ГЛАВА XXIX. МАРАЗМИ СТАТИСТИКИ |
Парадокси урядового вимірювання цін: ухил на індекс споживчих цін, а про індекс оптових цін та дефлятор ВВП майже не згадуютьВ економічній науці використовуються 3 механізми для аналізу росту цін: індекс споживчих цін (ІСЦ), індекс оптових цін (ІОЦ) та дефлятор ВВП. Зрозуміло, уряд воліє вимірювати свої успіхи індексом споживчої інфляції, оскільки переважна маса виборців бачать ріст саме споживчих цін. Індекс указує на подорожчання товарів і послуг у фіксованих пропорціях, що входять в умовний споживчий кошик. Мало того, що рахують незрозуміло як, але і в цьому кошику, наприклад, не передбачена купівля житла, автомобіля чи навіть велосипеда. Саме на боротьбу з ростом споживчих цін постійно тягнуть весь адмінресурс влади. А тому про другий показник (ІОЦ) не згадують. Третій показник - дефлятор ВВП - в Україні використовується ще рідше, хоча саме він вимірює, наскільки збільшилися ціни абсолютно на всі товари і послуги в межах країни. Фактично саме дефлятор є загальним показником інфляції в країні на відміну від ІПЦ і ІОЦ, що вимірюють ріст цін вибірково. Цікаво, що інформацією про величину «сукупної інфляції» володіє НБУ, і саме він не квапиться щомісячно ділитися нею з громадськістю. Лише з 2007 року дефлятор щомісячно рахує Держкомстат, але чомусь дуже рідко його оприлюднює. Більше того, слово “дефлятор” наша влада не любить, існує лише пара десятків несуттєвих документів, де згадується це слово. Віталій МОСЕЙЧУК ____________ Постійна адреса статті
в Інтернеті:
http://www.marazm.org.ua/index.html?/stat/29_10.html |
|
