ГЛАВА І. МАРАЗМИ ПОЛІТИКИ |
|
ОБІЙДЕТЕСЯ БЕЗ ЗБРОЇ В Україні ще з часів Київської Русі простим громадянам було дозволено мати зброю. Особливо широкого розмаху це набуло в часи козацької держави в 16-18 ст. Навіть в Російський імперії козаки мали таке право, однак з приходом Радянської влади і особливо при Сталіні і до цієї пори українцям заборонено мати вогнепальну (крім мисливської) та холодну зброю (ст.222 Карного кодексу України). В законодавстві України є Положення "Про порядок видачі народним депутатам України та окремим посадовим особам апарату Верховної Ради України у тимчасове користування вогнепальної зброї, її обліку і зберігання", яке затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24.07.96 р. №524. Тобто в Україні є люди першого сорту, які мають право, хай і тимчасове, яке у нас, самі знаєте, стає вічним, на користування вогнепальною зброєю, і люди другого сорту, яких за володіння такою самою зброєю посадять в тюрму. Для представників влади володіння зброєю, особливо нарізною, є ознакою влади, адже простим смертним за таке належить ув'язнення (раби в Римі теж не могли мати зброї - лише патриції та кінники). На смак верхівки є і автомати "Узі", і хромовані пістолети та автомати Калашникова тощо. Та і полювати їм є де, наприклад, в Дніпровсько-Тетерівському заповіднику (!), мисливському господарстві в Заліському тощо. Стаття 222. Незаконне носіння, зберігання, придбання, виготовлення і збут вогнестрільної чи холодної зброї, бойових припасів та вибухових речовин Носіння, зберігання, придбання, виготовлення або збут вогнестрільної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин без відповідного дозволу караються позбавленням волі на строк від двох до семи років. Особа, яка добровільно здала вогнестрільну зброю, бойові припаси або вибухові речовини, що зберігались у неї без відповідного дозволу, звільняється від кримінальної відповідальності. Носіння, виготовлення або збут кинджалів,
фінських ножів або іншої холодної зброї без відповідного дозволу караються
позбавленням волі на строк до п'яти років, або виправними роботами на строк
до двох років.
|
|
