідку-рахунок, біржові угоди тощо).

Державтоінспекція України радить водіям поставитися серйозно до змін у законодавстві, й не затягувати ані з реєстрацією, ані з отриманням посвідчення відповідної категорії.

Все це ніби законно, але Кабінет Міністрів якось “забув” про чи не головний документ в галузі дорожнього руху – Правила дорожнього руху, які затверджено Постановою від 10 жовтня 2001 р. N 1306. Він не вніс в них відповідні зміни ані Постановою від 20 травня 2009 р. № 511, ані  Постановою від 23.12.2009 №1371, ані іншими постановами на виконання  Закону України від 24.09.2008 № 586-VІ, а тому вимоги реєстрації скутерів та мопедів, а також вимагання у їхніх водії прав водія є, м’яко кажучи, протизаконними.

Як і раніше, у визначення механічних транспортних засобів, від власників яких вимагаються права та документи на ТЗ, не входять мопеди з кубатурою до 50 см. та електромобілі в електродвигуном до 3 КВт. Можливо я чогось не розумію, але кожен може подивитися пункт 2.2 ПДР та визначення механічних транспортних засобів в них. Може в нових ПДР буде інакше, але зараз це просто афера зі скутерами...

В решті решт у Франції навіть на мікроавтомобілі прав не потрібно, а у нас їх вже вимагають навіть з власників електровелосипедів. Чи не маразм?

Механічний транспортний засіб — транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми (крім транспортних засобів, робочий об’єм двигуна яких не перевищує 50 куб. см), а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

 

2.1. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил — технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, — свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом; (Підпункт “б” пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 124 (124-2009-п) від 11.02.2009)

в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв — дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС, у разі розміщення реклами, — погодження, що видається підрозділами Державтоінспекції МВС;

г) у встановлених законодавством випадках дорожній лист і документацію на вантаж, що перевозиться; на маршрутних транспортних засобах — схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, — документацію відповідно до вимог спеціальних правил; (Підпункт “г” пункту 2.1 в редакції Постанови КМ N 634 (634-2008-п) від 09.07.2008)

ґ) поліс (сертифікат) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Маразм виправлено Постановою КМ № 1029 від 26.09.2011 р.

Віталій МОСЕЙЧУК

Тотальна державна реєстрація мопедів та скутерів протизаконна

На мопед і електровелосипед потрібно отримати окремі права, навіть якщо у вас є права на мотоцикл або легковий автомобіль

При реєстрації скутера тепер слід платити податок

Как ГАИ грабит водителей ручными ВИЗИРАми

Вийшла книжка про те, як законними методами боротися зі штрафами ДАІ

Діти віком від 7 до 14 років не можуть рухатися на велосипедах ані тротуарами, ані дорогами

Куток споживача. Куток покупця. Куточок споживача. Куточок покупця

Кутки споживача від 99 до 399 грн. + все торговельне законодавство

Вантажний велосипед. Грузовой велосипед. Велорикша Украина

Універсальний вантажний велосипед + ручний вантажний візок в подарунок

Рекламна стійка, інформаційний стенд вертиться, вертящаяся стійка, стенд-листалка, стенд-вертушка

Ротаційна (гортальна) настільна система (промо-стійка), 11 прозорих кишень А4, 250 грн.

 


 КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

                   від 23 грудня 2009 р. N 1371

                               Київ

 

               Про внесення змін до деяких постанов

                    Кабінету Міністрів України

          ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ

            N 618 ( 618-2010-п ) від 21.07.2010 )

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

2. Установити, що перша державна реєстрація мопедів, придбаних до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, до 1 листопада 2010 р. може проводитися без подання документів, що підтверджують правомірність їх придбання, за встановленою процедурою після проведення Державною автомобільною інспекцією відповідних перевірок.

(Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 618 від 21.07.2010)

3. Міністерству внутрішніх справ забезпечити проведення державної реєстрації мопедів з 1 січня 2010 року.

Прем’єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Інд. 31

                                          ЗАТВЕРДЖЕНО

                             постановою Кабінету Міністрів України

                                  від 23 грудня 2009 р. N 1371

 

                                ЗМІНИ,

що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. В абзаці четвертому пункту 9 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. N 340 (ЗП України, 1993 р., N 10, ст. 211; Офіційний вісник України, 2009 р., N 39, ст. 1311), слова “три місяці” замінити словами “один місяць”.

2. У постанові Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 “Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок” (Офіційний вісник України, 1998 р., N 36, ст. 1327; 1999 р., N 16, ст. 650; 2000 р., N 34, ст. 1433; 2001 р., N 20, ст. 868; 2004 р., N 15, ст. 1048, N 18, ст. 1285; 2006 р., N 42, ст. 2806; 2008 р., N 19, ст. 541; 2009 р., N 39, ст. 1323, N 43, ст. 1451):

1) назву та пункт 1 постанови викласти у такій редакції:

"Про затвердження Порядку державної реєстрації

          (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів,

               автобусів, а також самохідних машин,

               сконструйованих на шасі автомобілів,

мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів";

"1. Затвердити Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, що додається.";

2) Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджені зазначеною постановою, викласти у редакції, що додається.

3. У пункті 10 Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 487 (Офіційний вісник України, 2009 р., N 37, ст. 1258), слова “Вищі професійно-технічні” замінити словами “Вищі, професійно-технічні”.

                                    ЗАТВЕРДЖЕНО

                       постановою Кабінету Міністрів України

                     від 7 вересня 1998 р. N 1388 ( 1388-98-п )

                  (у редакції постанови Кабінету Міністрів України

                           від 23 грудня 2009 р. N 1371)

                             ПОРЯДОК

              державної реєстрації (перереєстрації),

зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів

Загальні положення

1. Цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі — транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

2. Цей Порядок є обов’язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов’язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

3. Державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру Державтоінспекції та надання інформації з нього затверджується МВС.

4. Органи Державтоінспекції ведуть облік торговельних організацій, підприємств-виробників та суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, забезпечують їх номерними знаками для разових поїздок, бланками довідок-рахунків та актів приймання-передачі транспортних засобів установленого зразка із сплатою вартості зазначених номерних знаків і бланків, розробляють порядок видачі таких бланків, обліку та контролю за їх використанням, надають відповідним військовим комісаріатам за їх запитами відомості про державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів (за винятком легкових автомобілів, причепів до них, мотоциклів, мотоколясок та мопедів).

5. Особи, які порушують цей Порядок, несуть відповідальність згідно із законом.

Державна реєстрація транспортних засобів

6. Транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції (далі — підрозділи Державтоінспекції). Транспортні засоби, що належать декільком фізичним або юридичним особам (співвласникам), за їх письмовою заявою реєструються за однією з таких осіб. У разі відсутності одного із співвласників державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі його письмової заяви. Справжність підпису такого співвласника засвідчується нотаріально. У графі “Особливі відмітки” свідоцтва про реєстрацію або тимчасового реєстраційного талону транспортних засобів щодо іншого співвласника може бути зроблено

запис: "__________________________________________________________

              (прізвище, ім'я, по батькові або найменування

 

__________________________ має право керувати (експлуатувати) та є

юридичної особи)

співвласником”.

Транспортні засоби, що належать фізичним особам — підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.

7. Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі — власники) зобов’язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) у підрозділах Державтоінспекції (крім транспортних засобів, зареєстрованих до набрання чинності цим Порядком) та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Транспортні засоби, тимчасово ввезені на митну територію України для власного користування більш як на два місяці, підлягають державній реєстрації в підрозділах Державтоінспекції на строк, визначений Держмитслужбою. Тимчасово ввезені транспортні засоби не можуть бути розкомплектовані на запасні частини, передані у володіння або користування іншим особам.

8. Державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі — правомірність придбання) транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін’юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України “Про дорожній рух"), а також транспортні засоби, зібрані (складені) із складових частин серійних транспортних засобів без дотримання вимог зазначеного Закону.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою:

довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб’єктом господарювання, діяльність якого пов’язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби;

копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;

довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;

акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;

вантажна митна декларація або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

договір фінансового лізингу.

Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції. Переобладнання (крім переобладнання для роботи на газових паливах), відчуження, передача права користування і (або) розпорядження придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах Державтоінспеції, не допускається.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Бланки довідок-рахунків, актів приймання-передачі транспортних засобів підприємств — виробників таких засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, за формами згідно з додатками 1 і 6 є бланками суворої звітності і виготовляються відповідно до порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. N 283.

У разі коли власники транспортних засобів мають заборгованість із сплати штрафу за порушення правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, їм може бути відмовлено в проведенні державної реєстрації (перереєстрації), знятті з обліку транспортного засобу.

9. До державної реєстрації не допускаються автобуси, що переобладнані з автомобілів, які призначалися для виконання інших функцій, за винятком таких автобусів, зареєстрованих до 1 квітня 2008 року.

Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку розукомплектованих транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, не допускається. Розукомплектованими вважаються транспортні засоби, в яких відсутня одна або більше складових частин, що мають ідентифікаційний номер (кузов, шасі, рама, двигун).

Державна реєстрація (перереєстрація) легкових автомобілів або виготовлених на їх базі автомобілів, що переобладнані шляхом заміни кузова на кузов іншої марки, моделі, серії чи модифікації (крім автомобілів, зареєстрованих до набрання чинності цим Порядком), не допускається.

10. Державна реєстрація нових транспортних засобів, а також тих, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов’язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до підрозділів Державтоінспекції.

11. Державна реєстрація конфіскованих транспортних засобів або транспортних засобів, право власності на які встановлено за рішенням суду, проводиться на підставі відповідного рішення суду із зазначенням марки, моделі, ідентифікаційних номерів складових частин таких засобів, а також реєстраційних документів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (далі — свідоцтво про реєстрацію) або технічного паспорта (у разі їх наявності) з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку. До реєстраційних документів додається договір купівлі-продажу, інший документ, що встановлює право власності, або рішення Кабінету Міністрів України чи комісії, утвореної відповідно до Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 985 (Офіційний вісник України, 2002 р., N 29, ст. 1371), про передачу цих транспортних засобів у разі конфіскації у власність держави.

Державна реєстрація проводиться:

транспортних засобів, що визнані в установленому порядку безхазяйними, — на підставі документів, виданих уповноваженими органами, а також договорів купівлі-продажу або інших документів, які встановлюють право власності на такі засоби після їх реалізації;

транспортних засобів, які за правом спадкування перейшли у власність держави або подаровані державі власниками, — на підставі рішень органів, визначених законодавством, та нотаріально засвідчених документів, які встановлюють право власності, із зазначенням в них марки, моделі, ідентифікаційних номерів складових частин таких транспортних засобів, інших документів, що підтверджують правомірність їх придбання новими власниками, а також виданих на території України реєстраційних документів з відміткою підрозділів Державтоінспекції про зняття їх з обліку.

До документів, що необхідні для проведення державної реєстрації конфіскованих транспортних засобів або транспортних засобів, право власності на які встановлено за рішенням суду, або таких, що визнані в установленому порядку безхазяйними, або які за правом спадкування перейшли у власність держави або подаровані державі власниками, також подається висновок щодо результатів перевірки технічного стану транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС або іншого підприємства, установи та організації, визначеної Кабінетом Міністрів України, та документ про оцінку його вартості, виданий відповідно до пункту 8 цього Порядку.

Державна реєстрація зазначених транспортних засобів, ввезених на митну територію України без сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), що передбачені законодавством під час імпорту таких засобів, проводиться за умови подання документів про внесення таких податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком транспортних засобів, які згідно з податковим законодавством звільнені від їх сплати, із внесенням відповідного запису у свідоцтво про реєстрацію.

12. Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів дипломатичних і торговельних представництв, консульських установ іноземних держав та їх персоналу з числа іноземних громадян, а також іноземних організацій, які забезпечують реалізацію програм (проектів) міжнародної технічної допомоги (виконавці проектів) згідно з міжнародними договорами України, іноземних громадян та осіб без громадянства проводиться підрозділами Державтоінспекції на загальних підставах.

13. Транспортні засоби, які належать представництвам державних підприємств, установ та організацій України і експлуатувалися за кордоном та повертаються в Україну без реєстраційних документів, реєструються на підставі клопотань МЗС та актів приймання-передачі за формою згідно з додатком 2 або накладних на відпуск матеріальних цінностей і відповідних митних документів.

14. Допускається державна реєстрація самостійно сконструйованих мотоциклів, легкових, а також вантажних автомобілів, повна маса яких не перевищує 3500 кілограмів, причепів та напівпричепів до них, інших прирівняних до них транспортних засобів і мопедів, виготовлених відповідно до обов’язкових вимог норм і стандартів України, на підставі документів, що підтверджують правомірність придбання складових частин із зазначенням їх ідентифікаційних номерів, а також висновків Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС та інших, визначених Кабінетом Міністрів України підприємств, установ та організацій.

15. Під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби, крім випадків вибракування їх у цілому, підлягають огляду та дослідженню з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними у поданих власником для реєстрації документах, визначення їх справжності та проведення перевірки за Єдиним державним реєстром Державтоінспекції та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби, встановлення відповідності конструкції і технічного стану транспортних засобів обов’язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України. Огляд проводиться уповноваженими працівниками підрозділів Державтоінспекції за місцем реєстрації транспортних засобів, а дослідження — фахівцями експертної служби МВС або іншими спеціалістами, що мають свідоцтво про право проведення відповідного виду експертних досліджень і внесені до Реєстру атестованих судових експертів. За результатами огляду в документах, які подаються для державної реєстрації, уповноважений працівник підрозділу Державтоінспекції робить відповідну відмітку або складає акт технічного огляду. До зазначених документів додається відповідний висновок фахівця.

Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами, двигуна) не допускається. Перша державна реєстрація таких засобів, а також ввезених на митну територію України транспортних засобів, що розшукуються правоохоронними органами інших держав, не проводиться.

На самостійно сконструйовані транспортні засоби та на зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції транспортні засоби із знищеними ідентифікаційними номерами їх складових частин (кузова, шасі, рами, двигуна) або на транспортні засоби, ідентифікаційні номери складових частин яких пошкоджені під впливом корозії, знищені (пошкоджені) чи підроблені внаслідок незаконного заволодіння або в разі, коли проведена заміна таких складових частин після дорожньо-транспортної пригоди, наносяться спеціальні індивідуальні номери чи здійснюється дублювання первинних ідентифікаційних номерів складових частин (у разі встановлення відповідності ідентифікаційного номера таким засобам) згідно з вимогами міжнародних і державних стандартів.

У такому разі до реєстраційних документів та Єдиного державного реєстру Державтоінспекції вносяться в установленому МВС порядку відповідні відмітки.

Комбінація символів, порядок їх нанесення та залучення до їх нанесення спеціалізованих підприємств визначається МВС.

16. На зареєстровані у підрозділі Державтоінспекції транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки, що відповідають державному стандарту України: два номерні знаки — на автотранспорт, один — на мототранспорт, мопед, причіп та напівпричіп, дозволи на встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових і (або) звукових сигнальних пристроїв. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу ідентифікаційний номер двигуна не зазначається.

Свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт), технічний талон та номерні знаки старого зразка діють до їх заміни на свідоцтво про реєстрацію та номерні знаки нового зразка.

Вивезення (пересилання) за межі України номерних знаків, виданих на території України, окремо від транспортних засобів, на які вони видані, не дозволяється.

За бажанням власника транспортного засобу — фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, підрозділ Державтоінспекції видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

У графі талона “Особливі відмітки” робиться запис “Дійсний до

____________  20__  р.  за  наявності  свідоцтва  про   реєстрацію

транспортного засобу (технічного паспорта) серії ___ N ________".

 

Копія документа, що підтверджує право користування і (або)

розпорядження транспортними засобами, додається до матеріалів, що необхідні для оформлення тимчасового реєстраційного талона.

17. У разі державної реєстрації експериментальних зразків транспортних засобів, що проходять випробування, до реєстраційних документів (реєстраційної картки, книги реєстрації, свідоцтва про реєстрацію) вноситься запис “випробування” і видаються номерні знаки. Підставою для державної реєстрації таких транспортних засобів є технічне завдання виробника на розроблення, узгоджене з Центром безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС або державним підприємством “Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут” (далі — державне підприємство “ДержавтотрансНДІпроект") Мінтрансзв’язку.

18. Замість утраченого або непридатного для користування свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта) і номерних знаків на підставі заяви власника або його представника видається нове свідоцтво про реєстрацію та номерні знаки.

Замість утраченого свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта) знятого з обліку транспортного засобу на підставі заяви власника або його представника підрозділ Державтоінспекції, в якому проводилося зняття з обліку, видає копію реєстраційної картки, яка засвідчується підписом посадової особи, що скріплений печаткою підрозділу Державтоінспекції, із внесенням відповідних службових відміток.

Знайдені свідоцтва про реєстрацію (технічні паспорти) і номерні знаки після видачі нових вважаються недійсними і здаються до підрозділів Державтоінспекції.

19. У разі коли власники транспортних засобів переїхали у зв’язку із зміною місця проживання до іншого регіону — Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва чи Севастополя або придбали транспортні засоби, зареєстровані в іншому регіоні, підрозділи Державтоінспекції за новим місцем державної реєстрації транспортних засобів надсилають за попереднім місцем їх державної реєстрації запит, відповідь на який необхідно дати протягом 10 днів.

20. До одержання підтвердження, передбаченого пунктом 19 цього Порядку, з місця попередньої державної реєстрації власникам транспортних засобів видаються номерні знаки і не більш як на три місяці тимчасовий реєстраційний талон.

Після закінчення строку дії тимчасового реєстраційного талона експлуатація транспортних засобів не допускається.

21. Транспортні засоби юридичних осіб реєструються за місцезнаходженням таких осіб. Якщо стоянка транспортних засобів розташована за місцезнаходженням філій або представництв юридичних осіб, такі транспортні засоби реєструються за місцем їх стоянки.

У свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) зазначається юридична особа, якій належать транспортні засоби, місцезнаходження такої особи та стоянки.

22. Для проведення державної реєстрації нових транспортних засобів, виготовлених в Україні, до підрозділів Державтоінспекції подається також оформлене державним підприємством “ДержавтотрансНДІпроект” чи Центром безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС і видане виробником свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Обмеження, зазначені у свідоцтві, вносяться до реєстраційних документів.

23. Транспортні засоби, які належать неповнолітнім, реєструються за ними за умови досягнення неповнолітніми 14-річного віку (крім випадків успадкування за законом) за нотаріально засвідченою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника. В обліковій картці та книзі обліку таких транспортних засобів також зазначається прізвище, ім’я та по батькові батьків (усиновлювачів) неповнолітнього або його піклувальника і ставиться відмітка про заборону зняття з обліку транспортних засобів без їх дозволу та дозволу органу опіки та піклування.

Після досягнення неповнолітнім 18-річного віку всі обмеження щодо державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, які встановлювалися для неповнолітніх, знімаються.

24. Транспортні засоби, що належать фізичним особам, реєструються за місцем їх проживання.

У разі виникнення обставин, що перешкоджають державній реєстрації таких транспортних засобів за місцем проживання власників, дозволяється, як виняток, з дозволу керівників підрозділів Державтоінспекції проведення їх державної реєстрації за місцем проживання родичів власників за їх письмовою згодою.

Транспортні засоби, що належать іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають в Україні, реєструються на встановлений відповідно до законодавства строк їх перебування в Україні за адресою, що зазначена у міграційній картці або зареєстрована у відповідних органах та підрозділах Державної міграційної служби, за умови подання до підрозділів Державтоінспекції письмової згоди приймаючої сторони.

25. Державна реєстрація придбаних у розстрочку транспортних засобів проводиться згідно з цим Порядком із внесенням до свідоцтва про реєстрацію відповідного запису (запис “розстрочка” повинен міститися в довідці-рахунку або акті приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6).

26. Державна реєстрація транспортних засобів, виграних у лотереях, на конкурсах та під час інших заходів, проводиться на підставі довідки-рахунка, на зворотному боці якої члени комісії (уповноважена особа), за участю якої проводяться такі заходи, ставлять свої підписи, що скріплюються печаткою.

27. Транспортні засоби, що придбаваються юридичною особою — лізингодавцем з метою подальшої передачі їх лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, реєструються за лізингодавцем.

Після виконання договору фінансового лізингу транспортні засоби знімаються з обліку відповідно до вимог пункту 42 цього Порядку і реєструються за лізингоодержувачем на підставі зазначеного договору та акта приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 2.

Державна реєстрація ввезених в Україну транспортних засобів

28. Ввезені в Україну транспортні засоби підлягають державній реєстрації на підставі заяв власників і вантажних митних декларацій або виданих митними органами посвідчень про їх реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції.

У разі ввезення двох і більше транспортних засобів для власних потреб за однією вантажною митною декларацією такі засоби реєструються на підставі засвідченої митним органом її копії, що скріплюється особистою номерною печаткою працівника митної служби та печаткою митного органу.

Транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, ввезені в Україну з метою їх подальшого відчуження суб’єктами господарювання, діяльність яких пов’язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, і придбані юридичними чи фізичними особами, реєструються на підставі виданих зазначеними суб’єктами довідок-рахунків та вантажних митних декларацій або їх копій, що скріплюються особистою номерною печаткою працівника митної служби та печаткою митного органу.

29. У разі коли транспортні засоби перебували в експлуатації за межами України і були зареєстровані у відповідних органах іншої держави, обов’язковим є подання до підрозділів Державтоінспекції реєстраційних або прирівняних до них документів такої держави з відміткою про зняття їх з обліку.

Для державної реєстрації транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України тимчасово, у разі переселення громадян на постійне місце проживання, як спадщина за законом, що відкрита за її межами на користь резидента, обов’язковим також є подання до підрозділів Державтоінспекції довідки з посольства (консульства) відповідної країни про проживання власників у цій країні та про дійсність реєстраційних або прирівняних до них документів країн вивезення транспортних засобів.

30. На період до одержання підрозділами Державтоінспекції інформації про митне оформлення транспортних засобів власникові видаються номерні знаки і не більш як на три місяці тимчасовий реєстраційний талон. До реєстраційних та облікових документів вносяться відомості про заборону відчуження і передачі права користування і (або) розпорядження транспортними засобами, дату їх зворотного вивезення та інші обмеження, які встановлюються митними органами.

Після закінчення строку дії тимчасового реєстраційного талона експлуатація транспортних засобів не допускається.

31. Державна реєстрація транспортних засобів під зобов’язання про їх зворотне вивезення проводиться виключно за наявності документа, що підтверджує їх реєстрацію за межами України (крім транспортних засобів, що належать дипломатичним представництвам іноземних держав, міжнародним, міжурядовим організаціям та їх співробітникам, які не є резидентами України).

Державна реєстрація тимчасово ввезених на митну територію України транспортних засобів, що належать дипломатичним представництвам іноземних держав, міжнародним, міжурядовим організаціям та їх співробітникам, які не є резидентами України, може проводитися на підставі документів, що підтверджують право власності, користування і (або) розпорядження такими засобами без надання документа, що підтверджує їх реєстрацію за межами України.

Національні номерні знаки і документи про реєстрацію (про право власності, користування або розпорядження) транспортних засобів іноземних держав, з яких вони тимчасово ввезені на митну територію України під зобов’язання про зворотне вивезення, здаються на зберігання до підрозділів Державтоінспекції, що є умовою тимчасового обліку транспортних засобів, і повертаються власникам в установленому МВС порядку після зняття таких засобів з обліку. На зазначені транспортні засоби видаються номерні знаки та свідоцтва про реєстрацію із зазначенням строку тимчасового ввезення, який встановлюється митними органами відповідно до митного законодавства та зазначається у документах про митне оформлення таких засобів.

Після закінчення строку тимчасового ввезення транспортні засоби вважаються незареєстрованими.

32. Зняття з обліку у зв’язку з відчуженням (купівля-продаж, міна, дарування) або вибраковуванням транспортних засобів, щодо яких не знято обмеження митних органів, здійснюється з їх дозволу.

Перереєстрація транспортних засобів

33. Перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників — юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також кольору або марки транспортного засобу внаслідок переобладнання чи заміни двигуна або кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Перереєстрація транспортних засобів (об’єктів права державної власності) у разі їх безоплатної передачі із сфери управління міністерств, інших органів виконавчої влади, Національної академії наук, інших самоврядних організацій, яким передане в користування державне майно (самоврядні організації), до сфери управління органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій проводиться у разі дотримання вимог, зазначених у підпункті “б” пункту 4 Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р. N 1482 (Офіційний вісник України, 1998 р., N 38, ст. 1405).

У разі відчуження транспортних засобів, зазначених в абзаці другому цього пункту, їх перереєстрація проводиться за умови дотримання вимог щодо відчуження, які визначені нормативно-правовими актами Фонду державного майна та іншими актами законодавства.

Для проведення перереєстрації транспортних засобів, зазначених в абзаці другому цього пункту, до підрозділів Державтоінспекції подаються засвідчені підписами сторін, що скріплені печатками, акти приймання-передачі транспортних засобів із зазначенням їх кольору, марки, моделі, року випуску, ідентифікаційних номерів складових частин (далі — реквізити), а для проведення перереєстрації транспортних засобів у разі їх відчуження — документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби, разом із зазначеними актами.

34. Перереєстрація транспортних засобів, які передаються у зв’язку з реорганізацією юридичних осіб, проводиться на підставі актів приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 2, свідоцтва про реєстрацію, а також засвідчених у встановленому порядку копій рішень власників про реорганізацію та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, що реорганізується, і юридичної особи, утвореної внаслідок реорганізації.

Перереєстрація транспортних засобів, що у зв’язку з ліквідацією юридичних осіб передаються іншим юридичним або фізичним особам, проводиться на підставі свідоцтва про реєстрацію та засвідчених в установленому порядку копій прийнятих власниками або судом рішень про ліквідацію.

Транспортні засоби, що є внесками учасників до статутного фонду господарських товариств, які повертаються учасникові у зв’язку з його виходом із товариства, перереєстровуються на підставі свідоцтва про реєстрацію та засвідчених в установленому порядку копій рішень товариства про повернення таких транспортних засобів зазначеним учасникам.

Перереєстрація транспортних засобів, що переходять у власність страховиків після виплати страхувальникам повної страхової суми, проводиться на підставі документів, зазначених у пункті 44 цього Порядку.

35. Перереєстрація транспортних засобів на одного з подружжя проводиться на підставі їх спільної заяви, свідоцтва про реєстрацію і засвідчених у встановленому порядку копії свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя.

Підставою для перереєстрації транспортного засобу є також свідоцтво про реєстрацію та копії договору про поділ спільного майна подружжя, свідоцтва про право на спадщину або рішення суду про визнання недійсними договору купівлі-продажу, міни, дарування, що засвідчені в установленому порядку.

36. Перереєстрація транспортних засобів, що є спільною сумісною власністю осіб, які ведуть фермерське господарство, в разі смерті осіб, на яких було зареєстровано транспортні засоби, проводиться на підставі засвідчених у виконавчому органі відповідної ради заяви члена такого господарства (за наявності кількох членів господарства — їх спільної заяви), копії свідоцтва про смерть, довідки виконавчого органу відповідної ради про склад фермерського господарства і про перебування транспортних засобів у спільній сумісній власності його членів. До зазначених документів додається свідоцтво про реєстрацію.

37. Державна реєстрація (перереєстрація) переобладнаних транспортних засобів проводиться на підставі документів про відповідність їх вимогам безпеки дорожнього руху та документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни).

Документами про відповідність переобладнаних транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху є:

для транспортних засобів, переобладнаних на підприємствах, -

свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, видане згідно з пунктом 22 цього Порядку на відповідний вид переобладнання, що подається разом з актом приймання-передачі транспортного засобу за формою згідно з додатками 3, 4 і 6;

для транспортних засобів, переобладнаних в індивідуальному порядку, — акт технічної експертизи за формою згідно з додатком 5 або сертифікат відповідності, виданий випробувальною лабораторією (центром), що має атестат акредитації відповідної галузі та повноваження щодо проведення перевірки технічного стану транспортних засобів, органом з оцінки відповідності, що визнаний та призначений в установленому порядку проводити процедуру сертифікації транспортних засобів, чи підприємством, що має сертифікат відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО з установлення відповідності конструкції переобладнаного транспортного засобу умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження переобладнання.

Переобладнання транспортних засобів для роботи на газових паливах здійснюється виключно суб’єктами господарювання, які мають свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу на відповідний вид переобладнання. Зазначені суб’єкти можуть проводити перевірку відповідності таких засобів вимогам технічних умов і технічної документації підприємства — виробника газобалонного обладнання.

Переобладнання транспортних засобів шляхом заміни кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери, здійснюється за попередньою згодою підрозділів Державтоінспекції.

Власникам переобладнаних транспортних засобів видаються нові свідоцтва про реєстрацію із зазначенням нових ідентифікаційних номерів складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті її зміни.

У таких свідоцтвах зазначається рік випуску легкового автомобіля або виготовленого на його базі автомобіля, який повинен відповідати року випуску встановленого кузова. Рік випуску такого автомобіля не змінюється у разі неможливості встановити рік випуску його кузова.

Вивільнені після переобладнання або ремонту складові частини, що мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників. На такі складові частини за зверненням власника видаються відповідними підрозділами Державтоінспекції довідки встановленого зразка.

Переобладнання транспортного засобу, у результаті якого змінюється його повна маса та її розподіл за осями, центр ваги, тип двигуна, його вага і потужність, колісна база чи колісна формула, система гальмового і рульового керування та трансмісії, здійснюється за погодженням з виробниками транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, або з державним підприємством “ДержавтотрансНДІпроект” чи Центром безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС. Зазначене погодження може надаватися тільки після проведення огляду транспортних засобів із дотриманням вимог пункту 15 цього Порядку та надання зазначеним установам відповідного акта, засвідченого підписом посадової особи, що скріплений печаткою підрозділів Державтоінспекції.

Перереєстрація транспортного засобу у зв’язку із заміною двигуна проводиться в разі зміни типу двигуна, його ваги, робочого об’єму і потужності. Документи, що підтверджують законність придбання двигуна, не вимагаються.

38. У разі коли транспортний засіб переобладнано з інших моделей даної марки шляхом заміни деталей кузова (крила, панелі, капота тощо), власнику видається свідоцтво про реєстрацію із зазначенням моделі, якій відповідає зовнішній вигляд такого засобу після переобладнання. Якщо номери складових частин не змінювалися, зазначаються рік випуску і номери, які транспортний засіб мав до переобладнання. До графи “Особливі відмітки” свідоцтва про реєстрацію вноситься запис: “Автомобіль переобладнано з моделі

____________________ шляхом заміни _______________________________

 (зазначити модель)                      (зазначити деталі,

 

_________________ в 20__ р.", що скріплюється печаткою  підрозділу

складові частини)

 

Державтоінспекції.

 

39. У разі перереєстрації транспортного засобу свідоцтво про реєстрацію підлягає заміні на загальних підставах.

Зняття з обліку транспортних засобів

40. Зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.

Дозволяється проводити огляд транспортних засобів, які знімаються з обліку, за їх місцезнаходженням з дотриманням вимог пункту 15 цього Порядку. Такий огляд оформляється відповідним актом, засвідчується підписом посадової особи, що скріплений печаткою підрозділів Державтоінспекції.

У разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в підрозділах Державтоінспекції, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв’язку з незаконним заволодінням, працівники підрозділів Державтоінспекції оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів і передають усі відповідні документи та за наявності транспортні засоби до органів внутрішніх справ для подальшого проведення перевірки. Якщо виявлено факт підроблення митних документів, їх ксерокопії з необхідним поясненням надсилаються до митних органів, у зоні діяльності яких проживають особи, за якими зареєстровані відповідні транспортні засоби.

Якщо під час проведення перевірки ідентифікаційних номерів складових частин за автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби буде встановлено, що раніше зареєстрований на території України транспортний засіб розшукується правоохоронними органами інших держав, підрозділ Державтоінспекції вилучає свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт), оформляє відповідні документи про цей факт і передає їх до відповідного органу внутрішніх справ для проведення розслідування. Підрозділи Державтоінспекції видають власникам тимчасові реєстраційні талони строком на один рік, у графу “Особливі відмітки” яких вноситься запис: “Розшукується Інтерполом. Зняття з обліку заборонено до закінчення перевірки”. Після проведення органом внутрішніх справ розслідування за зазначеним фактом (з обов’язковим інформуванням ініціатора розшуку) на підставі постанови органу внутрішніх справ про відмову у порушенні кримінальної справи та матеріалів перевірки в установленому МВС порядку здійснюється заміна тимчасових реєстраційних талонів на свідоцтва про реєстрацію з внесенням до них запису “Розшукується Інтерполом. Зняття з обліку дозволено”.

41. Забороняється зняття з обліку транспортних засобів, стосовно яких є ухвала суду про накладення арешту або заборону зняття з обліку чи постанова слідчого або державного виконавця про накладення арешту, а також транспортних засобів, що є речовими доказами у кримінальній справі і приєднані до неї постановою особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або ухвалою суду.

Забороняється зняття з обліку транспортних засобів, що:

зареєстровані за неповнолітніми особами відповідно до вимог пункту 23 цього Порядку, без письмової нотаріально засвідченої згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозволу органу опіки та піклування;

одержані через органи соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, без письмового розпорядження зазначених органів;

придбані у розстрочку без надання відповідних документів про остаточний розрахунок.

42. У разі коли транспортний засіб знімається з обліку у зв’язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) або на копії реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі, робиться запис: “Транспортний засіб знято з обліку для реалізації в межах України”.

У разі коли транспортний засіб знімається з обліку на підставі свідоцтва про спадщину, виконавчого напису нотаріуса або рішення суду, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) або на копії реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі, робиться запис: “Транспортний засіб знято з обліку за спадщиною (за рішенням суду, за виконавчим написом нотаріуса)”.

У разі зміни власником місця проживання з вибуттям за межі відповідно Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) або на копії реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі, робиться відмітка про місце вибуття транспортного засобу.

Транспортний засіб після виконання договору фінансового лізингу знімається з обліку лізингодавцем, при цьому у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) або на копії реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі, робиться запис: “Транспортний засіб знято з обліку за договором фінансового лізингу”.

Копії реєстраційних карток засвідчуються підписом посадової особи, що скріплений печаткою підрозділів Державтоінспекції, із внесенням відповідних службових відміток.

Під час зняття з обліку транспортних засобів номерні знаки здаються та видаються номерні знаки для разових поїздок.

Номерні знаки із знятих з обліку транспортних засобів за умови їх відповідності стандартам перезакріплюються за зверненням власників за іншими придбаними ними транспортними засобами.

У разі втрати власником свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта) зняття з обліку транспортного засобу проводиться після видачі нового свідоцтва про реєстрацію.

43. Зняття з обліку транспортних засобів, що належать юридичним особам недержавної форми власності, проводиться на підставі копій відповідних рішень власників, засвідчених у встановленому порядку.

У разі ліквідації юридичних осіб транспортні засоби знімаються з обліку на підставі документів, зазначених в абзаці другому пункту 34 цього Порядку.

Зняття з обліку транспортних засобів, що належать юридичним особам державної форми власності, проводиться суб’єктами господарювання, на балансі яких перебувають такі транспортні засоби, лише після надання на це згоди або дозволу відповідних суб’єктів управління майном, які є представниками власників і виконують їх функції у межах, визначених законодавством, або на підставі виконавчого напису нотаріуса чи рішення суду або ліквідаційної комісії.

Після зняття з обліку у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) або на копії реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі, робиться запис: “Транспортний засіб знято з обліку для реалізації згідно із законодавством”.

44. Зняття з обліку транспортних засобів може проводитися довіреними особами страховиків на підставі засвідчених в установленому порядку копій договорів страхування, у яких обов’язково зазначається, що після виплати страхувальниками повної страхової суми транспортні засоби переходять у власність страховиків, а також на підставі довідки банку про повну виплату страхувальниками страхової суми та свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта).

45. Вибракувані транспортні засоби підприємств знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а громадян — за заявами їх власників.

Зняття з обліку в таких випадках проводиться без огляду транспортних засобів. Номерні знаки і реєстраційні документи здаються до підрозділів Державтоінспекції.

Зняття з обліку транспортних засобів у зв’язку з їх вибракуванням проводиться також у разі непредставлення транспортних засобів на державний технічний огляд протягом п’яти і більше років або встановлення факту їх знаходження в розукомплектованому та непридатному для експлуатації стані, або неможливості знайти їх власників у встановленому МВС порядку.

Вивільнені після зняття з обліку транспортних засобів у зв’язку з їх вибракуванням складові частини, що мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників. Відповідні підрозділи Державтоінспекції за зверненням власника видають на такі складові частини довідки встановленого зразка.

46. Транспортні засоби, ввезені на митну територію України під зобов’язання про їх зворотне вивезення, знімаються з обліку після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції.

Порядок видачі тимчасового дозволу для використання не зареєстрованих у встановленому порядку транспортних засобів

47. На транспортні засоби, що доставляються своїм ходом до місця державної реєстрації з підприємств-виробників, авторемонтних підприємств, торговельних організацій, з-за кордону, а також на зняті з обліку транспортні засоби видаються номерні знаки для разових поїздок строком на два місяці.

48. Відмітка про видачу номерних знаків для разових поїздок робиться в реєстраційних документах або в документах, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів.

49. Підприємствам-виробникам, які здійснюють перегін транспортних засобів до їх одержувачів, видаються номерні знаки для разових поїздок. У супровідних документах зазначених підприємств робиться відмітка “перегін” і зазначаються такі номерні знаки.

Порядок допуску транспортних засобів до поїздки за кордон

50. До поїздки за кордон допускаються транспортні засоби, на які видані реєстраційні документи відповідно до Конвенції про дорожній рух та номерні знаки, серіям яких присвоєні літери латинського алфавіту.

51. У разі відсутності права власності на транспортні засоби оформлення документів для поїздок за кордон здійснюється на підставі документів, що підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортними засобами. Особам, що здійснюють поїздку за кордон, на період поїздки видаються свідоцтва про реєстрацію на їх ім’я. Свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника транспортного засобу, і документи, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, зберігаються у відповідних підрозділах Державтоінспекції.

Видане на період поїздки за кордон свідоцтво про реєстрацію підлягає поверненню відповідному підрозділу Державтоінспекції не пізніше ніж протягом 10 днів після повернення з-за кордону.

52. Транспортні засоби, на яких власники виїжджають за кордон, повинні мати розпізнавальний знак України. Власники таких транспортних засобів перед виїздом зобов’язані укласти договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

53. Транспортні засоби, на які згідно із законом встановлено тимчасову заборону на зняття з обліку (крім транспортних засобів, придбаних у розстрочку та зареєстрованих відповідно до пункту 25 цього Порядку), до поїздок за кордон не допускаються.

54. На транспортні засоби, власники яких виїжджають за кордон на постійне місце проживання, видаються свідоцтва про реєстрацію та номерні знаки встановленого зразка. Такі транспортні засоби знімаються з обліку.

55. Щорічна перевірка відповідності конструкції та технічного стану транспортних засобів, що виконують міжнародні перевезення вантажів і пасажирів, вимогам резолюцій Європейської конференції міністрів транспорту, а також видача сертифікатів відповідності та Міжнародних сертифікатів технічного огляду транспортних засобів проводиться відповідно до законодавства.

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

                   від 20 травня 2009 р. N 511

                               Київ

                  Про внесення змін до Положення

               про порядок видачі посвідчень водія

                       та допуску громадян

               до керування транспортними засобами

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Внести зміни до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. N 340 (ЗП України, 1993 р., N 10, ст. 211; 1994 р., N 4, ст. 88; Офіційний вісник України, 1999 р., N 42, ст. 2096; 2004 р., N 19, ст. 1335), виклавши його в редакції, що додається.

Прем’єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Інд. 31

                                    ЗАТВЕРДЖЕНО

                       постановою Кабінету Міністрів України

                      від 8 травня 1993 р. N 340 ( 340-93-п )

                  (в редакції постанови Кабінету Міністрів України

                            від 20 травня 2009 р. N 511)

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами

Загальні положення

1. Це Положення є обов’язковим для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства.

2. Особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія відповідної категорії (далі — посвідчення водія).

3. Транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії:

А1 — мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об’ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт;

А — мотоцикли та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об’ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше;

В1 — квадро- і трицикли, мотоцикли з боковим причепом, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) мототранспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів;

В — автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, — восьми;

С1 — призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів);

С — призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів);

D1 — призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16;

D — призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16;

ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE — состави транспортних засобів з тягачем категорії В, С1, С, D1 або D, яким водій має право керувати, але який не належить до зазначених категорій составів транспортних засобів;

Т — трамваї та тролейбуси.

4. У посвідченні водія, зразок якого затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 р. N 47 (ЗП України, 1992 р., N 3, ст. 57; 2004 р., N 49, ст. 3212), вгорі у графі “10” проставляється дата надання права на керування транспортними засобами відповідної категорії. Інші позиції у графі “10” посвідчення водія, де зазначаються категорії транспортних засобів, право на керування якими не надається, не заповнюються.

5. Водіям транспортних засобів категорій В, С1, С, D1 і D дозволяється керувати такими засобами також з причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів.

До керування транспортними засобами категорій В, С1, С, D1 і D з причепами, повна маса яких становить більш як 750 кілограмів, а також зчепленими автобусами допускаються водії, які мають право на керування транспортними засобами категорій ВЕ, С1Е, СЕ, D1E і DE.

Умови допуску до керування транспортними засобами

6. Право на керування транспортними засобами надається особам, які досягли:

шістнадцятирічного віку — категорії А1, А;

вісімнадцятирічного віку — категорії В1, В, С1, С;

дев’ятнадцятирічного віку — категорії BE, C1E, СЕ;

двадцятиоднорічного віку — категорії D1, D, D1E, DE, Т.

7. Право на керування транспортними засобами, обладнаними спеціальними звуковими і світловими сигналами або призначеними для перевезення небезпечних вантажів, а також автобусами, що здійснюють перевезення за міжміськими і міжнародними маршрутами, надається особам, які останні три роки працюють водіями транспортних засобів відповідної категорії.

Військовослужбовці строкової військової служби мають право на керування транспортними засобами, обладнаними спеціальними звуковими і світловими сигналами або призначеними для перевезення небезпечних вантажів, після проходження спеціальної підготовки і стажування протягом шести місяців.

8. Посвідчення водія на право керування транспортними засобами, обладнаними спеціальним засобом ручного керування, видається за наявності позитивного висновку медико-соціальної експертної комісії закладів охорони здоров’я після закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв (далі — заклад з підготовки водіїв) та складення теоретичного і практичного іспитів в реєстраційно-екзаменаційному підрозділі Державтоінспекції.

9. Право на керування транспортними засобами категорій ВЕ, С1Е, СЕ, D1E і DE надається особам, які мають посвідчення водія категорії В, С1, С, D1 і D або кількох з них та безперервний річний стаж керування транспортними засобами категорії В, С1, С, D1, D, пройшли перепідготовку за встановленими програмами та склали в реєстраційно-екзаменаційному підрозділі Державтоінспекції практичний іспит з навичок керування составом транспортних засобів.

Право на керування транспортними засобами категорії D1 надається особам, які мають посвідчення водія категорії В або С1, чи категорій В та С1 і безперервний трирічний стаж керування відповідним транспортним засобом, пройшли перепідготовку за встановленими програмами та склали теоретичний і практичний іспити на право керування транспортними засобами категорії D1.

Право на керування транспортними засобами категорії D надається особам, які мають посвідчення водія категорій В, С1, С, D1 або кількох з них, мають безперервний трирічний стаж керування транспортним засобом відповідної категорії, пройшли перепідготовку за встановленими програмами та склали теоретичний і практичний іспити на право керування транспортними засобами категорії D.

До безперервного стажу керування транспортним засобом включається як робота протягом останнього часу на транспортному засобі, так і керування власним транспортним засобом з максимально допустимою перервою не більш як три місяці, якщо це підтверджено відповідними документами, а саме:

для осіб, що працюють водіями, — витягом з трудової книжки або довідкою з місця роботи із зазначенням дати наказу про призначення особи на посаду, дати, з якої така особа працює водієм, марки закріпленого транспортного засобу і його номерного знаку. Витяг із трудової книжки або довідка з місця роботи засвідчується підписом посадової особи підприємства і скріплюється печаткою;

для осіб, які керують власним транспортним засобом, — реєстраційними документами на такий транспортний засіб;

для осіб, які керують транспортними засобами, що не є їх власністю, — реєстраційними документами на такий транспортний засіб та документами, що надають право на керування ним.

Іспити з навичок водіння складаються на транспортних засобах реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції, закладів з підготовки водіїв, підприємств та організацій.

10. Особи, які мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами будь-якої категорії, але останнім часом не працювали водіями більше 12 місяців або наймаються на роботу водіями вперше, допускаються до керування транспортними засобами після проходження стажування з практичного керування на відповідному транспортному засобі тривалістю не менш як 30 годин.

11. Водії трамваїв і тролейбусів, які не працювали на міському електротранспорті більше року, допускаються до керування ними після підтвердження атестаційною комісією відповідного підприємства теоретичних навичок водіння в межах вимог кваліфікаційної характеристики раніше одержаної кваліфікації, а також після стажування на маршруті тривалістю 70-140 годин. Тривалість стажування встановлюється атестаційною комісією залежно від стажу і строку перерви в роботі за спеціальністю.

12. Водії транспортних засобів підлягають обов’язковому періодичному медичному огляду в установлені строки.

У разі виникнення сумніву щодо стану здоров’я водія посадові особи Державтоінспекції, закладів охорони здоров’я, автотранспортних підприємств та організацій можуть направити його на позачерговий медичний огляд.

Якщо водій ухиляється від проходження медичного огляду або визнаний за його результатами не здатним керувати транспортними засобами, то посвідчення водія у нього вилучається працівниками міліції в порядку і строки, передбачені нормативно-правовими актами.

Умови допуску навчальних закладів до підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів

13. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, трамваїв і тролейбусів проводиться в закладах з підготовки водіїв, які утворюються за наявності відповідної матеріально-технічної бази, атестованих спеціалістів та після їх акредитації згідно із законодавством.

14. Заклади з підготовки водіїв, які проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, реєструються в реєстраційно-екзаменаційному підрозділі Державтоінспекції за місцем їх розташування.

15. Чисельність груп з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів становить не більш як 30 осіб. Заклади з підготовки водіїв зобов’язані не пізніше ніж протягом 15 днів після початку занять зареєструвати в реєстраційно-екзаменаційному підрозділі Державтоінспекції кожну групу.

Порядок видачі посвідчень водія та позбавлення права на керування транспортними засобами

16. Посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в реєстраційно-екзаменаційному підрозділі Державтоінспекції.

Документом, що засвідчує проходження підготовки і перепідготовки водіїв транспортних засобів, є свідоцтво (зразок додається).

Якщо особа з будь-яких причин не склала іспити в реєстраційно-екзаменаційному підрозділі Державтоінспекції, видане свідоцтво про закінчення закладу з підготовки водіїв транспортних засобів вважається дійсним протягом 10 років з дня закінчення закладу.

17. Іспити, необхідні для одержання посвідчення водія, складають у місцевих реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції тільки ті особи, місце проживання яких зареєстроване на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Рішення про допуск до складення іспитів осіб, місце проживання яких зареєстроване на території інших адміністративно-територіальних одиниць або в іншій державі, можуть приймати керівники управлінь (відділів) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Військовослужбовці строкової військової служби допускаються до складення іспитів у Державтоінспекції за місцем дислокації військових частин.

18. Посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій А1, А, В1, В, С1, С, D1 і D видаються особам, які склали в реєстраційно-екзаменаційному підрозділі Державтоінспекції теоретичний і практичний іспити, категорії ВЕ, С1Е, СЕ, D1E і DE — практичний, а на право керування трамваєм або тролейбусом — теоретичний іспити.

Під час теоретичного іспиту перевіряється знання Правил дорожнього руху та інших предметів, передбачених програмою підготовки. Результати складеного теоретичного іспиту вважаються дійсними протягом трьох місяців.

Під час практичного іспиту перевіряються навички керування транспортними засобами відповідних категорій.

19. Якщо особа під час теоретичного іспиту не підтвердила знання Правил дорожнього руху, то посвідчення водія вилучається, а повторний іспит призначається не раніше ніж через п’ять днів.

20. Позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами проводиться відповідно до законодавства.

Повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами, проводиться після складення теоретичного і практичного іспитів. Особам, позбавленим зазначеного права за керування транспортними засобами в стані сп’яніння, посвідчення може бути повернуто після обов’язкового проходження медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів. При цьому практичний іспит приймається екзаменаційною комісією на транспортному засобі тієї категорії, права на керування яким було позбавлено.

Видача і обмін посвідчення водія

21. Особам, які склали теоретичний і практичний іспити, реєстраційно-екзаменаційними підрозділами Державтоінспекції видається посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії.

22. Учням, які закінчили навчання в технікумі (училищі), коледжі, професійному навчально-виховному закладі або загальноосвітній школі третього ступеня, а також призовникам, що залучаються Міноборони для навчання керування транспортними засобами, але не досягли встановленого цим Положенням віку, за якого надається право на керування відповідними транспортними засобами, видається свідоцтво встановленого зразка.

Посвідчення водія видається після складення особою теоретичного і практичного іспитів у реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції.

До складення зазначених іспитів допускаються особи, що досягли встановленого цим Положенням віку.

23. Посвідчення водія видається особисто під розписку після пред’явлення паспорта або іншого документа, що його замінює.

24. У разі видачі дозволу на право керування транспортними засобами іншої категорії посвідчення водія обмінюється на нове, до якого вносяться відмітки, що були в попередньому посвідченні.

25. Особи, які керують транспортним засобом (якщо це підтверджено відповідними документами), обмінюють посвідчення водія без складення іспитів.

26. Особам, які протягом останніх 12 місяців не керували транспортними засобами, обмін посвідчень водія проводиться після складення теоретичного і практичного іспитів без обов’язкового додаткового їх навчання в закладі з підготовки водіїв.

27. Обмін посвідчення водія, не придатного для користування (зіпсованого, записи в якому не читаються тощо), проводиться згідно з пунктами 25 і 26 цього Положення.

Обмін посвідчення водія у зв’язку із зміною особистих даних власника (прізвище, ім’я та по батькові) проводиться на підставі документа, що підтверджує таку зміну, згідно з пунктами 25 і 26 цього Положення.

Посвідчення водія, видане до набрання чинності Законом України від 24 вересня 2008 р. N 586-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху”, може бути обміняне на нове згідно з пунктами 25 і 26 цього Положення. При цьому в новому посвідченні водія зазначаються категорії:

А1, А — відповідає категорії А;

В1, В — відповідає категорії В;

С1, С — відповідає категорії С;

D1, D — відповідає категорії D;

BЕ — відповідає категоріям В і Е;

C1E, СЕ — відповідає категоріям C і Е;

D1E, DЕ — відповідає категоріям D і Е;

Т — відповідає категорії Трамвай, Тролейбус.

28. Обмін посвідчення водія проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання особи згідно з пунктами 25 і 26 цього Положення за умови подання особою картки водія або довідки з реєстраційно-екзаменаційного підрозділу про підтвердження факту видачі посвідчення водія та довідки про непозбавлення особи права на керування транспортним засобом, виданої підрозділом Державтоінспекції за зареєстрованим місцем проживання. Довідка про непозбавлення права на керування транспортним засобом дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Для відкриття нижчих категорій особа подає до реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції довідки про проходження двадцятигодинних курсів навчання керуванню на відповідному транспортному засобі у закладах з підготовки водіїв, підтвердження керування транспортним засобом протягом останніх 12 місяців за однією з відкритих категорій та складає практичний іспит з керування на транспортному засобі нижчої категорії. Можливе одночасне відкриття двох або більше нижчих категорій за наявності відповідних довідок, виданих закладами з підготовки водіїв, та складення практичних іспитів за кожною з таких категорій.

Нижчими категоріями вважаються:

D1 — до D;

C — до D1, D;

С1 — до С, D1, D;

B — до C1, C, D1, D;

В1 — до В, С1, С, D1, D;

А — до В1, В, С1, С, D1, D;

А1 — до категорії А, В1, В, С1, С, D1, D.

Якщо особа не керує транспортним засобом протягом останніх 12 місяців, відкриття нижчих категорій здійснюється після складення теоретичного та практичного іспитів.

29. У разі втрати посвідчення водія видається нове з відміткою “Дублікат”. На період оформлення дубліката посвідчення водія видається тимчасовий талон на право керування транспортним засобом відповідної категорії на два місяці після складення громадянином теоретичного і практичного іспитів. У разі необхідності (надсилання запиту і одержання на нього відповіді, з’ясування окремих обставин, які пов’язані з втратою посвідчення тощо) строк дії талона може бути продовжений на один місяць.

Видача дубліката посвідчення водія замість втраченого у зв’язку із крадіжкою, стихійним лихом, пожежею, повінню тощо, якщо це підтверджено відповідними документами, проводиться без складення іспитів.

Обмін тимчасового талона на право керування транспортним засобом на посвідчення водія проводиться лише після перевірки особи на наявність вчинених нею адміністративних правопорушень. У разі коли провести таку перевірку в реєстраційно-екзаменаційному підрозділі Державтоінспекції неможливо, обмін талона здійснюється після подання довідки про непозбавлення особи права на керування транспортним засобом, виданої підрозділом Державтоіспекції за зареєстрованим місцем проживання. Якщо особа без поважних причин не здійснила обмін тимчасового талона протягом трьох місяців після закінчення строку, на який він був виданий, дублікат посвідчення водія видається після складення такою особою теоретичного і практичного іспитів. Особам, які втратили тимчасовий талон на право керування транспортним засобом, виданий на період оформлення дубліката посвідчення водія, новий талон видається на загальних підставах.

30. Особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія або посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту.

Посвідченням водія іноземної держави вважається також посвідчення водія з розпізнавальним знаком “SU” (СРСР), видане в республіках колишнього Союзу РСР.

Зазначені особи під час керування транспортними засобами можуть мати українське посвідчення водія, видане в установленому цим Положенням порядку.

Особам, які тимчасово перебувають на території України, обмін їх посвідчень водія на українське посвідчення водія, а також видача їм українських посвідчень водія замість утраченого у зв’язку з крадіжкою, стихійним лихом, іншими непередбачуваними обставинами посвідчення водія іноземної держави не проводиться.

Посвідчення водія, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами внутрішніх справ України дозволу на постійне проживання в Україні і після цього підлягає заміні. Заміна таких посвідчень проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів.

31. Співробітникам іноземних дипломатичних і консульських представництв в Україні, постійним представникам преси та інших іноземних організацій, якщо вони мають дійсні посвідчення водія іноземної держави (за умови, що країна їх постійного проживання є договірною стороною Міжнародної конвенції про дорожній рух) або міжнародні посвідчення водія, українські посвідчення видаються без проходження ними медичного огляду і складення іспитів.

Якщо в іноземних громадян та осіб без громадянства немає національних або міжнародних посвідчень водія, українське посвідчення видається їм на загальних підставах.

32. Міжнародні посвідчення та посвідчення водія іноземних держав, видані громадянам України за кордоном, обмінюються на українське посвідчення на загальних підставах за умови, що вони постійно проживають на території України.

Додаток

                                                      до Положення

 

                         ЗРАЗОК СВІДОЦТВА

               про закінчення закладу з підготовки,

перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв

__________________________________________________________________

(найменування закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення

                       кваліфікації водіїв)

__________________________________________________________________

 

СВІДОЦТВО

     Серія ____ N __________

 

     Видано громадянину (громадянці) _____________________________

 

про те, що він (вона) пройшов (пройшла) підготовку

     з ____ _____________ 20 ___ р. по ____ ____________ 20 ___ р.

 

     за програмою ________________________________________________

     _____________________________________________________________

 

     і на випускних екзаменах відповідно до протоколу N __________

 

     від ____ ___________ 20 ___ р. одержав (одержала) такі оцінки

 

(задовільно, добре, відмінно):

     правила дорожнього руху _____________________________________

 

будова, експлуатація і технічне обслуговування автомобіля ___

     практичне керування автомобілем _____________________________

 

     Голова комісії ______________________________________________

 

     Керівник закладу ____________________________________________

 

М.П.

     Видано посвідчення водія серії _____ N ________________

 

     _____________________________________________________________

         (найменування реєстраційно-екзаменаційного підрозділу

                         Державтоінспекції)

     _____________________________    ____ _____________ 20 ___ р.

 

М.П.

Свідоцтво не є документом, що надає право на керування транспортним засобом.

_______________

Примітка. Бланки свідоцтв є  документами  суворого  обліку,  мають

          облікову   серію  і  номер,  виготовляються  друкарським

          способом   із   застосуванням   засобів   захисту    від

          фальсифікації, які визначаються підприємством-виробником

          за погодженням з Департаментом Державтоінспекції МВС.

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/transport/8_165.html


Попередня статтяНаступна стаття
[an error occurred while processing this directive]


Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв


Нова українська національна ідея. Новая украинская национальная идея
 
Кутки споживача для всіх міст із законодавством та книгою скарг. Кутки покупця. Уголки потребителя для всех городов с законодательством и книгой жалоб. Уголки покупателя





Украинские 100x100




Газета "Правовий тиждень"