ОПТИМІЗАЦІЯ ВИПЛАТИ ДОХОДІВ ГРОМАДЯНАМ ЗАВДЯКИ ІНВЕСТИЦІЙНИМ АКТИВАМ. ПРИ ВИКУПІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО АКТИВУ З ІНВЕСТИЦІЙНИМ ПРИБУТКОМ ДПАУ ВИМАГАЄ ПОДАВАТИ Ф.№1ДФ ЗА МІСЦЕМ РЕЄСТРАЦІЇ ФІЗОСОБ, А НЕ ПОДАТКОВОГО АГЕНТА

Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі – Закон про доходи) містить декілька офіційних способів оптимізації виплати доходів громадян через інвестиційні активи.

Простий спосіб ґрунтується на тому, що існує неоподатковуваний мінімум інвестиційного доходу, що не оподатковується. І на відміну від податкової соціальної пільги, цей мінімум не залежить від розміру отриманої заробітної плати, і стосується як робітника з мінімальною заробітною платою, так і топ-менеджера. Крім того дохід від продажу інвестиційних активів не включається до заробітної плати, а тому немає ані соціальних, ані пенсійних внесків.

Неоподатковуваний мінімум інвестиційного доходу гарантовано підпунктом “а” підпункту 9.6.8 Закону про доходи, який говорить, що не підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону (обмеження суми для застосування податкової соціальної пільги). Тобто інвестиційний дохід в розмірі, який дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень, не оподатковується. Цей висновок підтверджує і ДПАУ в Листі від 13.12.2005 р. № 24812/7/17-3117 “Щодо оподаткування інвестиційного прибутку”. В 2006 році ця сума дорівнює 680 грн., тобто продаж інвестиційних активів на суму до 680 грн., ані прибуток від їхнього продажу, в 2006 році не оподатковується податком з доходів фізичних осіб. Це можна розглядати як невеличкий стимул для розвитку слабкого вітчизняного фондового ринку.

Залишається робити так, щоб робітники підприємства мали ці інвестиційні активи. Ця проблема вирішується легше всього а акціонерних товариствах – робітники мають стати акціонерами, а в товариствах – учасниками за рахунок власних чи позичених у підприємства коштів. Потім проводиться реінвестиція дивідендів після їхнього оподаткування податком на прибуток без зміни часток власників корпоративних прав.

Ця операція не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб згідно з підпунктом 4.3.17 Закону про доходи, який говорить, що дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, коли таке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів.

Для перетворення інвестиційних активів в готівку слід їх продавати або своєму підприємству, або співробітникам, або стороннім особам. При цьому, якщо продати акцій чи інших корпоративних прав на 680 грн. в 2006 році, та потроху в наступні роки, то податків та внесків немає. Таким чином за наявності оподаткування дивідендів податком з прибутку, їхня конверсія через інвестиційні активи дає можливість не сплачувати податку з доходів фізичних осіб (до обсягу продажу в 680 грн.), соціальні та пенсійні внески.

При викупі інвестиційних активів підприємство не є податковим агентом

Перевага операцій з інвестиційними активами при їхньому викупі емітентами полягає також в тому, що підприємство не повинно утримувати податку з доходів фізичних осіб при будь-яких обсягах їхнього викупу. Справа в тому, що Закон про податок з доходів фізичних осіб передбачає лише один випадок (виключення) щодо ситуації, коли підприємство стає податковим агентом щодо доходів фізичних осіб від операцій з інвестиційними активами. Цей випадок обумовлено в підпункті 9.6.9 Закону про податок з доходів фізичних осіб, який говорить, що платник податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, має право укласти договір з таким торговцем щодо виконання ним функцій податкового агента. Порядок застосування цього підпункту визначається центральним податковим органом. Конструкція “має право укласти договір з таким торговцем щодо виконання ним функцій податкового агента” говорить про те, що якщо договору про податкове агентство немає, то навіть професійний торговець цінними паперами не говорячи вже про непрофесійного, не є податковим агентом щодо доходів від операцій з інвестиційним активами. Завдяки цьому інвестиційний дохід не знаходить, як правило, своє відображення у ф.№1ДФ.

В цьому випадку фізособа власноруч веде облік своїх доходів та витрат самостійно як цього вимагає підпункт 9.6.1 Закону про податок з доходів. Такий облік ведеться з урахуванням норм наказу ДПАУ від 16.10.2003 р. N 490 “Про затвердження форми обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу”. Крім того така фізична особа повинна задекларувати свої оподатковувані інвестиційні доходи. Але якщо платник податку здійснював операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торгівця цінними паперами, уклавши з таким торгівцем договір щодо виконання ним функцій податкового агента, то його обов’язок щодо подання річної декларації вважається виконаним, тобто він звільняється від подання декларації та сплати податку з одержаного інвестиційного прибутку.

Однак якщо акціонеру чи учаснику товариства виплачується сума у вигляді перевищення над розміром первинного внеску в товариство, то виникає інвестиційний прибуток. В цьому випадку ДПАУ вимагає повідомити податковий орган за формою №1ДФ на всю суму доходу, а не лише інвестиційного прибутку (хоча ні про які інвестиційні виплати повідомляти не повинно). Дивує і інше – в Листі від 03.03.2005 р. N 1825/6/17-3116 ДПАУ вимагає подавати ф.№1ДФ за місцем реєстрації платника податку-фізичної особи, а не за місцем реєстрації податкового агента. Хоча пункт 2.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, який затверджено Наказом ДПАУ від 29.09.2003 р. №451, передбачає, що податковий розрахунок подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням податкового агента — юридичної особи.

 

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

                  13.12.2005  N 24812/7/17-3117

 ДПАУ розглянула лист щодо оподаткування інвестиційного прибутку і повідомляє.

Оподаткування доходів, одержуваних громадянами, регулюється Законом України від 22.05.2003 р. N 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі — Закон).

Порядок оподаткування доходів у вигляді інвестиційного прибутку визначено у п. 9.6 ст. 9 Закону, згідно із яким облік фінрезультатів від здійснення платником податку операцій з цінними паперами (ЦП) та корпоративними правами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат з урахуванням наказу ДПАУ від 16.10.2003 р. N 490 “Про затвердження форми обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу”.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв’язку з придбанням такого активу. До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з обміну одного інвестиційного активу на інший інвестиційний актив, зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку.

Позитивне значення загального фінрезультату операцій з інвестиційними активами за наслідками звітного року включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку, що підлягає декларуванню за наслідками звітного податкового року у встановленому законом порядку. При цьому до розрахунку загального фінрезультату операцій з інвестиційними активами платник податку не включає дохід, отриманий протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суми місячного мінімального прожиткового рівня, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (пп. 9.6.8 “а” ст. 9 Закону. Також не підлягають оподаткуванню, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та не враховуються при розрахунку загального фінрезультату операцій з інвестиційними активами доходи, отримані платником податку від продажу інвестиційних активів у випадках, визначених підпунктами 4.3.3 та 4.3.18 ст. 4 Закону (пп. 9.6.8 “б” ст. 9 Закону).

Платник податку, який за розрахунком загального фінрезультату операцій з інвестиційними активами протягом звітного року має право не подавати до податкового органу річну податкову декларацію, зобов’язаний її подати у разі отримання доходів, виплачених на його користь особами, які не є податковими агентами (п. 17.2 “в” ст. 17 та п. 18.2 ст. 18 Закону. Якщо дохід, одержаний від продажу у звітному податковому році інвестиційного активу, не перевищує згадану суму, відомості про такий продаж до декларації не вносяться.

Згідно із пп. 9.6.7 ст. 9 Закону для цілей цього підпункту під терміном “інвестиційний актив” розуміється пакет ЦП чи корпоративні права, виражені в інших, ніж ЦП, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу; під терміном “пакет цінних паперів” розуміється окремий ЦП чи сукупність ідентичних ЦП, а під терміном “ідентичний цінний папір” розуміються ЦП, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення.

Таким чином, об’єкт оподаткування ПДФО (інвестиційний прибуток від продажу пакету акцій) дорівнює різниці між сумою доходу, отриманого від продажу акцій, та витратами, понесеними платником податку на попереднє придбання цих акцій, без врахування збільшення вартості пакету ЦП, яка виникла за рахунок реінвестиції дивідендів.

Заступник Голови С.Лекарь

 

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

                   03.03.2005  N 1825/6/17-3116

 Державна податкова адміністрація України розглянула ваш лист <...>,  який  надійшов  з Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України,  і стосовно порушеного в  ньому питання повідомляє.

     Згідно із Законом України від 22.05.03 р. N 889-IV ( 889-15 ) "Про податок  з  доходів  фізичних  осіб"  (далі  -  Закон)  облік фінансових результатів від здійснення платником податку операцій з цінними   паперами   та   корпоративними   правами    у    вигляді інвестиційного  прибутку  ведеться  платником  податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат (пп.  9.6.1  п.  9.6  ст.  9)  у порядку, наведеному  у  підпунктах 9.6.2-9.6.8 пункту 9.6 статті 9 Закону.

 Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи із суми витрат, понесених у зв’язку з придбанням такого активу. До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з обміну одного інвестиційного активу на інший інвестиційний актив, зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку.

Згідно із підпунктом 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками звітного року включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку, що підлягає декларуванню за наслідками звітного податкового року у встановленому законом порядку. При цьому до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами платник податку не включає доход, отриманий протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суми місячного прожиткового рівня, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. З початку 2004 року сума такого доходу становила 510 гривень (365 грн. х 1,4).

Платник податку, який за розрахунком загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами протягом звітного року має право не подавати до податкового органу річну податкову декларацію, зобов’язаний її подати у разі отримання доходів, виплачених на його користь особами, які не є податковими агентами (п. 17.2 “в” ст. 17 та п. 18.2 ст. 18 Закону. При цьому, якщо доход, одержаний від продажу у звітному податковому році інвестиційного активу, не перевищує згадану вище суму, відомості про такий продаж до декларації не вносяться.

За наведеними у вашому листі відомостями у платника податку - одного із засновників товариства, якому у 2004 році повернуто внесок, первісно внесений ним при утворенні статутного фонду цього товариства, та виплачена за рішенням інших засновників товариства сума коштів у вигляді перевищення над розміром всього статутного фонду на час утворення товариства, виникає інвестиційний прибуток. Інвестиційним прибутком, який підлягає декларуванню за наслідками 2004 року, у такого платника податку вважається сума одержаних ним коштів, зменшена на суму внеску, внесеного безпосередньо ним до статутного фонду товариства. Про виплачений платнику податку — засновнику товариства доход від здійснення операцій з інвестиційними активами товариство зобов’язано повідомити податковий орган за місцем реєстрації такого платника податку за відомостями встановленої форми (ф. N 1ДФ).

Заступник Голови С.І.Лекарь

 ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

                   17.03.2006  N 2480/6/17-0116

Про розгляд листа щодо зміни статутного фонду приватного підприємства

                             (Витяг)

Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо питань зміни статутного фонду приватного підприємства і повідомляє.

Статтею 63 Господарського кодексу України

передбачено, що приватне підприємство діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи).

Відповідно до пп. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” (далі — Закон N 334/94-ВР) прямою інвестицією є господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

     Підпунктом 4.2.5  п.   4.2   ст.   4   Закону   N   334/94-ВР ( 334/94-ВР  )  встановлено,  що не включаються до складу валового доходу суми коштів  або  вартість  майна,  що  надходять  платнику податку   у   вигляді   прямих   інвестицій   або  реінвестицій  у корпоративні права,  емітовані таким  платником  податку,  в  тому числі грошові або майнові внески,  згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Абзацом п’ятим підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону N 334/94-ВР визначено, зокрема, що норми цього пункту щодо оподаткування операцій з цінними паперами не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Виходячи з викладеного, при зменшенні засновником розміру статутного фонду приватного підприємства валові доходи не виникають.

Щодо оподаткування податком з доходів фізичних осіб різниці між сформованим статутним фондом за попереднім статутом та за останньою редакцією статуту, відповідним чином зареєстрованого при вилученні на користь засновника, то пунктом 1.2 статті 1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. N 889-IV (далі — Закон N 889-IV) дохід платника податку визначено як сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно з підпунктом 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 Закону N 889-IV до загального місячного оподатковуваного доходу включається інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з корпоративними правами, який розраховується відповідно до підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону N 889-IV як позитивна різниця між доходом, отриманим платником від продажу інвестиційного активу, та його вартістю.

Абзацом п’ятим цього підпункту встановлено, що повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду, прирівнюється до продажу інвестиційного активу.

Оподаткування інвестиційного прибутку здійснюється за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 Закону N 889-IV (13(15) відсотків).

Окремо слід зазначити, що статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім інших відомостей, містить відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів (пункт 4 статті 82 Господарського кодексу, статті 143 Цивільного кодексу.

Рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення змін про збільшення або зменшення статутного фонду до державного реєстру (стаття 87 Господарського кодексу, стаття 144 Цивільного кодексу.

Якщо внаслідок зменшення в законодавчо встановленому порядку статутного фонду товариства його засновникам повертається частина внесків у розмірах, що не перевищують розмірів внесків, безпосередньо внесених при створенні товариства, то об’єкт обкладання податком з доходів фізичних осіб не виникає.

Заступник Голови С.І.Лекарь

   ____________

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax_fiz/4_52.html