ГЛАВА
III. МАРАЗМИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
|
|||
ГРОШОВА КОМПЕНСАЦІЯ НЕВИКОРИСТАНОЇ ВІДПУСТКИ ВИПЛАЧУЄТЬСЯ ЗА УМОВИ ВІДПОЧИНКУ НЕ МЕНШЕ 24 КАЛЕНДАРНИХ ЗА КОЖНИЙ РІК НЕВИКОРИСТАННЯ ВІДПУСТОК. У ВИПАДКУ ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКА ГРОШОВА КОМПЕНСАЦІЯ ЗА НЕ ВИКОРИСТАНІ ДНІ ДОДАТКОВОЇ ВІДПУСТКИ ВИПЛАЧУЄТЬСЯ ТІЛЬКИ ЗА НЕВИКОРИСТАНІ ДОДАТКОВУ ВІДПУСТКУ ПРАЦІВНИКАМ, ЯКІ МАЮТЬ ДІТЕЙМіністерство праці та соціальної політики України в Листі від 22.09.2005 р. N 09-430 “Про розгляд листа” розглянуло проблему заміни щорічних відпусток виплатою компенсацій за невикористану відпустку. Відповідно до ст. 24 Закону України "Про відпустки" за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткової відпусток не повинна бути меншою ніж 24 календарних дні. Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається. Однак у разі тривалості основної відпустки в 24 дні та відсутності додаткових відпусток при ненаданні відпустки 2 і більше років надати відпустку в 24 дні, а інше – компенсувати грошима не вийде. Мінпраці зазначає, що в цьому випадку не може бути виплачена грошова компенсація, оскільки працівник не звільняється і його щорічна відпустка становить тільки 24 календарні дні, а інші 24 дні не є додатковими днями відпустки, а є також основною відпусткою за інший рік. І лише у разі звільнення відповідно до ст. 83 Кодексу законів про працю України працівнику виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки. Таким чином, наприклад, у разі наявності за 2 роки 48 днів основної відпустки і 14 днів додаткової відпустки (наприклад, за ненормований робочий день), отримати грошову компенсацію можна буде лише за ці 14 днів додаткової відпустки, а основну відпустку в 48 днів слід відгуляти. Для трудоголіків це є нерально. При цьому слід знати, що відповідно до частини першої статі 24 Закону України "Про відпустки" у випадку звільнення працівника грошова компенсація за не використані дні додаткової відпустки виплачується тільки за невикористані додаткову відпустку працівникам, які мають дітей. Тому додаткову відпустку з будь-яких підстав працівникам, які не мають прав на додаткову відпустку як працівники, які мають дітей (стаття 19 Закону України “Про відпустки”), перед звільненням слід відгуляти – інакше вона пропаде і грошей виплачено не буде. Відповідно до статті 19 Закону України “Про відпустки” жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України). За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів. Віталій МОСЕЙЧУК МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЛИСТ від 22.09.2005 р. N 09-430 Про розгляд листа Основна щорічна відпустка - це відпустка, право на яку мають усі працівники. Згідно зі ст. 6 Закону України "Про відпустки" щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, якщо інша/більша тривалість відпустки не встановлена законодавством. Забороняється ненадання щорічних відпусток певної тривалості протягом двох років підряд. Відповідно до ст. 24 Закону України "Про відпустки" за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткової відпусток не повинна бути меншою ніж 24 календарних дні. Невикористана частина щорічної відпустки надається, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. У нашому випадку працівнику не може бути виплачена грошова компенсація, оскільки працівник не звільняється і його щорічна відпустка становить тільки 24 календарні дні, а інші 24 дні не є додатковими днями відпустки, а є також основною відпусткою за інший рік. Тільки відповідно до ст. 83 Кодексу законів про працю України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки.
_____________ |
|
||
