НАРАХОВУВАТИ АМОРТИЗАЦІЮ ЩОДО
ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМЦІ-ФІЗИЧНІ ОСОБИ НЕ МОЖУТЬ І НЕ МАЮТЬ ЗАКОНОДАВЧИХ
ПІДСТАВ
Відповідно до частини
друго-третьої статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N
13-92 “Про прибутковий податок з громадян” оподатковуваним доходом вважається
сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та
натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо
пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені
документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні
остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою
інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним
комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
До складу витрат, безпосередньо
пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу
валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом
України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Склад валових витрат наведено у
пункті 5.2 статті 5 Закону N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств".
Згідно з цим пунктом до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат,
сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою,
організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і
охороною праці, з урахуванням певних обмежень (п. 5.2 ст. 5 цього Закону). А
амортизація вираховується за правилами статті 8 “Амортизація” Закону "Про
оподаткування прибутку підприємств" і амортизація не включається до валових
витрат, а обліковується у зменшення прибутку підприємств (але не підприємців)
окремо. А тому нараховувати амортизацію фізичні особи не мають законодавчих
підстав і їхні основні засоби зношуються за рахунок їхнього оподатковуваного
доходу.
Що робити в такому випадку
? Якщо підприємець на звичайній системі
оподаткування, то основні фонди йому вигідно з точки зору оподаткування брати в
оренду, оперативний лізинг. Такі витрати можна биде списати на зменшення
оподатковуваного доходу. Фінансовий лізинг для підприємця є неприйнятним,
оскільки орендар збільшує валові витрати лише на таку частину лізингового
платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість
об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що
надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу).
А підприємцям на спрощеній системі оподаткування
все одно - валових витрат вони не обліковують, а тому питання про включення сум
амортизації до неї виникає.
Віталій
МОСЕЙЧУК
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
03.03.2006 N 1205/0/17-0415
Щодо нарахування амортизації
фізичними особами
(Витяг)
Державна податкова адміністрація
України розглянула... лист... і повідомляє.
Порядок оподаткування доходів
фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю регулюється Декретом
Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 “Про прибутковий податок з
громадян” (розділ IV) (далі — Декрет), положення якого продовжують діяти і після
набрання з 01.01.2004 р. чинності Законом України від 22 травня 2003 року N
889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі — Закон) з урахуванням
положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону.
Загальним оподатковуваним
доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом
(виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими
витратами, безпосередньо пов’язаними з одержанням доходу.
Документально підтвердженими
витратами вважаються оплачені витрати поточного звітного періоду, а також
попередніх періодів, якщо вони стосуються доходу, отриманого протягом звітного
періоду, та підтверджені відповідними документами.
До складу витрат, безпосередньо
пов’язаних з одержанням доходів фізичними особами — суб’єктами підприємницької
діяльності без створення юридичної особи, належать витрати, які включаються до
складу валових витрат виробництва (обігу) згідно із Законом України від 28.12.94
р. N 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” (зі змінами та
доповненнями, далі — Закон N 334/94-ВР), з урахуванням відповідних обмежень і
особливостей стосовно фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності.
Склад валових витрат наведено у
пункті 5.2 статті 5 Закону N 334/94-ВР. Згідно з цим пунктом до складу валових
витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом
звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва,
реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням певних
обмежень (п. 5.2 ст. 5 цього Закону).
Положення статті 5 цього Закону
застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум
згідно з операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами або за
участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отримано
дохід.
Також до складу валових витрат
включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов’язкових
платежів), установлених Законом України від 25.06.91 р. N 1251-XII “Про систему
оподаткування” (зі змінами та доповненнями), за винятком податків, зборів
(обов’язкових платежів), передбачених підпунктом 5.3.3 пункту 5.3 статті 5
Закону N 334/94-ВР, зокрема податку на додану вартість, включеного до ціни
товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або
невиробничого використання.
Фізична особа — платник податку
не є платником податку на прибуток, не має обов’язку вести бухгалтерський облік,
тому тільки формує витрати згідно з переліком статті 5 “Валові витрати”
зазначеного Закону.
Ведення бухгалтерського обліку
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних
активів, що підлягають амортизації, для фізичних осіб — платників податку
законодавством не передбачено. Тобто нараховувати амортизацію фізичні особи не
мають законодавчих підстав.
Заступник Голови С.І.Лекарь
____________
Постійна адреса статті
в Інтернеті:
http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax_prib/4_25.html
 
|