|
ГЛАВА XІІ. МАРАЗМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я |
КАБМІН ТА МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ПРОТИЗАКОННО ВСТАНОВЛЮЮТЬ ПЕРЕЛІК ЛІКІВ, ЯКІ ПОВИННІ ЗАКУПОВУВАТИ ДЕРЖАВНІ ТА КОМУНАЛЬНІ ЛІКАРНІТобто чиновники, а не лікарі вказують якими ліками лікуватися українським громадянам в державних та комунальних лікарнях. Річ у тім, що з метою забезпечення ефективного використання бюджетних коштів і підтримки вітчизняного виробника Кабінет Міністрів України Постановою від 05.09.1996 р. № 1071 “Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету” затвердив перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади і установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Крім того Кабмін дозволив Міністерству охорони здоров’я вносити зміни до зазначеного переліку за погодженням з Міністерством фінансів. Але справа в тому, що Закон України від 22.02.2000 р. №1490-III "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", ані Закон України від 04.04.1996 р. №123/96-ВР "Про лікарські засоби", а також в самій Постанові не міститься пункту законодавства, на підставі якого Кабмін вирішив чим лікуватися українським громадянам в лікарнях, які фінансують вони за свої податки ! Тим паче, що нові ліки в цей перелік оперативно не потрапляють (наприклад, в 2005 році були лише одна зміна до переліку, ніби фармацевтична промисловість нічого нового в цей рік не виробила, а тому немає і ефективного лікування новими препаратами. І громадяни змушені купувати нові ліки за свій кошт. І суди не можуть нічого вдіяти. Віталій МОСЕЙЧУК ПОСТАНОВА від 5 вересня 1996 р. N 1071 Київ Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров’я, що фінансуються з бюджету { Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров'я N 185 ( z0368-97 ) від 23.06.97 N 6 ( z0204-99 ) від 12.01.99 N 251 ( z0895-99 ) від 14.10.99 N 154 ( z0441-00 ) від 07.07.2000 N 170 ( z0480-01 ) від 04.05.2001 N 209 ( z0519-01 ) від 01.06.2001 N 254 ( z0580-01 ) від 02.07.2001 }
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1499 ( 1499-2001-п ) від 16.11.2001 }
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я N 479 ( z1046-01 ) від 30.11.2001 }
{ Зміни в текст не внесені. Додатково див. Наказ МОЗ N 79 ( v0079282-02 ) від 27.02.2002 - Наказ скасовано на підставі Наказу МОЗ N 132 ( v0132282-02 ) від 03.04.2002 }
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я N 210 ( z0527-02 ) від 12.06.2002 - зміни внесені частково }
{ Зміни в текст не внесені. Додатково див. Накази МОЗ N 169 ( z0308-03 ) від 14.04.2003 N 256 ( z0517-03 ) від 11.06.2003 N 524 ( z1111-03 ) від 17.11.2003 N 13 ( z0317-04 ) від 16.01.2004 N 157 ( z0378-04 ) від 25.03.2004 N 625 ( z1605-04 ) від 15.12.2004 }
{ Про визнання недійсною Постанови додатково див. Рішення Господарського суду м. Києва ( v2_68805-05 ) від 01.02.2005 }
{ Зміни в текст не внесені. Додатково див. Наказ Міністерства охорони здоров'я N 726 ( z0052-06 ) від 19.12.2005 }
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я N 86 ( z0234-06 ) від 27.02.2006 } З метою забезпечення ефективного використання бюджетних коштів і підтримки вітчизняного виробника Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ: 1. Затвердити перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади і установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів (додається). Дозволити Міністерству охорони здоров’я вносити зміни до зазначеного переліку за погодженням з Міністерством фінансів. (Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1499 (1499-2001-п) від 16.11.2001) 2. Міністерству охорони здоров’я, Міністерству фінансів, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям встановити контроль за виконанням цієї постанови. Прем’єр-міністр України П.ЛАЗАРЕНКО
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА РІШЕННЯ
Рішення скасовано
Рішення прийняте 1 січня 2005 року згідно з вимогами статті 77 Господарського процесуального кодексу України. У судовому засіданні 31 січня 2005 року була оголошена перерва. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Компанія "Неон Антибіотикс Пвт. Лтд" ("Neon Antibiotics Pvt. Ltd") звернулась до господарського суду міста Києва з позовними вимогами (з урахуванням заяви, поданої в засіданні суду 31 січня 2005 року) про визнання недійсними постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року N 1071 "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету" та Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади і установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постанова КМУ від 5 вересня 1996 року N 1071 "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету" та затверджений нею Перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади і установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, порушують і ущемляють його законні права та інтереси та не відповідають статтям 5, 6, 9 Закону України "Про лікарські засоби". Ухвалою господарського суду м. Києва від 21 січня 2005 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та призначив розгляд справи на 31 січня 2005 року. Перед початком розгляду справи по суті представником відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з мотивів хвороби іншого представника відповідача, а також в зв'язку з тим, що копія позовної заяви з Кабінету Міністрів України ще не була надіслана до відповідного підрозділу Міністерства юстиції України, працівники якого за дорученням представляють інтереси відповідача в даній справі. Заслухавши думку представника позивача, який заперечив щодо задоволення клопотання і зазначив, що копія позовної заяви направлялась відповідачу рекомендованим листом до подання позову, доказ чого додано до позовної заяви, суд вирішив в клопотанні відповідача відмовити, оскільки хвороба іншого від представника відповідача не є перепоною для розгляду справи по суті, і в зв'язку з цим відсутні підстави, що, в порядку статті 77 ГПК України, зумовлювали б відкладення розгляду справи. В судовому засіданні представник позивача надав суду додаткові письмові нормативні обґрунтування, в яких посилається на невідповідність постанови КМУ від 5 вересня 1996 року N 1071 "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету" статті 42 Конституції України, статті 50 Цивільного кодексу України, статтям 18, 25, 31 Господарського кодексу України, статті 20 Закону України "Про лікарські засоби", статтям 1, 2, 5, 6, 15, 26, 27, 29, частині 2 Прикінцевих положень Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Представник відповідача позов заперечує, посилаючись на те, що оспорювана постанова КМУ від 5 вересня 1996 року N 1071 "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету" та затверджений нею Перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади і установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, видані Кабінетом Міністрів України в межах його повноважень згідно зі статтею 117 Конституції України. Також представник відповідача зазначає, що постанова КМУ від 5 вересня 1996 року N 1071 "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету" не порушує законних прав і інтересів позивача, оскільки вона не суперечить положенням Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, господарський суд міста Києва встановив: Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року N 1071 "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету", із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 16 листопада 2001 року N 1499, з метою забезпечення ефективного використання бюджетних коштів і підтримки вітчизняного виробника було затверджено Перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади і установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів; дозволено Міністерству охорони здоров'я України вносити зміни до зазначеного Переліку за погодженням з Міністерством фінансів України; Міністерству охорони здоров'я, Міністерству фінансів, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям встановити контроль за виконанням цієї постанови. Станом на момент розгляду справи в Україні діє Закон України від 22 лютого 2000 року N 1490-III "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", з подальшими змінами і доповненнями. Відповідно до преамбули вказаний Закон встановлює загальні правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів. Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, недопущення корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання. Відповідно до статті 5 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурі закупівлі на рівних умовах відповідно до положень цього Закону, за винятком випадків, коли застосовуються положення статті 6 цього Закону. Відповідно до статті 15 Закону замовник може вимагати від учасників надання інформації щодо його відповідності таким кваліфікаційним вимогам: наявність відповідного дозволу або ліцензії на виконання певних робіт чи послуг; наявність коштів, обладнання та працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; сплата податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених законодавством України; здійснення підприємницької діяльності відповідно до положень його статуту; відсутність підстав для відмови в торгах, передбачених статтею 11 цього Закону; виконання аналогічних за предметом закупівлі договорів. Кваліфікаційні вимоги, встановлені цією статтею, зазначаються у документації, необхідній для здійснення попередньої кваліфікації учасників (якщо така процедура застосовується), тендерній документації чи інших документах, пов'язаних з поданням тендерних пропозицій. Замовник не повинен встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Замовник відхиляє пропозицію учасника щодо участі у процедурі закупівлі на будь-якому етапі у разі, якщо: учасник надає недостовірну інформацію щодо його відповідності встановленим кваліфікаційним вимогам; учасник не відповідає встановленим кваліфікаційним вимогам; учасник вчиняє дії, передбачені статтею 7 цього Закону. Згідно зі статтею 27 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо: учасник не відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим статтею 15 цього Закону; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації; учасник, який подав тендерну пропозицію, не погоджується з виправленням виявленої замовником арифметичної помилки; учасник своїми діями призвів до виникнення обставин, зазначених у статті 7 цього Закону. Також статтею 6 Закону встановлено такий засіб підтримки вітчизняного виробника, як преференційна поправка, визначено порядок і умови застосування цього засобу. Судом встановлено, що оскаржувана постанова КМУ від 5 вересня 1996 року N 1071 "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету", яка прийнята з метою забезпечення ефективного використання; бюджетних коштів і підтримки вітчизняного виробника, регулює питання захисту вітчизняного виробника, шляхом обмеження прав інших осіб на визнання переможцем торгів, по-іншому, аніж це встановлено статтею 6 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Тому оскаржувана постанова КМУ від 5 вересня 1996 року N 1071 "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету" та затверджений нею Перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади і установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, як засіб реалізації підтримки вітчизняного виробника, суперечать статті 6 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Окрім того, постанова КМУ від 5 вересня 1996 року N 1071 "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету" фактично не містить засобів забезпечення ефективного використання бюджетних коштів. Вказані питання в повній мірі врегульовані Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", іншими підзаконними нормативно-правовими актами. З огляду на вказане, постанова КМУ від 5 вересня 1996 року N 1071 "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету" та затверджений нею Перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади і установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, носять лише дискримінаційний характер по відношенню до позивача, чим обмежують і ущемляють його законні права в реалізації на території України зареєстрованих лікарських засобів, шляхом участі в тендерах з закупівлі лікарських засобів за державні кошти. Постанова КМУ від 5 вересня 1996 року N 1071 "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету" обмежує декларативний принцип конкурентного середовища у сфері державних закупівель, встановлений в преамбулі Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Зазначена постанова КМУ від 5 вересня 1996 року N 1071 та затверджений нею Перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади і установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, також суперечать статтям 5, 15, 27 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Згідно зі статтею 20 ГК України захист прав суб'єктів господарювання та споживачів здійснюється, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. Частиною п'ятою постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" рекомендовано судам виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в державі. Отже, в зв'язку з тим, що постанова КМУ від 5 вересня 1996 року N 1071 "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету" та затверджений нею Перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади і установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, суперечать нормам законодавчого акта, що за своєю юридичною силою вищий за нормативно-правові акти підзаконного характеру, та порушують і ущемляють законні права та інтереси позивача, то позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю. Державне мито у сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача. Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, вирішив: Позов задовольнити повністю. Визнати недійсною постанову Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року N 1071 "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету" та Перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади і установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Стягнути з Кабінету Міністрів України (м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 12/2) на користь Компанії "Неон Антибіотикс Пвт. ЛТД" (фактична адреса: м. Київ, бул. Л. Українки, буд. 24, кв. 210) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
____________ Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/med/12_41.html |
|
