ДОДАТКОВІ БЛАГА МОЖЛИВІ І НЕ ВІД ПРАЦЕДАВЦІВ, АЛЕ ЦЕ СУПЕРЕЧИТЬ ВИЗНАЧЕННЮ ДОДАТКОВИХ БЛАГ

Закон про податок з доходів фізичних осіб у визначеннях термінів передбачає, що додаткові блага надаються виключно працедавцями, однак підпункт 4.2.9 Закону одночасно передбачає надання додаткових благі і не від працедавців. Це є класичним проколом законодавців.

1.1. Додаткові блага — кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі — інші виплати і винагороди).

Виплата (надання) платнику податку додаткових благ третьою особою від імені та/або за дорученням працедавця (самозайнятої особи) за її рахунок прирівнюється до надання таких додаткових благ таким працедавцем (самозайнятою особою).

Для цілей цього Закону під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Далі:

"4.2.9. ... Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням;"

Тобто визначення терміна «додаткові блага» передбачає, що вони можуть надаватися або самим працедавцем, або від його імені та/або за його дорученням. Інакше це не додаткове благо, а наприклад, подарунок. А пп. 4.2.9 говорить про додаткове благо, яке надається і не працедавцем, і не за його рахунок чи від його імені. А це суперечить самому визначенню додаткового блага.

 Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax_fiz/4_29.html