ФІЛІЇ ТА ПРЕДСТАВНИЦТВА НЕРЕЗИДЕНТІВ НЕ Є СУБ’ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ, АЛЕ ВОНИ ГОСПОДАРЮЮТЬ ТА ВИЗНАНІ ГОСПОДАРЮЮЧИМИ ПОДАТКОВИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ

Законом України від 04.02.2005 р. №2424-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" із суб’єктів господарської діяльності з 25.02.2005 р. було виключено філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності. Таким чином суб’єктами господарювання стали визнаватися лише юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку та громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Однак пункт 2.5 статті 2 Закону України  від 22.05.97р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачає, що постійне представництво до початку своєї господарської діяльності (тобто з точки зору податкових Законів представництво господарює !) стає на облік в податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним податковим органом України. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації у податковому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Крім того відповідно до пункту 1.2 Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток, яке затверджене наказом ДПА України від 16.01.98 N 23 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 03.02.98 за N 63/2503, постійне представництво нерезидента в Україні - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. 

Пунктом 4.6.2 Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 31.07.97 N 274 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.08.97 за N 352/2156, встановлено, що діяльність постійного представництва носить допоміжний або підготовчий характер у разі, якщо його діяльність не складає основну діяльність або один з видів основної діяльності нерезидента.

Тобто за Господарським кодексом ніякої господарської діяльності у представництва нерезидентів, а за податковим – ще і яка ! Крім того дія Закону про реєстрацію не поширюється на представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності.

Віталій МОСЕЙЧУК

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

ЛИСТ

від 11.08.2005 р. №6673

Про легалізацію діяльності в Україні постійного представництва нерезидента

На <...> звернення щодо легалізації діяльності в Україні постійного представництва нерезидента та порядку надання йому ідентифікаційного коду повідомляємо наступне.

Порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності встановлено Інструкцією про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, затвердженою наказом МЗЕЗторгу України від 18.01.96 №30 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 січня 1996 р. за №34/1059.

Згідно з пунктом 14 зазначеної вище Інструкції представництво суб'єкта господарської діяльності не є юридичною особою.

Слід зауважити, що згідно з преамбулою до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (Закон про реєстрацію) цей Закон регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

Отже, дія Закону про реєстрацію не поширюється на представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності.

Відповідно до підпунктів 1.4 та 1.5 Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 12 серпня 1997 року №293 та зареєстрованого в Мін'юсті 21 серпня 1997 року за №331/2135 (далі — Положення), постійне представництво нерезидента до початку своєї господарської діяльності стає на облік як платник податку на прибуток в податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, визначеному цим Положенням.

Крім цього, згідно з пунктами 2 та 5 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №118 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 року №499) суб'єктами Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі — Реєстр) є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб усіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що находяться на території України та проводять свою діяльність на підставі її законодавства. Присвоєння ідентифікаційних кодів з Реєстру здійснюється:

державними реєстраторами — суб'єктам, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»;

органами державної статистики — суб'єктам, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»;

відповідними центральними органами виконавчої влади — суб'єктам, відомості про які становлять державну таємницю.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №18, 19 — 20, 21 — 22, ст. 144):

1) у статті 55:

а) пункт 3 частини другої виключити;

б) у частині третій слова «та права оперативно-господарського використання майна» виключити;

в) частину п'яту викласти в такій редакції:

«5. Суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи»;

2) текст статті 58 викласти в такій редакції:

«1. Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа — підприємець у порядку, визначеному законом.

2. Відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації.

Відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом»;

3) у частині третій статті 60 слова «зазначених у частині десятій статті 58 цього Кодексу» замінити словами «відповідно до закону»;

4) третє речення частини четвертої статті 64 викласти в такій редакції: «Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону»;

5) у статті 83:

а) частину першу викласти в такій редакції:

«1. Державна реєстрація господарського товариства здійснюється відповідно до закону»;

б) у частині четвертій друге речення виключити;

6) у частині четвертій статті 126 слова «в органах преси відповідно до статті 58 цього Кодексу» замінити словами «відповідно до закону»;

7) статтю 132 виключити;

8) у статті 133:

а) у частині першій слова «а також право оперативного використання майна» виключити;

б) частину третю виключити;

9) статтю 138 виключити;

10) у другому реченні частини третьої статті 209 слова «а також відокремлені структурні підрозділи господарської організації» виключити;

11) у частині четвертій статті 342 слова «їх філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи» виключити;

12) абзац третій частини першої статті 378 виключити;

13) у частині першій статті 396 слова «філії або представництва іноземної юридичної особи» виключити.

2. Частину четверту статті 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №11, ст. 140) викласти в такій редакції:

«Держатель Державного реєстру наділяє відповідних суб'єктів повноваженнями реєстраторів Державного реєстру, які надаватимуть послуги щодо внесення записів до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень, звернення стягнення на предмет обтяження та надання витягів з Державного реєстру, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

3. У Законі України «Про об'єднання громадян» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №34, ст. 504; 1999 р., №26, ст. 220):

а) у статті 15:

частину п'яту викласти в такій редакції:

«Зміни до статутних документів, зареєстрованих об'єднань громадян підлягають обов'язковій реєстрації»;

б) частину шосту виключити;

в) у частині другій статті 34 слово «перереєстрація» замінити словом «реєстрація».

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

у тримісячний термін з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Про затвердження Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток

Наказ Державної податкової адміністрації України
від 12 серпня 1997 року №293

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
21 серпня 1997 р. за №331/2135

Відповідно до статей 1 і 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», керуючись статтею 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток, що додається.

2. Заступнику начальника управління міжнародних зв'язків Гладуну Ю. В. подати цей наказ до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

3. Начальнику управління справами Коваленку В. В. у п'ятиденний термін після державної реєстрації наказу забезпечити його тиражування та надсилання державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток

1. Загальні положення

1.1. Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток (далі — Положення) розроблено відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

1.2. Постійне представництво нерезидента в Україні — це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин.

1.3. Положення визначає єдиний порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток. Дія цього Положення не поширюється на представництва іноземних організацій та фірм, які не здійснюють господарську діяльність в Україні.

1.4. Постійне представництво нерезидента до початку своєї господарської діяльності стає на облік як платник податку на прибуток в податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, визначеному цим Положенням.

1.5. Під місцезнаходженням постійного представництва розуміється фактичне місце здійснення господарської діяльності.

2. Реєстрація постійного представництва

2.1. Реєстрація постійного представництва нерезидента як платника податку здійснюється на підставі подання таких документів:

заяви про реєстрацію постійного представництва нерезидента як платника податку на прибуток за формою, що додається (додаток 1);

витягу з торговельного (банківського) реєстру країни за місцезнаходженням офіційно зареєстрованого головного органу управління (контори) нерезидента;

довідки від банківської установи, в якій офіційно відкрито рахунок нерезидента;

довіреності на здійснення представницьких функцій в Україні, оформленої згідно із законами країни, де офіційно зареєстровано контору нерезидента.

2.2. Зазначені документи, крім заяви, мають бути нотаріально засвідчені за місцем їх видачі, легалізовані належним чином у консульських установах, які представляють інтереси України, якщо міжнародними договорами України не передбачено інше, і супроводжуватися перекладом українською мовою, який завіряється печаткою офіційного перекладача.

2.3. Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності, яке повністю або частково здійснює господарську діяльність нерезидента в Україні і яке має свідоцтво, видане Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, подає до податкового органу протягом 10 днів від дати набуття чинності цього Положення для поставлення на облік як платника податку на прибуток такі документи:

заяву про реєстрацію постійного представництва нерезидента як платника податку на прибуток за формою, що додається (додаток 1);

копію свідоцтва про реєстрацію представництва у Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України.

2.4. Вказані документи подаються до податкового органу, де на кожному з них робиться відмітка про їх одержання (дата, штамп податкового органу).

2.5. Одержані податковим органом документи у 5-денний термін від дня їх одержання перевіряються на відповідність вимогам, встановленим цим Положенням.

2.6. Після перевірки документів на останньому аркуші заяви робиться одна з таких відміток:

«До реєстрації та взяття на облік»;

«До повернення документів».

При цьому у разі поставлення відмітки «До повернення документів» вказується причина повернення документів.

2.7. Постійне представництво враховує зауваження, викладені на останньому аркуші, та повторно подає документи для розгляду та прийняття рішення про його реєстрацію.

2.8. Не пізніше 20-денного терміну від дня прийняття рішення про реєстрацію та взяття на облік постійного представництва як платника податку податковий орган за місцезнаходженням присвоює йому Реєстраційний номер та включає в Реєстр.

2.9. Факт реєстрації постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток підтверджується свідоцтвом, яке видається податковим органом за його місцезнаходженням за формою, що додається (додаток 2).

2.10. Реєстраційний номер постійного представництва як платника податку є єдиним для всього інформаційного простору при здійсненні господарської діяльності в Україні.

3. Порядок заповнення заяви

3.1. Заява про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні (далі — заява) заповнюється в одному примірнику. Дія заяви визначається позначкою «X» у відповідному полі.

3.2. У пункті 1 наводиться назва постійного представництва, а у разі, якщо діяльність нерезидента здійснюється через фізичну особу, вказується її прізвище, ім'я та по батькові.

3.3. У пункті 2 наводиться назва податкового органу, де реєструється постійне представництво нерезидента як платник податку на прибуток.

3.4. У пункті 3 наводяться види господарської діяльності постійного представництва та інші повноваження, які надані нерезидентом постійному представництву. Вказується кількість працівників згідно із штатним розписом на момент реєстрації.

3.5. У пункті 4 наводяться назва, код МФО відповідних банків та номери рахунків. Цей пункт заповнюється податковим органом після одержання інформації банків, де постійному представництву відкрито рахунок, а ті, що визначені пунктом 2.3, заповнюють під час подання заяви самостійно.

3.6. У пункті 5 наводяться всі реквізити місця розташування платника податку: поштовий індекс, область, район, місто або інший населений пункт, район міста, вулиця (проспект, майдан, провулок тощо), будинок, корпус, офіс/квартира.

3.7. У пункті 6 наводиться інформація про керівника (представника) та бухгалтера: ідентифікаційний номер із Державного реєстру фізичних осіб у разі, якщо керівник (представник) та бухгалтер включені до цього реєстру; прізвище, ім'я та по батькові; контактні телефони. Ознака факсу «X» проставляється в разі, коли телефон одночасно є факсом.

3.8. Пункт 7 заповнюється працівником податкового органу. Тут наводяться: прізвище, ім'я та по батькові працівника, який вводив дані про платника податку в автоматизовану систему, підпис, дата введення даних; прізвище, ім'я та по батькові особи, відповідальної за реєстрацію платника податку, підпис, дата. Також вказується реєстраційний номер постійного представництва як платника податку на прибуток.

3.9. У пункті 8 наводиться назва нерезидента мовою оригіналу (із зазначенням мови) та українською мовою. Наводяться всі реквізити місця розташування нерезидента: поштовий індекс, країна, регіон (земля, область, штат), район, населений пункт, вулиця (проспект, майдан тощо), будинок, корпус, офіс/квартира. Вказуються також контактні телефони, номери факсів; адреса електронної пошти. Зазначається юридичний статус нерезидента, його ідентифікаційний номер у країні місцезнаходження фірми (у разі його наявності). Вказуються назви банку із зазначенням номерів рахунків. Зазначається сфера його діяльності.

3.10. При внесенні змін або доповнень до заяви у поле «Дія» вноситься відповідна позначка, обов'язково заповнюються показники 1-3 та поля, які зазнали змін та доповнень.

3.11. У кінці заяви обов'язково проставляється дата подання заяви, підпис керівництва, відбиток печатки.

4. Реєстр постійних представництв

4.1. Для ведення обліку постійних представництв створюється Реєстр постійних представництв (далі — Реєстр). Реєстр — це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про постійні представництва.

4.2. Реєстр створюється з метою:

обліку в податкових органах України постійних представництв, що здійснюють господарську діяльність на території України;

забезпечення єдиних принципів ідентифікації постійних представництв нерезидентів;

забезпечення повного обліку платників податку, правильності обчислення та своєчасності надходження податку;

взаємодії на єдиних методологічних засадах з інформаційними базами даних Національного банку України, Міністерства економіки України, Державної митної служби України, Фонду державного майна України, Державного комітету статистики України, інших міністерств і відомств України;

організації суцільного і вибіркового аналізу;

забезпечення виконання обов'язків податкових та інших державних органів України.

4.3. Створення і ведення Реєстру здійснюється центральним податковим органом України, органами державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та органами державної податкової служби в районах, містах і районах у містах.

4.4. Центральний податковий орган України здійснює:

розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру, забезпечення організації обліку постійних представництв;

встановлення структури Реєстраційного номера постійного представництва як платника податку;

встановлення постійному представництву як платнику податку на прибуток ознаки постійного представництва;

розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру;

створення та ведення центральної бази даних податкових органів, обробку інформації бази даних (накопичення, аналіз даних, що надходять із регіональних органів податкової служби, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, їх зберігання, захист, контроль права доступу тощо);

автоматизоване ведення Реєстру;

організацію взаємодії з базами даних Національного банку України, Міністерства фінансів України, Державної митної служби України, Державного комітету статистики України та інших міністерств і відомств України;

розробку інструктивних, нормативних документів для створення, ведення та користування даними Реєстру.

4.5. Органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють:

ведення бази даних (накопичення, аналіз даних, що надходять з органів державної податкової служби в районах, містах і районах у містах, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, захист, контроль права доступу тощо);

облік постійних представництв, які розташовані на їх території;

формування файлів платників податку на прибуток для передачі до Реєстру в центральний податковий орган України;

передачу змін і доповнень до Реєстру в центральний податковий орган України;

взаємодію з базами даних відповідних органів місцевої державної влади.

4.6. Органи державної податкової служби в районах, містах і районах у містах здійснюють:

прийом документів для реєстрації, їх перевірку на відповідність вимогам, встановленим цим Положенням;

обробку даних реєстраційних заяв та формування файлів платників податку на прибуток для передачі органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

присвоєння постійному представництву як платнику податку на прибуток ознаки постійного представництва;

присвоєння постійному представництву Реєстраційного номера постійного представництва як платнику податку на прибуток;

формування бази даних постійних представництв та ведення бази даних;

взаємодію з базами даних відповідних органів місцевої державної влади.

5. Внесення змін та доповнень

5.1. При зміні або доповненні даних заяви про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку воно зобов'язане у 10-денний термін (після їх виникнення) подати до податкового органу за своїм місцезнаходженням документи з указаними змінами (доповненнями) та додаткову реєстраційну заяву з позначкою «зміни» або «доповнення». При цьому реєстраційний номер постійного представництва як платника податку на прибуток не змінюється.

6. Виключення з Реєстру постійного представництва

6.1. Нерезидент, у разі прийняття рішення про зупинення господарської діяльності через постійне представництво, письмово у довільній формі повідомляє про це податковий орган, де зареєстроване його постійне представництво як платник податку, із зазначенням дати зупинення такої діяльності та повертає свідоцтво про таку реєстрацію.

6.2. Податковий орган за місцезнаходженням постійного представництва приймає рішення про виключення з Реєстру такого постійного представництва у 10-денний термін після подання декларації про прибуток разом з розрахунком нарахованого податку на прибуток та повного розрахунку з бюджетом.

7. Прикінцеві положення

7.1. Повне або часткове здійснення нерезидентом господарської діяльності на території України без реєстрації постійного представництва як платника податку на прибуток (у податковому органі за своїм місцезнаходженням) забороняється. Початок господарської діяльності до реєстрації постійного представництва у податковому органі вважається ухиленням від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

____________

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax_prib/4_18.html