ГЛАВА X. МАРАЗМИ МОРАЛІ |
|
УКРАЇНСЬКІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІ НОСЯТЬ ЛЕГКОПЛАВКІ АЛЮМІНІЄВІ МЕДАЛЬЙОНИ Кожний військовослужбовець повинен носити із собою медальйон, який передбачено Конвенцією “Про поліпшення долі поранених і хворих в діючих арміях” від 12 серпня 1949 року, з особистим номером. Таким чином завдяки медальйону у разі смерті або важкого поранення проводиться ідентифікація трупа або пораненого. Однак в український армії медальйони виготовляють з алюмінієвого сплаву і являють вони собою кружок розміром з 5 копійок, до того же українські медальйони складаються з одної частини, на відміну, наприклад, від американських, які складаються із двох частин, що дозволяє відломити одну частину і винести з поля бою як доказ загибелі військового, а з нашим військовим так вже не зробиш. Запитується, як ідентифікувати згорівшого льотчика, мотострілка або танкіста, якщо алюміній плавиться при температурі 660 градусів за Цельсієм (якщо постаратися, то його можна розплавити навіть в багатті)? Невже важко зробити медальйони з нержавіючої сталі, адже це коштуватиме лише 5 копійок (в Україні перебувають в грошовому обігу монети з нержавіючої сталі номіналом 5 копійок). І лише з 2002 року медальйони в українських збройних силах стали виробляти з нержавійки. |
|
