ГЛАВА IIІ. МАРАЗМИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

ДОДАТКОВІ ВІДПУСТКИ З ДЕКІЛЬКОХ ПІДСТАВ МОЖЛИВІ ЛИШЕ ЗА БАЖАННЯМ КАБМІНУ ДЛЯ 99 ПРОФЕСІЙ

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про відпустки» щорічна додаткова відпустка за роботу в шкідливих й важких умовах праці працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, надається за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 за № 1290.

Конкретна тривалість цієї відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

Це означає, що право працівника, професію якого передбачено Списком, на додаткову відпустку має бути підтверджено результатами атестації його робочого місця, яка проводиться згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442.

Крім того, відповідно до ст. 8 Закону України «Про відпустки» щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, а також працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Однак відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» Щорічна додаткова відпустка, передбачена статтею 7 та 8 цього Закону, надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником. І лише в окремих випадках Порядок надання додаткової відпустки з кількох підстав встановлює Кабінет Міністрів України (щорічні додаткові відпустки з кількох  підстав надаються працівникам, професії та  посади  яких  позначені  у  цих  Списках значком (*), і таких професій лише 99). Таким чином, наприклад, робітник, який працює з ЕОМ ненормовано може отримати лише до 7 днів додаткової відпустки, хоча окремо за роботу з ЕОМ можна тримати 4 дні, а за ненормований робочий день – до 7 днів.

Кутки споживача від 99 до 399 грн. + все торговельне законодавство

Універсальний вантажний велосипед + ручний вантажний візок в подарунок

Ротаційна (гортальна) настільна система (промо-стійка), 11 прозорих кишень А4, 250 грн.

Стаття 7. Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та її тривалість

 Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

 Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

Стаття 8. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці та її тривалість

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:

 1) окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, - тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;

 2) працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

 Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Стаття 10. Порядок надання щорічних відпусток

Щорічна додаткова відпустка, передбачена статтею 7 та пунктами 1 і 2 частини першої статті 8 цього Закону, надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником. Порядок надання додаткової відпустки з кількох підстав встановлює Кабінет Міністрів України.

 

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ НАГЛЯДУ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ

ЛИСТ

від 20.08.2003 р. N 013-1229-22

Всеукраїнській молодіжній організації "Молодь проти корупції" Ляльці О. Л.   01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 27/29

 

Ваш лист розглянуто і повідомляємо.

Статтею 9 Закону України "Про підприємництво" передбачено, що для здійснення підприємницької діяльності підприємець має право укладати з громадянами договори про використання їх праці. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов'язаний забезпечити умови та охорону праці, її оплату не нижче встановленого в республіці мінімального рівня, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до чинного законодавства.

Згідно ст. 24¹ КЗпП України у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 року N 260 затверджено Форму трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка зареєстрована Мінюстом від 27.06.2001 р. N 554/5745.

Відповідно до п. 2.20-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юстом і Мінсоцзахисту від 29.07.93 року N 58 (із змінами, внесеними наказом Мінпраці від 08.06.2001 року N 259/34/5), трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо), зберігаються безпосередньо у працівників.

Прийняття на роботу студентів очних відділень вищих навчальних закладів не являється сумісництвом, отже, вона передбачає ведення трудової книжки відповідно до загального порядку, що являється для даного працівника основним місцем роботи.

Тому студент, який прийнятий на роботу на підприємство і отримує за свою роботу винагороду (заробітну плату), вважається його основним місцем роботи.

Питання, які Ви ставите у листі, відносяться до компетенції державної податкової інспекції. Тому за роз'ясненням щодо податків Вам необхідно звернутися до цього органу.

Податкова інспекція в межах своєї компетенції має право проводити перевірки фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності щодо правильності сплати податків.

За умови дотримання вимог Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислюваних машин, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10 грудня 1998 року N 7, та Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31.99), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 10.02.99 року N 21, робота з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин не відноситься до категорій шкідливих і важких.

Згідно з підрозділом "Інші види виробництв" розділу XXII "Загальні професії за всіма галузями господарства" Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну дострокову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року N 1290 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2003 року N 679), працівники, які працюють на обчислювальних машинах, до яких належить і персональний комп'ютер, мають право на щорічну додаткову відпустку тривалістю до 4-х календарних днів.

Конкретна тривалість цієї відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Згідно з пунктом 7 Порядку застосування зазначеного вище Списку, затвердженого наказом Мінпраці України від 30.01.98 року N 16 та зареєстрованого Мін'юстом України 30.01.98 року N 58/2498 (із змінами, затвердженими наказом Мінпраці від 04.06.2003 року N 150), у розрахунок часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, робіт, професій і посад.

 

В. о. начальника відділу контролю за додержанням  трудового законодавства

М. Шидловський

 

 Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/payment/3_15.html

---