ГЛАВА ІX. МАРАЗМИ ЗВ'ЯЗКУ |
| КРАЇНА БІДНА, А
ОПЕРАТОРІВ МОБІЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ - НЕМІРЯНО В Україні станом на 01.01.99р. діяло цілих 5 міжрегіональних операторів мобільного зв'язку: UMC, Київстар GSM, Golden Telecom, DCC, Українські радіосистеми (WellCOM). Відповідно в країні використовується аж 4 стандарти мобільного зв'язку: NMT-450і, GSM-900, GSM-1800 і D-AMPS. Планується вихід на ринок ще нових операторів. Але в цивілізованих країнах є по 1-2, максимум 3 оператори, то невже ми багатіше за них ? В той же час у блокадній Сербії станом на кінець 1999 року кількість абонентів мобільного зв`язку була більшою (310 тис.), аніж у "вільній" Україні (290 тис.). Україна поступається іншим країнам Європи по середнім показникам розвитку зв'язку. Наприклад, у Фінляндії кількість сотових абонентів складає близько 70% від кількості мешканців, в Україні - лише 0,7%, у східно- і центральноєвропейських країнах: від 2 (Болгарія) до 22% (Естонія). Загальна кількість абонентів сотового зв`язку в Україні не перевищує 600 тис. чоловік. Для порівняння, в Польщі нараховується 3,6 млн. абонентів сотового зв`язку, в Чехії - 1,8 млн., в Росії - 977 тис. В інтерв’ю газеті "Сегодня" 13 жовтня 1999 року, голова Держкомзв’язку Олег Шевчук відмітив, що "наш рынок уже достаточно открыт выдано около 700 лицензий". Однак, на його думку не все тут оптимально: "Тут появляются принципы, когда 2-3 конкурента это нормально, а больше уже бесхозяйственность: тратятся огромные средства на дублирование одинаковых сетей, многократно покупается однотипное оборудование. Такая ситуация наблюдается только во Флориде и в Украине. Но там люди уже с жиру бесятся, а у нас годами ждут установки стационарного телефона". |
|
