ГЛАВА І. МАРАЗМИ ПОЛІТИКИ |
|
БІДНІ, АЛЕ ВОЙОВНИЧІ Наша Україна, яка заявила про свою позаблоковість та нейтралітет, має третю за чисельністю армію в Європі (після Росії та Турції). А якщо виникне спірне питання щодо повної належності до Європи Росії та Турції - то навіть перше місце. За які кошти її утримувати, якщо в тій же Європі ми одні з найбідніших. А належність за кількістю військових до Росії та Турції, які не є країнами повної демократії, доводить до висновку, що й у нас до демократії теж далеко. Згадаймо приказку: "Із ким поведешся, від того і наберешся". "В мирное время численность армии любого государства не может превышать одного процента от общей численности населения. Если мы приблизимся к этому роковому рубежу или проскочим его, то экономика начнет пробуксовывать, темпы развития снизятся, государство будет беднеть, слабеть и, в конечном итоге, его ототрут от ведущей роли в мировых делах".(Виктор Суворов. "День М", Глава 9 САМЫЙ ВЫГОДНЫЙ ВАРИАНТ) У нас лише одних співробітників МВС 420
тис. плюс 400 тис. військових. Як тут не бути бідним при населенні в 49
млн. чол. (тобто для нас чисельність силових структур ніяк не може перевищувати
490 тис.чол.)? Однак планується, що цей маразм буде поступово ліквідовано.
Протягом першого етапу (у 2001-2005 роках) створюватиметься нормативно-правова
база, завершиться оптимізація організаційно-штатної структури та близько
30% загальної чисельності ЗСУ перейде на контрактний принцип комплектування.
Протягом другого етапу (2006-2010 роки) чисельність контрактників в ЗСУ
збільшиться до 50%, а на державному рівні мають бути прийняті кілька законодавчих
актів для заохочення солдатів і сержантів - контрактників. На третьому
етапі (2011-2015 роки) має завершитися повний перехід Збройних Сил на контрактний
принцип комплектування.
|
|
